Урок – щоденник душі поета "Генріх Гейне – німецький поет - романтик. «Книга пісень» – видатне явище німецького романтизму"

 

 

 

 

 

 

Конспект уроку

 

 

Генріх Гейне – німецький поет – романтик.

«Книга пісень» – видатне явище німецького романтизму

 

 

 

                                                                                                                    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Генріх Гейне – німецький поет - романтик. «Книга пісень» – видатне  явище німецького романтизму

Мета: розширити знання учнів про романтизм як літературний  напрям; продовжити знайомство із найвидатнішими представниками; ознайомити з фактами біографії німецького поета - романтика Г.Гейне; формувати навчально-пізнавальну та інформаційну компетентності;  розвивати читацький інтерес учнів, творче мислення, вміння висловлювати свою думку; виховувати почуття прекрасного, любов до ліричної поезії як засобу розкриття духовного світу людини.

Тип уроку:  урок – щоденник душі поета .

Обладнання: комп'ютерна презентація; ілюстрації до творів; репродукції картин XVIII століття  із зображенням  німецьких пейзажів; відеокліп групи «Skorpions» «Лорелея»; Інтернет – ресурси.

  Епіграф:  Я ніколи не надавав великого значення славі поета,

                       І  мене мало турбує, хвалять  чи гудять мої пісні,

                       Але на мою труну ви повинні покласти меч, 

                       бо я був хоробрим солдатом у війні за визволення людства.

                                                                                         Генріх Гейне

ХІД    УРОКУ

        I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

1. Прослуховування романсу Г.Гейне « Ich wollt’ meine Schmerzen ergössen» (муз. П.Чайковського) у перекладі Л. Мея, виконання А. Солов’яненка.

2. Прийом «Фантастична добавка»: спробуємо перенестися в минулий час – в епоху життя Генріха Гейне, познайомитися з його сучасниками та друзями, відчути дух епохи.

II. ФОРМУЛЮВАННЯ МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ.

Слово учителя:

Творчість Гейне давно вже подолала кордони і відома у всьому світі. Сьогодні ми відкриємо чарівну сторінку його поезії  і на крилах пісень перенесемося в романтичний світ переживань, прагнень, кохання і гармонії. За словами Г.Манна, метою Г.Гейне «завжди залишалося олюднення світу, духовне збагачення  життя».

       На уроці ми познайомимось із «Книгою пісень» Гейне, будемо аналізувати його поезії, щоб зрозуміти, в чому їх краса і неповторність, якими художніми засобами цього досягає автор, відчуємо мелодійність німецької мови.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

1. Прийом «Сніжна грудка»: пригадайте, які можливості відкриває нам романтизм як літературний напрям, які його головні ознаки.

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ.

1. Інформаційне повідомлення учня.

  Поетична збірка «Книга пісень» - найдовершеніше творіння Гейне, лише за його життя вона перевидавалася тринадцять  разів і принесла йому славу не тільки найкращого поета Німеччини, а й одного з найвідоміших європейських поетів XIX ст.

Збірка складається з п’яти розділів: «Cтраждання юності», «Ліричне інтермецо», «Знову на батьківщині», «З подорожі на Гарц»,  «Північне море». До неї увійшли поезії, написані впродовж 1816 - 1827 рр.

Спільною тематичною основою, що об'єднує всі вірші збірки в цілісний твір, стала тема нерозділеного кохання.

 «З мого великого болю творю я пісні маленькі», - говорить поет. А потім і гірко зауважує: «Книжка - то тільки урна з попелом мого кохання».

2. Евристична бесіда

Учитель: Як ви гадаєте, які факти біографії Гейне вплинули на творчість  поета?

Учні: Біографічним прототипом ліричного героя збірки є сам поет. Образ дівчини, якій адресовано любовні послання ліричного героя, навіяний постаттю двоюрідної сестри поета, Амалії, у яку він був глибоко і безнадійно закоханий у роки навчання в університеті.

Учитель: Страждання нерозділеного кохання завдавали поету душевного болю і водночас були джерелом високого натхнення. «Вона мене не кохає... Серце болить від того, що вона так жорстоко і зверхньо принизила чудові пісні, які я присвячував їй одній... Але незважаючи на це, муза мені зараз стала набагато милішою, ніж раніше,... відданою товаришкою-розрадницею», — писав Гейне в одному з листів.

3. Робота в групах над аналізом ліричних творів збірки.

І група - Декламування поезії  «Вмирають люди і роки».                                                                   

1) Коротенький, на вісім рядків, вірш «Вмирають люди, і роки...» — це поетичний гімн збірки, гімн коханню, непереможній силі  людського почуття, що непідвладне ані лихим випробовуванням долі, ані згубній владі часу. Життя минає, але навіть у смертний час ліричний герой стверджує, що не відречеться від кохання до тієї єдиної, яка на порозі його юності розбила  молоде серце.

2) На творчий задум збірки помітний вплив мали не лише біографічні, а й літературні чинники. Назва збірки викликає асоціації з Біблією  («Книгою книг») і «Піснею над піснями» (про кохання царя Соломона до простої дів-чини Суламіф.). Художню структуру своєї збірки поет будує за аналогією з поетичною збіркою «Канцоньєре» (в перекладі «Книга пісень» 1336—1373) італійського поета епохи Відродження Франческо Петрарки, який оспівує в ній своє кохання до мадонни Лаури.

3) Називаючи свої вірші піснями, Гейне орієнтується на тенденцію романтичної поезії до наслідування зразків народнопісенної творчості. Звідси - музичність, співучість, лірична виразність цих віршів.

4) Не випадково багато віршів «Книги пісень» привернули увагу всесвітньо відомих композиторів. За кількістю текстів, покладених на музику, збірка «Книга пісень» не має собі рівних у світовій літературі.

- «Картинна галерея»:  прослуховування одного з творів Р. Шумана зі  збірки «Кохання поета» на слова Г. Гейне.

( Під час звучання твору на слайді з’являються портрети композиторів, які поклали на музику поезії Г.Гейне).

ІІ група - Балада «Лорелея» («Не знаю, що стало зо мною...») вважається перлиною світової лірики, одним з найкращих творів збірки «Книга пісень».

1) Пошуковий діалог ( на фоні музики – відеокліпу групи «Skorpions» «Лорелея»).

Учитель: Як у вірші відобразилось захоплення Гейне фольклором? Яку народну легенду покладено в основу балади?

Учні відповідають, що в баладі поетично опрацьовано народну легенду про Лорелей - казкову красуню, що з'являлась на скелі над Рейном і своїм звабливим співом зачаровувала всіх, хто її чув. Багато рибалок, що пропливали неподалік, розбивалися об підводне каміння чи гинули у водоверті, бо переставали стежити за ходом свого корабля, небесний голос чарівниці призводив їх до загибелі.

        Учитель: Хто є ліричним героєм вірша?

        - Як у поезії поєднуються міф і дійсність?

 - Зверніть увагу на вживання займенника «ich» у першій і останній строфах     «Ich glaube» (я знаю).

Учні роблять висновки, що автора цікавить не стільки легенда, скільки індивідуальне переживання, почуття ліричного героя.

Учитель: Чим приваблює рибалок Лорелей?

Учні: Зовнішністю, піснею.

Учитель: Які епітети  вживаються в опису зовнішності, пісні?

Учні: «goldnes» - золотий, «wundersame, gewaltige»(чарівна, та, що манить).

Учитель: Золотий  колір має казкову таємничість, підкреслює душевну красу, а краса у фольклорі часто стає причиною загибелі людей.

- Який символ зображує в поезії згубну силу кохання?

Учні: Лорелей втілює згубну силу кохання, не вона стає причиною загибелі рибалок і мандрівників, а саме кохання.

 Так, кохання - надзвичайно складне, незбагненне і загадкове почуття, що має містичну силу над волею та бажаннями людини. Це відкриття епохи Романтизму. Це відкриття, яке у вірші робить Гейне. Це ще й твір про особисту трагедію поета і драму всього його покоління, що нерідко потрапляло в полон ілюзій. До образу Лорелей зверталися німецькі письменники-романтики. Але інтерпретація легенди Г. Гейне вважається найпоетичнішою.

-  Перегляд відеоролика «Пісочна анімація – Лорелея».

ІІІ група - Поетичною перлиною циклу «Ліричне інтермецо» є вірш «Чому троянди немов неживі...»

У які ж моменти життя різнобарв'я світу для нас зникає, не тішить фарбами, звуками, світ стає сірим і німим? На це питання й пробує відповісти автор у творі.

          2) Декламування вірша «Чому троянди немов неживі».

3) Робота над змістом твору «Чому троянди немов неживі ...»

- Зверніть увагу на будову вірша. Які речення переважають в ньому?

Учні  помічають,  що у вірші переважають риторичні запитання.

- Для чого вживається анафора?

Учні відзначають, що вона підкреслює глибокий драматизм, сум від втрати коханої, біль самотнього серця.

- Які рядки є кульмінацією вірша? Чому сумує герой?

Учні називають кульмінацією останні рядки, коли кохана покинула героя.

- Як герой сприймає природу?

- Як пов'язане життя природи з станом душі ліричного героя?

-У яких рядках вірша пояснюється, чому природа, всесвіт і душа ліричного героя втратили радість буття?

Учні визначають у вірші рядки з психологічним паралелізмом.

- За допомогою яких метафор в оригіналі замальовується життя природи? - - Які епітети вживає автор?

Учні називають приклади «Rosen so blaß» (троянди бліді), «Veilchen so stumm» (фіалки німі), «kläglichem Laut die Lerche» (жалісливий спів жайворонка), «Sonn kalt und verdrießlich» (сонце холодне й непривітне).

Учитель. Твір насичений виразною символікою. Фактично всі згадані в ньому явища природи сприймаються в символічному плані. До того ж у кожному символі криється прихована антитеза. Наприклад, спів жайворонка у романтичній поезії, як правило, символізує гармонію душі. А у вірші?

Учні: Втрата гармонії.

Вчитель: А щодо троянд?

Учні: Троянди - символ кохання, а в вірші - бліді через втрату кохання, його смерті.

Вчитель: Сонце - символ тепла, світла, радості. А у вірші?

Учні: Sonn ...so kalt und verdrießlich (сонце холодне і сердите).

Вчитель: Отже, основний художній прийом автора - контраст між живим і мертвим, світлим і темним. У такий спосіб Гейне розкриває ту велику боротьбу, що відбувається в душі людини між життям і смертю.

Душа ліричного героя Гейне вразлива та ніжна. Трагедію кохання він сприймає як світову катастрофу. За влучним висловом Марини Цветаєвої, «все стихи пишутся ради последней строки».

- «Музична хвилинка»:  прослуховування романсу «Чому троянди немов неживі».

         4. Слово вчителя.

Г. Гейне - один з улюблених іноземних поетів в Україні. Українською мовою його твори перекладали Ю.Федькович, М.Старицький,

М. Коцюбинський, П. Куліш, М.Вороний і П. Мирний, Б. Грінченко,

І. Франко і Леся Українка, М.Рильський, П. Тичина, В. Сосюра,

М. Бажан, Л. Первомайський.

- Сьогодні ми знайомимось із творами Гейне в перекладі. Чи легко перекласти вірш? Чому? Що повинно бути збережено?

Учні висловлюють думку, що нелегко, адже треба зберегти не тільки зміст, а й художню форму.

Вчитель: художній переклад передбачає збереження змістових і естетичних особливостей твору. Підстрочний, дослівний переклад механічно перекладає зміст, не враховуючи цих особливостей. Прикладом надзвичайно вдалого

перекладу можна вважати вірш « розлучаються двоє».

ІУ група -  читання  тексту мовою оригіналу «Wenn zwei von einander scheiden».

1) У перекладі М. Старицького поезію  було покладено на музику відомим українським композитором М. Лисенком і вона стала одним із шедеврів української музичної культури, хоча її давно вважають українським народним романсом, тому що перекладачу вдалося зберегти його ритм, мелодику, настрій.

- Прослуховування романсу «Коли розлучаються двоє» .

2) Настрій твору сумний, викликаний розлукою двох закоханих. Один план у вірші – це загальні роздуми про розлуку, інший - конкретний приклад розлуки ліричного героя.

3) Вірш побудовано у формі контрастного зіставлення. Перші чотири рядки вірша змальовують ситуацію розлучення так, як це, на думку поета, найчастіше буває в житті. Наступні чотири рядки відтворюють цю саму подію, але в ситуації прощання зі своєю коханою ліричного героя Гейне.

4) Слід виділити контрасти у творі. Це протиставлення «weinen» - «nicht geweinet» (плачуть - не плакали), «seufzen» – «seufzten nicht» (зітхають - не зітхали).

5) Отже, щирості і безпосередності вияву почуттів, що притаманні духу народнопісенної творчості, з відчутним відтінком іронії протиставляються «сучасні» уявлення про те, якими мають бути любовні освідчення: умовності не дозволяють людям із «цивілізованого світу» так відкрито і безпосередньо виражати свої почуття, як це роблять герої народних пісень.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ.

Тест

1. Найвідоміша збірка поезій Генріха Гейне має назву:

А «Пісня над піснями»

Б «Подорож до Гарцу»

В «Німеччина. Зимова казка»

Г «Книга пісень».

2. Збірка Генріха Гейне  складається з розділів:

А «Чому троянди немов неживі», «Білі глянцеві манжети», «Не знаю, що стало зо мною...»

Б «Подорож до Гарцу», «Ундіна», «Німеччина. Зимова казка»

В «Гяур», «Корсар», «Мазепа», «Лара»

Г «Страждання юності», «Ліричне інтермецо», «Знову на батьківщині», «Північне море».

3.  Вірші циклу «Ліричне інтермецо» Генріха Гейне переважно належать до:

А філософської лірики

Б інтимної лірики

В патріотичної лірики

Г пейзажної лірики.

4.  Подані поетичні рядки     

І бачить він сон про пальму, Що десь у південній землі

Сумує в німій самотині   На спаленій сонцем скалі. (Пер. Л. Первомайського)

   взято з вірша Генріха Гейне:

А «Лорелей»

Б «Коли розлучаються двоє»

В «Вмирають люди і роки»

Г «Самотній кедр на стромині».

5. Українською народною піснею став вірш Генріха Гейне:

А «Хотів би я в слово єдине...»

Б «Коли розлучаються двоє»

В «Самотній кедр на стромині»

Г «Лорелей».

6. Назва збірки поезій «Книга пісень» Генріха Гейне свідчить про зв’язок з:

А Біблією

Б творчістю Петрарки

В античністю

Г фольклором.

7. Поетична збірка Гейне «Книга пісень» складається з:

А п’яти розділів

Б чотирьох розділів

В двох розділів

Г трьох розділів.

8. У вірші «Не знаю, що стало зо мною...» Гейне звертається до традиційного для романтиків образу:

 

А Ундіни

Б Лорелей

В Леонори

Г Русалоньки.

9. Цикли «Страждання юності» та «Ліричне інтермецо», які увійшли до збірки Гейне «Книга пісень», присвячені:

А романтичним, любовним пригодам, часто трагічним переживанням

Б патріотичним почуттям героя

В філософським роздумам над сенсом буття

Г іронічному зображенню німецької дійсності.

10.  В основу вірша Генріха Гейне «Не знаю, що стало зо мною...» покладено:

А реальний випадок із життя

Б німецьку народну пісню

В німецький героїчний епос

Г старовинну німецьку легенду про річкову фею.

11. Зіставлення внутрішніх переживань поета з явищами природи у літературознавстві називають:

А алюзією

Б психологічним паралелізмом

В синтаксичним паралелізмом

Г олюдненням.

12. Останній період свого життя Генріх Гейне назвав:

А подорожжю у нікуди

Б сходами, що ведуть униз

В Сізіфовою працею

Г матрацною могилою.

VI.  ПІДСУМОК УРОКУ.

1. Звернення до епіграфу уроку (читання поезії «Хотів би я в слово єдине» українською мовою).

Романтики надавали великого значення мистецтву, поетичному слову, вважаючи, що слово здатне вмістити всю радість і біль душі. Віру Гейне в силу власного слова втілено у вірші «Хотів би я в слово єдине».

- Як розумів Гейне призначення слова, поезії?

(Учні висловлюють свої думки. ) 

2. Метод «Прес». Обговорення проблемного питання.

Учитель: Гейне якось сказав: «Кожна людина - це всесвіт, який з нею народжується і з нею вмирає; під усякою могильною плитою лежить всесвітня історія».

• Як ви розумієте це висловлювання щодо самого поета?

3. Рефлексія.

- «Сходинки успіху»: намалюйте у зошитах сходинки по кількості завдань нашого уроку. Зафарбуйте ті сходинки, із завданнями на яких ви впорались.

- «Палітра емоцій»: із поданого переліку вражень, почуттів виберіть три слова, що відповідають вашому настрою в цю хвилину: замріяність, співчуття, захоплення, спокій, переживання, радість, легенький смуток,

журба, розчарування, світла печаль, умиротворення.

4. Виставлення оцінок  за роботу на уроці.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1) Написати листа поетові.

2) Вивчити напам'ять одну з поезій Г. Гейне.

3) За підручником ст. 147 – 155  визначити своєрідності «Книги пісень».