Презентація. "Образ Мазепи у світовій літературі"

Загадковий і суперечливий український політичний діяч гетьман Іван Мазепа у творах світової літератури До уроку позакласного читання

Метою уроку є встановлення етапів еволюції образу гетьмана Івана Мазепи на тлі історико-літературного процесу ХVІІ - ХХІ ст. у світовій літературі. Поставлена мета передбачає розв’язання завдань: - провести бібліографічну роботу щодо виявлення художніх творів світової літератури, присвячених гетьманові Мазепі; - виявити особливості трансформації історичної правди в художню, визначити роль і місце домислу і вимислу в процесі осмислення письменниками історичного матеріалу; - дослідити етапи еволюції традиційного образу Мазепи у світовій літературі ХVІІ – ХХІ ст.; - зрозуміти ті уроки, з якими пов'язане славетне ім'я гетьмана Івана Мазепи. - Об’єктом дослідження обираємо історичні документи та джерела, монографії; художні тексти світової літератури

Особистість гетьмана Івана Мазепи – невичерпне джерело для письменників  різних часів і народів До популяризування українського гетьмана в Західній Європі причинився в першу чергу Вольтер у своїй відомій історії про Карла XII. “Мазепа… був чоловік хоробрий, запобігливий, невтомний робітник, не дивлячись на свою старість. Він таємно об’єднався із шведським королем, щоб прискорити падіння царя” Вольтер

Мазепа Байрона – романтичний герой - бунтар, «шляхетний злочинець», який кидає виклик суспільству, його законам та моральним нормам і зазнає кари Хіба ж ту долю нам збагнуть? Дж. Г. Байрон Висновок. Мазепа Байрона: — романтичний герой: романтичне кохання, незвичайна пригода з конем; — бунтар, «шляхетний злочинець», який кидає виклик суспільству, його законам та моральним нормам і зазнає кари

Україна в ІІ пол. XVІІ та на початку XVІІІ ст.

Мазепа для В. Гюго – це символ митця, що прив’язаний до спини Генія. Митець намагається звільнитися від пут Генія, але не може. Геній відносить митця з реального світу. Природа перешкоджає цим скачкам, бо не розуміє митця. Політ Генія – тобто коня – несе митця з банального світу на межу ідеалу «Падеш... ось край... ще раз зібрав ти свої сили. Встаєш, ти — володар! Та що ж! Цей труп живий, що нині гине, Колись іще буде народом України Звеличений, як князь...» Висновок відсутній ліричний елемент; епіко-описова розповідь; відсутній український колорит; немає «історичного діяча»; Мазепа величний, фізично сильний, самотній у своїх переживаннях, гордий, волелюбна натура.

Для К. Рилєєва Мазепа майже однодумець, для О. С. Пушкіна -зрадник, ворог і злочинець И тщетно там пришлец унылый Искал бы гетманской могилы: Забыт Мазепа с давних пор; Лишь в торжествующей святыне Раз в год анафемой доныне Грозя, гремит о нем собор «Полтава» О. С. Пушкін – Как он, и я живу для славы, Для пользы Родины моей К. Рилєєв К. Рилєєв О.С. Пушкін

Б. Лепкий «Мазепа» Мазепа – державний діяч, політик й дипломат, який своє особисте життя зумів підпорядкувати вищим інтересам України; – національний герой; – будівничий і просвітницький діяч Б. Лепкий І осквернили, й оплювали, І по церквах скрізь проклинали... ...бо він Хотів Україну збудити, Підняти з гробу й обновити Життям державним Б. Лепкий

Володимир  Сосюра Не iдеалiзуючи Мазепу як неординарну особистiсть, поет творить, насамперед, художнiй образ, а не полiтичний портрет гетьмана. Вiн намагається, як нiхто iнший, розкрити психологiю особистостi Мазепи i через його образ пiднести iдею державностi Украпни, пп незалежностi. Я серцем хочу показати Страшну трагедiю Мазепи, I в нiй в той час страшний незгоди Трагедiю мого народу В. Сосюра Хiба народу не любив я! Собi на горе й безголiв’я Не зрозумiв мене народ. Ми вiзьмем ворога в клинки I на кiстках його проклятих Знов зацвiте Вкрапна — мати!

«Я з вами жив, страждав і плакав з вами» Юліуш Словацький не раз повертається до теми України у своїх драмах: «Срібний сон Саломеї», «Беньовський», «Ксьондз Марек», «Ян Казимір». Він змальовує пейзажі Волині, Поділля та Кременця у творах «Фантази», «Балладина», «Лілія Венеда», «Пісня козацької дівчини», поемі «Змій». Автор пише драму «Мазепа», події якої відбуваються в одному з подільських замків. Юліушу дорога його духовна і географічна батьківщина. Музей Ю. Словацького Могила матері поета Тут хрестився

Ю. СЛОВАЦЬКИЙ Мазепа в Ю. Словацького – насамперед представник козацтва. «Я син козацький, я вмію битись!» – говорить про себе той королівський паж, який крім того вміє боронити ще й слабших за себе. Точно про це сказала Аліна Ковальчикова, польська дослідниця творчості Ю.Словацького: «Мазепа, оповитий славою хитрого звідника, виявляє мудрість, благородство серця» «Мазепа» Ю. Словацького в театрі М. Садовського

«Якщо ти будеш у моїй країні...» Юліуш Словацький «Я так далеко і не можу, як колись прилетіти до Кременця, вночі відкрити вашу фіртку, збудити дідуня, протягом хвилини удавати злодія, який вривається в дім, а вранці бути зустрінутим маминими слізьми. Щоб я дав за таку хвилину!..» – пише Словацький у листі до матері Саломеї. Кременець

Високоосвічена людина свого часу, державний діяч, дипломат, знавець багатьох мов, оратор, поет і меценат, І. Мазепа відіграв значну роль у міжнародних стосунках провідних держав Європи. Він мав особисті здібності та достатні соціально-культурні підстави посісти поважне місце і в літературі