Година спілкування "Лялька-мотанка - сакральний оберіг українців"

Лялька-мотанка - сакральний оберіг українців

Мета: ознайомити здобувачів освіти з духовною культурою українського народу, поглибити знання з народознавства, допомогти учням відчути культуру, етнос народу, залучати здобувачів освіти до звичаїв ,обрядів, традицій на власному прикладі, розвивати творчі здібності,  виховувати повагу та інтерес до історії своєї країни.

Обладнання: виставка ляльки-мотанки, мультимедійні засоби, швацьке приладдя.

1 ведучий  На світі можна втратити багато,

                   найбільша втрата – пам'ять поколінь.

                   Це для народу рівнозначно страті,

                   Минуле невіддільне, наче тінь.

Викладач. Не перелічити легенд, казок, пісень про дорогі нашому серцю символи нашого народу. Вони відтворені у вишиванках, рушниках, оберегах- таких, як лялька-мотанка.

 Серед давніх  традицій українського народу - створення ляльки-мотанки .  Вважається, що у давнину мотанки виконували функцію сакральних оберегів.  Такі ляльки уособлюють собою єднання сімейних зв’язків багатьох поколінь.

 Для різних життєвих ситуацій створювалися відповідні ляльки. Зустрічаються ляльки–обереги для будинку, родинного вогнища, для захисту дітей та господарства від злих сил та лихого ока тощо.

 Перші вузликові ляльки, так інколи ще називають мотанки, з’явилися приблизно 5 тисяч років тому. Мотанка – символ добра та благополуччя, символ надії на краще та сильний сакральний предмет. І не мало значення - створилася лялька нашвидкоруч для забавки дитині, чи як важливий оберіг чи подарунок до свята.

 Сама назва ляльки - «мотанка» походить від поняття «мотати», а загальний вигляд такої ляльки представляє собою фігурку людини, як правило жіночу або дитячу, виготовлену зі шматків тканини. Частини тіла такої ляльки з’єднувалися вузликами. Кожна така лялька -  унікальний витвір майстра.

 Загалом процес створення ляльки майстрині називають «кутанням» і це не дивно, адже він дуже схожий на сповивання маленької дитини. Задля того аби готова лялька виглядала гарно та яскраво, в давнину шматки тканини підфарбовували та розмальовували натуральними барвниками.

Тряпчана основа мотанки символізує дух та мудрість предків. У мотанки  гарно виражена голова, а тулуб, руки та ноги мають більш схематичний вигляд. Виразу та звичних рис обличчя лялька не мала. На обличчах  вишивали або викладали нитками хрест – давній символ сонця у слов’ян. Разом з тканиною використовували й інші натуральні матеріали, наприклад лляні нитки, з них виготовляли волосся.

З історичних джерел відомо, що перші прототипи мотанок на території україни з’явилися на стоянці в Чернігівській області. Древні ж греки використовували такі ляльки як жертву для свого пантеону богів. Мотанки в різних варіаціях зустрічаються в багатьох світових культурах.

Лялька-мотанка - єдина представниця світу іграшок, яка  не має власного імені. Вважалося , що, даючи ім’я ляльці, можна або потривожити душі померлих родичів або накликати нечисть в будинок.

Різноманітні  символи ляльки-мотанки.

• «Берегиня»-  символ матері роду, оберіг сімейного благополуччя..
• Десятіручка - створюється на повний місяць, оскільки покликана сприяти господині у домашніх справах. Таку ляльку дарують нареченій на весілля, щоб вона все встигала і усе в неї ладилося.
• Проста на зовнішній вигляд лялечка - зернушка , але  має глибокий символічний зміст. Її зазвичай дарували на Коляду , Різдво , іноді на свята, пов'язані з урожаєм. Лялька обов'язково наповнювалася зерном , бажано пшеницею або зерном всяких сортів одночасно , щоб урожай був багатим на всі види зернових культур. Коли  саме земля дає врожай - народить , то й образ , що дає цей урожай , жіночий. Лялька - зернушка допомагає людині вірити у вдалий рік , а віра допомагає людині створювати все необхідне для дива- життя.
•  Крупенічка  виготовлялася з мішковини. Невеликий мішечок наповнювався зерном , при цьому жінки завжди співали пісню або читали молитву .

 Викладач.  А тепер майстер-клас з виготовлення ляльки-мотанки проведе майстриня, жінка-легенда, яка протягом 3 років  АТО була волонтером і  допомагала бійцям у траншеях, привозила їжу та одяг - Погребняк Валентина Іванівна.

Ведучий. Обереги мої українські, –

                       Ви прийшли з давнини в майбуття.

                       Рушники й сорочки материнські

                 Поруч з нами ідуть у життя.

                 Нам любов'ю серця зігрівають –

                 Доброта й тепло в них завжди.

                      Вони святість і відданість мають,

                 Захищають від лиха й біди.

Викладач . Батьківська хата, бабусина вишиванка, незамулена батькова криниця, старі жорна, що годували в тяжкі лихоліття. – усе це наша родовідна пам'ять, наші національні символи, обереги наші.

   На перший погляд, ці прості й дивовижні предмети, родинні реліквії-обереги      здаються якоюсь дрібничкою – звичайною ковдрою, піччю, іконою, – яких дуже багато. Але це не так! Наші реліквії-обереги – це наші талісмани, які ми цінуємо поряд із душевними якостями – добром, милосердям, любов'ю. Це найдорожче – наші корені, минуле родини, страждання й радощі...