Урок " Сапротрофні - цвільові гриби, дріжджі. Паразитичні гриби"

Сапротрофні – цвільові гриби, дріжджі. Паразитичні гриби.

Цілі уроку:

освітня: ознайомити учнів із представниками цвілевих грибів, грибів-паразитів, особливостями їхньої будови й біології, визначити особливості будови і зна­чення грибів-паразитів, що спричинюють хвороби рос­лин, тварин і людини;

розвиваюча: вдосконалювати вміння і навички роботи з інструктивною карткою; розвивати дослідницькі навички, вміння порівнювати, узагальнювати,

логічно мислити, обґрунтовувати свою думку, робити висновки;

виховна: виховувати любов до природи, переконати учнів у необхідності

турботи про людське життя та навколишнє середовище; формувати культуру спілкування,залучити учнів до творчої діяльності,виховувати спостережливість.

Тип уроку: комбінований урок.

Обладнання: натуральні об'єкти — гриб пеніцил, культура дріжджів, колосся зернових злаків, уражених грибами-паразитами, гербарні зразки рослин з листка­ми, ураженими іржею, плодові тіла трутовиків, таблиці "Цвілеві гриби", "Гриби-паразити".

Основні поняття і терміни: ооміцети, зигоміцети, аскоміцети, базидіоміцети, фітофтора, мукор, пеніцил, антибіотики, сапротрофи, паразити, трутовики, ріжки, сажка, дріжджі.

ХІД УРОКУ

 I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Бесіда за питаннями

1.  Яка будова шапинкових грибів?
2.  Що таке плодове тіло?

3.               До якої групи належать шапинкові гриби за спо­собом живлення?
4.               Чому красноголовці (підосичники) треба шу­кати в осичниках, підберезники — у березових гаях, а маслюки — у хвойному лісі?
5.               Що є причиною грибних отруєнь?
6.               Що треба робити в разі появи ознак отруєння грибами?

2. Перевірочна робота

Завдання: із наведеного переліку шапинкових гри­бів випишіть номери:

• варіант І — їстівних грибів;
• варіант II — отруйних і неїстівних грибів.

1.              Підосичник.

2.  Дощовик.
3.  Печериця.
4.  Чортів гриб.
5.  Мухомор червоний.
6.  Бліда поганка.
7.  Сироїжка блювотна.
8.  Сироїжка ароматна.
9.  Лисичка справжня.
   10. Польський гриб.

Відповідь:

І варіант — 1, 2, 3, 8, 9, 10. II варіант — 4, 5, 6, 7.

Графічний біологічний диктант.

1. Мікологія - наука про гриби.

2. Міцелій - сукупність гіфів, що утворюють тіло гриба.

3.  Мікориза - спеціальні клітини, які відокремлюються від материнського організму і служать для нестатевого розмноження грибів і рослин.

4. Симбіоз - співжиття двох організмів різних видів.

5. Гриби - еукаріотичні безхлорофільні організми.

6. Сапротрофи - організми, які використовують для свого живлення рештки речовин мертвого тіла.

7. Спорангій - одноклітинний або багатоклітинний орган нестатевого розмноження, в якому утворюються спори.

8. Паразити - організми, які живуть на поверхні або всередині іншого організму і живляться за рахунок його поживних речовин.

9. Гіфи - коренеподібні вирости грибів та водоростей, що служать для закріплення та поглинання води.

10. Спори - нитчасті утворення, сплетіння яких утворюють міцелій.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План.

1. Характерні риси нижчих грибів (Розповідь учителя з використанням таблиці "Сучасна   класифікація царства Гриби").

а) Клас Ооміцети. Картопляний гриб.

б) Клас Зигоміцети. Мукор (демонстрація гриба).

2. Характерні особливості вищих грибів( Розповідь учителя з демонстрацією таблиці).

а) Клас Аскоміцети.

б) Клас Базидіоміцети (гербарій).

3. Повідомлення учнів "Зелена цвіль на службі в людини".

Цвілеві гриби

Усім добре знайома різнокольорова пліснява у вигляді павутинного, пухнастого або порошково­го нальоту на солодких фруктах, овочах, хлібі — прекрасна  ознака зіпсованого продукту. Однак не всі здогадуються, що це цвілеві гриби, які, відповідно до забарвлення, називають сірою, зеленою, чорною або рожевою цвіллю. Важливою ознакою цвілевих грибів є здатність виділяти антибіотичні речовини, які захищають їх у разі взаємодії з іншими мікро­організмами.

Що таке антибіоз?

Видатний французький мікробіолог Луї Пастер 1877 року вперше описав антибіоз між бактеріями ґрунту й хвороботворними бактеріями, збудниками сибірської виразки. Антибіоз відбувається за учас­ті антибіотиків — органічних речовин мікробного, рослинного або тваринного походження, які утво­рюються живими організмами й мають здатність пригнічувати розвиток або вбивати мікробів. Тер­міни "антибіотики" й "антибіоз" запровадив у на­уку відомий американський мікробіолог Зельман Ваксман (1883-1973), який народився в м. Прилу­ки Чернігівської області. Здатність утворювати ан­тибіотики мають не лише цвілеві гриби, а й деякі бактерії (наприклад, актинобактерії), рослини (зві­робій, шавлія), тварини, які продукують лізоцим (фермент у слині, який руйнує клітинні оболонки бактерій).

Антибіоз — форма взаємовідносин, за яких спо­стерігається пригнічення розвитку або відмирання одного виду під впливом продуктів обміну іншого виду.

Перша лінія оборони

Антибіотичні властивості лізоциму відкрив і описав 1922 року британський бактеріолог Александер Флемінг1881-1955). Лізоцим виявився всюди: і в порожнині рота людини, і в ікрі щуки, і в материнському молоці, і в стеблах та листках тюльпанів, жовтцю, кропиви, півонії та ін. Але найбагатшим джерелом лізоциму виявився яєчний білок. Лізоцим у ньому захищає зародок, оскільки білок і жовток яйця — чудове середовище для роз­множення мікробів, які легко проникають крізь яєчну шкаралупу. Той факт, що яйця тривалий час лежать на прилавках магазинів і ринків, не під­даючись впливу мікроорганізмів, навів Флемінга на цікаву гіпотезу. "Мабуть, — писав він, — най­більш доступні для проникнення інфекції області є одночасно й найкраще захищеними". Флемінг виявив лізоцим усередині лейкоцитів і у кров'яних згустках. Лізоцим відіграє роль природного анти­септика — першої "лінії оборони" організму проти вторгнення мікробів.

Пеніцил — рятівник

До найпоширеніших цвілевих грибів належать представники роду Пеніцил. Ці гриби допомогли Александеру Флемінгу зробити одне з найбільших відкриттів у біології, яке стало важливою подією в медицині, сільському господарстві, промисло­вості. Флемінг виявив антибактеріальні власти­вості зеленої цвілі пеніцилу і виділив із неї речовину, яку назвав пеніциліном. Щодня в госпіталі він бачив, як люди помирають від гнійних ран, і горів бажанням знайти засіб, здатний убити мікробів. У той час єдиними анти­інфекційними препаратами були перекис водню та карболова кислота. Флемінгу вдалося відкрити перший в історії людства антибіотик.

Історія відкриття

У лабораторії А. Флемінга вирощували різні культури мікроорганізмів і досліджували їх. Якось у чашці Петрі з висіяною культурою стафілококо­вих бактерій виросла розкішна колонія зеленої цвілі, а навколо неї утворилася зона, вільна від бактерій. Чому ж стафілокок не заселяє цей мерт­вий простір? Флемінг висловив припущення, що пеніцилові гриби виділяють якусь речовину. Щоб переконатись у цьому, він висадив частину колонії грибка на агарову поверхню в чисту простерилізо­вану чашу, а навколо неї висіяв бактерії дифтерії, сибірської виразки, черевного тифу тощо. Справді, поблизу грибкової плісняви ці агресивні бактерії не розмножувались і не росли. Отже, пеніцил виділяє речовину, яка затримує розмноження і пригнічує життєдіяльність хвороботворних бактерій.

На службі в медицини

"А чи не можна використати цю речовину для лікування хворих?" — запитав себе Флемінг. Він помістив грибкову колонію на поверхню поживно­го розчину в колбу. Через деякий час зелена пліс­нява густо вкрила розчин, і він набув золотаво-жовтого відтінку, оскільки пеніцил у процесі жит­тєдіяльності виділяє жовті пігменти. Науковець відділив "бульйон" від грибка й обробив отрима­ним розчином агарові поверхні в чашках із бак­теріями. Розчин також пригнічував розмноження й життєдіяльність бактерій, отже, у ньому є пені­цилін, який, розчиняючись, зберігає свої власти­вості.

Флемінг випробував дію розчинів, розведених у двадцять, сорок, двісті та п'ятсот разів. Останній розчин усе ще пригнічував ріст стафілококів. Ан­тибіотична речовина, що знаходилася в золотистій рідині, мала надзвичайну активність.

Від плісняви — до Нобелівської премії

Отримати з розчину чистий пеніцилін у вигля­ді кристалічного жовтуватого порошку вдалося 1941 року науковцям лабораторії Оксфордського університету X. Флорі й Е. Чейні. Подальші ви­пробування на мишах та кроликах підтвердили: людство здобуло потужний засіб боротьби з ба­гатьма інфекційними захворюваннями. 1945 року А. Флемінг, X. Флорі та Е. Чейні отримали за свої відкриття Нобелівську премію з фізіології та меди­цини.

Нащадки "динної культури"

Цвіль Флемінга містила приблизно 0,005 г пе­ніциліну на 1 л поживного розчину. Щоб отримати дозу препарату на лікування одного хворого, до­водилося здійснювати дорогий і тривалий процес переробки 1000 л "грибкового бульйону". Тому на­уковці розпочали пошуки цвілевих грибів зі збіль­шеною продуктивністю антибіотика. Якось молода співробітниця принесла в лабора­торію X. Флорі гнилу диню, покриту цвіллю. Ви­явилося, що це — культура цвілевого гриба пеніцилу із золотистим пігментом яка продукує набагато більше пеніциліну. Після тривалої селекційної роботи науковці отримали на­щадків тієї "динної культури", яка дає в 1000 разів більше пеніциліну, ніж цвіль Флемінга.

У науці відомо майже 5000 різноманітних ан­тибіотиків, але в медицині використовуються лише 100 з них. Сьогодні антибіотики рятують мільйони людей від багатьох інфекційних і пухлинних захво­рювань. Давайте не забувати, що ера антибіотиків розпочалася з маленької колонії зеленої цвілі та скромного й талановитого науковця з благородни­ми намірами, який умів ставити запитання й зна­ходити на них відповіді.

4.  Використання дріжджів людиною (розповідь учителя)
5.  Бесіда про гриби, які паразитують у рослин (сажка, ріжки, борошнисторосяні гриби, фітофтора, трутовики та ін.)
6.  Гриби-паразити, які завдають шкоди тваринам і людині (бесіда)

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Бесіда за питаннями

1.              Яке значення пеніцилу і дріжджів у житті лю­дини?

2.  Якої шкоди завдають гриби-паразити?
3.  Які гриби паразитують на злакових, якої шко­ди вони завдають?

4.              Які гриби уражають дерева? Які заходи бороть­би з трутовиками ви можете запропонувати?

   V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ, ВИСТАВЛЕННЯ ОЦІНОК

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити § 56, відповісти на запитання після параграфа.