Урок "Сучасні українські балади. Популярність жанру балади в сучасній художній літературі. Іван Драч «Балада роду». Морально-етичні "

Урок розроблено

Чифурко Іриною Євгенівною, вчителькою української мови і літератури Чернівецької гімназії №11

Маслюк Галиною Іванівною, вчителькою української мови і літератури Чернівецької гімназії №3

Тема: Сучасні українські балади. Популярність жанру балади в сучасній художній літературі. Іван Драч «Балада роду». Морально-етичні проблеми в творі.

Очікувані результати: учень/учениця

•                      свідомо слухає навчальну інформацію про сучасні українські балади та навчальний матеріал про них [9 МОВ 1.1.1];
•                      відповідає на запитання за змістом навчального матеріалу [9 МОВ 1.1.2- 1];
•                      обговорює актуальність, жанрово-родову належність художніх текстів, ідейно-тематичні та естетичні особливості [9 МОВ 1.1.2-2];
•                      доцільно використовує цитати [9 МОВ 1.2.2-1];
•                      окреслює тематику і проблематику художніх творів для подальшої інтерпретації [9 МОВ 1.4.1-1];
•                      виявляє важливі деталі почутого навчального матеріалу та художніх творів для ілюстрування власного його розуміння [9 МОВ 1.4.1-2];
•                      інтегрує почуте із власним і суспільно-історичним досвідом [9 МОВ 1.4.5];
•                      оцінює зміст художніх текстів [9 МОВ 1.5.1];
•                      виокремлює в художніх творах важливі деталі [9 МОВ 1.5.3];
•                      характеризує роль, виражальні можливості та вплив на слухача важливих деталей, зокрема художніх [9 МОВ 1.5.3-1];
•                      доречно використовує цитати з текстів для підтвердження та увиразнення власних поглядів, ідей, переконань [9 МОВ 1.6.1-3];
•                      коментує особливості вираження емоційного стану на основі аналізу художніх творів для розвитку власного емоційного інтелекту [9 МОВ 1.8.4-1];
•                      сприймає тексти відповідно до особливостей національної культури та доби [9 МОВ 2.1.3];
•                      визначає і коментує порушені в художніх текстах проблеми [9 МОВ 2.2.1];
•                      розпізнає в художніх текстах зображувально-виражальні засоби, ознаки авторського стилю [9 МОВ 2.2.6-2];
•                      використовує для виконання завдань текстові/медіатекстові джерела, інформацію з яких вважає достовірною та надійною, аргументує вибір таких джерел [9 МОВ 2.5.1-1];
•                      обстоює власну позицію щодо порушеної проблеми, аналізуючи та узагальнюючи різні погляди та ідеї [9 МОВ 3.1.2-3];
•                      виконує різні ролі у груповій онлайн-комунікації, обирає потрібні стратегії співпраці в різних ситуаціях спілкування [9 МОВ 3.2.2-1];
•                      складає та оформлює власні тексти (зокрема художні тексти, медіатексти) різних типів, стилів і жанрів відповідно до усталених словотвірних, лексичних, орфографічних, граматичних, пунктуаційних і стилістичних норм [9 МОВ 3.1.4-1];
•                      удосконалює власний стиль мовлення, використовуючи різні джерела [9 МОВ 4.2.4].

Види навчальної діяльності: емоційне налаштування, вправа “Слово-асоціація”, “Цитата в контексті”, “Твердження - Доведи - Запереч”, “Коментар під дописом”, евристична бесіда, проблемне запитання, випереджувальне завдання, літературознавчий коментар, очікувані результати, слово вчителя, віртуальна подорож, медіакартка “5 фактів про І. Драча”, робота з текстом, виразне читання, компетентнісне завдання “Уважний читач”, робота в групах, презентація результатів роботи груп у вигляді постерів, гра “Розшифруй цитату”, робота в парах, підсумкове слово вчителя, розв’язання проблемного запитання, рефлексія “Фінальний челендж”.

Обладнання: мультимедійна презентація, портрет Івана Драча, текст поезії, ілюстрації родинного дерева, аудіовірш “Балада роду”, відеоподорож життєвим шляхом письменника, картка “5 фактів про І. Драча”, таблиця до завдання “Уважний читач”, цитати до гри “Розшифруй цитату” та вправи “Цитата в контексті”.

Тип уроку: компетентнісно орієнтований урок дослідження та інтерпретації художнього твору..

Урок формує такі компетентності:

•                  вільне володіння державною мовою;
•                  спілкування іноземними мовами;
•                  математична;
•                  інноваційність;
•                  інформаційно-комунікаційна компетентність;
•                  навчання впродовж життя;
•                  громадянські та соціальні компетентності;
•                  культурна;
•                  підприємливість і фінансова грамотність.

Наскрізні вміння:

•                  читання з розумінням;
•                  уміння висловлювати власну думку;
•                  критично та системно мислити;
•                  здатність логічно обґрунтовувати позицію;
•                  діяти творчо, ініціативно;
•                  вміння конструктивно керувати емоціями;
•                  вміння оцінювати ризики та приймати рішення;
•                  вміти розв'язувати проблеми;
•                  здатність співпрацювати з іншими людьми.

Народ, який не знає своєї історії, — народ сліпців.
Олександр Довженко

Без коріння і дерево не росте.
  Українське прислів’я

Людина починається з пам’яті.
  Василь Сухомлинський

Перебіг уроку

І. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

1.Емоційне налаштування “Усне малювання”.

Учні прослуховують аудіовірш за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=h6V1hvruyyw, уявляють образи балади і налаштовуються на роботу. Діти виписують словосполучення з числівником сто й обмінюються думками з сусідом по парті своїми враженнями. 

Довідка для вчителя

Сто доріг, сто століть, сто вітрів, сто бід, сто стежин.

•                  Цифра 100 у баладі - це багато чи мало?
•                  Як називається такий художній засіб?

Підсумок вчителя: асоціативність, оригінальність метафор, авторські неологізми, сюрреалістична поетика – характерна ознака ранніх творів Івана Драча.

2. Вправа “Слово-асоціація”.
Учні записують одне слово-асоціацію до слова “рід” на спільній дошці онлайн-платформи для графічного дизайну Canva, а вчитель демонструє це на екрані.

II. Актуалізація суб’єктивного досвіду учнів.

1.Евристична бесіда.

•                  Що для вас означає слово рід?
•                  Які традиції зберігаються у ваших родинах?
•                  Які символи автор використовує для показу зв’язку поколінь?
•                  Що кожен із нас може зробити, щоб не перервався зв’язок поколінь?

2. Проблемне запитання

Упродовж уроку учні розмірковують над проблемним запитанням “Чи може людина бути щасливою, не знаючи свого коріння?”

3. Випереджувальне завдання. Презентація родинних дерев.

Учні знайомлять однокласників зі своїми родинними деревами.

3. Літературознавчний коментар.

Учні пригадують поняття “балада”.

ІІІ. Оголошення теми уроку. Цілевизначення і планування.

1. Оголошення теми уроку.

2. Учитель звертає увагу на епіграфи уроку.

3. Очікувані результати

Учні записують очікування від уроку в зошити.

IV. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Слово вчителя.

Кожна людина — це продовження свого роду. Без пам’яті про предків ми втрачаємо коріння. Сьогодні ми звернемося до поезії Івана Драча, яка допоможе замислитися над тим, що означає бути гідним нащадком свого роду.

Іван Федорович Драч народився 17 жовтня 1936 р. в с. Теліжинці Тетіївського району на Київщині в родині робітника радгоспу. Закінчив у Тетієві середню школу.

Перший вірш поета з’являється у періодиці ще в 1951 р. У 1958 р. майбутній поет вступає на філологічний факультет Київського університету ім.Т.Шевченка (виключений через творчі та політичні погляди). Відновився лише на заочній формі. Залишивши навчання, І. Драч працює в редакції «Літературна Україна», куди йому допоміг улаштуватися Павло Загребельний.

1962 р. виходить збірка «Соняшник» — перша збірка поета. У 1964 р. здобуває фах кінодраматурга, працює в сценарній майстерні Київської кіностудії ім. О.Довженка. Пише вірші, деякі з них були критичними по відношенню до радянської влади.

1965 рік — видання другої збірки «Протуберанці серця». У середині 80-х років XX ст. І. Драча було обрано до правління Київської організації Спілки письменників України, потім головою правління. Значного резонансу набули драматичні поеми  Драча «Дума про Вчителя», «Соловейко-Сольвейг» та «Зоря і смерть Пабло Неруди», що з’явились спочатку в різних книжках, а потім видані збіркою («Драматичні поеми», 1982 р.).

І. Драч працює в багатьох напрямах. Він видає кіноповісті «Криниця для спраглих» та «Іду до тебе» (1970 р.), можна додати до них і поему для кіно «Київський оберіг» та кіноповість «Київська фантазія на тему дикої троянди-шипшини» (обидва твори — у збірці «Київський оберіг». 1983 р.). Також І. Драч активно виступає в галузі літературно-мистецької критики.

У 1976 р. отримав Державну премію УРСР ім. Т. Г. Шевченка за збірку поезій «Корінь і крона».

У 1989 р. став першим головою Народного руху України, тричі обирався депутатом Верховної ради. Був членом КПРС в 1959-1990 рр. Очолював громадську організацію Конгрес української інтелігенції. У 2006 р. удостоєний звання Героя України.

Іван Драч був народним депутатом України кількох скликань. Він вірив, що поет має бути не лише митцем, а й громадянином.

Помер 19 червня 2018 року в лікарні після важкої хвороби легенів.

2. Віртуальна подорож життєвим шляхом І.Драча.

Діти переглядають відео за покликанням

https://www.youtube.com/watch?v=zgpt4OHGWH0

3. Медіакартка “5 фактів про І. Драча”.
На основі мінілекції вчителя та віртуальної подорожі учні обирають 5 фактів про життя І.Драча і оформлюють інфографіку за допомогою онлайн-інструменту графічного дизайну “Canva”.

4. Робота з текстом.  Виразне читання поезії.

Підготовлений учень виразно читає поезію.

Іван Драч

Балада роду

В мого роду - сто доріг,

Сто століть у мого роду.

Вичовганий старий поріг

Старій бабі в нагороду.

Сива стежка в сто доріг

Розлітається од хати.

Сто вітрів мій вік запріг

Сиву хату розхитати.

Сто скажених сивих бід

Та й сушило ж роду вроду,

Та не висхне зроду рід

Ні в погоду, ні в негоду,

Внучок тупцю тупотить,

Тупцю, внуцю, тупцю, хлопче,

Сто стежин у світ летить,

Він - сто першеньку протопче…

Роде рідний! Не стлумить

Нашу жилаву породу –

Сто вітрів в ногах лежить

Мого роду і народу…

5. Компетентнісне завдання “Уважний читач”.
Діти уважно ще раз самостійно перечитують баладу і записують у таблицю інформацію про те, що вразило, які образи вони уявили, про що думають. Декілька учнів висловлюють свою думку усьому класу.

6. Робота в групах.

Учні об’єднуються в чотири групи і отримують свої завдання.

Група 1. “Дослідники змісту”.

Учні визначають тему та ідею поезії, формулюють головну думку твору.
Довідка для вчителя

Тема: життя та історія роду, його витривалість і незламність перед труднощами та випробуваннями.

Ідея твору: показати силу та непохитність роду, який попри всі випробування залишається незламним.

Головна думка балади: рід і народ є непереможними, бо вони черпають свою силу з минулого, з досвіду предків, а також з надій на майбутнє, які покладаються на молодше покоління.

Група 2. “Мисливці за символами”.

Учні знаходять символи в поезії, поясниють, що вони означають.

Довідка для вчителя

Основні образи:

•                    рід - як живий організм,
•                    предки - як духовна опора,
•                    старий поріг та сива стежка - давнина та мудрість попередніх поколінь,
•                    внук (нащадки), який тільки починає свій шлях, символізує надію на майбутнє, на продовження роду, який залишиться сильним і витривалим.

Група 3. “Літературні критики”.

Учні визначають ознаки балади в творі, доводять жанровість прикладами з тексту.

Довідка для вчителя

Жанрові ознаки балади:

•                    філософський підтекст,
•                    піднесений тон,
•                    узагальнені образи,
•                    драматизм роздумів

Група 4. “Філософи”.

Учні розмірковують над запитанням “У чому відповідальність людини перед своїм родом?”

6. Презентація результатів роботи груп у вигляді постерів.

7. Гра “Розшифруй цитату”. Робота в парах.

Учні отримують на парту завдання, в якому треба інтерпретувати цитати.

Довідка для вчителя.

8. Вправа “Цитата в контексті”.

Учні отримують вирваний з контексту рядок із поезії “Та не висхне зроду рід…” Дітям потрібно з’ясувати, у якому сенсі ужита цитата у творі, придумати приклад маніпулятивного використання цієї цитати в соцмережі, пояснити, чому це буде перекрученням змісту.

9. Вправа “Твердження - Доведи - Запереч”.

Учням пропонуються твердження, а вони мають обрати одне твердження й довести або спростувати його, спираючись на текст поезії та власні міркування.

Запропоновані твердження на вибір:

1.               Людина не може змінити долю свого роду.
2.               Пам’ять про предків - це лише традиція, а не життєва потреба.
3.               Головна цінність у баладі - не рід, а особистість.
4.               Поезія І. Драча актуальна для сучасних підлітків.

V. Узагальнення і систематизація знань

1. Вправа “Коментар під дописом”.

Учитель пропонує дітям уявити ситуацію, що під публікацією про “Баладу роду” з’явилися коментарі: “Це застарілий твір, нецікавий сучасним підліткам”, “Тут узагалі немає сенсу — просто пафосні слова”, “Цей вірш нав’язує думку, що людина нічого не вирішує”. Учні мають обрати один коментар, написати відповідь, спираючись на текст твору й уникаючи агресії й маніпуляцій. Потім декілька учнів зачитують свої відповіді.

2. Робота в парах. Розв’язання проблемного запитання.

•                  Чи може людина бути щасливою, не знаючи свого коріння?

Коротке обговорення в парах, а 2–3 пари учнів відповідають вголос.

3. Підсумкове слово вчителя.

“Балада роду” Івана Драча - це модерністичний ліро-епічний твір, що уславлює незламність українського народу, спадкоємність поколінь та сімейні цінності. Через образи старого порога, сивої стібки та маленького онука, що “тупає” у майбутнє, автор підкреслює вічність роду, що долає будь-які історичні та життєві випробування.

Драч навмисно ламав класичні поетичні форми: писав верлібри, поєднував фольклор, філософію й модернізм.

Через постійні образи сонця, світла, енергії І. Драча неофіційно називали “сонячним поетом”. Він вірив у силу слова. Одна з його важливих ідей: “Слово може змінити не тільки людину, а й історію”.

VІ. Рефлексивно-оцінювальний етап

1. Рефлексія “Фінальний челендж”.

#ЯЛанкаРоду

Кожен учень продовжує речення “Я - ланка роду, яка передасть далі….” Клас робить спільний онлайн-колаж, який одразу оформлюється в Genially

VІІ. Оголошення та коментар домашнього завдання.

Завдання для всього класу.

1. Вивчити напам’ять 8–10 рядків з поезії, які сподобалися.

2. Запропонувати альтернативну назву поезії.

Індивідуальні завдання.

1. Уявіть, що ви створюєте гімназійний проєкт “Коріння мого роду”. Складіть 5 запитань для інтерв’ю з членом своєї родини.

2. Складіть “медіапортрет твору” - пост для гімназійної сторінки в Facebook. Інформація має бути точною, подача - етичною й неманіпулятивною.

Джерела

1.                Калинич О.В., Дячок С.О. Українська література: підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти / Калинич О.В., Дячок С.О.// За редакцією професора Ю.І. Ковбасенка – Тернопіль: Астон, 2025. – 304 с.
2.                Модельна навчальна програма «Українська література. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Яценко Т. О., Пахаренко В. І., Слижук О. А, Тригуб І. А.)