Урок "Світове господарство. НТР."

Про матеріал

Опорний конспект з теми "Світове господарство. Науково технічна революція". Містить основні поняття, етапи формування світового господарства, схеми основних рис, складових, етапів НТР.

Перегляд файлу

Опорний конспект з навчальної дисципліни «Соціально – економічна географія світу»

Тема заняття: Світове господарство. Науково – технічна революція.

Ключові терміни і поняття:

Міжнародний географічний поділ праці – спеціалізація окремих країн і територій на виробництві та експорті певних товарів і послуг.

Географічний поділ праці - спеціалізація окремих територій на виробництві товарів і послуг та обмін ними.

Міжнародний поділ праці – спеціалізація держав на виробництві певних товарі і послуг та обмін ними

Спеціалізація країни (регіону) – зосередження в країні (регіоні) виробництва певного виду продукції, значна частина якої призначена для обміну (торгівлі).

Світове господарство – система міжнародного поділу праці та торговельно-економічних, фінансових, науково-технічних відносин між різними країнами; сукупність національних господарств країн світу.

Науково – технічна революція (НТР) – глибокі якісні перетворення суспільного виробництва під впливом досягнень науки і техніки.

Використана література: 1. Кобернік С.Г., Коваленко Р.Р. Географія: Підручн. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. – Харків: Оберіг, 2010. – 304с.

Етапи формування світового господарства [1, с. 85- 87]

Назва етапу

Основні події

Аграрний етап

(до 1917р.)

Для аграрного етапу характерним було переважання сільського господарства. У ньому працювало 90 % економічно активного населення світу, воно виробляло основну частку ВВП. Однак попри це національні господарства аграрного періоду були дуже слабо пов’язані одне з іншим. Отже, справжнього цілісного світового господарства не існувало.

Індустріальний

(1917 – сер. 80-х рр. ХХ ст.)

Пріоритетними галузями господарства в країнах Європи, Північної Америки, в Японії, Радянському Союзі були промисловість (електроенергетика, машинобудування і хімічна галузі) та будівництво. На ці галузі припадало близько 1/3 працівників, вони давали основну частку ВВП.

З другої половини ХХ ст.. відбулося різке зростання масштабів і поглиблення зв’язків між державами, що й сформували по-справжньому світове господарство.

Постіндустріальний

(з сер. 80-х рр.

ХХ ст.)

Наприкінці XX ст. відбувся стрімкий розвиток науки і техніки , швидке зростання невиробничої сфери: освіти, культури, науки, маркетингових, юридичних, фінансових, побутових послуг і т. ін. Виробництво та сфера послуг стали наукомісткими.

За прогнозами фахівців на сер. XXI ст. у світі в сфері послуг працюватиме близько 90 % екон. активного населення.

Чинник міжнародного поділу праці