Урок "Світ кристалів та мінералів"

 

Тема уроку: Світ кристалів та мінералів. Рідкі кристали. Полімери.

Мета уроку:

• Закріпити свої знання з теми будова та властивості твердих тіл;
• Перевірити гіпотезу Браве, що тільки з певних правильних многокутників можна побудувати щільну кристалічну решітку;
• Переконатись, що справді між гранями одного кристалу зберігаються просторові кути за допомогою прикладного гоніометра;
• Дослідити скарби Криворіжжя(будівельні матеріали);
• Дати відповідь на питання: Чи можна виростити штучний кристал?

Тип уроку: урок – конференція.

Наочність та обладнання на уроці: зразки кристалів та мінералів, прикладні гоніометри для практичної роботи, транспортири,  набір правильних многокутників різного кольору, таблички з назвами творчих лабораторій, презентації до виступів, буклети за різними темами дослідження, слайд – шоу «Соляні скульптури», кристали вирощені власноруч.

Хід уроку

1.Організаційний етап (діти поділені на групи, які працюють як творчі лабораторії «Математичного аналізу », «Фізиків - винахідників», «Рідких кристалів», «Хімії-мінералогії», «Геології» )

Привітання. Оголошення теми та завдань уроку.

Доброго дня, учні та шановні гості! Сьогодні ми підсумовуємо свої знання з теми тверді тіла, а можливо дізнаємось щось нове та незвідане. У майбутньому результатом такої співпраці будуть відкриття нових законів, а зараз ми з вами відкриваємо завісу і  попадаємо у таємничий і досі незвіданий світ кристалів та мінералів.

Відкрийте зошити, запишіть тему сьогоднішнього уроку: «Світ кристалів та мінералів. Рідкі кристали. Полімери.» Оголошення мети уроку та завдань.

2. Актуалізація опорних знань.

Почати пропоную з перевірки готовності до уроку. Чи готові ми з вами до відкриття? Давайте дамо відповіді на питання тестів. Питання з’являються на екрані. (Додаток №1 )

Оберіть відповідь та внесіть їх у надруковану таблицю. Після закінчення перевірте правильність відповідей та виставте загальний бал.

Діти попрацюємо разом, дайте відповідь на питання:

•  На які види поділяються тверді тіла в залежності від розташування частинок? 
• У чому різниця між моно - та полікристалами?
•  Кристалічні решітки якого типу мають найбільшу міцність?
• Що таке ізотропія та анізотропія?
• Наведіть приклад поліморфізму.
• Чому холодний віск важче різати ніж нагрітий?
• Як довести, що скло – аморфне тіло, а кам’яна сіль – кристалічна?
• Чому карбон зустрічається у природі частіше у вигляді графіту ніж алмазу?
• Чому у природі не зустрічається кристалів у формі кулі?
• Куля  виточена з монокристалу при нагріванні може змінити не тільки об’єм але і форму . Чому?
• Чому при морозі сніг рипить під ногами?
• Чому при нагріванні та охолодженні бетон не віддаляється від заліза?

Вчитель: А тепер давайте спробуємо дати відповідь на питання: Чи любий многокутник може дати щільне пакування елементів кристалічної решітки?

Перед вами на столі правильні многокутники, розподіліть їх між собою та спробуйте скласти якомога щільніше. Чи у всіх вийшло?

Отже п’ятикутники щільно скласти не можна. А хто першим звернув на це увагу? Можливо у вас є така інформація?

Учень: повідомлення про Олафа Браве та Євграфа Федорова.

У 1848 році французький кристалограф Олаф Браве висунув гіпотезу про те, що кристалічне тіло побудовано з елементарних осередків, які щільно прилягають один до одного. А це означає, що у кристалічному тілі частинки (молекули, атоми або іони) розташовані у симетричному порядку та утворюють просторову або кристалічну решітку. Пізніше, у 1890 році, Е.С. Федоров теоретично розрахував усі можливі форми  кристалічних решіток, осередки яких можуть допускати щільне пакування, і встановив, що в природі може існувати тільки 230 різних видів кристалічної решітки, які утворюють 32 класи симетрії. Проведені у наступному столітті дослідження кристалів за допомогою рентгенівських променів підтвердили, що кристали складаються із симетрично розташованих частинок, що утворюють кристалічну решітку. До того ж  рентгеноструктурним аналізом великої кількості природних та штучних кристалів було виявлено тільки 230 різних видів кристалічних решіток – що повністю відповідало теоретичним розрахункам Е.С.Федорова.

Вчитель: Скажіть на яких уроках ви досліджуєте правильні многокутники?

Мабуть на математиці. Можливо лабораторія математичного аналізу дасть нам відповіді на питання. Які правильні многогранники природа використовує для побудови кристалів та мінералів?

Учень: (Виступ учня з використанням презентації)

Кристалографія— наука про кристали і кристалічну будову матерії. Досліджує будову й фізичні властивості кристалів, а також процеси їх утворення.

Одним із основних розділів кристалографії є геометрична кристалографія. Про неї я зараз розповім: кристалічна гратка – геометрично правильне розміщення атомів, молекул, іонів, властиве речовині, що перебуває в кристалічному стані.

Просторова гратка є геометричним образом кристалічної гратки — каркасу вузлів, що регулярно повторюються й паралельно розміщуються у просторі, в яких можуть міститися частинки речовини.

Що ми знаємо з геометрії?

•У кожному кристалі присутні грані, ребра та вершини;

• Грані - плоскі границі кристалів;

• Лінії, котрі розділяють грані, утворюють ребра;

• Кутова точка, в якій перетинаються декілька граней - є вершиною кристалу.

Усі кристали різні за формою, але будь який із них представляє симетричне тіло. В кристалічному многограннику можна знайти різні сполуки елементів. За віссю симетрії вони діляться на три категорії: вища,середня і нижча.

До вищої категорії відносяться найбільш симетричні кристали. Це тетраедр,куб,октаедр та інші. До середньої категорії відносяться середнє симетричні кристали. До нижчої  категорії відносяться менш симетричні або зовсім не симетричні кристали.

Тіла Платона - це опуклі многогранники, всі грані яких правильні многокутники. Всі многогранні кути правильного многогранника конгруентні. 

Тетраедр - чотиригранник, всі грані якого трикутники, тобто трикутна піраміда; правильний тетраедр обмежений чотирма рівносторонніми трикутниками;

Октаедр - восьмигранник; тіло, обмежене вісьма рівносторонніми трикутниками;

Куб або правильний гексаедр - правильна чотирикутна призма з рівними ребрами, обмежена шістьома квадратами

Додекаедр - дванадцятигранник, тіло, обмежене дванадцятьома многокутниками; правильний п'ятикутник;

Вчитель: - природа дуже гарно все продумала. Як укомплектувати кристалічні решітки, які властивості необхідні тому чи іншому кристалу         ( теплопровідність, електропровідність, оптичні властивості ). Але чи вистачає нам природних ресурсів?

Адже у природі рідко зустрічається алмаз, а про каблучку з діамантом мріє кожна жінка. Чи не можна запозичивши у природи механізм виростити штучні кристали?

Учень: (розповідає про механізм вирощування кристалів з підтримкою презентації)

Для вирощування кристалів мідного купоросу нам потрібні: мідний купорос, посудина, вода, марля, нитка, ручка.

До посудини у якій вже міститься 100 мл гарячої води додаємо мідний купорос та перемішуємо цю суміш допоки на дні не утвориться нерозчинний осад. Після утворення концентрованого розчину, беремо чисту посудину та заливаємо у неї розчин через товстий шар марлі.

В готовий  розчин кидаємо щіпку мідного купоросу і залишаємо його у теплому й напівосвітленому місці. Для уникнення попадання бруду й пилу до розчину, накриємо його листком паперу.

Через тиждень можна побачити у воді нарости мідного купоросу в посудині. Зливаючи цей самий розчин, ми можемо побачити вже без води синій кристалічний шар. Далі слід взяти будь-який гострий предмет  та обережно почати відділяти кристали від дна посудини. В результаті чого ми маємо вже багато кристаликів мідного купоросу

Отже, серед отриманих кристаликів обираємо один з найгарнішою формою. Далі нам знадобилась нитка, якою ми прив`язали наш кристал. В нас з`явився кристал – затравка. Зробивши новий розчин мідного купоросу, ми занурюємо наш кристал - затравку у цю суміш. На протязі декількох днів ми можемо спостерігати активний і швидкий ріст кристалу.

Як результат ми отримали кристал всього за два тижні.

Вчитель: У промисловості теж можна створювати матеріали із заздалегідь визначеними властивостями. Які це речовини? Мабуть нам допоможе лабораторія фізики.

Учень: (Виступ учня про полімери з використанням презентації.)

Полімери – це, хімічні сполуки з високою молекулярною масою (від декількох тисяч до багатьох мільйонів), молекули яких (макромолекули) складаються з великого числа повторюваних угруповань (мономерних ланок). Атоми, що входять до складу макромолекул, з'єднані один з одним силами головних і (чи) координаційних валентностей.

Полімери мають такі властивості: при підвищенні температури полімери розм'якають і стають дуже пластичними, є діелектриками, мають найменшу, серед інших речовин,  теплопровідність, піддаються деформації.

Одержати полімери можна:

• Природні полімери утворяться в процесі біосинтезу в клітках живих організмів
• Синтетичні полімери одержують полімеризацією і поліконденсацією
• Штучні полімери одержують поліконденсацією, а також полімеризацією мономерів, що містять кратні зв'язки карбоноелемента чи неміцні гетероциклічні угруповання.

     Полімери використовуються у сільському господарстві, машинобудуванні та будівництві.

•  Плівки                                                                                                                    Завдяки застосуванню мульчуючої перфорованої плівки на полях врожайність деяких культур підвищується до 30%, а терміни дозрівання прискорюються на 10-14 днів. Використання поліетиленової плівки для гідроізоляції створюваних водоймищ забезпечує істотне зниження утрат вологи, що запасається. Укриття плівкою сінажу, силосу, грубих кормів забезпечує їхню кращу схоронність навіть у несприятливих погодних умовах.
• Меліорація                                                                                                            Різноманітні форми труб і шлангів для поливу, особливо для найбільш прогресивного у даний час краплинного зрошення; отут і перфоровані пластмасові труби для дренажу. Цікаво відзначити, що термін служби пластмасових труб у системах дренажу в 3-4 рази довше, ніж відповідних керамічних труб. Також використання пластмасових труб, особливо з гофрованого полівінілхлориду, дозволяє майже цілком виключити ручну праця при прокладці дренажних систем.

У будівництві:                             

 Додавання полімерів у цементні суміші додає еластичності. Додавання їх до теплоізолюючих сумішей підвищує стійкість до вологи.

Полімери є не досить екологічно чистими, а  синтетично одержані виробляють викиди у навколишнє середовище. 

 Використання полімерних матеріалів у машинобудуванні росте такими темпами, які не знають прецеденту у всій людській історії. Приміром, у 1976 1. машинобудування нашої країни спожило 800000 т пласт мас, а в 1960 р. - всього 116 000 т.

 З полімерів стали виготовляти усе більше щодо дрібних, але конструктивно складних і відповідальних деталей машин і механізмів, і в той же час усі частіше полімери стали застосовуватися у виготовленні великогабаритних корпусних деталей машин і механізмів, що несуть значні навантаження.

Вчитель: - Ви знаєте коли зацікавилась мінералами побачила такі назви фосфати, сульфати, кальцити, силікати. Так  схоже на назви мінеральних добрив. Звернулась до лабораторії хімії із цим питанням і отримала відповідь: Так з природних мінералів можна створювати мінеральні добрива необхідні для живлення рослин. Я вважаю, що така інформація може зацікавити садоводів - аматорів.

 Учень: (Виступ учнів про мінерали та мінеральні добрива з підтримкою презентації.)

• Мінерали - це природні хімічні сполуки або окремі хімічні елементи, що представляють собою відокремлення з кристалічною структурою
• Властивості мінералів визначаються їх внутрішньою структурою і хімічним складом. Внутрішня структура мінералів - це їх кристалічна структура, тобто кристалічна решітка і різні відстані між елементарними частинками у вузлах решітки
• Добрива на основі кальцію

     Калійні добрива

Крім збільшення врожайності, калійні добрива підвищують якісні характеристики вирощуваної продукції.

Комплексні добрива

• Складні і змішані фосфорні добрива містять не один, а два або і всі три необхідних для живлення рослин елементи, тобто азот, фосфор і калій. Найважливішими з них є так звані амофоси і азофоска.

Мінеральні добрива, — вироби однієї з галузей хімічної промисловості, що містять поживні елементи, потрібні для сільського господарства.

Форми знаходження мінералів у природі:

- друзи (зернисті,щільні,дрібнокристалічні маси)

- конкреції(являють собою округлі утворення мінеральної речовини навколо якого-небудь центру кристалізації.)

- секреції(мінеральна речовина, що заповнила якусь порожнечу в гірській породі і володіє концентричним будовою)

- псевдоморфози(мінеральні утворення, склад яких не відповідає формі, яку вони складають.)

 

 

ДОБРИВА.

 

 

 Фосфорні добрива

Фосфор, як азот і калій, необхідні для нормального розвитку рослин. Але в більшості ґрунтів фосфату кальцію мало,тому для підвищення врожайності використовують фосфатні добрива.(Фосфатна і апаритна мука,суперфосфати)

Азотні добрива

Азотні добрива — азотовмісні речовини, які вносять у ґрунт з метою підвищення врожайності с.-г. культур. Вони містять азот в нітратній, аміачній, нітратно-аміачній і рідше в амідній формі. (Нітроген,Нітрат амонію,Нітрат калію)

Вчитель: Діти ви знаєте, що перший оптичний гоніометр був винайдений англійським фізиком, хіміком та кристалографом Уільямом Хайдом Волластоном у 1804 році та використовувався для вимірювання кутів кристалів. Давайте виконаємо практичну роботу і виміряємо кути кристалів, що лежать у вас на партах за допомогою прикладного гоніометра.

Проведення практичної роботи з вимірювання кутів кристалів за допомогою прикладного гоніометра ( Додаток № 2 )

Вчитель: Скажіть, чи завжди, якщо кристал то в твердому стані?Адже вода теж перебуває у кристалічному стані. Що нам може сказати лабораторія рідких кристалів?

Виступ учня (про використання рідких кристалів у техніці з підтримкою презентації):

Рідкі кристали відкрив у 1888 р. австрійський ботанік Ф. Рейнитцер. Він звернув увагу, що у кристалів холестерилбензоат і холестерілацетата було дві точки плавлення і, відповідно, два різних рідких стану - мутне і прозоре. Проте, вчені не звернули особливої ​​уваги на незвичайні властивості цих рідин. Довгий час фізики та хіміки в принципі не визнавали рідких кристалів, тому що їх існування руйнувало теорію про три стани речовини: твердий, рідкий і газоподібний. Вчені відносили рідкі кристали то до колоїдних розчинів, то до емульсій. Науковий доказ було надано професором університету Карлсруе Отто Леманном після багаторічних досліджень, але навіть після появи в 1904 написаної ним книги "Рідкі кристали", відкриття не знайшло застосування. В 1963 р. американець Дж. Фергюсон використовував найважливішу властивість рідких кристалів - змінювати колір під впливом температури - для виявлення невидимих ​​неозброєним оком теплових полів. Після того як йому видали патент на винахід, інтерес до рідких кристалів різко зріс.

Рідкі кристали (скорочено РК) - це фазовий стан, у який переходять деякі речовини при певних умовах (температура, тиск, концентрація в розчині). Рідкі кристали володіють одночасно властивостями як рідин (плинність), так і кристалів (анізотропія). За структурою ЖК являють собою в'язкі рідини, що складаються з молекул витягнутої або дископодібної форми, певним чином упорядкованих у всьому обсязі цієї рідини. Найбільш характерним властивістю РК є їх здатність змінювати орієнтацію молекул під впливом електричних полів, що відкриває широкі можливості для застосування їх у промисловості. За типом РК зазвичай поділяють на дві великі групи: нематики і спектики. У свою чергу нематики поділяються на власне нематичнi і холестерині  рідкі кристали.

РК поділяються на дві великі групи: Нематики(нематичнi, холестерині), спектики.

Назва походить від грецького «німа» - нитка. Нематичні рідкі кристали характеризуються орієнтацією подовжніх осей молекул уздовж деякого напряму, тобто для них характерний дальній орієнтаційний порядок. Нитки рухливі і добре помітні в природному світлі. Важливими характеристиками нематричних рідких кристалів є оптична і діелектрична анізотропія. По електричних властивостях нематичнi рідкі кристали відносяться до групи полярних діелектриків з невисоким питомим опором. Впорядкованість в орієнтації поперечних осей молекул і в розташуванні їх центрів тяжіння відсутній. Це забезпечує свободу поступальних переміщень молекул. Тому в'язкість речовини в нематичнiй фазі лише незначно відрізняється від в'язкості в аморфно-рідкому стані.

Рідкі кристали холестеринного типу дають похідні холестерину, наприклад, холестерілціннамат, пропіловий ефір холестерину, і ряд інших речовин. Молекули холестеринних рідких кристалів мають форму довгастих пластинок, розташованих паралельно один одному. Своєрідна молекулярна структура холестеринних рідких кристалів обумовлює їх унікальні оптичні властивості. Холестерині рідкі кристали володіють вельми великий оптичною активністю, на два-три порядки перевищує оптичну активність органічних рідин і твердих кристалів, і різко змінюють забарвлення при зміні температури середовища на десяті долі градуса, а також при зміні складу середовища на долі відсотка.

Назва походить від грецького «смегма», що означає «мило», оскільки вперше рідкі кристали цього типу виявлені в милах. У смектичних рідких кристалах кінці молекул як би закріплені в площинах, перпендикулярних поздовжніх осях молекул. Смектичнi кристали характеризуються шаруватою будовою. Розрізняють декілька смектичних поліморфних модифікацій. Смектик - це найбільш великий клас рідких кристалів. Причому деякі різновиди смектикiв володіють сегнетоелектричними властивостями. Через високу в'язкість смектичні кристали не набули широкого застосування в техніці.

Використання рідких кристалів: один з важливих напрямків використання рідких кристалів - термографія. Термографія - це ефективний високочутливий метод для первинного обстеження і контролю за лікуванням.

Підбираючи склад рідкокристалічного речовини, створюють індикатори для різних діапазонів температури і для різних конструкцій. Наприклад, рідкі кристали у вигляді плівки наносять на транзистори, інтегральні схеми і друковані плати електронних схем. Несправні елементи - сильно нагріті або холодні, непрацюючі - відразу помітні по яскравим колірним плям.

Багатьом структурним утворенням живого організму властиво рідкокристалічний стан. Структура рідких кристалів виявилася зручною для біологічних процесів. Вона з'єднує в собі стійкість до зовнішніх впливів з гнучкістю і пластичністю.

Висновок: Рідкі кристали — речовини, що володіють одночасно властивостями як рідин (текучість), так і кристалів (анізотропія). По структурі рідкі кристали є рідинами, схожими на желе, що складаються з молекул витягнутої форми, певним чином впорядкованих у всьому об'ємі цієї рідини. Найбільш характерною властивістю рідких кристалів є їх здатність змінювати орієнтацію молекул під впливом електричних полів, що відкриває широкі можливості для вживання їх в промисловості.

Вчитель: - рідкі кристали є тільки у неживій природі, чи і в живому організмі теж?

Виступ учня ( з підтримкою презентації):

Кристали виникають, як продукти життєдіяльності організмів. В морській воді розчинені різні солі. Багато морських тварини будують свої раковини і скелети з кристалів вуглекислого кальцію - арагоніту. Кристал зазвичай служить символом неживої природи. Однак грань між живим і неживим встановити дуже важко, і поняття «кристал» і «життя» не взаємовиключними. Кристали і живий організм являють собою приклади

здійснення крайніх можливостей в природі. У кристалі незмінними залишаються не тільки атоми і молекули, але також їх взаємне розташування в просторі. У живому організмі не тільки не існує постійної структури в розташуванні атомів і молекул, але ні на одну мить не залишається незмінним його хімічний склад. В процесі життєдіяльності організму одні хімічні сполуки розкладаються на більш прості, інші складні сполуки синтезуються з простих. Але при всіх хімічних процесах, що протікають в живому організмі, цей організм залишається самим собою протягом десятків років Отже, в клітинах будь-якого живого організму є щось постійне, незмінне, здатне управляти хімічними процесами, що протікають в них. Такими носіями «програми» процесів, що протікають в живій клітині, виявилися молекули дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК). У клітинах людського організму одна така молекула має кілька сантиметрів. Молекули укладаються у середині клітин. Молекули ДНК також несуть у собі повну інформацію про будову і розвиток всього живого організму з однієї тільки клітини. Діаметр ДНК 2 × 10^-9м. Такі молекули з точки зору фізики розглядаються як особливий вид твердого тіла - одномірні аперіодичні кристали. Отже, кристал - це не тільки символ неживої природи. Але й основа життя на Землі.

        Структура рідких кристалів - розчинів має величезне значення для життєдіяльності організму, наприклад для циркуляції крові, перенесення нею кисню, функціонування клітин мозку, для роботи різноманітних клітинних мембран. Дефекти структур мембрани призводять до захворювання організму. Утворення  холестеринних і тим більше рідких смектичних кристалів в крові викликає серцево-судинні захворювання. При несприятливій концентрації різних компонентів в жовчі утворюються спочатку не повністю тверді кристали, а потім і «камені».

Камені в живому організмі

Камінь - шматочок мертвої природи. І хоча ми знаємо, що утворення каменю нерідко пов'язане з життям або смертю живих організмів, але все-таки ми його різко відокремлюємо від самого організму і від тих процесів життя, які в ньому йдуть.

Однак є ряд винятків із цього правила, і справжні, типові камені, з усіма властивостями мінералу або кристала, зустрічаються в живих організмах.

Такі утворення відкриває мікроскоп в клітинах, з яких побудовані рослини. Тут ми дуже часто зустрічаємо прекрасно створені кристалики, зростки і кульки, особливо з щавлевокислого або вуглекислого кальцію. У клітинах картоплі ми знаходимо кристали білкових речовин, в деяких водоростях - кристали гіпсу. Можна привести довгий список мінеральних речовин, які відомі в клітинах рослин, накопичуючись іноді в дуже великих кількостях.

Але ще частіше і крупніше мінеральні утворення відкладаються в тваринних організмах як у здорових, так і в уражених  хворобою. У першому випадку ми знаємо цілий ряд найдрібніших кристалічних утворень - наприклад, у судинній оболонці очей деяких тварин, у відмерлих клітинах кісток, молочні камені - в молочних залозах тощо. Але набагато серйозніше  ті, які утворюються в хворих організмах з важкорозчинних солей - переважно солей кальцію - і відкладаються в тканинах, порожнинах, вивідних протоках . Жовчні камені в печінці, сечові камені в сечовому міхурі заподіюють людині багато страждань.

Рідкі кристали в біології.

 Багатьом структурним утворенням живого організму властиво рідкокристалічний стан. Структура рідких кристалів виявилася зручною для біологічних процесів. Вона з'єднує в собі стійкість до зовнішніх впливів з гнучкістю і пластичністю. Складні біологічно активні молекули (наприклад ДНК) і навіть макроскопічні тіла (наприклад, віруси) також можуть знаходитися в рідкокристалічному стані. Рідкі кристали відіграють важливу роль в ряді механізмів життєдіяльності людського організму. Деякі хвороби (атеросклероз, жовчнокам'яна хвороба), пов'язані з появою в організмі твердих кристалів, проходять через стадію виникнення рідкокристалічного стану.

Рідкокристалічний колаген – молекулярна основа рецепції електромагнітного поля організму. Колаген  — один із компонентів сполучної тканини, структура з напівпровідниковими властивостями. Об’єднуючись із молекулами води  в кластерні системи, колаген надає сполучній тканині рідкокристалічних властивостей. Така структура найбільш зручна для полегшеного проходження енергії .У рідких кристалах відбуваються швидкі фазові зміни, коли на них діють електричні та магнітні поля. Неперервний ланцюг рідкокристалічних волокон колагену  — основа сполучної тканини, що заповнює в організмі простори між органами і тканинами. Тому вона може діяти як комунікаційна система організму . Оскільки вона тісно пов’язана з іншими тканинами, то передача сигналів у цій тканині може впливати  на нормальні чи патологічні системи організму, керуючи станом здоров’я та перебігом хвороби. Оскільки в сполучній тканині наявні нервові закінчення, гормони та біологічно активні речовини, а також клітини імунної системи, то сполучна тканина є інтегрувальною регуляторною системою організму .

Вчитель: - ми з вами беремо все у природи дякуючи їй за коштовні подарунки. На уроках географії ви вивчаєте де розташовуються корисні копалини та в якій кількості. А чи знаємо ми які мінерали є у Кривому Розі та які з  них можна використовувати у будівництві. Вважаю, що геологи зможуть нам про це розповісти.

Виступ учня: : матеріал готується відповідно до кристалів та мінералів, які є в наявності у даному регіоні. Презентація доповіді виконана за допомогою кіностудії.

 

Підсумки уроку:

Домашнє завдання: § 29, 30. Написати твір – есе на тему:“ Що відчуває молекула аморфної речовини під час її нагрівання ” .“ Подорож вздовж ланцюга рідкого кристала ДНК”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Тестові завдання

1.В яких тілах зберігається близький порядок у  розташуванні молекул?

А) монокристали;

Б) полікристали;

В) аморфні;

2. Яким тілам властива анізотропія?

А) монокристали;

Б) полікристали;

В) аморфні;

3. Які з цих тіл не мають певної температури плавлення?

А) аморфні;

Б) монокристали;

В) полікристали;

4. Решітка якого типу має найбільшу міцність?

А) іонна;

Б) металева;

В) атомна;

5. Сублімація – це процес…

А) фазового переходу газу в рідину;

Б) фазового переходу твердого тіла у газ;

В) фазового переходу рідини у газ;

6. Яку кристалічну решітку мають речовини здатні до сублімації?

А) атомну;

Б) молекулярну;

В) металеву;

7. У вузлах яких решіток розташовуються тільки позитивні іони?

А) іонні;

Б) молекулярні;

В) металеві;

8. Який з дефектів кристалічної будови зумовлює появу тріщин, пор?

А) лінійні;

Б) двомірні;

В) тримірні;

9. Які речовини складаються з матриці та наповнювача?

А) полімери;

Б) композити;

В) монокристали;

10. Рідкі кристали відносяться до …

А) полімерів;

Б) монокристалів;

В)Аморфних речовин;

 

 

 

Додаток 2

Лабораторна робота

Виготовлення прикладного гоніометра і вимірювання кутів між гранями кристалів.

Обладнання: дві лінійки, транспортир, кристали. Для вимірювання кутів між гранями кристалів служить прилад званий прикладним гоніометром. Саморобний гоніометр можна виготовити з двох лінійок.     

Мета роботи: виготовлення саморобного гоніометра і вимірювання кутів між гранями кристалів.

Порядок виконання роботи.

1.   Використовуючи прикладний гоніометр, виміряйте кути між гранями кристалів.

2. Докладіть кристал до однієї з лінійок у точці кріплення так, щоб грань кристала була перпендикулярна площині лінійки. Поверніть другу лінійку так, щоб друга грань кристала була перпендикулярна площині другої лінійки. Закріпіть взаємне положення лінійок виміряйте величину кута між ними за допомогою транспортира.

3. Таким же чином виміряйте величину кута між іншими пересічними гранями того ж кристалу, а так само між гранями інших кристалів.

4. Результати вимірювань занесіть в звітну таблицю.    

 

 

Зразок кристала	Кути між гранями кристала
	1	2	3	4	5	6

 

5. Зробіть висновок.

 

Висновок: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________