Урок "Священні книги людства"

СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМ'ЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ

БІБЛІЯ

«Той, хто не знає головних сюжетів Біблії, ніко-ли не зустрічався з розповідями про праведни-ків і пророків, схожий на людину, позбавлену зору. Одна справа чути про сонце, зовсім інша — бачити сонячні промені».

Біблія — це священна книга іудеїв та християн, релігійна та історико-літературна пам’‎ятка світової культури. Свою назву Біблія отримала від грецького слова «біблос», що означає «книги». Слово це з’‎явилося ще в ІІ тис. до н. е., коли в місті Біблос фінікійці створили склад папірусу і, зшивши окремі листки, винайшли прообраз сучасної книги.

Біблія має свою неповторну історію створення. Віруючі люди вважають, що автор Біблії — Бог, а люди, які записали натхненне Богом, лише виконували його волю. Цих людей було більше сорока, і серед них не було жодної жінки. Писалася Біблія на трьох континентах: в Європі, Азії, Африці — і трьома мовами: давньоєврейською, арамейською, давньогрецькою. Створювалася Книга Книг протягом тривалого часу: з ХІІ ст. до н. е. до ІІ ст. н. е.

Найдавніша частина Біблії з’явилася задовго до появи індійської Рігведи, буддійського канону “Три корзини”, ісламського Корану

Біблія складається з 77 книг (66 — канонічних та 11 неканонічних), що розподіляються між Старим Заповітом (50) та Новим Заповітом (27). Святе Письмо перекладене більш ніж 1800 мовами й досі залишається книгою, що виходить найбільшими накладами у світі, отже, має величезну кількість читачів.

КОМПОЗИЦІЯ СТАРИЙ ЗАПОВІТПисьменники. Мойсей, Давид, Соломон, Ісая, Єремія, Даниїл та ін. Зміст Період творення, перші 3500 років людської історії; Божі стосунки з ізраїльтянами від їхнього виникнення як народу в XVI ст. до н.е. до V ст. до н.е. НОВИЙ ЗАПОВІТПисьменники. Матвій, Марко, Лука, Іван, Павло, Петро, Яків, Юда. Зміст. Вчення і діяльність Ісуса Христа, а також християнських зборів у I ст. н.е.

Чому така старовинна та поважна книга, дуже далека від розважальної літератури, має найбільшу кількість прихильників у світі? У чому ж секрет її молодості?За глибиною задуму, охопленням матеріалу та силою впливу нічого подібного не було написано у людей. Біблійні сюжети та образи увійшли в плоть і кров художньої творчості світу останніх двох тисяч років, наклали відбиток на мислення людини, а головне — висунули ідеали, згідно з якими людина вимірює свою людяність. Не вбивати, не красти, любити ближнього свого, як самого себе,— усього цього і багато чого іншого навчило і продовжує вчити Святе Письмо.

Слов’‎янський переклад Біблії був зроблений з тексту, написаного грецькою мовою Кирилом і Мефодієм у IX ст. Перший переклад Святого Письма сучасною українською мовою було здійснено в кінці ХІХ — на початку ХХ ст. П. Кулішем, І. Нечуєм-Левицьким та І. Пулюєм. Значення Біблії в житті людини важко переоцінити. Це дійсно вічна книга, кладезь мудрості. Вважається, що в ній можна знайти відповідь на будь-яке питання. Необхідно тільки знати, де саме шукати цю таємничу пораду. Біблія несе нам мудрість і культуру, навчає розуміти навколишній світ, інших людей і навіть самих себе.

ГЮСТАВ ДОРЕ (1832-1883)Французький художник, який протягом свого життя створив сотні вишуканих ілюстрацій до сюжетів біблійних оповідань. Його ілюстрації використовувались у виданнях Біблії на різних мовах в Європі XIX ст., а пізніше в країнах Північної та Південної Америки.

ІЛЮСТРАЦІЇ ДО БІБЛІЇСтворення світла. Вигнання з Едему

Потоп. Змішання мов

Соломона знайдено. Мойсей розбиває скрижалі з Законом

Соломонів суд. Нагірна проповідь

Чимало сторінок Старого Заповіту присвячено ізраїльському царю Соломону. Чим же уславився цар Соломон?Соломон — син Давида, цар ізраїльського народу, який жив і правив у Х ст. до н. е. Справедливо вважається одним із наймудріших царів у світовій історії. З мудрістю царя Соломона можна було порівняти лише його багатство. Чому ж так багато було відпущено одній людині?Ось як Біблія відповідає на це питання. Соломону було всього 18 років, коли він по смерті свого батька сів на престол. У юнака ще не було достатньо життєвого досвіду та мудрості, щоб правити цілою країною.

«І приніс Соломон Господу тисячу цілопалень» (жертвоприношень). «Тієї ночі з’‎явився Бог Соломонові та й сказав йому: «Зажадай, чого дати тобі! І сказав Соломон до Бога»: «Ти зробив велику милість з батьком моїм Давидом і поставив царем мене замість нього... Дай те-пер мені мудрість та знання, щоб умів я виходити і входити перед цим народом, бо хто зможе судити цей великий твій народ?» І сказав Бог до Соломона: «За те, що оце було на серці твоїм, і ти не жадав ба-гатства, маєтків та слави, ані душі ворогів твоїх, а також довгих днів не жадав ти, а жадав для себе мудрості та знання, щоб судити народ Мій, над яким Я настановив себе царем, то дасться тобі муд-рості і знання, а багатство, і маєтки, і славу дам тобі такі, яких не було між царями перед тобою, і по тобі не буде таких!»» (Др. Кн. Хр., 1 : 7—12)

Соломон успішно і довго правив своєю країною. люди в ній жили багато: навіть срібло в той час не вважалося дорогоцінним металом. Соломона любили його піддані, слава про його мудрість ширилася по усьому світу. Навіть цариця Савська, одна з найрозумніших жінок світу, була вражена, побувавши в гостях у царя Соломона, і промовила такі слова: «Щасливі люди твої, і щасливі слуги твої, що завжди стоять перед обличчям твоїм та слухають твою мудрість!»Тому і в наш час мудрі рішення називають соломоновими.

Одного разу до Соломона прийшли дві жінки, кожна з яких стверджувала, що саме вона — матір новонародженої дитини. Оскільки вони не поступалися одна одній, то прийшли до царя Соломона, щоб він їх розсудив. Подумав Соломон і сказав: «Розрубайте дитину навпіл і віддайте їм!» Тоді одна з жінок закричала: «Не треба цього робити! Нехай дитина залишається їй!» Тоді цар Соломон вирішив: «Ця жінка — справжня матір дитини. Вона пожаліла її, забувши про свої бажання».

Цар Соломон промовив близько 3000 притч, які увійшли у 31 роз-діл Книги притч Соломонових. Навіщо Соломон складав свої притчі? «Притчі Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,— щоб пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова, щоб прийняти напоумлення мудрості, праведності, і права, і простоти, щоб мудрості дати простодушність, юнакові — пізнання й розважність. Хай послухає мудрий — і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок, щоб пізнати ту притчу і загадкову мову, слова мудреців і загадки їх». Притчі Соломона — це настанови молодій людині, як треба жити на світі.

Притча — невеликий твір, що містить повчання в алегоричній формі. Алегорія — зображення абстрактного поняття або явища через конкретний образ.

БЕРЕЖИ СВОЄ СЕРЦЕМій сину, прислухайся до моїх слів, до речей моїх ухо своє нахили!Нехай не відійдуть вони від очей твоїх, бережи їх усередині серця свого!Бо життя вони тим, хто їх знайде, а для тіла усього його лікування. Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя. Відкинь ти від себе лукавство уст, віддали від себе крутійство губ. Нехай дивляться очі твої уперед, а повіки твої нехай перед тобою простують. Стежку ніг своїх вирівняй, і стануть міцні всі дороги твої: не вступайся ні вправо, ні вліво,— усунь свою ногу від зла!

Чому Соломон закликає: «Над усе... серце своє стережи, бо з нього походить життя»?Людина повинна зберігати свою душу чистою, а серце добрим. Це, на думку Соломона, найважливіше. Що означають слова: «Стежку ніг своїх вирівняй; не вступайся ні вправо, ні вліво,— усунь свою ногу від зла!»Соломон образно змальовує поведінку людини в житті як шлях стежкою, яку треба ретельно обирати й не звертати зі шляху істини, щоб не занапастити свою долю.

КОРАНКоран (у пер. «читання») — це священна книга мусульман. Вони вважають, що все записане в Корані — слово Аллаха, передане через пророка його Мухаммада (517—632 рр.). Пророк Мухаммад проголо-шував проповіді, молитви, повчальні оповіді у Мецці і Медіні. Потім ці тексти були впорядковані у рукописну книгу в 651 р. Вона і вважа-ється першим виданням Корану.

Пророк Мухаммед (517 – 632 рр. ) Печатка пророка Мухаммеда. Сторінка з Корану

Мекка. Медіна

ІСТОРІЯ КОРАНУЗгідно з мусульманським віровченням, оригінал Корану зберігається на небі, звідки його було дано в світ від Аллаха у повному вигляді в ніч Кадр, але ангел Джабраїл передавав його Мухаммеду частинами протягом 20 років.

У Корані немає єдиного зв’язного тексту; книга складається з сур (у пер. — «ряд цеглин»), які, у свою чергу, діляться на вірші — айяти (Мухаммад вважав кожен вірш священної книги дивом, арабською «айя»). Більшість текстів мають форму римованої прози. Сури Корану поділяються на мекканські (ранні) і медінські (пізні). Всього їх 144. Перша сура Корану — найбільш популярна у мусульман, вони часто повторюють її як молитву, що частково нагадує «Отче наш».

Айят — ритмічна або смислова частина сури; вірш. Сура — сукупність декількох айятів, об’єднаних певними спільними ознаками.

СУРА, ЩО ВІДКРИВАЄ КНИГУ1. В ім’я всемилостивого, всемилосердного Бога.2. Слава Богу, Господу всього сущого.3. Всемилостивому, всемилосердному.4. Володареві Судного дня.5. Тобі поклоняємося і в Тебе благаємо допомоги.6. Веди нас праведним шляхом.7. Шляхом тих, кого Ти облагодіяв, а не тих, що прогнівили Тебе, і не тих, що заблукали.

Мусульмани вважають, що Коран був посланий не тільки арабам, але і всьому людству. У той же час Коран не містить у собі принципово нового, не відомого раніше. У ньому розповідається про древніх пророків (Адам, Лут, Ібрагім, Юсуф, Муса, Іса тощо) та про різні події їхнього життя. У Корані йде мова також про проблеми походження і сутності буття, різних форм життя, про космологію і космогонії, містяться різні вказівки про обряди. Таким чином, у Корані містяться загальні принципи всіх аспектів індивідуального та суспільного буття.

Мусульмани вірять, що Коран був даний Всевишнім для виправ-лення викривлень, які були внесені людьми в ранні божественні писання — Тору і Євангеліє. Тому послідовники ісламу вважають, що саме в Корані існує остаточна версія Божественного закону.

ЗНАЧЕННЯ В ІСЛАМІ В ісламі Коран розглядають як священну книгу — конституцію, послану Мухаммеду Аллахом, щоб кожна людина могла налагодити взаємини з ним, з самим собою і суспільством, виконати свою життєву місію так, як цього бажає Аллах. Той, хто повірив у Коран, стає рабом Аллаха і починає нове життя, оскільки його душа ніби народжується заново для того, щоб служити Аллаху і заслужити його милість. Для цього мусульмани слідують приписам Аллаха, підкоряються його велінням і не переступають його обмежень. Дотримання коранічного шляху розглядається як запорука щастя та успіху, тоді як віддалення від нього — причина нещастя. Коран виховує мусульман в дусі праведності, богобоязливості. Згідно з ісламом, найкращим із людей є той, хто вивчає Коран і навчає йому інших людей.

Традиційні етичні вимоги щодо Корану. Для мусульман Коран — священна книга, що вимагає до себе особливого ставлення. Вони ставляться до Корану з благоговінням. Багато мусульман запам'ятовують принаймні частину Корану напам'ять. Як правило це вірші, потрібні для виконання молитов. Ті, хто вивчив весь Коран, носять звання Хафіза.

Мусульманин несе такі обов'язки перед Кораном: Брати Коран в руки лише в стані обмивання. Коран треба читати в чистих місцях. Вірити в те, що Благородний Коран є Словом Всевишнього Аллаха, і вчитися читати його відповідно до правил вимови. Тримати Коран на високих місцях. Не можна класти Коран на підлогу. Суворо виконувати всі розпорядження, зазначені у Корані. Все своє життя будувати згідно з моральними принципами Священного Корану.

ЗОЛОТИЙ КОРАН

НАЙБІЛЬШИЙ КОРАН17 лютого 2012 року Комітет Книги рекордів Гіннеса визнав Коран (1,5 х 2 метри, вага – 800 кг) найбільшим у світі друкованим виданням Священного писання мусульман

НАЙМЕНШИЙ КОРАНУ Книзі рекордів Гіннеса сказано, що найменший Коран надрукували 1982 року в Ка-їрі. Книжка має 571 сторінку. Вона 1,7 см завдовжки, 1,28 см завширшки, товщина — 0,72 см. Коран жителя албан-ського містечка Лак Скендера Пруші має 2,68 сантиметра у дов-жину, 2,16 сантиметра у ширину, товщина - 1,09 см. У книжці 418 сторінок.

ПАМ’ЯТНИК КОРАНУм. Шарджа,ОАЕ

Історія українських перекладів Корану. Перші спроби перекладу Корану на староукраїнську (старослов'янську) мову були здійснені в XV ст. у Великому князівстві Литовському, Русь-кому та Жемантійському. Питання, пов'язані з Кораном, вивчалися в XVI–XVII ст. в Острозькій та Києво-Могилян-ській академіях. А Іоанікій Ґалятовський видав 1683 року в Чернігові трактат «Аль. Коран Мухамедів». Першу спробу перекласти Коран сучасною українською мовою зробив видатний український вчений-сходознавець Агатангел Кримський.

У 1913–1914 Коран переклав львівський поліглот Олександр Абранчак Лисинецький. На жаль, текст залишився неопублікованим.2010 р. у Сімферополі вийшла книга під назвою «Коран. Переклад смислів українською мовою». Автор, письменник Валерій Магафурович Басиров, який, за власним зізнанням, не володіє арабською, спирався виключно на російські тексти. Як наслідок, це призвело до появи значної кількості неприпустимих помилок, неточностей. У 2011 р. Басиров випустив друге та третє видання книги, у яких чимало помилок та неточностей були виправлені. У 2013 вийшло четверте видання Корану.

Повний переклад Корану з арабської мови виконав острозький науковець Михайло Якубович. Цей текст перекладу схвалила до друку Комісія Центру імені Короля Фагда з друку Преславного Сувою, що знаходиться у Медині (Саудівська Аравія). У 2013 році україномовний Коран вийшов друком.

Веди як пам’ятка індоєвропейської словесностіВеди - перші найдавніші пам'ятки індійської стародавньої літератури. Слово "веди" в перекладі із санскриту означає "знання", "вінець знань", "достовірні знання". Веди були написані близько 5 тисяч років тому мудрецем Вьясадеви. Веди створювалися упродовж приблизно 500—700 років. Перші тексти були створені ще у ІІ тисячолітті до н. е. й тривалий час існували в усній формі.

Традиційно вважається, що книга є богонатхненною, вона існувала завжди. Її вірші є одкровеннями верховного бога Брахми, який передав їх мудрецям та співцям-ріші, що доповнювали, вдосконалювали гімни. Пізніше тексти були записані староіндійською літературною мовою – санскрит. Фактично, Веди – це гімни, які виконувалися жерцями, що славили богів. За індуїстською традицією Веди – це повне, цілісне знання Законів Природи про все: час і його цикли, здоров'я і довголіття, будівництво і архітектуру, будову Всесвіту тощо

Складається ця пам'ятка з 4 книг, в яких зібрані поетичні релігійні гімни, молитви, замовляння хвороб і ворогів, магічні заклинання, звернення до богів, мудреців, небесних світил. Рігведа – найдавніша за часом створення та найбільша частина. Містить пояснення походження світу, сили богів і мистецтва життя. Книга гімнів (ріг – гімн). Яджурведа повідомляє про релігійні ритуали. Книга жертвоприношень (яджус – жертва). Кажуть, що це покроковий посібник, який пояснює правильний спосіб виконання релігійних церемоній і ритуалів. Самаведа – веда мелодій (саман – мелодія). Атхарва-веда – книга заклинань жерців (атхарван – заклинання)Ведичні знання вважаються безмежними і пізнаються в ході прочитання мантр-молитов

“Рігведа” – найстарша з ведичних книг. У ній більше тисячі гімнів (1017 або 1028), які складають десять книг (мандал). Гімни складаються з віршів – мантр. Гімни звернені до бога вогню Агні, грому Індри, богині Зорі, Савітар та інших сил природи. Гімн АгніЯсного Агні для вас викликаю, господаря люду,ми його хвалимо в гімнах, поданки даємо,він же на світі держить вcе створіння й богів усіх вічних. Любо нам бога такого хвалити, що всім дає щастя,любо дивитися, як він росте, як він сяєвом грає!Полум'ям має на вітті, мов гривою в повозі кінь. От, роз'ярившися, дерево їсть він і жевріе-сяє. Наче вода, він біжить і гуде, наче повоз. Палячи, стежку лишає він чорну. Він вабить, мов небо,що усміхається ясно до нас із-за хмари. Він по землі розстеляється, й землю він палить,він розбігається врозтіч, неначе без догляду стадо. Агні, розкинувши пломінь, пече, пожирає ростини!.. Дай нам, Агні, товариство хоробре й багатство щасливе,дай нам хорошу сім'ю і великі достатки! Переклад Л. Українки

Гімн до ранньої зоріВ повіз великий богині щасливої впряжені коні. Всі несмертельні боги посідали в той повіз. Славна з'явилась богиня, живуча в повітрі,з лона темноти з'явилася людські оселі красити. З цілого світу найперша встає вона й шле нам здалекапишні дари. Народилась зоря молодая, новая,будить створіння, найперше приходить на поклики ранні. В наші оселі несмертна зоря завітала,нашу хвалу прийняла в високостях повітря,вільна, осяйна іде, щедро сипле розкішнії скарби. Наче дівчина струнка, так, богине, ідеш тихутко на наші поданки. Всміхаючись, ти, молодая,линеш раніше від сонця, осяйнеє лоно відкривши. Наче дівча молоденьке, що мати скупала, така ти;бачим блискучу красу твого тіла! О зоре щаслива!Ясно палай! Ні одна ще зоря не була така гарна! Переклад Лесі Українки. Ушас – богиня Ранньої Зорі

Ведична література має велике значення не лише для індійської культури, а й для усіх індоєвропейських народів. Своєрідність Вед:священні індійські тексти написані у школах жерців;складені в поетичній формі — гімни, піснеспіви;укладені в збірки (самхіти).

Між Біблією і Ведами існує дивовижна гармонія, хоча ці знання були подані людям у різні часи, різною мовою і за різних обставин. Смисл цих Святих Писань один – полюбити Господа усім серцем, усією душею і розумом.