Урок«Стан природи і настрій людини в поезії Лесі Українки»

   Тип уроку: комбінований (усний журнал).

Формування компетентностей:

• Предметна компетентність: розширити і поглибити знання учнів про життя і творчість Лесі Українки; вдосконалювати навички свідомого виразного читання, вміння добирати потрібну інтонацію під час читання;  розвивати зв`язне мовлення, уміння критично мислити, гнучкість розумукреативність, виховувати любов до свого народу, до України;
• ключові компетентності: спілкування державною мовою, вміння висловлювати почуття, думки, погляди, тлумачити поняття;
• уміння вчитися: формувати вміння висловлювати рефлексивні та оцінні судження. Моделювати і прогнозувати в межах певного завдання;
• комунікативність: навчати співпрацювати в парі, в групі, в колективі;
• загальна культура: оцінювати досягнення видатної унікальної поетеси Лесі Українки, формувати оволодіння національною культурною спадщиною;
• громадянська позиція: формувати здатність екологічно мислити, виховувати дбайливе ставлення до природи.

Епіграф до уроку.

            «Ні, я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає.»

                                                                                                           Леся Українка 

Структура уроку.

І. Організація класу.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

• Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе у душі народу людина, ім`я якої Леся Українка. З не такої вже й далекої минувщини проступає до нас образ поетеси, образ ніжний і чистий. Своєю винятковістю і своєю звичайністю – усім вона дорога для нас.

Звертаючись до образу Лесі Українки, до феномена людської стійкості, ми сьогодні відправимося на екскурсію життєвим і творчим шляхом Лесі Українки.

І сторінка( творча група дітей).

   Розповідь про родину та дитячі роки Лесі Українки.

1-й учень. 25 лютого 1871 року народилася велика українська поетеса Леся Українка. Леся Українка, тобто Леся з України,- це літературний псевдонім Лариси Петрівни Косач.

2-й учень. Батько її був юристом, а мати – письменницею, що писала свої твори під псевдонімом Олена Пчілка. У родині було шестеро дітей. Леся була другою дитиною. У 4 роки вона вже добре читала. Мати добирала їй книги українською мовою. Сама часто перекладала з російської та польської.

3-й учень. Леся була привітною, допитливою дівчинкою, чутливої до краси, жвавою і веселою. Знала багато іноземних мов, грала на фортепіано, гарно малювала. Разом із сільською дітворою бігала у поле, гралася, любила співати і слухати українські пісні.

4-й учень. Важка хвороба не стала на заваді талановитій дівчинці у 9 років написати перший вірш «Надія», який присвятила своїй тітці Олені, котру було заслано до Сибіру.

ІІ сторінка ( творча група дітей).

   Розповідь про життєвий і творчий шлях Лесі Українки.

1-й учень. Леся була надзвичайно терплячою та стриманою. Вміла терпіти біль і горе. Про це вона пише у вірші «Як дитиною бувало…»

( учень декламує вірш)

2-й учень. Природа щедро обдарувала Лесю – дала їй не тільки потичний хист, а й неабиякі здібності до музики, малювання. І водночас була приречена на постійні муки від тяжкої хвороби.

   Узимку 1881 року в Луцьку. На річці Стрий, Леся застудила ноги в крижаній воді. Саме з того часу вона занедужала – почали боліти ноги, згодом руки. На 12-му році життявкиєві Лесі прооперували ліву руку, що позбавило її можливості грати на фортепіано.

3-й учень. Пізніше, у Берліні, Лесі прооперували ногу, але туберкульоз прокинувся у легенях, а потім уразив нирки. Через хворобу вона ніколи не вчилася в школі, однак змогла стати освіченою людиною. Самостійно опанувала французьку, англійську, італійську, німецьку, польську,бюлгарську, старогрецьку, латинську мови. У 13 років вона стала читачкою бібліотеки Київського університету. У 19 років для молодшої сестри написала підручник «Стародавня історія східних народів».

4-й учень. Леся стала високоосвіченою людиною завдяки надзвичайній силі волі. Перемагаючи біль, поетеса вчилася, писала безсмертні твори, жила повнокровним життям. Мудра Лесина мама Олена Пчілка прилучила своїх дітей до народних звичаїв, традицій, культури. Вперше, вірші Лесі Українки «Конвалія», «Сафо» були опубліковані у львівському журналі «Зоря» у 1884 році.

( Учень декламує вірш «Конвалія»).

Опрацювання вірша «Конвалія»

• З чим можна порівняти конвалію?
• Що можна сказати про панночку?
• Чи засуджуєте ви панночку?
• Чому?
• Чому панночку може покинути її обранець?
• На вашу думку, якою має бути справжня жінка?

5-й учень. Іван Франко високо оцінив талант поетеси: «Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте» Україна ще не чула такого сильного, гарячого, поетичного слова, як з уст сієї слабосилої хворої дівчини». Не кориться дівчина недузі. Вона вважає, що не можна, гріх бути інвалідом, коли так багато роботи.

6-й учень. У творчості Лесі Українки центральною є тема любові до України: «До тебе, Україно, наша бездольная мати, струна моя перша озветься». Свій вірш «Красо україни, Поділля» леся написала у 17 років. Вона вперше їхала на лікування до Одеси. Важка хвороба гнала її, як відірваний від дерева листок, з рідної Волині у теплі краї, але перед її поетичним зором поставало подільське село.

ІІІ сторінка ( творча група). Останні сторінки життя.

1-й учень. Надзвичайно скромною була Леся Українка. Вміла розрадити інших і себе. Незадовго до смерті, коли вже ледве могла ходити, потішала себе: «Щож, і на лежачих світить сонце». Боротьба і праця – зміст життя Лесі Українки.

2-й учень. 1 серпня 1913 року в грузинському місті Сурамі померла Леся – славетна українська поетеса. Її тіло перевезли до Києва і поховали на Байковому кладовищі.

3-й учень. Але чи насправді митець може померти, піти безслідно? Адже у віках житимуть геніальні твори, торкаючи струни душі не одного покоління читачів. Устами героїні «Лісової пісні» Леся Українка стверджує: «Ні, я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає!»

Фізкультхвилинка.

ІVсторінка «Поетична».

Опрацювання вірша «Давня весна»

1. Слухання вірша (аудіозапис).
2. Словникова робота.

весела                              шум                                              ясна

хвора                                весна                                            мила

радісна                             квітки                                           щедра

тісна                                  хатина                                          самотна

білесенькі                        гілки                                             зелений

Читання слів колонками по рядах.

3. Осмислення змісту вірша.

_ Знайдіть рядки, в яких говориться про весну як про живу істоту.

_ Яким був спочатку настрій дівчинки?

_ Чому вона була дуже сумна?

_ Який дарунок отримала дівчинка від весни?

_ Як про це сказано у вірші?

_ Як змінився настрій дитини?

_ Як це можна передати під час читання?

4. Визначення теми твору:

 зображення краси природи навесні;

захоплення силою волі поетеси.

5. Основна думка поезії:

бути сильним, мужнім, стійким, незламним у різних життєвих ситуаціях;

з любов`ю ставитися до природи.

6. Складання асоціативного куща (перевернути аркуш прочитати, порадитись, прикріпити на дошці).

V-та сторінка «Віночок пам`яті Лесі Українки».

1-й учень. Щиро любила Леся землю, природу України. Кожне деревце, квітку, травинку вважала молодшими братами та сестрами. Маленька Леся часто плела віночки і прикрашала ними свою голівку. За українською традицією, віночок – не тільки прикраса, він може захистити молоду дівчину. У ньому кожна квітка – це оберіг від лиха, від нечистої сили і кожна щось символізує.

• Давайте і ми сплетемо віночок пам`яті Лесі Українки.

( На дошці заготовлено каркас – коло з листочками і стрічками. Діти вплітають кожен свої квіти і розповідають легенди про їх походження.

• Ромашка – символ чистоти і кохання. Це улюблені квіти Лесі Українки. Ромашка була емблемою товариства, яке в ті часи боролося з туберкульозом.
• Я вплету барвінок. У давні часи хлопець Бар покохав дівчину Вінку. Та в день весілля відьма окропила їх чорним зіллям, і молодята раптом щезли. На місці, куди падали материнські сльози,  виросли квіти, які назвали барвінком.
• А я безсмертник вплету. Він тому так і називається, що здоров`я дарує і допомагає здолати смерть. Його відвар від багатьох хвороб допомагає.
•  А ось волошка. Це символ вірності. Ще їх вважають царськими квітами.
• Я додам до Лесиного віночка калину – символ дівочої краси і мужності.
• Любисток – символ любові та відданості.
• А ці квіти порівнюють із щасливим сміхом Лісової Мавки. Конвалії – символ ніжності, чарівності.
• Мак – символ печалі і туги. Ми сумуємо за тобою, Лесю.
• У віночку кожна квітка має своє місце.

VІ. Підсумок уроку.

7-ма сторінка. Гра «Мікрофон».

• Я побуваю в ролі журналіста і прошу продовжити фразу:
• Я знаю…
• Я вмію…
• Я ціную…

8-ма сторінка «Бібліотечна».

• На уроці ми охопили лише часточку творчості Лесі Українки. Значно більше ви зможете дізнатися, відвідавши бібліотеку, де знаходяться книги з відомими творами поетеси. Деякі з них ви можетепереглянути на виставці (збірки віршів, легенд, казок, драматичні твори).

V. Домашнє завдання. Вивчити вірш «Давня весна».