Урок "Суспільно-політичний розвиток у 50-70-х рр. на західноукраїнських землях.

Тема. Суспільно-політичний розвиток у 50–70-х рр. на західноукраїнських землях.                                                           Слайд 1

Мета: формувати в учнів уявлення про стан національно-визвольного руху на західноукраїнських землях після революції 1848–1849 рр., а також охарактеризувати процес формування двох течій українського визвольного руху: «москвофіли» і «народовці» та створення культурно-освітнього товариства «Просвіта» й літературного імені Т. Шевченка; розвивати в учнів уміння самостійно працювати над дослідженнями, робити порівняльну характеристику певних явищ та подій, вміти висловлювати свою точку зору, робити висновки й узагальнення; виховувати в учнів почуття патріотизму, любові до своєї Батьківщини і свого народу.

Основні поняття: «москвофіли», народовці, товариство «Просвіта», товариство імені Т. Шевченка.

Обладнання: роздавальний матеріал з документами, схемами, таблицями, ілюстраціями.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

1. Назвіть основні особливості суспільно-політичного розвитку Галичини в першій половині 19 ст.

2. Якими були основні здобутки українського руху в революції 1848-1849 рр.

3. Назвіть основні особливості українського руху в Надніпрянській Україні

в 60-90 хрр 19 ст.                                                                                  слайд 2

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Ситуація в суспільно-політичній сфері після революції 1848–49 рр. в Австрійській імперії залишалася складною.

Після революції галицьким намісником було призначено А. Голуховського, який проводив відверто пропольську політику — сприяв призначенню поляків на вищі посади цивільної служби краю; сформував у австрійського уряду думку про те, що український рух є винятково «русофільським»; заблокував реалізацію українських планів поділу Галичини на українську та польську частини тощо.

Після серії зовнішньополітичних невдач Австрії та укладення австро-угорського компромісу 1867 р. позиції поляків у Галичині ще більше посилюються — намісник завжди призначався з числа польської аристократії; виборча система зебезпечувала полякам відчутну перевагу в крайовому сеймі (це було надзвичайно важливо, оскільки навіть міністр закордонних справ Австро-Угорщини зазначав: «Наскільки русини мають існувати, вирішить галицький сейм»); діловодство та освітня сфера активно полонізувалися на догоду польській правлячій верстві.

За цих обставин соціальне напруження, українсько-польське протистояння в західноукраїнських землях наростали. Соціальні та національні суперечності сплелися в один нероз’язаний вузол. Один із польських дослідників писав: «Те, що селянин став синонімом русина, а поляк — синонімом пана, стало фатальним для нас».

План 

1. Конституційна реформа

2. Старорусини та москвофіли

3. Народовці. Олександр Барвінський

4. Розбудова національного життя. «Просвіта»

5. Польські та єврейські рухи.                                                               Слайд 3

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота зі схемою

   Слайд 4

Завдання

• Пригадайте, за яких умов розвивався суспільно-політичний рух на українських землях у складі Російської імперії. Порівняйте з умовами розвитку такого руху на західноукраїнських землях.

 Розгляд питань згідно плану

 1. Конституційна реформа – доповідь учня юриста. Правова оцінка.

2. Старорусини та москвофіли

3. Народовці. Олександр Барвінський

4. Розбудова національного життя. «Просвіта»

5. Польські та єврейські рухи.

2-5 Доповіді дослідників з допомогою мультимедії.

Під їх розповідь учні заповняють таблицю

Слово вчителя.

Словничок

Антисемітизм -

Сегрегація -

V. Узагальнення та систематизація знань

Завдання

Вчимося робити висновки. Самостійно підведіть підсумки уроку та зробіть висновки.

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.