Урок "Свіфтівське дзеркало" Джонатан Свіфт «Мандри Гуллівера». Жанрова своєрідність роману. Засоби комічного. Езопова мова.

                                   Зарубіжна література                                            9 клас

Тема. Свіфтівське дзеркало

           Джонатан Свіфт «Мандри Гуллівера». Жанрова своєрідність роману.
           Засоби комічного. Езопова мова.

Мета: розкрити головну думку Дж. Свіфта, а саме: сатиричне зображення
            Англії XVIII ст.; звернути увагу учнів на особливості сатири й 
            алегорії; вдосконалювати навички роботи над текстологічним
            аналізом твору; розвивати навички  зв’язного мовлення, асоціативного
            мислення, творчих здібностей учнів; виховувати почуття гумору,
            негативне ставлення до людських вад, вірність моральним принципам.

Обладнання: фото письменника, підручники, ілюстрації до твору, учнівські проекти, презентація до уроку, буклети зі словником літературознавчих термінів та завданнями.

Сатира – вид дзеркала.

Дж. Свіфт

Якщо вчуєш жарт, шукай у ньому приховану правду. 

Олександр Довженко

                                                   Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань.

Слово вчителя. Знайомство з романом Джонатана Свіфта «Мандри Гуллівера» ми розпочали зі змісту, з образів. У багатьох з вас склалося враження, що це пригодницький твір чи казка, тобто для дітей.

Але писав свого «Гуллівера» Свіфт для дорослих…

На уроці ми спробуємо розкрити «таємницю» цього відомого всьому світові твору. А для цього нам потрібно згадати його зміст…

• «Навігація»

1. 4 (частини роману «Мандри Гуллівера»)
2. Медицина (таку науку вивчав Гуллівер, хоча мріяв про море)
3. Лікар-хірург (професія Гуллівера)
4. Витрата батьківських грошей (на вивчення навігації та математики, що стане в пригоді під час мандрівок)
5. Книги (багато читав, брав у плавання)
6. Англія та Франція (реальні країни, які побачили в романі)
7. Немає бруду та безладу (Ліліпутія)
8. Закриті будинки (виховання дітей в Ліліпутії)
9. Діти селян та робітників (на їх виховання не звертало уваги суспільство ліліпутів)
10. Невдячність (це є карним злочином у Ліліпутії)

11. Окуляри (предмет, який допоміг Гулліверу захистити очі)
12. Корови, вівці, гроші, портрет імператора… (речі на згадку про маленькі країни)

Під час роботи декілька разів згадувалось слово «навігація». Пригадайте його значення (наука, що вивчає методи ведення кораблів). В загальному значенні, навігація – процес керування деяким об’єктом (в тому числі інформаційним), який має властиві йому методи пересування в певному просторі.

- Яке значення мала навігація для Гуллівера? (Стане в пригоді під час мандрівок)

Тож і вам, сподіваюсь, сприятиме в роботі на уроці те, що ми тільки що повторили.

III. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя. Джонатан Свіфт надто критичний, занадто непримиренний до людських та суспільних вад, надто гостро сприймає  будь-яку несправедливість, намагається з нею боротись. Його зброя – їдке, влучне слово, адже ним він володів краще всього! Його мрія – краща доля людини, зміна її «обличчя». Роман «Мандри Гуллівера» – віддзеркалення його роздумів і сподівань.

IV. Робота над темою уроку.

 Слово вчителя. Джонатан Свіфт – людина смілива і самовпевнена, тож запропонував людям подивитися на їх вчинки в його «свіфтівське дзеркало».

• Запис теми та епіграфів до уроку

• Словникова робота (Буклет)

• Дзеркало – гладка відполірована блискуча поверхня, що відображає предмети
• Сатира – вид комічного, який найбільш нещадно висміює людську недосконалість. Сатира виражає різко негативне ставлення автора до зображуваного, висміює виведений характер або явище. (Ознаки сатири: нищівне висміювання, гостре викриття подій, свідоме загострення уваги на найнегативніших рисах, сміливе порушення пропорцій зображуваних явищ, перебільшення їх безглуздості, зброя для боротьби з людськими вадами)

• Робота над епіграфом №1

Свіфт для тлумачення поняття «сатира» обрав слово «дзеркало», тому що основа цих понять – відображення. Але в сатиричних творах предмети зображуються в непривабливому вигляді, тобто висміюються.

• Бесіда

• Як називається естетична категорія, характерною рисою якої є освоєння світу і його зображення крізь призму сміху?

               (Комічне (грецьк. Kemikos – веселий, смішний))

• Назвіть засоби комічного. (Гумор, іронія, сатира, сарказм, пародія, парадокс та ін.)

• Робота зі словником літературознавчих термінів (Буклет)

• Які функції засобів комічного? (Від створення сміхової атмосфери твору до гнівного викриття негативних фактів, рис характеру, закономірностей дійсності в цілому)
• Згадайте, що таке «езопова мова»? (Замаскований спосіб думок з натяками, недомовками (інакомовлення, алюзії, іронії, алегорії) задля уникнення цензурних заборон, переслідувань)

• Робота з текстом твору (Робота в групах)

Наведіть приклади:

1. Іронія, гумор (опис зовнішності імператора)
2. Сатира (несправедливі закони, кар’єризм…)
3. Сарказм (безглузда війна…)
4. Езопова мова (ворожі партії, що відрізнялися один від одного високими і низькими підборами)

Слово вчителя. У своєму романі «Мандри... Гуллівера» Джонатан Свіфт гостро висміяв ницість, безглуздість державних установ Англії, її законів та звичаїв, її претензій на світове панування.

• Робота над епіграфом №2

Саме для цього Свіфт звертається до комічного зображення дійсності, щоб показати приховану правду.

• Бесіда

• Що таке «літота»? (Засіб художнього зображення, різновид тропів, навмисне зменшення предметів…(з грец.- простота))
• З якою метою автор використав прийом літоти? (У Ліліпутії, в зображенні якої використовується літота, Свіфт показує нікчемність людських істот, що живуть за абсурдними законами і керуються не моральними  принципами та розумом, а низькими інстинктами (користолюбство, лицемірство, кар`єризм та ін.)
• Назвіть приклади використання літоти письменниками різних країн. (Ш. Перро «Хлопчик-мізинчик», Г.К. Андерсен «Дюймовочка», М. Носов «Незнайко…)
• Згадайте значення слова «ліліпут» (Ліліпут – неологізм, створений Свіфтом. Свіфт утворив це слово від англійських слів: «little» - маленький,  «put» - в перекладі з іспанської – «зіпсований». Ліліпут – маленька людина зі значними вадами.)

•      Вибірковий диктант «Ознаки ліліпутів» (Законослухняність, самостійність, нікчемність, гідність, покірність, свобода волевиявлення, рішучість, улесливість, розум, підступність, працелюбність, вихованість, лицемірство, страх, запопадливість, благородство)

• Наведіть приклади приниження «високої людини» ліліпутами.
• Розкажіть про звичаї ліліпутів. (Призначення на державні посади тих, які добре танцюють на канаті; вручення державних нагород за стрибки через палицю і плазування під нею; ухвалення судом рішень, що спрямовані на задоволення мстивості монарха і злості його фаворитів.)

Слово вчителя. Ліліпути – покірні, терплячі, їх використовують, дурять, їх зневажає влада, а вони цим ніби задоволені.

Гулліверу це здається нормою, бо в нього таке ж саме виховання: він леститься, принижується перед нікчемним монархом. Зріст і можливості – ніщо перед традицією плазувати і упокорюватися. Але, дізнавшись про таємні наміри імператора – осліплення Гуллівера, – у нього прокидається людська гідність…

• «За» і «Проти» (Позитивні і негативні риси Гуллівера)

• Як ви думаєте, чому автор назвав свого героя, хоч і устами ліліпутів, Людина-Гора? ( Автор сміється з нього: гора, а плазує навколішки)

Слово вчителя. Свіфт змушує людей замислитися над своїм життям, дбати про чистоту душі. Треба мати власну гідність, бути собою, бо тільки такі люди здатні побудувати нове краще життя.

Майбутнє за людиною – велетнем розуму і духу.

Згадайте:

Не так-то просто, проходя по городу,

Увидеть человека в полный рост.

Где великаны опускают головы,

Там лилипуты поднимают нос. (Рос. поет Ф. Кривін)

• Сенкан

Гуллівер

Допитливий, відважний

Мандрує, пізнає, розмірковує

Замислюється над вадами людства

Мандрівник

• Бесіда

1. Згадайте, зі скількох частин складається роман «Мандри Гуллівера».

(4 частини: 1 – Гуллівер потрапляє до ліліпутів, крихітних чоловічків, у дванадцять разів менших за звичайних людей;2 – мандрівник опиняється в країні велетнів, а сам ніби перетворився на ліліпута;3 – подорожі Гуллівера до інших вигаданих країн (у цій частині Свіфт таврує тиранів, прославляє боротьбу за незалежність і волю); 4 – Гуллівер потрапляє до країни розумних коней — гуїнгнмів.)

2. В чому полягає своєрідність жанру твору?

 (Цей гостро сатиричний твір має яскраво виражені риси роману-подорожі, пригодницького та фантастичного роману. Своєрідність жанру «Мандрів Гуллівера» полягає в поєднанні романної та памфлетної форм, що увиразнює його критичну спрямованість).

3. Що таке памфлет? (Буклет) (Твір викривального змісту, що засуджує недоліки сучасного політичного, суспільного, культурного життя (від франц. рашеґеиіііеі — летючий листок))
4. Як сам Свіфт визначив свій намір написання роману?(«Головною метою кожного мандрівника має бути виховання розуму та доброчесності своїх співвітчизників за допомогою добрих і поганих прикладів із життя чужих країн»)
5. Які проблеми порушено в романі «Мандри Гуллівера? (Відносини влади і народу, моральне і духовне життя суспільства, виховання дітей, боротьба політичних партій, державний устрій)

• Презентація учнівських проектів та ілюстрацій (Захист)

V. Підсумки.

• «Літературне лото» Установіть відповідність

 Відповіді: 1 – Д, 2 – Г, 3 – Б, 4 – А, 5 – В

Слово вчителя. Свіфт викривав істинну сутність явищ політичного життя Англії ХVIII століття. Те, що неможливо було сказати відкрито, письменник говорив за допомогою алегоричних образів. Письменник стверджував: «Сатира – своєрідне дзеркало, в якому кожен, хто дивиться в нього, бачить, як правило, обличчя всіх, крім свого власного».

Сучасники Свіфта легко упізнавали в героях роману відомих політиків, бачили в сатирично-загостреному вигляді ситуацію у власній країні. Отже, незважаючи на вигаданий, фантастичний сюжет, роман пока­зував людям вади їхнього життя. А оскільки картина цього життя змальована пародійно, сатирично, то людям хотілося виправити його, щось змінювати на краще. Власне, в цьому й полягає роль сатири.

• «Мозковий штурм»

• Чи актуальні сьогодні твори Свіфта? (Актуальні, адже він закликав людей боротися за свої права, волю, незалежність, за припинення війни.)

Заключне слово вчителя. Ми живемо у ХХІ ст., але не позбулися подібних недоліків соціального устрою. Парадоксів вистачає і в нашому житті…

Свіфт «продовжує» боротися… Адже люди, читаючи його роман, духовно очищаються, вони прагнуть не стати «ліліпутом»… (Людина з маленькою душею може спричинити багато лиха.)

Твір Свіфта буде необхідний до тих пір, допоки в світі існує насилля і неволя, допоки принижується людська гідність. Він – свідоцтво активного бажання автора протистояти злу… Можливо, в цьому й полягає таємниця роману «Мандри… Гуллівера».

VI. Домашнє завдання.

• Твір-мініатюра «Чого навчив мене Свіфт?»

• Повідомлення «Життя та творчість Гете» *