Урок "Суспільно-політичний устрій Русі-Ураїни"

Тема: Суспільно-політичний устрій Русі-Ураїни.

Мета: охарактеризувати суспільно-політичний устрій Русі-України, а також за допомогою джерел інформації дослідити господарське і повсякденне життя різних станів населення; розвивати в учнів уміння здобувати необхідну інформацію шляхом використання текстових та візуальних джерел, вміння виділяти головне і другорядне в отриманій інформації, робити висновки й узагальнення; виховувати в учнів національно-патріотичні почуття.

Основні поняття: стани населення, суспільний устрій, політичний устрій держави.

Обладнання: мультимедійна презентація, картки із зазначенням джерел інформації.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: характеризувати суспільно-політичний устрій Русі-Україна ІХ-Х ст.; на основі візуальних джерел інформації описувати господарське і повсякденне життя різних станів населення; удосконалювати своє вміння працювати з історичним джерелами, аналізувати та узагальнювати матеріал, робити висновки.

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

Словникова робота

Використовуючи картки, на яких вказано опорні слова, учні формулюють визначення термінів: «держава», «стани», «суспільний устрій», «політичний устрій», «феодальне суспільство», «феодал», «монархія», «автономія».

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності УЧНІВ

Учитель. Раннє Середньовіччя — це період зародження в Європі феодального суспільства, який характеризувався виходом на політичну арену нових станів: феодалів, що були панівною верствою суспільства, та залежних селян. Згодом відбувається становлення феодальних держав, які за своєю суттю були монархіями. А чи за такою ж схемою відбувався розвиток державності у східних слов’ян? Яким був політичний устрій Русі-України за перших князів? Які стани населення тут проживали? Чи можна назвати Русь-Україна феодальною державою? Ось на ці питання ми й спробуємо відповісти на сьогоднішньому уроці.

Завдання

1. За якою схемою відбувався розвиток державності у східних слов’ян?

2. Яким був політичний устрій Русі-України за перших князів?

3. Які стани населення тут проживали?

4. Чи можна Русь-Україна назвати феодальною державою?

IV . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Політичний устрій Русі-України

Учитель. Політичний устрій давньоруської держави в ІХ-Х ст. можна охарактеризувати як ранньофеодальну монархію. Очолював державу великий князь київський. Він керував спільно з радою військової дружини або бояр. Вони обговорювали питання зовнішньої політики (оголошення війни, укладення миру або союзу з іншими державами), а також внутрішньополітичні проблеми (прийняття нових законів, розгляд судових справ тощо). Якщо запропоновані князем шляхи розв’язання якоїсь проблеми не знаходили підтримки на раді, тоді він виносив її на всенародне обговорення, скликаючи загальні збори городян — віче. Віче також могли скликати з ініціативи народних мас або дружинників, щоби замінити, наприклад, князя або захиститися від нападників тощо. Таким чином, віче не було постійно діючим органом влади в державі, його скликали задля вирішення окремих питань.

Племінні князівства зберігали певну автономію. Місцеві князі перебували у залежності від київського князя. Вони сплачували йому данину, а ще їх залучали як союзників до участі в походах. Важливе значення мала на той час військова дружина князя, яка збирала данину й виконувала судові функції. Верхівка дружини була панівним прошарком держави. За допомогою дружини князь утримував владу над населенням.

Зміни в організацію управління державою запровадив київський князь Святослав, який усунув місцевих князів від влади, передавши владу в князівствах своїм синам: Ярополку в Києві, Олегу — у древлянській землі, Володимиру — у Новгороді. Але остаточне утвердження нової форми правління відбулося дещо пізніше — за князя Володимира Святославовича.

Таким чином, політичний устрій Русі-України за перших князів можна зобразити у вигляді такої схеми:

Робота зі схемою

ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ РУСІ-УКРАЇНИ ІХ-Х СТ.

Така форма держави дістала назву «дружинна, або військова, демократія». Поясніть ці назви.

Вправа «Два — чотири — разом»

Визначте характерні риси дружинної демократії.

Спочатку учні обговорюють завдання в парах, потім — у малих групах по чотири чоловіки, далі — у великих групах. Презентують свої результати групи по черзі. Усе сказане учнями підсумовують і записують на дошці.

1. Зі складу представників княжої дружини формується апарат управління, судочинства та збирання данини.

2. Дружина виконує не тільки роль війська, а й радників.

3. Центральною фігурою є князь, переважно воєначальник, а не державний діяч.

Запитання

Як ви вважаєте, чому у східних слов’ян склався такий своєрідний тип держави?

Метод «Прес»

1. Я вважаю...

2. .тому, що.

3. Наприклад, .

4. Отже, ...

Завдання

1. Чи існувала така форма державного правління у середньовічній Європі?

2. Як ви вважаєте, чому у східних слов’ян склався такий своєрідний тип держави?

Стани населення

СУСПІЛЬНИЙ УСТРІЙ РУСІ-УКРАЇНИ ІХ-Х СТ.

Учитель. Суспільство Русі-України ІХ-Х ст. поділялося на дві основні групи людей:

1) «люди», або вільні общинники;

2) «луччі мужі» — князь та його родина, дружинники (бояри), місцеві князі. Якраз із цієї групи і починає формуватися клас феодалів.

Першими феодалами були князі — власники земель, сіл, містечок. Їхні маєтки постійно зростали за рахунок привласнення общинної землі різними шляхами. Звичайно, після утворення держави і приєднання нових земель київський князь не міг сам управляти всіма своїми землями, тому скоро став жалувати їх за службу «луччим людям» — дружинникам або своїм родичам. Так з’являвся клас дрібніших феодалів, яких називали боярами. Вони спочатку були тимчасовими держателями землі, але мали можливість її викупити і стати довічними власниками.

Найчисельнішою соціальною верствою Київської Русі були вільні селяни-общинники, яких називали смердами. Вони платили власникам земель данину, спочатку хутром, зерном, медом, а потім — грішми. У процесі захоплення феодалами общинних земель частина вільних смердів стають залежними.

Із феодально залежних людей починають виділятися такі:

• «рядовичі» — перебували в тимчасовій залежності на умовах «ряду» — договору;

• «закупи» — розорені смерди, які потрапляли в кабалу до князів і бояр, беручи у феодала «купу» — позику, яку й відпрацьовували в його маєтку;

• «холопи», або раби, — ставали ними в разі неповернення «купи», за втечу від свого господаря, крадіжку, розбій, а також народжені від рабів, після одруження з рабом без згоди феодала, у разі продажу себе в рабство;

• «челядь» — прислуговували в маєтку князя або феодала: тіуни, чашники, стольники, конюші та ін.;

• «ізгої» — люди, що не мають засобів для ведення власного господарства.

Завдання

1. Порівняйте суспільний устрій Русі-України та країн середньовічної Європи.

2. У чому ви вбачаєте особливість суспільного устрою Київської держави? Чи можна назвати її феодальною державою?

Робота з візуальними джерелами інформації

На екран виведено слайди, на яких зображені представники різних верств населення, й учні по черзі описують їх зовнішній вигляд.

Завдання

1. Визначте, чим займалися люди, зображені на ілюстраціях.

2. Порівняйте зовнішній вигляд селян і міщан із зовнішнім виглядом бояр.

3. Порівняйте зовнішній вигляд холопа і знатного дружинника.

4. Зробіть висновки.

Господарське і повсякденне життя різних верств населення

Pольовa гра

Учні поділяються на чотири групи. Кожній групі роздані ілюстрації, де зображені представники якогось стану населення. Ці ж зображення з’являються на екрані. Учні отримують завдання:

1. Представник якого стану населення зображений на ілюстрації?

2. Уявіть, що ви також належите до цього стану населення і розкажіть про своє господарське і повсякденне життя.

На підготовку завдання учням надається час 5 хв. При цьому вони використовують матеріал, вміщений у підручнику.

Вправа «Продовж розповідь»

Під час презентації групами завдання можна залучити до роботи усіх учнів групи. Кожен з учнів говорить 1-2 речення і передає слово своєму сусідові, той — наступному учневі і т. ін.

V. Узагальнення та систематизація знань

Складання узагальнювальної схеми

Історичний диктант Закінчіть речення.

1. На чолі Київської держави стояв ... .

2. Радниками князя в усіх питання державного управління були ... або ... .

3. Збирання данини й судові функції здійснювала ... .

4. Для вирішення окремих питань у сфері економічного, політичного та культурного розвитку часто скликали ... — ... .

5. Форму держави Русі-України ІХ-Х ст. називають ... або ... .

6. Суспільство Русі-України ІХ-Х ст. поділялося на дві основні групи людей: ... та ... .

7. Першими феодалами були ... .

8. Більш дрібних феодалів називали ... .

9. Вільних селян-общинників називали ... .

10. До феодально залежної категорії населення належали ..., ..., ...,

11. Найчисельнішою верствою населення Русі-України були . .

12. Основні заняття жителів Русі-України: ..., ... , а допоміжні заняття: ..., ..., ... .

VI . Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Повторити матеріал теми й підготуватися до уроку узагальнення та систематизації знань.