Урок " Сильніше від смерті кохання..." (Любовна лірика О.С.Пушкіна)

Про матеріал
Дана розробка допоможе педагогам провести урок із зарубіжної літератури в 9 класі з теми «Сильніше від смерті кохання…» (Любовна лірика О.С.Пушкіна). Матеріали уроку допоможуть поглибити знання учнів про лірику О. С. Пушкіна, проаналізувати вірші поета, визначити їх характерні особливості; розвивати навички аналізу поетичного тексту, виразного читання, усне мовлення; сприяти духовному зростанню учнів, формуванню інтересу до поетичної творчості; виховувати творчого читача, естетичне сприйняття та цікавість до предмету.
Перегляд файлу

              

Розгорнутий конспект уроку із зарубіжної літератури для 9 класу

(Підготувала Вижга Валентина Григорівна, вчитель зарубіжної літератури.

Філія заклад середньої освіти І-ІІ ступенів с. Писарівка опорного навчального закладу «Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Клембівка Ямпільської міської ради Вінницької області»)

 

 

 

Дана розробка допоможе педагогам провести урок із зарубіжної літератури в 9 класі з теми «Сильніше від смерті кохання…» (Любовна лірика О.С.Пушкіна). Матеріали уроку допоможуть поглибити знання учнів про лірику О. С. Пушкіна, проаналізувати вірші поета, визначити їх характерні особливості; розвивати навички аналізу поетичного тексту, виразного читання, усне мовлення; сприяти духовному зростанню учнів, формуванню інтересу до поетичної творчості; виховувати творчого читача, естетичне сприйняття та цікавість до предмета.

 

 

 

 

 

                                                                      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: «Сильніше від смерті кохання…»  (Любовна лірика О.С.Пушкіна)

Мета: поглибити знання учнів про лірику О. С. Пушкіна, проаналізувати вірші поета, визначити їх характерні особливості; розвивати навички аналізу поетичного тексту, виразного читання, усне мовлення; сприяти духовному зростанню учнів, формуванню інтересу до поетичної творчості; виховувати творчого  читача, естетичне сприйняття та цікавість до предмета.

Обладнання: мультимедійна презентація до уроку, презентація «Жінки в житті Пушкіна», портрети, ілюстрації, відео- та аудіо матеріали.

Тип уроку: урок-презентація

                     Епіграф:

А кто не знал любви,

                       Тот всё равно, что не жил…

                                       Ж.-Б. Мольер

 

І. Організаційний момент.

Психологічне налаштування на урок

Вчитель:

  • Дуже приємно бачити, що у всіх гарний настрій, сподіваюсь, що він залишиться у вас впродовж уроку. Відомо, що добре слово зігріває душу. Давайте зігріємо душу один одному, побажаймо щось хороше. Для цього  поверніться один до одного обличчям, подивіться в очі,  усміхніться і скажіть:

Хай завжди у тебе буде:

повітря, щоб дихати,

 вогонь, щоб грітися,

 вода, щоб пити,

 і  земля, щоб на ній жити…

 Бажаю тобі вдалого уроку!

-І я бажаю вам вдалого уроку!

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

  1. Вчитель.

Життєвий шлях людини схожий на пори року, що існують в природі. Людина переживає весну – молодість і кохання, літо, що приносить духмяні квіти і плоди, осінь, коли підводиться підсумок прожитих років. Та, на жаль, фізична оболонка людини не вічна. Вічною може бути лише пам'ять, яка живе в невмирущих шедеврах. Найчастіше ними є твори про кохання. На сьогоднішньому уроці ми познайомимося з  такими шедеврами, і належать вони перу О. С. Пушкіна. (оголошується тема і мета уроку)

–На кластері – слово «кохання». Назвіть, які асоціації викликає воно у вас?  Створіть асоціативний кущ.

  1. Вчитель.

Як відомо, Пушкін від природи не був красивим. Це була людина, життя якої пройшло серед жінок, яких він зачаровував миттєво. Пушкін не шукав вічної любові, вічною для нього була потреба любити. Любовну лірику поета справедливо називають «енциклопедією любовних переживань». Вона вміщує широку палітру почуттів: від чудової миті першого побачення, щастя взаємності до мук нерозділеного кохання, розчарування та самотності в спустошеній шквалом пристрастей душі. Для Пушкіна жінка  - це ангел, божественна краса, ніжність. Саме так писав Олександр Сергійович Пушкін про всіх жінок, які йому симпатизували, в яких він був закоханий, які надихали його на створення прекрасних поезій.

«Пройдемося» галереєю жіночих портретів, невід׳ємних від біографії Пушкіна. Список жінок, в яких він закохувався, отримав назву Донжуанського списку. Практично всім їм він присвятив вірші.

(Учень презентує самостійно створений відеоролик «Жінки в житті Пушкіна»)

  1. Вчитель. Давайте звернемось до одного з віршів. Мені хотілося б почути вірш «На холмах Грузии».

Учень читає напам׳ять «На холмах Грузии».

Які почуття залишилися після прочитання?

 Вчитель. Всі слова прості, проте вони складаються в один музичний образ сумної й світлої печалі.

-А чому печаль світла? ( тому що джерело цієї печалі – любов, а любов у Пушкіна – життєдайне почуття).

-Чому серце «не любити не може»?

Вчитель. І так, вірш хвилює нас не словесною красивістю, а глибиною думки й почуттів. А почуття поета, обрамлені світлою печаллю, виражені просто й тепло.

  • Яка історія створення вірша?

Учень. Вірш написаний під час поїздки на Кавказ і пов׳язаний із коханням до Марії Волконської (Раєвської). Чорноока і темнокоса, з ніжною смаглявою шкірою, а ще природа наділила її прекрасним голосом, володіла французькою і англійською мовами, обожнювала читати, цікавилася історією і літературою. Вперше  серце красуні затрепетало, коли вона зловила на собі закоханий погляд юного поета. Подорожуючи з Раєвськими на Кавказ у 1820 році, Пушкін захопився 15-річною дівчиною і не таїв свої романтичні почуття. Вважають, що саме Марії Раєвській присвячені його ліричні вірші  «Не пой, красавица, при мне», «На холмах Грузии…».    Та образ княгині Волконської-Раєвської не раз будитиме поетичну фантазію поета. Він буде  стежити за її долею і, захопившись її вчинком дружини декабриста, присвятить молодій жінці нові поетичні рядки. «Як поет, він вважає своїм обов׳язком бути закоханим у всіх гарненьких жінок і молодих дівчат, з якими зустрічався. По суті, він обожнював тільки свою музу»,- напише Волконська в своїх мемуарах.

  1. Вчитель. Помітний слід у житті поета залишило почуття до Єлизавети Воронцової. З нею він зустрічався в Одесі в 1923 році. Це була блискуча аристократка, дружина могутнього губернатора, але яка ніколи не показувала з себе великосвітську даму. Перед його від׳їздом вона подарувала йому на згадку свій портрет в золотому медальоні і перстень з сердоліком. Цей камінь вважався на Русі символом пристрасті й кохання. Пушкін не  розлучався з перстнем-талісманом, дуже дорожив ним. У відповідь народився вірш «Храни меня, мой талисман».

Звучить вірш «Храни меня, мой талисман» (аудіозапис).

  1. Повідомлення учня

200 років тому  О.С.Пушкін познайомився з донькою знаменитої Софії Потоцької  Софією і відразу закохався до нестями. А  вона пристрасно й віддано любила свого чоловіка, так і не пізнавши тихого сімейного щастя. Її дивна краса, яка ввібрала в себе яскраву сонячність матері-гречанки й витончену чуттєвість польських предків, викликала загальне захоплення серед петербурзької знаті. Вперше донька графа Станіслава Потоцького та легендарної спокусниці Софії Вітт, заради якої гордий магнат збудував в Умані дивовижну «Софіївку», стала відвідувати столичні бали взимку 1818-1819 року. сімнадцятирічна Софія Станіславівна відразу підкорила серця багатьох чоловіків. Та особливо страждав від нерозділеного кохання молодий Олександр Пушкін і вперто добивався прихильності красуні, але вона була недоступна.

6. Учень. Влітку 1820 року разом із Софією та її рідною сестрою Ольгою поет подався подорожувати по Криму й Кавказу. В Гурзуфі закоханим дурником Олександр Сергійович ходив по п’ятах за Софією, байдужою до його залицянь. Писав їй пристрасні вірші, плакав і каявся, обіцяв золоті гори — і все дарма! Заволодіти серцем красуні в нього не було жодного шансу. Вона до нестями закохалася в гвардійського генерала Павла Кисельова — героя Вітчизняної війни 1812 року. Пушкін просто божеволів від ревнощів і навіть хотів накласти на себе руки. Від самогубства його врятувала напружена робота. Від друзів Пушкін і ді­знався про благословенну подільську землю, про княжну-бранку Марію Потоцьку, доля якої запала йому в душу. Мов була та Марія дружиною коменданта Кам’янецької фортеці Брюля. Її викрали та­тари для гарему кримського хана Керим-Гірея, який закохався в неї та одру­жився за християнським обрядом. У гаремі Марія пробула недовго. Вона померла, зачахнувши від туги та від­чаю. Закоханий Гірей наказав поховати її в мавзолеї та встановити над її могилою пам’ятник «Фонтан сліз». Над мавзолеєм було зроблено напис: «Нехай буде милосердя Боже над Дилярою. Молитва за упокой душі Диляри-Бикеч». Легенда лягла в основу поеми «Бахчисарайський фонтан», яка мала гучний успіх серед читачів.

 ( Учень читає уривок із поеми «Бахчисарайський фонтан»).

"В Тавриду возвратился хан

И в память горестной Марии

Воздвигнул мраморный фонтан,

В углу дворца уединенный.

Младые девы в той стране

Преданье старины узнали,

И мрачный памятник они

Фонтаном слез именовали..."

7.Учень.  Петербург. 1819 рік. Один із гучних світських вечорів. Пушкін слідкує поглядом за дуже юною чарівною жінкою. Його  вражає глибокий смуток в великих очах незнайомки. Під час вечері він обмовився з нею кількома фразами і довго потім милувався її сяючою красою.  До кінця вечора він уже багато знає про неї. Дочка поміщика, 16-річною дівчинкою була видана заміж за жорстокого, зовсім чужого їй чоловіка, старшого за неї на 36 років – генерала Єрмолая Федоровича Керна. Вечір закінчився, гості роз'їхались. А образ Анни Керн глибоко запав у душу. Пройшло багато років. За цей час Пушкін став відомим поетом, поетом не в милості у влади. В засланні в глухому селі Михайлівському,  далеко від  столиці, Пушкін завжди був бажаним гостем в сусідньому селі Тригорському. Саме тут, в червні 1825 року Пушкін знову зустрівся з Керн, яка зупинилась проїздом у своєї родички Осипової. Протягом місяця вони бачилися майже кожен день. Саме в цей час і народився знаменитий вірш «Я помню чудное мгновенье». Цим віршем  Пушкін увіковічнив образ жінки з сильною душею, стосунки з якою він цінував так високо, що строфи, в яких були і спогади про першу зустріч, і палке почуття від нового побачення, лягли на папір за одну ніч.

 (Учень читає напам׳ять вірш).

8.  Бесіда за змістом прочитаного вірша

-Які почуття викликав у вас вірш?

-На які частини можна поділити його? Простежте за зміною настрою ліричного героя.

-Як зустріч із давньою коханою допомогла відродитися душі ліричного героя? Які почуття він пережив?

- Які художні засоби використовує автор? (Епітети: «чудное мгновенье», «ми-молетное виденье», «голос нежный» тощо; метафори: «бурь порыв мятежный рассе -ял прежние мечты», «душе настало пробужденье» тощо; анафори: «как мимолетное

 виденье, как гений чистой красоты», «в томленьях грусти безнадежной, в тревогах

 шумной суеты», «и сердце бьется в упоенье…» (до кінця); градацію: «и божество, и вдохновенье, и жизнь, и слезы, и любовь»; вірш побудований на антитезі: життя без коханої — нова зустріч із нею.)

-Чому поет не змальовує детальний портрет коханої, а створює узагальнений жіночий образ, що стає джерелом високого поетичного натхнення?

Висновок. Для ліричного героя вірша кохання — це як чудесне диво, божественне одкровення. В читача складається думка, що ця поезія – звертання до всіх коханих, а героїня в образі Анни Керн звеличується до поетичного ідеалу.

9. Учень.

А ось перед нами інший портрет: бліда, задумлива дівчина, дочка Анни Петрівни Керн – Катерина. Вона не така чарівна, як її мати, але успадкувала від неї великі сумні очі. Такою вперше в березні 1839 року її побачив Михайло Іванович Глінка. Впродовж вечора він спостерігав за Катериною, слухав її голос, слідкував за рухами рук, і щось незвичайно світле, ще неусвідомлене, народжувалося в його душі. Він побачив у дівчині неабиякий розум, душевну ніжність. Вона знала і любила музику. Глінка все більше прив׳язувався до неї. Зустрічі з Катериною стали для нього необхідністю. А незабаром у нього з׳явилися ноти до вірша. Помітно те, що вірш, написаний великим поетом для матері, був покладений на музику великим композитором для її дочки. І знову, як 15 років  тому, коли Пушкін вручив вірш Анні Керн, він зазвучав як освідчення. Важко назвати твір, в якому музика так  нерозривно поєднана з текстом, як у цьому романсі. Вірш Пушкіна виражав те, що пережив сам композитор. Наростання і глибина почуттів, усі стадії душевних переживань, змальованих у творі, передає музика, то сумна і ніжна, то пристрасна і навіть трагічна.

(Звучить романс «Я помню чудное мгновенье»).

- Які враження справила на вас музика М. Глинки?

- Чи відрізняється емоційне тло поезії О. Пушкіна?

10. Вчитель.  Щоразу, коли поет говорить про кохання, душа його світлішає. Кожна нова поезія Пушкіна носить велике філософське обгрунтування пережитого ним почуття. Ось чому його вірші про кохання стали школою істинної гуманності.

11. Учень.     "Я вас любив…" - важко знайти в російській любовній ліриці рядки, більш досконалі, ніж ці. Вірш написаний Пушкіним у 1829 році. Кому ж присвячено вірш? Є дві основні версії. За однією версією – це Кароліна Собанська, з якою поет зустрівся ще в 1821 році. Горда світська левиця, одеська «Клеопатра» з першого ж погляду  зачарувала поета, гаряча кров змусила генія колесити за нею то до Кишинева, то до Одеси, а то й ще кудись – на південь Російської імперії. Коли «південній зірці», «Ольгопільській цариці» було під 30, Пушкін спеціально примчав до Києва, щоб побачити її на одному з балів. «Я вас кахав” разом зі ще одним своїм шедевром  «Що в імені тобі моїм?...»  Пушкін вписав  до альбому Кароліни Собанської, в яку довго і безнадійно був закоханий. За друго. версією - це  Анна Оленіна, дочка президента Петербурзької Академії мистецтв.  А. Оленіна - двоюрідна сестра Анни Керн. Петербурзька красуня Анна Оленіна була однією з найосвіченіших жінок XIX століття. Своїм розумом  і красою вона полонила серце Олександра Сергійовича Пушкіна.  Закоханий поет, впевнений у взаємності, запропонував руку і серце, але отримав рішучу відмову. Поет страждав. Його гордість не могла змиритися з тим, що Оленіна не захотіла стати його дружиною. Він замкнувся в собі і кілька місяців нічого не писав. А трохи пізніше, в 1829 році, підсумком його нерозділеного кохання стануть безсмертні поетичні рядки. 

12. Вчитель. Та геній Пушкіна щедрий, він присвятив Анні Олексіївні великий цикл ліричних віршів: : «Ее глаза»,  «Увы!»,  «Ты и вы», «Не пой, красавица, при мне...», «Предчувствие» та інші. Та справжнім шедевром стала поезія «Я вас кохав…» І тепер вже не варто сперечатися, до Оленіної чи до Собанської був звернений пушкінський вірш.  Важливо те, що Пушкін подарував  нам перлину російської інтимної лірики.

 

Виразне читання вірша «Я вас любив …» (мовою оригіналу і в перекладі)

Бесіда за прочитаним.

 — Чим зачаровує цей вірш? (Зображенням високого романтичного почуття, що

 переживав ліричний герой.)

 — Яка форма вірша? (Це вірш-роздум, вірш-спомин про минуле кохання,

 вірш-побажання.)

 — Чим дивує читача ця поезія? (Своєю високою гуманістю і порядністю. Герой

 зізнається у своєму коханні, сумує за ним, і бажає своїй коханій пережити ще раз таку любов.)

 — Як ви думаєте, яку роль відіграє в поезії повтор «я вас любив»? (Повтор цієї

 фрази передає силу кохання, яке не загасив час.) 

 13. Робота з перекладами (робота в парах за підручниками).

Порівняння оригіналів віршів та перекладів українською мовою.( Назвати перекладачів та поділитися своїми враженнями.)

 Висновок. Таким чином, порівнявши два шедеври любовної лірики О. С. Пушкіна, ми переконалися, що кохання для нього – джерело творчого натхнення, що геній поета зміг передати глибину та красу почуттів в обох поезіях, хоча одна з них насичена художніми засобами, а інша – майже їх не має.

Прослуховування романсу на слова поезії «Я вас любив…» (О.Даль « Я вас любил…»)

14. Вчитель.

Захоплення Пушкіна, його пристрасні поривання в юності ще не були тим коханням, тим всепоглинаючим почуттям, яке захвачувало його при зустрічі з Наталією Миколаївною Гончаровою. За його жартівливим зізнанням Наталя Гончарова була 113-им коханням. Бурхлива молодість пройшла. Настала пора зрілості й водночас бажання особистого, сімейного щастя. Свою майбутню дружину Пушкін побачив уперше наприкінці 1828 року на балу. Їй було 16 років, вона тільки-но почала виходити в світ. Про неї одразу заговорили, називаючи одною з перших московських красунь. Зачарований був її романтичною принадністю і Пушкін. І відразу вирішив одружитися, але отримав напівзгоду. Це не зупинило Пушкіна. Не так уже й просто було з'єднати свою долю з  долею Наталії Гончарової. Її мати, надзвичайно скупа, злостива та сварлива, краяла душу Олександра Сергійовича, влаштовувала йому ганебні сцени. Біля двох років тягнулася історія сватання поета. Нарешті згоду було отримано. 18 лютого 1831 року в церкві Вознесіння, поблизу  Нікітських воріт, Пушкін і Наталія Гончарова обвінчались. Саме Наталі дала поетові те щастя, про яке він мріяв. За півроку до вінчання Пушкін пише вірш  «Мадонна».  

Читання сонета «Мадонна».

-Хто така Мадонна? Символом чого  в вірші Пушкіна є Мадонна?

-Якими художніми засобами автор підкреслює її невинність, непорочність?

 

Висновок.

Образ прекрасної обраниці сповнений ніжності  і м׳якого сяйва. Мадонна в вірші Пушкіна – символ морального ідеалу і величної, але скромної чистоти і непорочності, які він підкреслює особливими і водночас  простими словосполученнями. Пушкін вірить в те, що Мадонна – божий дар, посланий йому небесами, від цього душа поета наповнюється світлою радістю.

Тебя мне ниспослал, тебя, моя Мадонна,

 Чистейшей прелести чистейший образец.

Вправа «Мікрофон»

-Яке значення мало кохання для Пушкіна?

-А для вас?

- Чому в Пушкіна любов і поезія  - рідні сестри?

ІІ. Підсумок уроку. Ми перегорнули останню сторінку нашого уроку і дізналися, що для Пушкіна саме кохання дозволяє побачити в земній жінці щось небесне і незвичайне.

 Кохання буває щасливим і нещасливим, воно може приносити радість і розчарування.

У вас на партах знаходяться хмари слів до теми нашого  уроку. Виберіть ті, які, на вашу думку, визначають особливості інтимної лірики О.С.Пушкіна.

Вчитель. Пушкін…Як багато слів сказано… Як багато ще хочеться сказати… Великий поет залишив  нам невичерпні багатства своєї творчості. Не одна плеяда чудових письменників була вихована на його поезії, не одне покоління читачів знайшло в ньому  вірного друга і наставника. Але особливі хвилі ніжності, пристрасті, туги і якогось солодковатого смутку випромінює його любовна лірика.

 

ІІІ. Рефлексія

Поки живе людина на землі, поки б׳ється її серце, вона буде оспівувати любов. Бо серед усіх див світу найбільше диво – кохання. Якби запитали людину, чи згодна вона прожити життя, не пізнавши цього почуття, я думаю, бажаючих не було б. І, навіть, якби запропонували вибрати щось одне серед таких цінностей, як гроші, влада, слава і кохання, то переважна більшість вибрала б останнє. Отже, нехай до вас прийде це високе почуття, і пам׳ятайте, що його потрібно цінувати.

Перегляд відео «Притча про Любов».

 

docx
До підручника
Зарубіжна література 9 клас (Ковбасенко Ю.І., Ковбасенко Л.В.)
Додано
24 жовтня 2021
Переглядів
555
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку