Урок "Склад,номенклатура і класифікація кислот"

Тема уроку:                 Склад, номенклатура і класифікація кислот .

Мета уроку:                 Навчальна – сформувати у учнів уявлення про кислоти як клас неорганічних сполук;  розширити  знання про класифікацію неорганічних речовин на    прикладі   кислот, ознайомити учнів із поняттям „кислота”, класифікацією кислот за складом та номенклатурою кислот , 

                        Розвиваюча – розвивати логічне мислення, навики аналізу, синтезу, активізувати пізнавальну діяльність.

                         Виховна – формувати навички самостійного одержання знань.

Тип уроку:                   комбінований

Форма уроку:              бесіда,фронтальна робота,демонстрація,прийоми  Інтерактивна гра «Мікрофон», Гра  «Сходами оксидів » Самостійна робота « Вилучи зайве».

 

 

Обладнання уроку:роздавальний матеріал,періодична таблиця Д.І.Менделєєва,таблиця « Основні класи неорганічних сполук»

1. Зразки кислот.
2. Повідомлення учнів „Цікаве про кислоти”

Основні поняття та терміни:  кислоти, індикатори, оксиди.

План уроку

І.  Організаційний момент уроку.

 

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання

 

1.  Інтерактивна гра «Мікрофон».
- На які дві групи поділяються всі речовини?
- Які речовини називаються простими?
- На які дві групи діляться прості речовини?
- Які речовини відносяться до складних?
- Які групи складних речовин ми вже вивчили?
- Що таке оксиди?
- На які групи поділяються оксиди? - Який оксид найпоширеніший на Землі?

 

2.Гра  «Сходами оксидів »

Складіть формули  оксидів  запропонованих елементів

 

 

N(IV)

           Fe(II)

                     Zn

                             Ca

                                   S(VI)

 

                                                                                                  

Взаємоперевірка

3.Самостійна робота .

 Із переліку речовин виберіть оксиди: СаО; LiOH; CO₂; H₂SO₄; Fe₂O₃; BaSO₄; P₂O₅; Zn(NO₃)₂; H₂SO₃; AI₂O₃; HCI; K₂O; CO; H₂O; H₂.

 

 

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 

Сьогодні ми розпочинаємо вивчення нової теми „Кислоти”. У цій темі ви ознайомитесь з такими складними речовинами, як кислоти.

На сьогоднішньому уроці ми познайомимося зі складом цих речовин, їх назвами та класифікацією, а також зі застосуванням і значенням в побуті та природі.

 

1. Інтерактивна гра     „Мозковий штурм ”.  

 

- Розгляньте малюнки  і скажіть що спільного між яблуком ,  лимоном, квашеною капустою, оцтом, щавлем і кефіром?   (кислий смак)

  - Чому від кропиви подразнення шкіри? ( до складу соку входить кислоти)

   -  Чому чай після додавання лимону світлішає? (кислота змінює забарвлення)

   - Чому кефір, сметана, сир  відноситься до молочно – кислих продуктів? ( до їх складу входить  молочна кислота)

 

.

V. Вивчення нового матеріалу

Розповідь вчителя

 

Ми зібрали непоганий багаж знань і можемо вирушати у подорож. Кожен мандрівник веде щоденник спостережень, в якому занотовує все побачене, і має карту, яка йому допомагає подорожувати. Щоденник спостережень – ваші зошити. Карта – перед очима. Отже, вперед!

З давніх-давен люди вирощували виноград, з якого робили вино, складовою частиною якого є винна кислота. Вино не раз скисало й перетворювалось на оцет, який за його кислий смак почали використовувати як приправу, робили з нього ліки, виготовляли фарби. До речі, складовою частиною оцту є оцтова кислота.

Ви всі їсте яблука, лимони, щавель, полюбляєте вітаміни–аскорбінки, п’єте кефір, проте не знаєте, що саме в них міститься відповідно яблучна, лимонна, щавлева, аскорбінова, молочна кислоти. Ці речовини ми будемо вивчати в 9 класі і називаються вони органічними кислотами.

А тепер ми розглянемо мінеральні кислоти, повідомлення про які ви приготували.

Учні виступають із заздалегідь підготовленими повідомленнями.

 

Повідомлення учнів .

Цікаві факти про кислоти

 

1. Деякі з них можуть існувати як у рідкому, так і в твердому (кристалізованому; наприклад, борна кислота) вигляді.
2. З тонни лимонів можна отримати до 25 кг лимонної кислоти.
3. Найпершою кислотою, яку вдалося виділити і використовувати людству, звичайно, була оцтова. Та й сам термін «кислота» (англ. «acid»), ймовірно походить від латинського «acetum» — оцет.
4. Вищезгаданий оцет був відкритий випадково, через порушення технології виготовлення вина.
5. У 1778 році французький хімік Антуан Лавуазьє припустив, що кислотні властивості обумовлені наявністю в їх складі кисню. Ця гіпотеза виявилася неспроможною, так як багато кислоти не мають у своєму складі кисню, у той час як багато кисневмісні сполуки не проявляють кислотних властивостей. Тим не менш, саме ця гіпотеза дала назву кисню як хімічного елемента. І тільки в 1833 році німецький хімік Юстус Лібіх визначив кислоту, як водородвмісне з’єднання, в якому водень може бути заміщений на метал.
6. Першовідкривачем сульфатної (сірчаної)кислоти в X столітті став перський хімік Абубекер-Аль-Різі. Довгий час вона називалася «купоросним маслом», оскільки виділяли її з «купоросу», тобто солей.
7. Шлунок людини змушений щодня оновлювати свою поверхню, так як наш шлунковий сік являє собою саму справжню соляну кислоту.
8. Шлунковий сік людини досить агресивний для того, щоб повністю розчинити невеликий шматок металу за тиждень.
9. Найбільша кількість сірчаної кислоти в світі знаходиться в озері Смерті на Сицилії. Навіть комахи не ризикують підлітати близько до цього місця. На дні озера знаходиться два природні джерела, які викидають це речовина у воду, тим самим роблячи її непридатною для життя.
10. Суміш двох нітратної(азотної )і хлоридної(соляної )кислот у пропорції 1 до 3, являє собою рідину жовтого кольору і володіє унікальною здатністю розчиняти багато благородні метали (золото, платину), за що вона отримала назву «Царської горілки».
11. Мурашина кислота названа так тому, що в момент небезпеки виділяється мурахами для попередження інших мешканців мурашника, і захисту від хижаків.
12. У теплокровних тварин в процесі обміну речовин виробляється невелика кількість молочної кислоти, і її запах дозволяє комарам і іншим кровососучим комахам знаходити свої жертви.
13. Лимонну кислоту отримують не тільки з лимонів, але і з певного виду грибкової цвілі.

 

Хлоридна (соляна) кислота – HCl.

Хлоридна (соляна) кислота входить до складу шлункового соку ( майже 0,3%) і сприяє перетравленню їжі, а також вбиває хвороботворні бактерії. Важко сказати, хто й коли вперше одержав хлоридну кислоту. Відомо, що ще наприкінці XV – на початку XVI ст. цю речовину називали “кислим спиртом”, або “соляним спиртом”.

Сульфатна (сірчана) кислота – H₂SO₄.

Алхіміки називали її “купоросною олією”. Її одержують уже понад 1000 років. Без її допомоги не можна отримати врожаю, бо на виробництво мінеральних добрив витрачається майже половина всієї сульфатної кислоти, яку отримують на хімічних заводах. У наш час без сульфатної кислоти неможливо ні взутися, ні вдягнутися, ні вмитися, ні випрати білизну, тому що і взуття, і одяг і мило та порошок теж виготовляють за допомогою сульфатної кислоти. А яка машина чи мотоцикл зможуть поїхати без акумулятора, який не містить електроліту (розчину сульфатної кислоти)? Взагалі, легше було б перераховувати ті галузі промисловості (хоча це дуже важко), де вона не застосовується.

Нітратна (азотна) кислота – HNO₃.

Алхіміки називали цю речовину “міцною водою” і використовували для виготовлення “царської горілки” (суміш нітратної та хлоридної кислоти 1:3, яка розчиняла “царські метали”: золото, срібло). Нітратна кислота використовується для виробництва різних речовин, в тому числі мінеральних добрив (нітратів), які рослини поглинають із ґрунту, утворюючи білок – основу всього живого. Використовують її також для виробництва барвників, вибухових речовин (китайці ще в 1237 році при захисті Пекіну від монголів використовували порохові бомби, які скидували на голови завойовникам), ліків (стрептоцид) і кіно – та фотоплівки.

Ортофосфатна (фосфатна) кислота – H₃PO₄.

Міститься у нашому організмі та входить до складу речовин, які видіграють головну роль у передачі й збереженні спадкової інформації. Щоденно із сечею з організму дорослої людини виводиться близько 4 г ортофосфатної кислоти. Ця речовина використовується для виробництва мінеральних добрив – фосфатів, а також кормових добавок, для надання кислуватого смаку безалкогольним напоям, з метою освітлення цукру.

Карбонатна (вугільна) кислота – H₂CO₃.

Речовина дуже не стійка. Міститься в мінеральній воді, лимонаді – саме завдяки їй ці напої мають кислий та освіжаючий смак. Велике значення мають солі цієї кислоти, які використовуються як будівельні матеріали.

Селікатна (кресмієва) кислота – H₂SiO₃.

Одна з мінеральних кислот, що не розчиняється у воді. Велике значення мають її солі, особливо в техніці, за допомогою яких виготовляють скло, фаянс, цемент, бетон, цеглу та різні керамічні вироби.

Робота з картками .

Прослухавши всі ці повідомлення учні повинні дати відповіді на питання:

1. Скисле вино містить... кислоту (оцтову);
2. У кефірі міститься... кислота (молочна);
3. Вона входить до складу шлункового соку... (хлоридна);
4. Алхіміки називали її „купоросною олією”... (сульфатна);
5. Електроліт для акумуляторів виготовляють із... (сульфатної) кислоти;
6. Алхіміки називали цю речовину „міцною водою”... (нітратна);
7. Завдяки її солям рослини синтезують білок... (нітратна);
8. Вона входить до складу речовин, які сприяють передачі та збереженні спадкової інформації... (ортофосфатна);
9. Ми вживаємо... кислоту у вигляді різноманітних газуватих напоїв (карбонатна);
10. Солі цієї... кислоти використовують для виготовлення скла, бетону (силікатна).

Робота з підручником.

Завдання:

1.   Проаналізувати таблицю № 8 „Склад і назви кислот”, № 9 „Класифікація кислот за    складом”, № 10 „Класифікація кислот за основністю”.

1. Дати відповіді на питання:

• Що спільного у формулах кислот?
• Чим відрізняється склад цих речовин?
• Як класифікуються кислоти за числом атомів Гідрогену?
• Як класифікуються кислоти за відсутністю чи наявністю атомів Оксигену?
• Які сполуки називаються кислотами?

Кислоти – складні речовини, які містять у своєму складі Гідроген і кислотний залишок.

Класифікація кислот.

1. За складом (за наявністю атомів Оксигену):

а) оксигеновмісні – H₂SO₄;

б) безоксигенові – HCl;

2.   За складом (основністю):

      а) одноосновні – HCl;

      б) двохосновні – H₂SO₄;

      в) трьохосновні – H₃PO₄;

3.   За стійкістю:

      а) стійкі – H₂SO₄;

      б) нестійкі – H₂CO₃, H₂SO₃;

4.   За властивостями:

      а) сильні – H₂SO₄, HCl, HNO₃;

      б) слабкі – H₂CO₃, H₃PO₄.

VІ. Узагальнення і систематизація знань учнів.

1  «Вилучи зайве»

 а). HBr , HCl , H₂CО₃     

б).  H₂S, H₂CО₃          H₂ SО₄

в). H₂SiО₃ , H₂SО₃ , H₃РО₄

 

2. «Впізнай » з наведеного переліку формул виписати формули кислот та дати їм назви:

СаО, H₂SiО_3, K₂SО₄, HNО₃, NaОН,

СО₂,  Н₃РО₄, H₂S, AgCl, HF, H₂О, HCl, LiОH, H₂SО₄.

 

3. Гра «Пасьянс».. Кожній команді надаються картки з фрагментами кислот. Потрібно правильно скласти кислоти. Яка команда швидше?
H; SO4; PO4; H2; CO3; NO3; H3; CI; S.

   

V . Підведення підсумків

 

VІ. Домашнє завдання. Вивчити формули і назви кислот .Прочитати параграф 26.(підручник О.В.Григорович).Виконати завдання 4,6.