28 вересня о 18:00Вебінар: Формування навичок розв'язування задач із хімії засобами дистанційного навчання

УРОК-СВЯТО «УКРАЇНА – МОЯ КРАЇНА»

Про матеріал
Мета: - формувати відчуття приналежності до України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави та українського народу; формувати готовність служити Батьківщині своєю працею та стати на захист державних інтересів країни; - розвивати розумові здібності учнів, пізнавальний інтерес, самостійну активність, спостережливість, творчість; поглибити знання учнів про державні символи України; - виховувати повагу до державних символів, шанобливе ставлення до традицій українців та представників інших національностей, що населяють країну; формувати патріотичні почуття.
Перегляд файлу

УРОК-СВЯТО «Україна – МОЯ КРАЇНА»

 

Мета: - формувати відчуття приналежності до України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави та українського народу; формувати готовність служити Батьківщині своєю працею та стати на захист державних інтересів країни;

- розвивати розумові здібності учнів, пізнавальний інтерес, самостійну активність, спостережливість, творчість; поглибити знання учнів про державні символи України; 

 -   виховувати повагу до державних символів, шанобливе ставлення до традицій українців та представників інших національностей, що населяють країну; формувати патріотичні почуття.

Обладнання. Літери для напису «Україна- моя країна», синьо-жовтий прапор, герб,  мультимедійна презентація, вишиті рушники, хліб, вінок, сині та жовті кульки.

 

Звучить пісня   «Україні».  На сцену виходять хлопчик та дівчинка  в українських костюмах, які тримають на вишитому рушнику коровай. Слайд 2

 

  1. За народним звичаєм стрічаєм, 
  Як здавен ведеться на віку,
  Ми гостей пшеничним  короваєм
  На чудовім  тканім рушнику.


  2. Хай рясніють квіти малиново,
  Пахне хай духмяно коровай,
  Щоб і дар земний, і щире слово
  Ви відчули, завітавши у наш край. 
 

3.Рушникове обличчя веселе

Обніма коровай на столі,

Закликає гостей до оселі

Випромінює щедрість землі.

 

4.Рушничок на стіні – давній звичай,

Ним шлюбують дітей матері.

Він додому із далечі кличе,

Де в калині живуть солов’ї.

 

5.Він простелиться тим, в кого серце

Не черствіє й дарує тепло.

Хай цей символ сусідиться вічно

В кожній хаті на мир, на добро.

 

 

 

Вед.Кожна людина завжди з великою любов'ю і душевним трепетом згадує місце, де народилася, де минуло її дитинство. То вогнище, маленька батьківщина  кожної людини, де живуть мама, тато, бабуся, дідусь, сестри, брати. І якщо  скласти  маленькі  батьківщини кожного з нас - вийде наша велика держава Україна.

 

Легенда про Україну

Бог створив нашу планету і почав роздавати ії землі  різним народам. Наші предки пізно спохватилися, і землі їм не дісталося. От вони при­йшли до Бога.

  Дізнавшись, що вони  залишилися без землі, він запропонував їм чорну землю,  яку він залишив собі для раю. На ній було  все: річки, озера, пустелі, ліси, гори.

І Бог сказав нашим предкам:

Пам'ятайте: якщо будете берегти цю землю, то вона буде ваша, а якщо ні — то воро­га.

 Пішли предки наші на ту землю й оселилися там. А країну свою називали Україною. І зараз ми живемо на тій самій райській землі.

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай.

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без батьківщини.

Пісня «Цей край, де я родилась і живу» Слайд 3

 

Заходить до  кімнати  дівчина в українському одязі з терновим вінком на голові

 

Дівчина. Я — Україна! Голову мою оповив колючий терновий вінок, який дає мені  біль та страждання.  Плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові, непорозуміння й ненависті людської.   Слайд 4

Вед.

Невпинний час страждань, людського болю

Нам відраховує і днини, і хвилини

Вінець  терновий, оповивши волю,

Лежав і на чолі, й на серці України.

Культуру, прадіда ми пещену віками,

Ламав, калічив і кидав у багно,

Розплющив  він колючими руками

Ту віру, що  народжує добро.

Намірився і дух до рук своїх  прибрати,

Страх сіяти і душу засмітить,

Хотів би брата він  направити на брата,

І мову  батьківську  занапастить.

Він  міг би довго  душі нам косити,

Принижувати і вбивать людину,

Ні, досить цей  вінець носити,

Ти  долі  іншої  достойна, Україно!

(Кидає терновий вінок, бере український ,одягає на голову дівчинки)

 

 

 

Україна.

-Дякую , що звільнили мене від цього колючого вінка, який так боляче впивався в мою голову, і від цієї нестримної болі моє серце розривалося на шматочки. Тепер моя доля розквітне.  А для вас  у мене є неоціненні  дарунки, які уславлять вас на цілий світ, стануть оберегом від усього лихого.  Ось вам  чарівний вінок із квітів та барвистих  стрічок. Нехай він береже вашу молодість і  красу.  Ось вам вишитий рушник, як оберіг від зла, від недолі. А  на вишитому рушнику хліб, щоб завжди ви жили в багатстві та достатку.  А ще подарую вишиту  сорочку, яку за давнім звичаєм мати вишивала донці на щасливу  долю. Носіть  та милуйте  цією дивною красою свій народ та всіх людей світу.

 

Дівчатка виконують танок під пісню «Мамина сорочка»Н.Май Слайд 5

 

Вед.

Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,

Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці,

— Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,

 Коли ми перестали гордитись, що ми — українці.

Памʼятаймо  усі, що ми є український народ,

І що рідна є мова,  яка українською зветься,

 Ми не просто юрба, ми-  єдиний  і мужній народ.

Що ні за що, ніколи,  ні перед ким не зігнеться.

Я до себе кажу і до кожного з вас:

— Говори! Говорімо  усі, хоч ми й добре навчились мовчати!

Запитаймоу себе, відколи, з якої пори,

Почали українці себе у собі  забувати?

Запитаймо про те, чи списати  усе на буття?

Хто ж це нашу свідомість узяти зумів так на Бога,

Що  солодшим од меду нам видався час забуття

Рідних слів, і пісень, і джерел, і стежок від порога

 

Україна

Мова моя - українська, 
Батьківська, материнська. 
Знайте  її невивчену 
Просту, домашню, звичну. 
Не з-за морів  прикликану, 
Не з словників  насмикану — 
Бо вона в  мене із кореня 
Полем мені наговорена. 
Дзвоном коси прокована, 
В чистій  воді смакована, 
Болем очей продивлена, 
Смутком багать  продимлена, 
З  хлібом у душу всмоктана, 
В поті  людськім намокнута, 
З кров'ю  моєю змішана, 
І аж до скону залишена, 
В серці моїм. 

 

Вед. -   Не можна ходити по рідній землі, не чарую­чись виплеканою народом у віках рідною мо­вою. В народу немає скарбу більшого, як його мова... Мова — це крила пташки, які вона не почуває, але без них не може злетіти. Наша рідна мова завжди звучала, звучить та звучатиме у наших серцях, у материнських піснях.  Тож має­мо зробити все для того, щоб завжди звучала наша рідна українська  мова у нашому спілкуванні, в  ніжних та чарівних піснях, які так полюбляють слухати як у нашій країні, так і в багатьох країнах світу. Бо немає мелодійніших пісень за українську пісню

 

Учень виконує пісню  «Вишиванко, моя вишиванко» Н.Май Слайд 6

 

Україна -Як і в багатьох інших держав світу,  у мене є своя  українська  символіка –

Герб, Гімн, Прапор.

 

  Вед.   Гімн - це урочиста пісня, прийнята як символ державної, національної єдності.  А нашим гімном, як ви всі, напевне, знаєте, є пісня «Ще не вмерла Україна», яку більше століття тому створили поет Павло Чубинський і композитор Михайло Вербицький. Слайд 7

Вірші Павла Чубинського, які потім стали піснею-гімном, уперше були надруковані в 1863 році, і вони так припали до серця людям, що їх навіть приписували Тарасові Шевченку! 

 

Слова палкі, мелодія врочиста —

державний гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста —

це клич один з мільйонів голосів.

Це наша клятва, заповідь священна,

хай чують друзі й вороги,

що Україна вічна, незнищенна,

від неї лине світло навкруги.

Звучить Гімн України   Слайд 8

 

Тризуб  Слайд 9

Як птах золотий в переливах

На прапорі сяє, горить.

Це знак наш, це фабрики й ниви,

Це символ, що будем ми жить.

Це хліб наш, вугілля і цукор,

Степи плодовиті, моря...

Це в праці змозолені руки,

Що подвигом завжди горять.

 

Прапор  Слайд 10

  Вже скільки закривавлених століть

  Тебе, Вкраїно, імені лишали...

  Тож встаньмо, браття, в цю урочу мить.

  Всі струнко перед  прапором  Держави!

  Степів таврійських і карпатських гір

  З’єднався колір синій і жовтавий.

  Гей, недругам усім наперекір –

  Любуймось прапором ми вільної Держави!

Живи та міцній Українська Державо!

Вмирали у битвах мільйони борців,

Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво

Й на радість народу віки майорів.

Боролись ми довго за волю, за право,

Щоб нині  твій час, Україно, настав!

Живи та міцній, наша юна Державо,

У дружньому  колі  свобідних держав!

 

Танок «Прапор України» Слайд 11

 

Україна-А зараз я назву вам кілька дат, пов'язаних із  становленням держави, а ви, будь ласка, постарайтеся запам'ятати  їх на все життя!.. Отож, увага!

Слайди 12-16

 

Вед. - 22 січня 1919 р..  проголошено Акт возз'єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки.З 1999 року  22 січня став  День Соборності України.

 Вед. 24 серпня 1991 року  було  прийнято Акт про оголошення  незалежності  України.  Цей день став для всіх людей загальнонародним  державним  святом.

Вед. -6 грудня 1993 р. проголошено  Днем  Збройних Сил України.

Вед.-14 жовтня 2014 року встановлено  Днем Захисника України.

Вед.-Україна –це  велика держава, в якій  живуть  люди різних національностей. Крім українців, нашу землю населяють росіяни, білоруси, поляки, чехи, молдовани, євреї, румуни, греки. І всі вони є повноправними громадянами нашої держави. А таке право їм забезпечила наша Конституція - основний закон будь-якої суверенної, незалежної держави!  А оскільки ми згадали Конституцію, то запам'ятайте ще одну дуже важливу дату – 28 червня 1996 року -  була прийнята Конституція України.

Вед.  Конституція – це така  собі "матінка" всіх  законів, визначає,якій бути державі, де ми живемо.

До речі, перша-найперша  Конституція  булла  ще в наших  козаків, і створив її

Гетьман Пилип Орлик (Слайд 17) ще в 1710 році. І що  цікаво, чи  мало  його  думок закладено й у нашу  сучасну  Конституцію, такі вони були  розумні!..

 

1 дівчинка  Слайд 18

Хто я, що я? – хочеш знати?

Українка моя мати,

Й батько мій українець зроду

І козацького він роду.

2 дівчинка

І хоч я мала ще  нині,

Але вірна  донька Вкраїни,

І віддам  свої  всі  сили

Україні моїй  милій.

3 дівчинка

Українкою  зовуся –

Й тою назвою  горджуся!

Ой, вдягнуся у неділю

У вишивану сорочку,

У червону  спідничину

І в коралі на шнурочку.

4 дівчинка

Заплету свої я коси

І візьму  віночок з рути,

Ще васильком заквітчаюсь,

Чи  від мене кращій бути?

 

Український танок під пісню «А я україночка» Слайд 18

 

1.Прийшла, прийшла свята година,

Міцній, мужай, моя країно!

Настав жаданий довгочас.

Ура! Єдина Україна,

Приходить свято і до нас.

 

2.Хай кожен з нас запам’ятає

Цей час, цей день і цюю мить.

Хай слово радісно лунає,

І серце піснею бринить.

 

3.Хай рідний прапор освященний

Назавжди в серці майорить.

Запам’ятай же, люд хрещений,

І час, і день, і цюю мить.

 

4.Єднайтесь, люди, Батьківщина

Навік єдиная у нас.

Любіте неньку Україну

Так, як любив її Тарас.

 

5.Нехай же мудрість не покине

Твоїх синів у боротьбі,

За твою вольність, Україно,

Навіки слава хай тобі!     

 

6.Нехай ніхто не половинить

Твоїх земель, не розтина,

Бо ти  єдина, Україно,

Бо  ти на  всіх у нас одна.

 

7.Одна від Заходу й до Сходу,

Володарка земель і вод –

Ніхто не ділить  хай народу,

Бо неподілиться народ.

 

Виконують пісню  «Розкажи про Україну»»

 

1.Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, —

оці степи, це небо, ці ліси,

усе так гарно, чисто, незрадливо,

усе як є — дорога, явори,

усе моє, все зветься — Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

що хоч спинись і з Богом говори.

2.Добрий Янголе крилатий.

Із небес, з височини,

Ти нас, хлопців і дівчаток,

Все від злого борони!

При науці, при забаві

Помагай нам в кожний час,

Щоб росли ми мудрі, жваві,

Щоб була потіха в нас.

Щоб любила нас родина.

 Щоб ми вільну, без тривог,

 Будували Україну,

 Щоб благословив нас Бог.

3.Молимось, Боже єдиний, Слайд. 19

Нам Україну храни,

Всі свої ласки й щедроти

Ти на люд наш зверни.

Дай нам, Боженько, долю,

Дай нам мирного  світу,

Щастя, дай, Боже, народу

І процвітання на многії  літа.

 

 

Учень:  За неньку-Вкраїну сьогодні молюся.

                За мир в Україні ми молимось всі.

                За  діток своїх помоліться , матусі.

                І вклонимось низько ми вам до землі.

 

Танок під пісню «Мамина молитва» Слайд 20

 

 

 

Батьківщино, земле рідна,

Земле сонячна і хлібна,

Ти навік у нас одна.

Ти, як мати найрідніша,

Ти з дитинства наймиліша,

Ти і взимку найтепліша –

Наша отча сторона

 

docx
Додано
20 серпня 2019
Переглядів
333
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку