Урок "Сезонні погодні умови і явища. Несприятливі погодно – кліматичні явища"

Тема: «Сезонні погодні умови і явища.

Несприятливі погодно – кліматичні явища»

Мета уроку:

навчальна: поглибити уявлення учнів про несприятливі фізико-географічні процеси на території України, систематизувати знання учнів про вплив людської діяльності на них;

розвиваюча: формувати вміння працювати з джерелами географічних знань, додатковою інформацією, таблицями; удосконалювати практичні навички роботи з географічними картами, роботи в групах,  розвивати логічне мислення та мовлення;

виховна: виховувати інтерес до знань, уважності, допитливості, любові до рідної природи, бережливого ставлення до кліматичних ресурсів нашої країни;  виховувати толерантність у спілкуванні та співпраці при роботі в малій групі, почуття колективізму та відповідальності перед товаришами.

Обладнання: підручник, зошит, кліматична карта України, синоптична карта України, карти з завданням, кольорові малюнки.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Очікувані результати:

•          учні характеризують несприятливі фізико-географічні процеси, які відбуваються на території України;
•          пояснюють вплив людської діяльності на несприятливі природні процеси;
•          висловлюють свої думки відносно небезпечних погодніх явищ;
•          працюють з географічними картами;
•          складають прогноз погоди.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: презентація, підручник, атлас з географії для учнів 8 класу, кліматична карта України, роздатковий матеріал.

Хід уроку

         І. Організація класу, підготовка до уроку
«Хвилинка метеорології»

Якщо зимою сніг січе, 
Улітку сонечко пече, 
Весною скрізь все оживає, 
А восени відпочиває, 
Наводить це на думку нас – 
Погода в нас – ну просто клас. 
А щоб детальніше узнати – 
Слід добре зараз працювати.     

ІІ. Актуалізація опорних знань.
Ми продовжуємо знайомитися з кліматичними особливостями території України.
 Прийом «Мозковий штурм»
Пригадайте терміни і поняття, пов’язані з темою, яку ми вивчаємо, і відповідно до початкових літер назвіть їх .

П- повітряні маси
О- опади
Г- гроза
О- ожеледиця, осінь
Д- дощ
А- атмосфера

  Прийом «Географічна мозаїка»
Клімат залежить від кліматотвірних чинників. Назвіть їх. (Сонячна радіація, підстильна поверхня, циркуляція атмосфери)

У незаповнені віконця запишіть поняття, повязані з певним кліматотвірним чинником і розкрийте зміст цього поняття.

Прийом «Бліцопитування»

• Яка зараз пора року?
• Чи скрізь на земній кулі зараз зима?
• Чому відбувається зміна пір року?
• Які карти використовують під час вивчення клімату?
• У якому кліматичному поясі знаходиться Україна?
• Які особливості помірного теплового поясу?

(Україна розташована в північному помірному тепловому поясі. У цих широтах сонце влітку піднімається високо і буває жарко. Взимку сонце низько над горизонтом – холодно. Відбувається чітка зміна пір року.)

  ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

 Прийом «Приваблива мета»
Життя людини, а особливо тієї, яка живе в сільській місцевості великою мірою залежить від погоди і наше завдання – навчитися уважно спостерігати  за нею.

Тільки у  помірному типі клімату  яскраво виділяються чотири пори року. І сьогодні ми навчимося характеризувати кліматичні особливості кожної пори року. Кожна пора характеризується не тільки різницею температурних показників, а  ще й несприятливими погодними явищами, з якими ми з вами сьогодні познайомимося.

  IV. Повідомлення  теми і мети уроку.

Отже, тема нашого уроку: Сезонні погодні умови і явища. Несприятливі погодно – кліматичні явища. (Слайд 1)

  V. Вивчення нового матеріалу

Прийом «Гроно» 
Які асоціації викликає у вас кожна пора року? (Слайд 2)

(пори року записую так, щоб утворилось коло і навколо за принципом «сонце з промінням» записую асоціації крейдою різних кольорів)

Перегляд відеофільму «Пори року»  (Слайд 3)

Під час перегляду відеофільму читаю вірш «Пори року» (Додаток 1)

   Вчитель. У побуті використовуються календарні терміни тривалості кліматичних сезонів. Наприклад, початок зими — 1 грудня, а закінчення — 28 (29 у високосні роки) лютого. Проте природа має свої строки, які називають кліматичними. За ними  і починаються пори року.

  Прийом «Творча лабораторія» (Слайд 5)

Вчитель.  Перейдемо до творчої лабораторії: Тож пропоную  попрацювати у групах, в які ви обєдналися, і готували випереджуючі завдання за порами року. На основі тексту підручника  та аналізу карт атласу та домашніх заготовок  складіть характеристику пір року в Україні і узагальніть  навчальний  матеріал у вигляді таблиці та презентуйте його. Інші учасники можуть задавати питання…

(табличка заготовлена)

  Кліматичні сезони (пори року).

І.  Група надає коротку характеристику пори року.

         Презентація груп

  Слово надається групі “Зима” (Слайди 6-8)

Зима починається, коли середньодобова температура повітря опускається нижче 0^ºС. В Україні вона настає наприкінці листопада — па початку грудня і триває від 140 днів па північному сході  і до 60 днів у Криму та південному заході. На більшості території зима помірно м’яка, па півдні — м'яка. Її суворість зростає в напрямку на північ і північний схід, де на кліматичні умови впливають континентальні помірні та арктичні повітряні маси. Опади переважно випадають у вигляді снігу, іноді бувають хуртовини, ожеледь. Відлиги пов’язані із вторгненням теплих морських повітряних мас з Атлантичного океану і різкого зменшення впливу арктичних повітряних мас. Бувають холодні зими. У цей період переважають арктичні повітряні маси, t повітря досягає -15ºС -20ºС. 20-25% опадів випадає у вигляді снігу.

Група “Весна” (Слайди 9 -11)

Настання весни супроводжується надходженням теплих повітряних мас з півдня і південного сходу. Це зумовлює інтенсивне танення снігу і зникнення снігового покриву. Після звільнення земної поверхні від снігу швидко підвищується t ґрунту і повітря. Весна може бути ранньою або пізньою. Період, коли середня добова температура переходить 0ºС,  прийнято вважати початком весни.

Весна триває від 100 днів у Карпатах до 50 днів  - на сході. Для ранньої весни характерна нестійка погода: у зв’язку з міжширотним обміном повітря трапляються похолодання, спостерігаються заморозки. На півдні заморозки бувають до середини травня, а на півночі — до кінця травня, це пояснюється вторгненням арктичних повітряних мас. Іноді випадає сніг. У південних і південно-східних районах бувають сильні вітри.

  Група “Літо” (Слайди 12 - 14)

Літо починається, коли середньодобова температура сягає позначки +15°С. Воно триває від 140 днів на узбережжі  Чорного моря (на Південному березі Криму-  165 днів)  до 100 днів на заході й півночі країни. Опади випадають у вигляді дощу, бувають грози, більшість із них супроводжується зливами, деякі — градом. На літо припадає максимум опадів, але в південних районах цей сезон посушливий. На основній частині території України літо тепле, на заході — помірно тепле, па півдні — спекотне. Температура повітря зростає на схід і південний схід, а хмарність зменшується. "Часто спостерігаються періоди спекотної, сухої погоди, що обумовлено континентальними тропічними масами.  На літо в середньому припадає ≈ 40% річної суми опадів.

  Група “Осінь” (Слайди 15 -17)

Осінь починається у вересні, коли температура опускається нижче +15 ^:С, і триває від 100 днів на Південному березі Криму до 65 днів  - на сході й північному сході країни. У першій половині осені буває період із теплими, ясними й тихими днями та прохолодними ночами, який у народі називають бабиним літом. Похолодання починається в західній і південно-західній частинах України та поступово поширюється на південь і схід. Це є результатом дії циклонів і проявляється у зростанні хмарності, кількості днів з опадами та зменшенні їх інтенсивності. У вересні — на початку жовтня спостерігаються нічні заморозки. У листопаді майже скрізь середня добова температура повітря знижується до 0 °С і менше, а в третій декаді цього місяця може утворюватися сніговий покрив.

Гра «Що? Де? Коли?» (Слайд 18)

1. Чи спостерігалися в Україні інтенсивні суховії? Що ви про це знаєте?

Інтенсивні суховії спостерігалися в Україні влітку 1964 р. Бурі тоді охопили всю східну частину країни й розповсюджувалися зі швидкістю понад 300 км/год. Це були найбільші суховії у XX столітті. Сумарна тривалість гарячих вітрів у Запорізькій, Полтавській, Луганській областях перевищила 200 годин.

2. В якому місці України найчастіше бувають грози?

 Найбільш  грозове місце в Україні — село Селятин на Буковині, де це явище спостерігається 45 днів на рік.

3. Де і коли в Україні випав найбільший град?

Найбільший град випав 5 червня 1999 р. у Львівській області та 20 серпня 2016 року у Хмельницькій області.  Деякі градини були розміром як куряче яйце, а подекуди-як велика льодова брила. Вага деяких брил досягала 2кг.

4. Коли  були на території України тривалі завірюхи?

Спостерігалась у 1956 році в Козачій Лопані на Харківщині; вона тривала 228 годин.

5. Чи проходила територією України шквальна буря?Розкажіть про це

Так, проходила. Її характерна особливість - майже раптове утворення, короткочасна дія, швидке закінчення і значна руйнівна сила. Найбільш руйнівною вважається буря, яка була 20 червня 1902 р. у Києві.  О 13.10 раптово знявся вітер, який знищив багато дерев, поламавши їх або вивернувши з корінням. 0 13.12 суцільною стіною ринула злива з градом, який розбив у місті ліхтарі й усі віконні шибки з навітряного боку будинків. Через 30 хвилин злива закінчилася, але потік води був таким шаленим і раптовим, що в підвальних приміщеннях втопилося близько 20 чоловік, які не встигли вибігти надвір. За півгодини випало 93,4 мм опадів, тобто в 4 рази більше, ніж під час звичайного тропічного циклону.

6. В Україні часто бувають зливові дощі. В який час була  зафіксована метеорологічною службою найсильніша злива в Україні?

 Спостерігалася 13 червня 1957 р. у Підгайцях на Тернопільщині, коли за 12 годин випало 276 мм опадів.

7. Швидке танення снігу та зливові дощі спричиняють паводки й повені. Коли був зафіксований найбільший паводок?

  У листопаді 1998 року стався найбільший в Україні (у XX ст.) паводок у Закарпатській області.  Затопленою виявилася площа з населенням 450 тис. осіб. Було зруйновано 118 населених пунктів, 1 500 житлових будинків, 340 км автошляхів, 487 мостів. 156     населених пунктів залишилися без енергопостачання, 95 — без зв'язку.

8. Яка максимальна температура повітря була зафіксована в Україні і в якому місці?

 Максимальна температура повітря +42,0°С була зафіксована 12 серпня 2010 року на метеостанції Луганськ; найбільш висока температура на поверхні грунту була спостережена 2 червня 1995 року на метеостанції Вознесенськ (Миколаївська область). В цей день поверхня грунту „розпеклась” до позначки 80°С.

9. Яка мінімальна температура повітря була зафіксована в Україні і в якому місці?

 Абсолютний мінімум температури повітря -41,9°С був спостережений 8 січня 1935 року на метеостанції Луганськ;  абсолютний мінімум температури поверхні грунту -46°С був зафіксований 31 січня 1987 року на метеостанції Куп’янськ (Харківська область)..

10. В якому місці України найчастіше бувають грози?

 Найбільш  грозове місце в Україні — село Селятин на Буковині, де це явище спостерігається 45 днів на рік.

Вчитель. Життя людини великою мірою залежить від погоди, від процесів та явищ, що її формують. Деякі  з них людина використовує  з користю для себе, інші можуть завдавати значної шкоди. Небезпечні погодні явища часто виникають досить несподівано, проявляються як стихійні і завдають значних збитків населенню та господарству.  У наш час кількість таких явищ збільшується.

Несприятливі погодно-кліматичиі явища важко точно спрогнозувати, а отже й підготуватися до них. Вони можуть виникати як незалежно один від одного, так і у взаємозв’язку: одне з них може зумовити прояв іншого. Основний  чинник виникнення несприятливих погодно-кліматичних явищ — атмосферна циркуляція.

 Перед вами  таблиця  „ Небезпечні погодні явища”  з якої видно,  які з них відбуваються  на Україні. Цей перелік далеко не повний. Ці явища пов’язані з певним періодом року, з певною територією.
  «Робота з підручником та роздатковим матеріалом »
Використовуючи   роздатковий матеріал, розподіліть  явища, які ви бачите на картинках, за порами року.  Розкажіть про явища, характерні для пори року, яку ви представляєте.

1.      Заповнення таблиці

Прийом «Роблю висновок» 

  Зима

Для зими характерні тумани, хуртовини, які впливають на незручності в роботі транспорту. А ожеледиця є небезпечним явищем не лише для роботи транспорту, а й розвитку сільського господарства. Хуртовини найбільше припадають на січень; лютий м-ці і тривають 20-25 днів на пд. сх. та 3-5 днів на пд. зх. Ожеледиця триває до 10 днів, товщина льодового шару становить 5-10 мм, у горах – до 200 мм. При t – 3˚С на гілках дерев, телефонних та електропроводах утворюється ожеледь.

  Весна

Заморозки можливі до кінця травня, що є небезпечним для квітучих садів. Навесні починаються грози, часто бувають зливи, пилові бурі. У південно-східній частині України та на півночі Криму бувають посухи. Посухи виникають у весняний, літній та осінній періоди раз на 203 роки і завдають чималої шкоди господарству. Несприятливі погодно-кліматпчні явища можуть бути викликані інтенсивним таненням снігу і льоду, а також сильними дощами. Найбільш руйнівними серед них є паводки. Для них характерно швидке підвищення рівня води в річці, яке відбувається нерегулярно. Паводки часто призводять до руйнування будинків, мостів, розмивання шляхів, знищення посівів. На відміну від паводків, повені спостерігаються в один і той самий сезон року.    Се лі — бурхливі потоки води з камінням — найбільш характерні для гірських районів. їх кількість і сила зростає у зв'язку з вирубкою лісів на гірських схилах.

  Літо

У теплу пору року на території України часто трапляються зливи. Це короткочасні, але дуже сильні дощі. Зливи можуть супроводжуватися грозами, градом та сильними, раптовими і поривчастими вітрами — шквалами. Град на рівнинах випадає два-три рази на рік, а в Карпатах і Кримських горах — чотири-шість разів. Випадання великого граду (діаметр градин 20 мм і більше) зумовлюється процесами, що виникають на атмосферних фронтах.

Влітку в Україні фіксується до 30 днів із грозами (у Карпатах — до 40).   Під час грози виникають електричні розряди — блискавки, які можуть призвести до руйнування будівель, викликати пожежу. Це серйозна загроза і для людей.

  Помітно зросла кількість атмосферних вихорів — смерчів (торнадо), що виникають зазвичай у спекотну погоду. Тривалість їх існування становить від кількох хвилин до кількох годин. Сильний смерч залишає після себе пошкоджені посіви, зруйновані споруди.

  Осінь

Тумани спостерігаються по всій території України, але більше вони характерні для гір (до 130 днів па рік). Це явище найчастіше трапляється в холодну пору року. Сильні тумани створюють небезпеку для руху транспорту. З другої половини вересня спостерігаються заморозки. А тому восени також як і взимку спостерігаються  ожеледиця, сильні снігопади, хуртовини, шквали та затяжні дощі.

  V. Узагальнення та систематизація знань.

 Гра «Незакінчене речення» (Слайд 19)

1. Вітер з високою температурою повітря та низькою вологістю … (Суховій) 

2. Шар льоду на гілках дерев і електродротах ….(Ожеледь)

3. Велика нестача опадів довгий час при підвищенній температурі повітря… (Посуха)

4. Зниження температури повітря нижче О °С увечері та вночі при позитивних температурах вдень…(Заморозки)

5. Раптове підняття рівня води в річці… (Паводок)

6. Сильний вітер, що переносить частки ґрунту… (Пилова буря)

7. Найнижчий рівень води в річці протягом року… (Межень)

8. Льодовий покрив, що сформувався після відлиги… (Ожеледиця)

Прийом «Кросенс» (Слайди 20-23)

  VІ. Підсумок уроку

Метод « Займи позицію»

« Україна – країна кліматичного комфорту». « За» чи « Проти»?

А Земля – не рабиня наша, а мати,

Сонце – не вітчим, а рідний батько,

Ліси – наші брати,

Річки – сестри,

Дощі, вітри, сніги мусять бути добрими гостями.

А ми на своїй планеті –

Не тимчасові мешканці,

А мудрі господарі.

  VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника до теми «Сезонні погодні умови і явища.

Несприятливі погодно – кліматичні явища» , розробити пам’ятку безпечної поведінки під час несприятливих погодніх умов.

Додаток 1

ПОРИ РОКУ

Є чотири пори року,

Гарні всі вони нівроку!

ЛІТО – це пора чудова,

Вже закінчується школа!

Можна бігати, кататись,

В самі різні ігри гратись.

Можна навіть досхочу,

Бить щосили по м”ячу!

Фрукти, ягоди збирати,

Ранком трішки довше спати!

І найвище сонце влітку,

А тому зважайте, дітки,

В міру треба засмагати,

Можна опіки дістати!

Щоб не статися біді,

Будь уважним на воді!

Не переч батькам ніколи,

І готуйся вже до школи!

ОСІНЬ – ти ідеш у школу,

Сонце хилиться додолу.

Ми за літо підросли

І в клас старший перейшли!

Птахи в вирій відлітають,

На полях врожай збирають!

Задощить і довші ночі,

Дні вже робляться коротші.

Листя облетить і ми,

Ждемо на прихід зими.

Ось здавалось би, ЗИМА,

Пори кращої  нема!

Сніг мете і завірюха,

Та мороз щипає вуха.

Але ж ми не боїмося,

З гірки летимо, мчимося!

Лижі, ковзани, санчата,

Ви не будете скучати!

І лише в цю пору року,

Нас вітають з Новим Роком!

А ВЕСНА – біжать струмки,

Прилітають ластівки.

І лелеки, інша птиця,

Всяк щебече і гніздиться!

Сонечко стоїть високо,

Ряст барвистий манить око.

Трави виростають, квіти,

Цій порі радіють діти!

Ось такі є пори року,

Гарні всі вони нівроку!

Тож тепер їх будеш знати,

Між собою розрізняти!