Урок-свято "Буквар! Я кажу тобі прощавай!"

Буквар! Я кажу тобі прощавай!

Мета: формувати в учнів прагнення до активної інтелектуальної діяльності; виховувати вміння спілкуватися, спільно працювати на спільну справу.

Дійові особи: Буратіно, Мальвіна, Буквар, Книга для читання, Лінійка, Зошит.

Реквізит: плакати із зображенням букв, подарунки.

Хід свята

1. Кліп

 1-й учень.

В першім класі урочистий

День прощання з Букварем.

Пригадай як восени ти

Став маленьким школярем…

 

2-й учень.

День вітання і прощання —

Свято перше букваря,

Перша сходинка зростання

Для малого школяра.

 

2.Звучить музика «Буратіно»  

Вбігає Буратіно.

 

Буратіно. Привіт друзі! Дізнався, що у вас сьогодні свято «Прощавай, Буквар», а я так люблю свята! І ось я тут. Але невже ви так швидко навчилися читати і писати?

 

Діти. Навчилися!

 

Буратіно. Ой, які ви молодці! А мене, пам'ятайте, Мальвіна вчила читати, але я не був старанним учнем і зараз читаю погано. Гаразд, тепер я чесно обіцяю вам, що буду намагатися і скоро навчуся читати, як ви. Знаєте що, давайте запросимо на свято Мальвіну. (Діти погоджуються)

 

3. Звучить музика «Буратіно»  

 

(Буратіно вибігає за двері і повертається, ведучи за собою Мальвіну.)

Мальвіна. Привіт, діти! Буратіно сказав, що ви вже добре навчилися читати. Це правда? Напевно, у вас була чарівна книга? Як вона називається?

 

Діти. Буквар!

Мальвіна. А чи знаєте ви, що в казках трапляються іноді неймовірні речі? Так ось, зараз і станеться диво.

(Плескає в долоні.) Раз, два, три!

4. (Входить Буквар. Звучить музика)

 Буквар

Я – Буквар. Вчу читати.
Мене кожен мусить знати.
Коли вивчиш мене добре,
Зможеш ти тоді, 
Книги різні прочитати
Друзям та собі.
 

Мальвіна. Сідай, шановний  Букварику. Сьогодні ти найбажаніший гість на нашому святі.

 

Буквар. Розкажіть мені, діти, чого ви навчилися, що нового дізналися? А букви добре знаєте?

Діти. Так!

 

5. Звучить пісня «Мій букварик»

Мій букварик, мій букварик, -

Він найкращий друг

Прокидаюсь, посміхаюсь,

І беру до рук

Буква "А" - на зірку схожа,

Буква "О" - проста

Гарно вчитись допоможе

Книжка золота!

 

Завдання просте - А, Б, В, Г, Д

Хто такий букварик має,

Той не пропаде!

 

Треба всім старанно вчитись,

Знати головне

Книжка ця найкраща в світі,

Виручить мене

Буква "А" - на зірку схожа,

Буква "О" - проста

Гарно вчитись допоможе

Книжка золота!

 

 

Учитель. Цікаве та насичене шкільне життя. У ньому є місце  для  смішних, інколи і сумних ситуацій. Ось один такий епізод.  

 

Сценка  «Лінійка і Зошит»

(вбігає брудний зошит і присідає, плаче)

Зошит: -Ой-ой-ой! Не маю сили,

               Ви  на мене наступили…

Учитель: - Що це тут валяється?

                Зошит виявляється!

                Підніміть його мерщій,

                Чий він? Чий?

Зошит: -Я подертий, я потертий,

                І в обкладинці старій,

                Весь в чорнилі, у мастилі!

Учитель: - Хто хазяїн твій?

Зошит: - Андрій!

(Вбігає лінійка)

Лінійка: - І я скаржусь на Андрійка!

Учитель: - А ти хто?

Лінійка: - Андрійкова лінійка!

                Я терплю велику муку,

                Правлю хлопцю за шаблюку,

                Він дубасив мною стіл,

                Я вже тріснула навпіл!

Зошит обіймає лінійку і разом плачуть:

                Ми тепер каліки з нею,

                Нам потрібні ліки з клею!

 

Учитель: - Що ти скажеш нам, Андрійку?

                  Чи ти зміниш поведінку?

Андрій. Я писатиму без клякс,

               І не буду мучить вас.

               Я погані кину звички.

               Допустіть до переклички.

Учитель: Ну, біжи, ставай між літер,

               Та щоб сльози хутко витер.

Андрій. Я букви знаю до ладу.

              Алфавіт не підведу.

 

Учитель. Дуже добре, що такі ситуації трапляються дуже рідко. Шкільне життя насичене та веселе.

 

6. Звучить пісня «Шкільна пісня»

 

Я прийду до школи, двері відчиню,
Радісно зустріну вчительку свою.
В добрі її очі щиро подивлюсь
І нічого в світі не боюсь.

Приспів:
Будем разом рахувати
І читати, і писати,
У веселі ігри грати цілий день!
Будем разом рахувати
І читати, і писати,
І співати радісних пісень!

Весело у школі вчитись дітворі,
Вчителька стрічає діток на зорі,
Хоч давно на скронях в неї сивини,
Наче рідна мама нам вона.

Приспів:
Будем разом рахувати
І читати, і писати,
У веселі ігри грати цілий день!
Будем разом рахувати
І читати, і писати,
І співати радісних пісень!

Будем разом рахувати
І читати, і писати,
У веселі ігри грати цілий день!
Будем разом рахувати
І читати, і писати,
І співати радісних пісень!

 

Мальвина. Веселе місто Алфавіт

   Йому сьогодні наш привіт

   До нього нам лягає путь —

   У ньому літери живуть.

                   В нім кожна літера жива –

                   З них складаються слова.

                      Перекличка: раз, два, три:

                   Перша букво — говори!

 (Встають учні, у них на грудях емблеми.)

 

7. Презентація  «Абетка»

А

А яка ж та буква А?
Що нагадує вона?
Досить схожих є прикмет:
Мов шпаківня, мов намет,
Мов курінь, що на баштані,
Буква А здалася Тані.

Б

На паркан зіп'явсь гарбузик,
Наче хлопчик-карапузик.
Ще й з листочка капелюх—
Чи від сонця, чи від мух?
Закрутився вправо вус...
Буква Бе — зірвать боюсь!

B

На яблуні яблучок двоє,
Шепочуться   і з листям обоє.
А дівча любується і не рве.
А вони звисають літерою Ве.

Г

Буква Ге якраз така,
Наче шия в гусака.
Ге-ге-ге та га-га-га—
Буква Ге, як кочерга.

Д

Буква Де—
Неначе дім,
Височезний
Дах на нім.

Е

Песик з плющу не кудлатий.
Куцохвостик ліг поспати.
Витяг ноги, ліг погріться,
Наче буква Е - дивіться.

Є

Буква Є. Яка ж вона?
Наче скибка кавуна,
Кавуна хлоп'я просило,

Двічі скибку надкусило.

З

На осоння змій повзе,
Вигнувсь він, як буква Зе.
Буква Зе —як цифра 3,
Хто не вивчив—повтори. 

Ж

— Жу-жу-жу, жу-жу-жу,
Свою нірку стережу,—
Каже жук. І стереже.
Він і сам — як буква Же, 

И

Два стовпці, що стали прямо,
До них третій— навскоси.
— Буква И,— сказала мама, -
Щоб вивчати з дітлахами,
В дитсадочок віднеси. 

І

Буква і — неначе свічка
З ясним вогником вгорі.
А погасне — чорний гнотик
Стане крапкою над і.

Ї

Їжак яблуками чистить
Гострі голочки свої.
Наколов він двоє яблук —
Йде казкова буква Ї. 

Й

Буква Йот, неначе змій,
Що з паперу клею.
Ще й пілоточку малу
Я вчепив над нею.
Вітре, вітрику, повій—
Хай злітає буква-змій.

К

Буква Ка, буква Ка,
Ой, яка вона швидка!
Наче хлопчик, знявши руку,
Витинає гопака. 

Л

Взяв хлопчик рушничок
Та й повісив на гачок.
До матусі повернувся,
Від здогадки усміхнувся:
Наче крила дав орел,
Цій летючій букві еЛ,

М

Дві сестрички невеличкі
Одягла нові спіднички,
Узялись міцніш за руки—
І гулять мерщій на луки.
Біжимо—не доженем,
Не сестричок— букву еМ. 

Н

На зарубки вкладена
Планка-перекладина.
Перестрибують хлоп'ята.
Планку вище б підійняти!
Настрибалися за день—
Розібрали букву еН.

О

Буква О на сонце схожа,
І на бублик, й на обруч.
Мов кермо, я хочу взяти
Круглу букву обіруч.

П

У просторому дворі
Нам зробили школярі
Гойдалку-гойдалочку,
Гойдаємось до раночку.
Радість нашій дітворі—
Буква Пе стоїть в дворі. 

Р
Равлик лізе на стеблинку,
Сам несе свою хатинку!
В нього ріжки коротенькі
І чутливі, мов антенки.
Налякався і завмер—
Схожим став на букву еР,

С

Буква еС, буква еС...
Усміхається Олесь:
Мов півбублика смачного.
І чому це він не весь?
 

Т

Тук-тук-тук,
ток-ток-ток
Вибиває молоток...
Ви ним цвяхи заб'єте—
Схожий він на букву „Те"

У

Букву У, Букву У
Я між гілками знайду.
І почую лунку У,
Як до поїзда прийду,
Бо кричить він:
„У-у-у!"

Ф
Буква еф взялася в боки—
Одягла мерщій вінок,
Лиш почує десь музики,
То найперша йде в танок. 

Х
Плоскогубці розійшлися,
Розсміялись: — Ха-ха-ха!—
Ці веселі плоскогубці
Схожі з літерою Ха.

Ц
Із відра вода  лилася
На колодязь помаленьку.
Замерзали на цямрині
Вряд бурульки-карамельки.
Мов мереживо, звисають.
Та—з гачком; на тій — кільце...
Є тут цифри і фігури,
Й кришталева буква Це. 

Ч

Буква Че, немов стілець.
Догори лиш ніжки.
Навіть з цифрою чотири

Буква схожа трішки.
 

Ш

Каже братик Тимошу:
Хочеш, букву напишу,
Колосочки три й межа,
Це для тебе буква Ша. 

Щ

— Розкажіть про Букву Ща!
— А вона така ж, Як Ша,
Тільки в неї, — каже Костик,—
Унизу праворуч хвостики

Ь
Як спицю бабуся
Вколола в клубочок,
На букву став схожий
М'який колобочок.
— Немов м'який знак,—
Усміхається Вітя,—
Погляньте, в кінці він стоїть
В алфавіті.

Ю
Букву Ю розпізнаю —
Братик показав.
Взяв і до цукерки
Бублик прив'язав.

Я

Стрічок дві,
Один вінок.
Буква Я
Іде в танок.

Учитель. Чи завжди букви знали своє місце і були такими організованими? Зараз ми дізнаємося.

Сценка «БУКВА «Я»

Автор:

Всім відомо в цілім світі:

«Я» — остання в алфавіті.

А відомо з вас кому,

як це сталося й чому?

— Не відомо?

— Не відомо!

— А цікаво? Не байдуже?

— Нам цікаво дуже-дуже!

— От про це я вам усім

по порядку й розповім.

В нашім дружнім алфавіті

жили букви, як сестриці.

Жили вони, не тужили,

між собою всі дружили.

Алфавіт — одна сім’я,

поміж букв була і «Я».

Там, де друзі всі рядком, —

їхні справи йдуть ладком.

Але якось лихо сталось

через сварку небувалу:

буква «Я» в рядок не стала,

збунтувалась буква «Я».

 

Буква Я:

— Хочу, щоб усі рядочки

починалися на «Я»!

Всі ви сірі й недалекі —

співчуваю простоті,

поміж вас Я — особлива,

хочу буть на видноті!

 

Автор: 

Ці слова, неначе вихор,

закрутили алфавіт.

Від зухвальства букви «Я»

піднялась уся сім’я.

 

Буква Ф: 

— Фу-ти! Ну-ти! — фиркнув «еФ»,

червоніючи, як мак.

 

Буква С: 

— Сором, — тихо «еС» сказала, —

та хіба ж це можна так?

— Ще такого не бувало! —

буква «Ща» прощебетала.

 

Буква Ь: 

— Треба, друзі, з нею м’яко, —

 

це «Знак м’якшення» сказав.

А «Апостроф»-задирака

кулака їй показав.

 

— Тихо, букви! Сором, знаки! —

запищали голосні, —

стали всі, мов забіяки,

та хіба ж ми на війні?

 

Буква «Я» пожартувала,

поміркуймо тільки ледь —

хіба можна, щоб усюди

 «Я» стромляти наперед?

 

Хто ж у нашій писанині

розібратись зможе нині?

 

Автор:

«Я» затупала ногами:

 

Буква Я:

— Я не хочу бути з вами!

Все робитиму сама,

вистачить мені ума!

 

Автор:

Букви тут перезирнулись,

всі буквально усміхнулись

і сказали дружно так:

 

— Добре! Б’ємось об заклад!

Якщо зможеш наодинці

написати на сторінці

хоч рядочок, лиш до діла —

буде так, як ти схотіла.

 

Буква Я:

— Я не зможу? Смішно так!

Адже кожен добре знає:

до роботи Я мастак!

Почекайте лиш годинку —

покажу Я вам сторінку, —

 

Автор:

гордо всім відповіла

і роботу почала.

Дві години просиділа —

і пихтіла, і сопіла,

і кректала, і потіла, —

написать вона зуміла

тільки «Я, Я, Я, Я, Я!»

 

Автор:

Як заллється буква «Ха»:

 

Буква Х

— Ха-ха, ха-ха, ха-ха-ха!

 

«О» від сміху покотилась,

«Зе» за голову вхопилась,

за живіт взялася «Ве»,

«Бе» на собі чуба рве…

Буква «Я» кріпилась довго,

а тоді як зареве:

 

Буква Я:

— Вибачайте мені, друзі,

визнаю вину свою.

Я погоджуюся стати

навіть після букви «Ю».

 

— Що ж, — сказав весь алфавіт, —

якщо хоче — хай стоїть!

Адже річ не в тім, де станеш,

а яку ти роль дістанеш!

 

Ми на тебе не в образі,

головне — що всі ми разом,

щоб усі — від «А» до «Я» —

стали, як одна сім’я!

 

Автор:

І відтоді буква «Я»

стала кожному своя.

Але радимо вам, друзі,

знати місце букви «Я»!

8. Звучить пісня «Абетка для малят - Український алфавіт»

А, Б, В, Г, Ґ, Д, Е поховались хто знайде.

Є, Ж, З, И, І, Ї, Й кличуть до нових пригод.

К, Л, М, Н, О, П, Р упізнаймо їх тепер.

С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч жодна буква не втече.

Ш, Щ, Ь, Ю, Я всю абетку знаю я.

 

А.Б,В, Г, Ґ, Д, Е,

Є, Ж, З, И, І, Ї, Й

К, Л, М, Н, О, П,

С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч,

Ш, Щ, Ь, Ю, Я всю абетку знаю я.

 

А.Б,В, Г, Ґ, Д, Е поховались хто знайде.

Є, Ж, З, И, І, Ї, Й кличуть до нових пригод.

К, Л, М, Н, О, П, Р упізнаймо їх тепер.

С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч жодна буква не втече.

Ш, Щ, Ь, Ю, Я всю абетку знаю я.

 

1-й ученик. Є звуки приголосні й голосні.

        Чому так весело мені?!

                     Бо в книзі легко їх читаю,

                      Слова я чітко промовляю.

  

2-й ученик. З однієї ми родини

Від Андрія до Ярини.

Як по одному, самі,

Ми буваємо німі.

Ми – писемності основа,

А без нас ніхто ні слова!

 

3-й учень. Хоч і маєм різні назви

Й добре знаєте всіх нас ви,

Певним станемо рядком –

Заговоримо ладком.

 

4-й учень. У вимові завжди чисті

Звуки ми, ще й голосисті,

Небагато нас, а все ж

Без нас слова не складеш.

 

5-й учень. Приголосні звуки згідні:

Шелестіти, шепотіти і свистіти,

Навіть фиркати й шипіти,

Та не хочуть нам співати –

Це усі повинні знати.

 

Мальвина. Працювали вправно, діти?

Прийшов час вам відпочити!

 

9. Фізхвилинка

Якщо весело живеться, роби хлоп,

Якщо весело живеться, роби хлоп,

      Якщо весело живеться,

Друг найкращий посміхнеться!

Якщо весело живеться, роби хлоп!

 

Якщо весело живеться, всім Ура!,

Якщо весело живеться, всім Ура!,

Якщо весело живеться,

      Друг найкращий посміхнеться!

Якщо весело живеться, всім Ура!

 

Якщо весело живеться, роби топ,

Якщо весело живеться, роби топ,

Якщо весело живеться,

Друг найкращий посміхнеться!

Якщо весело живеться, роби топ!

 

Якщо весело живеться, роби хлоп,

Якщо весело живеться, всім Ура!,

Якщо весело живеться,

Друг найкращий посміхнеться!

Якщо весело живеться, роби хлоп!

Якщо весело живеться,

  Друг найкращий посміхнеться!

  Якщо весело живеться, всім Ура!

 

Буквар.

Отож, пора вже завершати.

Прошу всіх відповідати.

Чи навчились ви читати,

Чисто в зошитах писати?

Чого ж навчив  я вас?

Перевірити вже час!
Нумо, ви не позіхайте

І загадки відгадайте.

 

 Сама мовчить, а розуму навчить? (Книга)

 

 Всяк школяр його шанує,

 Бо він пише і малює.

 Хто ж цей славний молодець?

 Це, звичайно … (олівець)

 

 Є чарівник у школі в нас, ану пізнайте, хто він?

 Озветься – тиша йде у клас, озветься ще раз – гомін.

 Щоб не спізнитись на урок, нам голос подає … (дзвінок).

 

 А тепер спробуйте продовжити прислів’я:

 

 Добре того навчати, хто хоче багато …(знати)

 

Буквар. Молодці! Мені сподобалося ваше свято, але вже пора поспішати до інших дітей, які ще не навчилися читати.

 

Буратіно. Зачекай, Букварику! Що ж будуть читати діти? Невже ти залишиш їх без книги для читання?

 

Буквар. А це мій сюрприз. Я запросив до вас свою старшую сестру - Книгу для читання

- Люба сестро, прийми естафету!

 

10. Звучить музика. Входить Книга для читання.

Я, книга для читання,

Невідома вам.

Уроки швидкого читання

Всім я надам. 

Букварику, брате мій,

Розумна голова.

Сестриці твої, букви,

Створюють слова.

Ти відпочинь до вересня,

Чи просто погуляй.

Букварику, брате мій!

Спасибі, прощавай!

 

Мальвіна. І сьогодні ми прощаємося з ним, як з добрим, розумним другом, який допоміг нам багато чого дізнатися.

 

1-й учень.  Добрий Букварику, мудра книжко!
                    Хочеться навіть поплакати трішки.
                    Жаль розлучатись, хоч і треба,

                    Ми не забудемо ніколи про тебе.

 

2-й учень.  Спасибі тобі за добру науку,
                    за паличку першу і першу букву,
                    За перше слово і першу казку,
                    за першої вчительки щиру ласку.

 

3-й учень.  Ми пам'ятатимемо довгі роки,
                    мудрі й повчальні твої уроки.

 

4-й учень.  Ніколи не забудемо

                    Ми друга-букваря,

                    І завжди вчитись будемо

                    Для щастя і добра!

 

5-й учень.  Прощавай, Букварику,

                   наш найперший друже!
                   Ми тобі, Букварику,

                   Дякуємо дуже.

 

Буквар.     Добре було з вами, діти,

Рік пройшов не марно.

                    Дружбу нашу бережіть

І навчайтесь гарно!

Не сумуйте,

Прощавайте і мене не забувайте!

 

11. Звучить пісня «Букварик, друже наш»

Буквар прощається зі всіма і йде.

Букварик, друже наш,

Ти нас дуже любив.

Усім допомагав і букви нас учив.

Читали по складах

Нелегко було нам.

Букварик, друже наш,

Любив наш перший клас!

 

Приспів:

А тепер ми молодці,

Всі читаємо книжки,

Та бабусям перед сном

Почитаємо казки!

 

Букварик, друже наш,

За нами не сумуй!

Ми любимо тебе -

Завжди це пам'ятай!

Прийдуть ще малюки,

Навчати будеш ти,

А ми у другий клас

Ідемо залюбки!

 

Приспів.

 

Мальвина. Від Букваря подарунки приймайте

  І його не забувайте.

 

 

12.  (Мальвина і Буратіно вручають дітям подарунки. Звучить музика.)

 

Учитель.  Дорогі діти, сьогоднішнє наше свято – це ваша перша сходинка в шкільному житті, яку ви подолали власною працею. Закінчився Буквар, та не скінчилось, а тільки розпочинається довге й цікаве шкільне життя. Буквар — це маленька часточка тих великих знань, які дасть вам школа. Нехай вашими супутниками у житті стануть добро, щастя, надія, радість. Вважаю, що початкову грамоту ви засвоїли добре. Прийміть і від мене нагороду.

13. Вручення дипломів

Зі словами подяки я звертаюся до ваших батьків.

І вам, шановні батьки,

Спасибі хочу я сказати:

За допомогу у навчанні,

Старанність, витримку, любов,

За те, що вчились ви читати,

Старанно букви всі писати.

І за малюнки з малювання -
Тут кожен батько участь брав.

Це перший крок,

Попереду ще 11 років,

Отож, навчайтеся, батьки,

І кожен день робіть уроки!