Зберігаємо спокій. Віримо в ЗСУ. Разом до перемоги! 🇺🇦

Урок «Собаче серце» М. Булгакова як метафора соціальних експериментів революційної доби. Конфлікт натовпу, масової свідомості та інтелекту, культури"

Про матеріал

Урок має за мету створення атмосфери осмислення моральної сторони експерименту, описаного в повісті; увести учнів в епоху Росії часів непу; повторити поняття «сатира», «гумор», «алегорія»;

розвивати творчу уяву, фантазію учнів, навички монологічного мовлення;

виховувати вміння відстоювати свою точку зору, свою життєву позицію, свій погляд на події 20-30-х років минулого століття.

Перегляд файлу

Тема. «Собаче серце» М. Булгакова як метафора соціальних експериментів революційної доби. Конфлікт натовпу, масової свідомості та інтелекту, культури

 

Мета: створити атмосферу осмислення моральної сторони експерименту, описаного в повісті; увести учнів в епоху Росії часів непу; повторити поняття «сатира», «гумор», «алегорія»;

розвивати творчу уяву, фантазію учнів, навички монологічного мовлення;

виховувати вміння відстоювати свою точку зору, свою життєву позицію, свій погляд на події 20-30-х років минулого століття.

 

Обладнання: портрет М. Булгакова, епіграф до уроку, інформаційні картки, мультимедійна презентація, міні-виставка творів М. Булгакова.

 

Тип  уроку: комбінований, до складу якого входить засвоєння нового матеріалу, різні форми роботи. 

Час розкидати каміння, і час каміння збирати

                                Книга Еклезіаста

 

Природа не терпит неточностей и не прощает ошибок.

                                     Ралф Эмерсон

«Собачье сердце»- шедевр  булгаковской сатиры.

Сатира Булгакова - умная и зрячая». 

                                                                                                                         В. Сахаров

 

 

Хід уроку

І. Організаційний момент. Психологічне налаштування учнів на роботу

ІІ. Перевірка домашнього завдання. Експрес-тест (1 правильна відповідь – 2 бали)

1. Назвіть роки життя М. Булгакова.

а) 1891 – 1941

б) 1890 – 1940

в) 1891 – 1940

 

2. Де народився М. Булгаков.

а) у Києві

б) у Москві

в) в Одесі

 

3. Які риси характеру йому перейшли від батька? 

 а) працьовитість;

б) уміння завжди говорити правду;

в) енергійність та нескореність

 

4. Яку професію здобув М. Булгаков у Київському університеті?

а) учителя;

б) лікаря;

в) юриста

 

5. Хто з письменників був прикладом для наслідування для М. Булгакова?

а) Т.Г. Шевченко;

б) І.Я. Франко;

в) М.В. Гоголь

 

6. У якому творі М. Булгаков розповів про страшний експеримент над людиною? 

а) «Біг»

б) «Собаче серце»

в) «Записки юного лікаря»

 

Учитель: тепер обміняйтесь зошитами, я оголошу вам правильні відповіді, перевірите роботи одне одного та оцініть їх.

 

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку (Слайд 1,2).

 Робота з епіграфами (Слайд 3)

 

Вступне слово вчителя: історія розвитку суспільства – це історія проб та помилок, соціальних потрясінь та геніальних відкриттів.  Розум людини, як і його фантазія не мають кордонів. Але людина не може претендувати на роль Бога. Порушення законів природи часто має трагічні наслідки.

Сьогодні ми з вами продовжуємо вивчати творчість великого письменника ХХ століття М. Булгакова – повість «Собаче серце», в основі якого знаходиться експеримент відомого вченого. Ми повинні з вами зрозуміти моральну сутність цього експерименту та його наслідки.

Повість «Собаче серце» М. Булгакова  написана у 1925 році, але опублікована тільки в 1987 році, це шедевр булгаковської сатири. Давайте згадаємо, що ми називаємо сатирою?

Сатира - (від лат. satira, від satura - суміш, усяка всячина) - різновид смішного, комічного; особливий спосіб художнього відображення дійсності, який полягає в осудливому осміянні негативного - суспільних явищ, людських вад тощо.  (Слайд 4)

Гумор - художній прийом у творах літератури або мистецтва, заснований на зображенні чого-небудь у комічному вигляді.

 

Жанр – фантастика, сатиричний памфлет

Основний конфлікт повісті – між професором Преображенським та його витвором – Шариковим.

 

Композиція – 8 глав та епілог. Композиція кільцева (Шариков знову стає Шариком). (Слайд 5)

 

Чому саме так побудована повість? (Професор Преображенський вважає, що не слід дурити природу, все одно все повернеться назад)

 

Словникова робота.

Експеримент –науковий дослід

 

Гипофіз – железа у мозку, яка впливає на зріст, обмінні процеси в організмі.

 

Євгеніка – наука про «покращення людської породи», спиралася на висновки генетики 20-х років ХХ століття.

 

Еволюція – розвиток

 

 Аналітична бесіда (занурення в текст)

Коротко перекажіть зміст повісті.

 

- Опишіть професора Преображенського словами Шарика?

- Чим займався професор?

- Яке ставлення професора до змін у країні?

- Яке слово вживає професор, характеризуючи стан післяреволюційної країни.

- Що приніс Шариков у дім професора?

- Чи вважаєте ви професора експлуататором?

- Опишіть квартиру, в якій живе професор.

- З якою метою професор підібрав безпритульного собаку на вулиці?

- У чому полягає суть експерименту професора Преображенського?

- Яким письменник показує професора перед операцією?

 

Робота в групах

Учні класу об’єднуються у 3 групи

(Учні отримують роздруковані уривки тексту та кольорові маркери, якими вони будуть виділяти слова, які характеризують дії професора Преображенського та доктора Борменталя під час операції IV глава).

 

1) “Оба заволновались, как убийцы”, “нож вскочил в руки Филиппа Филипповича”, “лицо Филиппа Филипповича стало страшным”, “оскалил фарфоровые и золотые коронки”, губы Филиппа Филипповича сжались, глазки приобрели колючий блеск”, “взмахнув ножичком, метко и длинно протянул по животу”.

 

2) “Борменталь набросился хищно”, “Филипп Филиппович полоснул второй раз”, “вертел ножом в теле”, “начали разрывать крючьями”, “вырвал из тела”, “Борменталь впился в кожу”, Филипп Филиппович стал втыкать коловорот и высверливать”, “начал пилить”, “въелся ножницами”, “Борменталь, как тигр, бросился зажимать”, “Филипп Филиппович стал страшен”, “сипение вырвалось из носа”, “зубы открылись до десен”, “ободрал”;

 

3) “Филипп Филиппович зверски оглянулся”, “врезался глубже”, “Борменталь коварно кольнул”, “зарычал Филипп Филиппович”, “злобно заревел”, “Лицо у Филиппа Филипповича стало, как у вдохновенного разбойника”, “всадил иглу в сердце”, “засипел страшный Филипп Филиппович”, “взревел”, “Филипп Филиппович отвалился, как сытый вампир”

 

- Які художні засоби використовує письменник, описуючи процес операції?

(Повідомлення учня-літературознавця)

 

Учень-літературознавець. У IV главі розповідь прискорюється. У тексті переважають дієслова, що надає розповіді динамізму.  За допомогою епітетів автор показує найбільш суттєві якості експериментаторів. Він використовує образні порівняння: “оба заволновались, как убийцы”, “Борменталь, как тигр, бросился зажимать”, “Филипп Филипппович отвалился, как сытый вампир”. Використовуючи такі страшні порівняння М. Булгаков  хоче показати азарт і прагнення досягти мети за любу ціну, таким чином підкреслює, експериментатори під час операції втрачають людську подобу, у їхніх діях проступають хижі, звірині риси.

Письменник навіть використовує бандитську лексику, яка ніяк не в’яжеться з образом інтелігентного професора. Але все це надає сцені комічного ефекту.

 

 

- Опишіть, яким було життя пса Шарика на початку повісті?

- Як пес показує свою вдячність професору Преображенському з їжу? (Наведіть приклади з тексту)

- Як поводить себе Шарик у квартирі професора?

- Дайте характеристику Климу Чугункіну (Алкоголік, злочинець)

- Який орган Клима Чугункіна пересаджує професор Шарику?

- Який результат дала операція?

- Чи на такий результат розраховував професор?

- Як Шарик стає Шариковим?

- Які перші слова вимовляє Шарик?

- Що приносить у дім професора Шариков?

- Чому Шариков знаходить собі саме таку роботу? Що залишилося в нього від собаки?

- Як у решті решт Шариков вчиняє з професором? (Доносить на нього)

- Чи міг Шариков бути іншим?

- Який ми можемо зробити висновок?

(Професор і сам розуміє, що з Клима міг вийти саме такий собі нахабний, невихований, агресивний тип. І навіщо нам таким чином творити людину, якщо її кожна жінка може народити).

- Чи розчарований професор своїм експериментом?

 

Слово вчителя. Пес стає людиною, але його вчинки визначають гени, отримані від п’яниці й хама Клима Чугункіна: «…у нього вже не собаче, а саме людське серце. І саме паршиве із всіх, які існують у природі!». Контраст між інтелектуальним початком, втіленим в інтелігентних людях, фізіологах Преображенському й Борментале, і темними інстинктами «гомункула» Шарикова (з низьким, скошеним чолом) настільки разючий, що створює не тільки комічний, гротескний ефект, але й офарблює в трагічні тони

Ми з вами побачили результат експерименту професора Преображенського, який нічого доброго не приніс. Людина не може брати на себе роль Творця і грубо вмішуватися в природу. Шариков приносить у дім і в життя професора розруху. Але в повісті революція – це теж експеримент. Швондер – це представник нової генерації, який вийшов із пролетаріату і став «господарем життя».

Давайте виведемо таку логічну формулу двох експериментів:

 

Шарик → Шариков  → розруха в домі професора         

 

Пролетаріат → хазяїн життя  → розруха в країні

 

- Виходячи з цієї формули зробіть будь ласка висновок, яким був задум М. Булгакова?

(Не можна, та й потреби немає з собаки робити людину, як і не слід із неосвіченого пролетаріату робити «господаря життя», бо результат як генетичного експерименту, так і соціального призводить до розрухи)

- Яким прийомом скористався автор? (Алегорія)

 

Алегорія - троп, у якому абстрактне поняття яскраво передається за допомогою конкретного образу.

 

Слово вчителя. Цей науковий фантастичний експеримент, описаний у повісті М. Булгакова, заснований на алегорії. Учений повинен нести відповідальність за свій експеримент.

Твір розглядається як алегорія трансформації всього радянського суспільства під час революції як застереження про небезпеку людського втручання у справи природи.

Повість «Собаче серце несе в собі чіткий авторський погляд на те, що відбувалося в країні в 20-30-х роках ХХ століття. Цей експеримент називався будівництвом соціалізму. З усього видно, що автор сприймав цей експеримент цілком критично і скептично, тому повість набула жанру сатири. На думку М. Булгакова, нова радянська людина – це симбіоз бродячого собаки та алкоголіка.

Письменник вважав неможливим втручання в звичайний хід історії, який міг зашкодити й самим експериментаторам. І дійсно, як бачимо, історія це підтвердила.

 

У 1988 році, рівно через рік після публікації в журналі «Знамя», повість була екранізована.

 

Учень-мистецтвознавець. «Собаче серце» - двосерійний чорно-білий, а також копія, тонована під сепію, художній телефільм Володимира Бортка. Це телевізійна екранізація однойменного твору Михайла Булгакова.  20 листопада 1988 року в ефірі Центрального телебачення відбувся перший показ.

Режисер Володимир Бортко розповідав: «На роль Шарикова претендувало вісім артистів, зокрема і улюблений мій актор та друг Микола Караченцов. Але Володимир Толоконніков, якого ми виявили в Алма-Аті, покорив мене повністю». Роль професора Преображенського зіграв Євгеній Євстигнєєв.

До створення фільму долучився і бард Юлій Кім: він написав пісню «Суворі роки минають», частівки, які виконує Шариков («…подходи, буржуй, глазик выколю») та марш червоноармійців («Белая гвардия наголову разбита, а Красную армию никто не разобьёт!»).

Фільм має 7 нагород на різних фестивалях кіно. 

 

ІV. Підсумок уроку

 

1. У чому ви вбачаєте попередження автора повісті «Собаче серце» М. Булгакова?

2. Над чим  ми повинні з вами замислитися?

3. Як ви ставитеся до клонування?

4. Чи потрібно штучно фабрикувати людей, втручатися в процеси життя?

5. Чи обмежується експеримент операцією професора Преображенського?

6. Що таке розруха в розумінні професора? А в вашому розумінні?

7. Чи актуальна повість сьогодні?

 

Заключне слово вчителя.  Після виходу повісті та її екранізації виникло таке поняття як «шариківщина». Шариков пишається низьким походженням, своєю неосвіченістю, оскільки лише це високо його піднімає над тими, хто виділяється розумом, духом. На його думку, таких як професор Преображенський потрібно втоптати в бруд для того, щоб Шариков міг піднятися над ними. Нелюдська  сутність шарикових завжди вичікує слушного моменту. Коли він настає, такі істоти перетворюються на монстрів, щоб вхопити свою здобич. Таке їхнє справжнє обличчя. У них усе святе й високе перетворюється на свою протилежність. Найстрашніше, що таким людям вдалося домогтися чималої влади. Вони готові освічених культурних людей перетворити на стадо своїми антигуманними методами (пресингу, залякування, насилля), щоб легше було ними управляти.  Прикладів шариківщини, на жаль достатньо і сьогодні. Усі людські почуття у них витісняє інстинкт самозбереження.

 

V. Домашнє завдання (на вибір учнів)

 

  1. Написати твір-мініатюру «Яку пораду я можу дати Шарикову».
  2. Написати лист професору Преображенському.

 

doc
До підручника
Зарубіжна література 9 клас (Волощук Є.В., Звиняцьковський В.Я., Філенко О.М.)
Додано
4 березня 2018
Переглядів
13108
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку