Урок " Т.Г.Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненародженим...». Критичний перегляд національної історії задля перспективи її кращого майбутнього "

НAВЧАЛЬНИЙ ПРЕДМЕТ. Українська література .  9 клас

РОЗДІЛ.                                   Нова українська  література.                                                            

ТЕМА.  Т.Г.Шевченко.  «І мертвим, і живим, і ненародженим...».  Критичний перегляд національної  історії  задля перспективи її кращого майбутнього

МЕТА  ( формувати  компетентності) : навчальні:  розуміти чинники, що спонукали поета до написання   послання, виразно і усвідомлено читати твір, визначати  його головну думку та особливості композиції , виробляти вміння зіставляти літературний процес з історичними фактами;  ключові: засобами виразного читання передати пафос, гнів, сарказм, біль поетового заповіту нащадкам; проаналізувати текст, наголосити на значенні послання, в якому автор подає правдиву історію України і пропонує універсальний рецепт порятунку від комплексу меншовартості; розвивати інтерес до образного слова; інформаційні: навички  узагальнення  та систематизації інформації; загальнокультурні: виховувати пошану до своєї країни, до її історії та культури.

ТИП УРОКУ: засвоєння нових знань

                                                                                Кобзарю наш, почуй благання

                                                                                І жить навчи нас так, як ти :

                                                                                Щоб найсвятіші поривання

                                                                               Аж до могили донести.

                                                                                                          Олена Пчілка

                            Перебіг уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.

(Текст послання учні мали прочитати вдома)

• Яке місце у творі уривку, який ви зараз почуєте, і яке запитання  він у вас викликав?

           І смеркає, і світає,

          День Божий минає,

           І знову люд потомлений,

          І все спочиває.

          Тілько я , мов окаянний,

         І день , і ніч плачу

         На розпуттях велелюдних,

        І ніхто не бачить,

       І не бачить , і не знає –

       Оглухли,  не чують...

(питання: хто?)

Отже, сьогодні на уроці ми будемо працювати над цим проблемним питанням: хто « оглухли..»?

Учитель

 У цього послання довга адреса: «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм  в Украйні і не в Украйні моє дружнє посланіє». Воно звернене фактично до всіх українців.

    А зараз, використовуючи  «Мікрофон», спробуємо згадати те, про що вже говорилося на попередніх уроках.

• Які особливості  послання як літературного жанру? Наведіть приклади таких творів.
• Про що йдеться у посланні  Т.Шевченка «І мертвим, і  живим...»?
• Хто адресат послання?
• Які слова стали епіграфом до твору? Прокоментуйте їх.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

«Переяславська осінь» Шевченка – так називають ті дивовижні продуктивні «труди і дні» нашого генія, коли з′явилося послання. Воно побудоване на внутрішній опозиції: з одного боку, поет дуже гостро , з усією силою сатиричного таланту картає земляків за їхні провини перед Україною, її народом, а з другого -  намагається  «по доброму» усовістити їх, звертається до

їхніх гуманних і патріотичних почуттів з тим, щоб привернути увагу до служіння знедоленій Батьківщині.

 Йому відкрилася гірка правда  про становище тогочасної України, про ту частину суспільства, яку ми називаємо інтелігенцією, елітою, проводирями нації, про нашу історію. Шевченку не давали спокою сучасне і майбутнє свого народу, він активно шукав причини й шляхи подолання соціального і національного поневолення, то закликаючи всіх українців до згоди, то  застерігаючи суспільну верхівку від можливих катаклізмів, то впадаючи у відчай, і тоді єдиним виходом йому вбачалася боротьба.

   Послання «І мертвим, і живим...» було повчальним для України – на всі віки.

То ж пройдемо його сторінками і ми.

1. Робота в парах

За ключовими словами та виразами спробуйте передбачити  тему уроку, обов′язково обгрунтувавши свою думку.

  Проводирі нації, українська політична і культурна еліта, національне минуле, сучасність, народ, соціальна і національна воля, історія України, рідна мова і культура, споконвічна проблема.

ІІІ.Повідомлення теми і мети уроку

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Головною метою свого життя і творчості вважав зцілення душі української нації як запоруку її визволення в майбутньому з довголітнього ярма.

 Сьогодні ми проведемо публічне обговорення теми «Загальнолюдські та національні проблеми в посланні Тараса Шевченка «І мертвим, і живим..», його роль у становленні української нації».

У ч а с н и к и       о б г о в о р е н н я:

Ведуча – вчитель, експерти – підготовлені учні,  учні класу.

 В е д у ч а .  З′ясуємо, чому Шевченко добирає епіграфом до твору  цитату з Біблії?

Е к с п е р т. Серед  проблем, які порушує поет , наскрізною є проблема правди і брехні. Саме ця проблема закріплена в епіграфі до твору. Для християнина істини Святого Письма – незаперечний авторитет, а твердження «Як хто скаже: Я Бога люблю», а ненавидить брата свого , неправда є» - один з основних принципів християнської моралі. Ця думка є критерієм правдивості та щирості кожної людини.

В е д у ч а .  А що думає з цього приводу клас?

Перша характеристика українського панства в тексті подана узагальнено. Шевченко вказує на гріхи – злочини, які чинять вони повсюдно і систематич-но.

Підтвердіть це рядками з послання  (учень зачитує уривок ,що починається словами: «Кайданами міняються..»)

    Кайдани, ярма – символи неволі. Господь – непорушна святиня, зневажання якої неминуче карається. На що вказує повтор слова лихо?

Е кс п е р т . У контексті замкнутого циклу орють – засівають -  вродить цей повтор провіщає й «лихі» жнива, хоча це лише натяк.

    В е д у ч а. Становище кріпаків було рабське, що дуже боліло Шевченкові, і    тому він вибухнув лаконічним звинуваченням.

   Який же вихід з цієї ситуації?

    Е кс п е р т. Пошуки виходу мучать Шевченка і спонукають звернутися до до    сумління «дітей юродивих». Звідси й заклик :«Схаменіться!», «Розкуйтеся, братайтеся!»

   В е  д у ч а . Якої мети прагне досягти поет своїм посланням?

   Е к с п е р т. Найвища мета Шевченка – здобуття волі і кращої долі для України.

   В е д у ч а . Твір побудований у формі гострої полеміки з опонентами, шукання правди веде до історичних екскурсів.

Що пропонує автор адресатам послання?

 Е к п е р т . Він закликає: «читайте» минуле «од слова до слова, не минайте ані титли, ніже тії коми, все розберіть»

В е д у ч а. Чи закінчуються на цьому його пропозиції? Висловіть свою думку.

• У посланні автор порушив ряд посутніх  питань, що впродовж століть не втрачають своєї актуальності. Які це питання?
• Перегукуючись із першоджерелами нашої історії – «Повістю минулих літ», Шевченкові питання звернені до тодішніх і в усі віки сущих українців:

  ...що ми?

 Чиї сини? Яких батьків?

 Ким? За що закуті?

Поет звертався  до совісті своїх сучасників, нагадуючи про історичний живий ланцюг роду: прадіди – діди – батьки – сини – онуки – правнуки як конкретний ряд причин і наслідків, що призвели  українців до рабського становища.

Чи будуть у кого доповнення?

Ще один момент,  вартий  нашої уваги.

Слово експертові.

Е к с п е р т . Поету пекло душу, що зневажаються національні святині, що з мовчазного потурання української інтелігенції «заорюється» історична пам′ять народу. (Зачитує уривок «...на Січі мудрий німець...»)

Німець на Січі – політика царату в Україні.

В е д у ч а. У творі слово лях вживається в конкретно-історичному значенні – польська шляхта – як узагальнений образ кривдника. Слово німець – реальні німці-колоністи, яких царат запрошував в Україну, і образ чужинця загалом.

  Що ж найбільше обурює Шевченка-патріота? Поведінка свого панства.

(зачитати  текст)

У Шевченка  образ матері – це алегоричний образ України.

Як зрозуміти вислів: «Гірше ляха  свої діти її розпинають»?

(учні висловлюють свої міркування)

   Неймовірною силою  своїх почуттів, утілених у слово, поет прагнет повернути духовних покручів лицем до рідної землі, яка є і «раєм», і «руїною». Справді, любов може все! Автор говорить про марноту зусиль і дій тих, хто шукає «доброго добра» поза межами України.

     «А к в а р і у м»

(група учнів працює над завданням, всі інші тільки слухають, а потім аналізують)

З а в д а н н я. З′ясуйте, що хотів сказати поет рядками:

Учітеся, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

      Учитель.

Підсумуємо сказане, скориставшись методом «ПРЕС». Висловіть свою думку з  цього питання згідно з чотирма етапами, зазначеними на картках.

1. Позиція.Почніть словами :«Я вважаю, що….» й оцініть роботу групи та озвучте свою точку зору.
2. Обґрунтування. Починаючи словами: «Тому що..», наведіть  докази, на яких ґрунтується ваша позиція.
3. Приклад. Продовжіть міркування словами: «Наприклад…» та наведіть факти, що підтверджують вашу позицію.
4. Висновки. Закінчіть висловлювання фразою: «Отже…» й узагальніть свою думку, зробіть висновок, як жити українцям.

V. Підсумок уроку.

У чому є актуальність твору сьогодні?

VІ. Домашнє завдання . Прочитати поеми «Катерина», «Наймичка».