Урок та презентація з всесвітньої історії для 9-го класу на тему «Створення незалежних держав у Латинській Америці»

 

 

 

 

Конспект уроку

з всесвітньої історії

для 9-го класу

на тему

«Створення незалежних держав у Латинській Америці»

 

 

 

 

 

Підготувала

учитель історії та правознавства

Першотравневої ЗОШ І-ІІІ ступенів

Зміївської районної ради

Харківської області

Вистороп Т. В.

 

 

 

 

2017

Тема. Створення незалежних держав Латинської Америки   (Слайд 1)

Мета: охарактеризувати боротьбу за незалежність країн Латинської Америки, проаналізувати діяльність Симона Болівара; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння висловлювати власні судження, навички роботи з таблицями; виховувати інтерес до вивчення теми.  (Слайд 2)

Обладнання: підручник   «Всесвітня історія : підруч. для 9 класу загальноосвіт. навч. закладів : С. В. Дячков, С. Д. Литовченко. – Харків : Вид-во «Ранок», 2017. – 192 с. : іл.», мультимедійна презентація, проектор, роздатковий матеріал.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

1. Організаційний момент.
2. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Вправа «Мозаїка».

Зберіть зображення відомого діяча, назвіть його ім’я, та трьома реченнями розкажіть, що вам про нього відомо.

               

Отто фон Бісмарк           Джузеппе Мадзіні

2. Вправа «Поле чудес».  (Слайд 3)

Діти діляться на два варіанти. Кожному з них пропонується відгадати певне слово.

1. Багатозначне поняття, що застосовується для характеристики великих соціокультурних спільнот індустріальної епохи.  (Нація)
2. Можливість приймати самостійні рішення, які підкорюються власним бажанням та інтересам і не потребують зовнішніх вказівок та наказів.  (Незалежність)

3. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Робота з візуальними джерелами.   (Слайд 4)

• Доберіть назву до кожного зображення.
• Спробуйте назвати країну, з якою вони пов’язані.
• Що об’єднує всі ці країни? (Латинська Америка)
• Які ще асоціації викликають у вас згадані країни?

Сьогодні ми з вами дізнаємося про боротьбу країн Латинської Америки за незалежність. А щоб було цікавіше, протягом уроку дізнаємося деякі цікаві факти з життя Латинської Америки.

4. Вивчення нового матеріалу.

1. Робота з карикатурою.   (Слайд  5 )

Карикатура на колоніальні апетити Сполучених Штатів

2. Слово вчителя.

Латинська Америка - це та частина континенту, що лежить на південь від кордону між США з Мексикою. Своєю назвою регіон завдячує перевазі там іспанської та португальської мов, які виникли на основі стародавньої латинської мови.

Переважна частина Латинської Америки була розділена між Іспанією та Португалією. Колоніями Іспанії були майже всі країни Центральної та Південної Америки.  Бразилія булла колонією Португалії.

Населення колоній було мішаним: у деяких землях залишалися корінні жителі – індіанці, у Бразилії – чорношкірі раби, привезені з Африки. Значну частину жителів багатьох колоній становили креоли – нащадки переселенців з Іспанії та Португалії. Зростала кількість метисів і мулатів – представників мішаних шлюбів. (Слайд 6, 7)

Основу економіки у колоніях складали сільське господарство та видобуток корисних копалин. Найбільша частка світового цукру вироблялася на плантаціях цукрової тростини у Бразилії. Землі Венесуели та Нової Гранади постачали какао.  Промисловість була малорозвинена. Більшість продукції йшла на експорт, але розвиток торгівлі гальмували обмеження, які забороняли торгувати з іншими країнами.

Латифундії – великі земельні господарства, що належали креолам. Жителі Латинської Америки почали вимагати дотримання їхніх прав та можливості торгівлі з іншими державами. Спалахували повстання. Під час англійського вторгнення 1806 – 1807 рр. до Буенос-Айреса та Монтевідео, латиноамериканці показали свою здатність захищати свою землю.

3. Хвилинка-цікавинка. (Слайд   8 )

Отже перші три цікаві факти про сучасну Латинську Америку.

• Найпопулярніший у всіх без винятку латиноамериканських країнах вид спорту — футбол. Першим чемпіоном світу з футболу стала, до речі, збірна Уругваю.
• Один з найпопулярніших в світі танців, танго, народився саме тут.
• У всіх країнах Латинської Америки далеко не так безпечно. Звичайно, ситуація скрізь різна — так, у Гондурасі іноземця пограбують на вулиці з імовірністю, близькою до 100%

4. Слово вчителя.

У 1808 р. Наполеон посадив на іспанський престол свого старшого брата Жозефа Бонапарта. В Іспанії спалахнуло анти французьке повстання. (Слайд   9). Це стало поштовхом до активної боротьби латиноамериканців за незалежність. У багатьох містах виникали хунти (збори). Вони брали владу у свої руки. Для більшості країн боротьба за незалежність виявилася досить тривалою та кривавою. Після падіння імперії Наполеона, Іспанія зміцніла  та перейшла у наступ проти повсталих колоній.  Креоли-латифундисти проголошували демократичні конституції за зразком США, не скасовуючи рабства та не враховуючи інтересів селян щодо земельного питання. Іспанці користалися невдоволенням селян. Так, за допомогою пастухів-льянеро, вони знищили республіку у Венесуелі.

З 1816 р. боротьбу за незалежність продовжує Симон Болівар.  Йому вдалося звільнити від Іспанії Венесуелу та Нову Гранаду.  Після проголошення у 1819 р. держави Велика Колумбія , С. Болівар став її президентом. Пізніше його війська звільнили території Еквадору, а у 1824 р.  – Перу. Симон Болівар планував об’єднати  всі іспанські колонії в єдину федеративну республіку. Однак латифундисти з різних частин Латинської Америки не бажали підкорятися єдиному центру. 1830 р. С. Болівар іде у відставку. (Слайд 10)

Послаблення Іспанії призвело до Травневої революції 1810 р. У 1816 р. була проголошена незалежність Об’єднаних провінцій південної Америки. Однак деякі провінції все ще бажали відділитися. Уряд Буенос-Айреса направив експедицію на допомогу Чилі. Очолив її Хосе де Сан-Мартін. У 1817 р. його армія розгромила іспанців та створила умови для проголошення тут незалежності. (Слайд 11, 12)

У Мексиці боротьбу за незалежність очолили представники простого народу. У 1810 р. у країні спалахнуло масштабне селянське повстання.  Повстанців очолив священик Мігель Ідальго.  Його армію було розбито а священика страчено. (Слайд 13)

Іспанський офіцер Агустін де Ітурбіде раптово перейшов на бік повстанців. У 1821 році іспанці визнали незалежність Мексики.  (Слайд 14)

У Бразилії проголошення незалежності відбулося майже без застосування військової сили.  Вона була зрівняна в правах з Португалією та фактично отримала статус метрополії. У 1822 р. принц Педру проголосив незалежність Бразилії. У 1825 р. Португалія визнала незалежність Бразильської імперії. (Слайд 15, 16)

5. Хвилинка-цікавинка. (Слайд 17)

• Продовжуємо знайомитися з цікавинками сучасної Латинської Америки.

• Найсолоніше озеро у світі – Салар-де-Уюні, Болівія.
• Найсухіше місце на Землі – Пустеля Атакама, Чилі
• Найвища столиця – Ла-Пас, Болівія.

6. Робота в парах.

• Користуючись текстом підручника заповніть таблицю.

Підсумки національно-визвольного руху в країнах Латинської Америки

У Латинській Америці були утворені незалежні держави: 1804 р. – Гаїті; 1811 р. – Парагвай 1816 р. – Аргентина 1818 р. Чилі 1819 р. – Велика Колумбія 1821 р. – Перу 1821р. – Мексика 1821 р. Федерація республік Центральної Америки 1825 р. – Болівія 1830 р. - Уругвай	Велика Колумбія 1819 – 1830 рр. – конфедерація іспаномовних держав Західної півкулі – Велика Колумбія у складі: Венесуели Колумбії Панами Еквадору
Проголошення незалежності Бразилії

5. Узагальнення та систематизація знань учнів.

1. Бесіда за запитаннями підручника.

1. Назвіть причини боротьби латиноамериканських колоній за незалежність.
2. Якою була мета учасників боротьби за незалежність?
3. Охарактеризуйте особливості боротьби за незалежність у Мексиці.
4. Охарактеризуйте особливості боротьби за незалежність в Аргентині.
5. У чому полягали особливості боротьби за незалежність у Бразилії?
6. Чому  С. Болівара вважають лідером боротьби за звільнення?

2. Робота з історичним документом. (с. 81 підручника)

6. Підсумки уроку.

1. Рефлексія.

Завершіть речення

Я дізнався…

Мене зацікавило…

Я б хотів більше дізнатися про…

7. Домашнє завдання. (Слайд 18)

1. Опрацювати § 15 підручника.
2. Підготувати історичний портрет одного із історичних діячів.
3. Підготуватися до підсумкового уроку з теми.