Урок та презентація до уроку літературного читання у 4 класі на тему:"Леся Українка. Вже сонечко в море сіда..."

Тема. Життя і творчість Лесі Українки.  Порівняння . Леся Українка «Вже сонечко в море сіда…».

Мета. Розширити знання учнів про життя і творчість Лесі Українки. Навчати розуміти її пейзажну лірику, зображені почуття і картини природи, що їх викликають. Розкрити роль порівнянь у зображенні кольорів моря в час заходу сонця. Викликати захоплення мужністю, працьовитістю, талантом відомої у всьому світі української поетеси.

   Розвивати мовлення учнів, збагачувати словниковий запас.

   Виховувати інтерес до творчості Лесі Українки.

Обладнання: портрет Лесі Українки, ІКТ, презентації.

 

Хід уроку

І. Організація классу     (Девіз уроку)

ІІ.  Робота над  матеріалом уроку

 1.Актуалізація знань

-Пригадайте, як називається розділ, який ми з вами вивчаємо?  (Краса світу в художньому творі)

-З творами яких авторів ми вже познайомилися?

-Що спільного між усіма творами цих авторів?

 

   - Давайте пригадаємо деякі з них.

  «Встала й весна…»

  «Реве та стогне…»

  «Чудовий Дніпро»

  «За сонцем хмаронька пливе…»

 

-Сьогодні ми продовжимо знайомство з новими творами про красу і велич української природи.

 

-Але допоможіть мені, будь ласка, підібрати риму до вірша, щоб дізнатися ще одне славне ім’я української літератури

• Ми сьогодні з вами поведемо …..  (мову)

Про чудову жінку, всім людям ….. (відому).

Оце перед вами у квітах ….. (барвінку),

Наша поетеса – Леся ……. (Українка).

• Є люди, як свічки, - згоряють, відходять в небуття.

Є люди, як зірки, - горять і світять все життя.

Та ні, це не зірки, холодні, мертві.

Вони – сонця, засвічені у небі,

Які горять, обігрівають все і не згаснуть, і не загинуть.       (В. Сухомлинський)

      ІІ. Оглошення теми та мети уроку                           

- Сьогодні на уроці ми перегорнемо сторінки життя і творчості Лесі Українки , познайомимося із її віршем «Вже сонечко в море сіда…» Отже, сьогодні наш урок ми присвячуємо Л. Українці. І так як ви отримали завдання дослідити життя і  творчість Л.Українки, то надаємо слово нашим літературознавцям.

 

2.Біографічна довідка

1уч.

1871 рік для української літератури дуже знаменитий. Цього року народилася Леся Українка, що згодом за словами Івана Франка, стала чи не наймужнішим поетом на всю Україну.

Народилася Леся Українка 25 лютого в Новгород – Волинському, в славній родині Косачів .

Батько Лесі – Петро Антонович Косач був людина освічена й для свого часу передова, а натурою - лагідна та добра.

 Лесина мати палко кохалася в мистецтві, невтомно збирала його зразки: різні орнаменти, тканини, вишиванки, а також пісні, казки тощо. Вона була свого часу видатна письменниця і друкувалася під прізвищем Олени Пчілки.

 

2уч.

Зі всіх шістьох дітей, що були в Косачів (два сини і четверо дочок), Леся найбільше вдалася в батька: і вродою, і характером, і звичками. Обидва вони були однаково лагідні та безмежно добрі, стримані, терплячі, однаково наділені виключною силою волі. Вони обоє були поблажливі в ставленні до інших, але не до себе, важко уявити, щоб вони зробили щось таке, що вважали за нечесне. Їм були огидні жадоба, зажерливість, користолюбство тощо.

Була в них ще одна спільна риса: вони надзвичайно цінували людську гідність.

 

3уч.

Грамоти Леся навчилася дуже рано. Коли їй було чотири роки, вона вже дуже добре володіла читанням. А через рік Леся самостійно писала коротенькі листи до своєї бабусі в Гадяч та за кордон до дядька Михайла Драгоманова.

Дуже рано почала Леся знайомитися з народною творчістю: піснями та художніми виробами.

Мати возила дітей до різних сіл та містечок. Там вона зачаровано слухала веснянки, які селяни співали бодай чи не всім селом. Діти, а особливо Леся, сприймали це все з великим захопленням. Багато пісень увійшло у побут Косачів і стали там улюбленими піснями; це такі як "Подоляночка", "Зайчик", "Женчичок — бренчичок" та інші.

 

4уч.

Навесні 1882 року родина Косачів перебралася на постійне проживання до села Колодяжного, що недалеко містечка Ковеля. Тут поліська народна стихія заполонила Лесю і на якийсь час повністю її поглинула. В цьому селі Леся за допомогою свого брата Михайла виконала дуже цінну роботу: записала від різних людей дуже багато пісень. Перед текстами кожної пісні наклеєна була стрічка нотного паперу з нотами мелодії тієї пісні.

    Глибоке знайомство з поліської народною творчістю дало можливість Лесі Українці написати чудовий її твір – "Лісову пісню".

5уч.

До десяти років Леся росла і розвивалася, як і всі діти. Була радісна, весела, любила співати й дуже добре танцювала із братом "козака". Коли їй виповнилося 5 років, батьки купили їй фортепіано. Вона не тільки успішно вчилась грати, а й сама бралася складати музичні твори.

Любила Леся й серйозну роботу – господарчу.

Вона завжди мала свій квітник і город, сама його обробляла й доглядала. Зовсім маленької – в 6 років – навчилася шити і вишивати, а згодом навіть взялася мережити батькові сорочку.

Та скоро сталося велике горе, що потім невідступно, рік у рік, день і день аж тридцять два року, до останнього подиху, переслідувало й тихенько її мучило. Ось як розповідає її сестра Ольга:

 

6уч.

"… 6 січня 1881 року в Луцьку Леся пішла на річку Стер подивитися як святять воду і в неї дуже померзли ноги. Скоро потому, і від того, як тоді і думали, вона заслабла. У неї так почала боліти нога права, що вона незважаючи на те, що й тоді була дуже терпляча, але плакала від болю. Її лікували різними способами: ваннами і масажами, і нога через деякий час перестала боліти і не боліла кілька років. Але від тої пори – це початок Лесиної, як вона сама жартуючи називала "тридцятирічної війни" з туберкульозом. В той час, коли не боліла нога, почався туберкульоз у кисті лівої руки.

Хвора рука позбавила Лесю можливості стати піаністкою. Після руки знову почала боліти нога, туберкульоз прокинувся у легенях, а після залікованих на Карпатах та в Італії легенів на туберкульоз заслабли нирки. Хоча, як хоробро і витривало вела війну Леся, однак туберкульоз, зірвавши їй здоров'я, звів її у передчасну могилу…"

7уч.

Що інтенсивніше наступала хвороба, то непоборнішим ставав дух, незламнішою воля і жадоба до життя.

Я хочу крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Жити хочу! Геть думи сумні!

Ці слова Леся Українка написала в свої дев'ятнадцять років, коли свідоме життя її тільки починалось. Знаючи, що воно буде для неї тяжке, і, можливо, коротке, вона твердо вирішила – іти тільки вперед, тільки з оптимістичною вірою в майбутнє і бадьорою вогнистою піснею.

 

8уч.

Всебічно обдарована, з тонким відчуттям музики й образотворчого мистецтва, з нахилом до засвоєння мов, Леся Українка виявила свій хист у різноманітних жанрах художньої літератури.

Вона писала короткі прозові твори. Здебільшого це казки, оповідання, розповіді з сільського життя.

Леся Українка була талановитою перекладачкою, вона знала багато мов: російську, італійську, німецьку та ін.

 

9уч.

Леся Українка писала все своє життя. Останні сили покидали вже її коли вона писала казку "Про велета".  Померала Леся Українка 1 серпня 1913 року у місті Сурамі в Грузії в оточенні рідних і друзів. Похорони відбулися через кілька днів у Києві.

Вона прожила недовгий вік, але це було прекрасне життя людини, що весь свій хист, кожну хвилину свідомого існування віддала народові в боротьбі за його соціальне і національне визволення. Слово було для неї зброєю у боротьбі, а без боротьби вона не бачила життя.

 

 

3.Опрацювання вірша Л.Українки «Вже сонечко в море сіда…»

-Як ви думаєте, що описує в ньому поетеса?

 

 

• Виразне читання вірша вчителем  (Фонохрестоматія)
• Словникова робота

Тучі

Миготять

Заблисне

Примітно

 

Мармур

Оксамит

                    Фізкультхвилинка

 

• Прочитайте вірш самостійно (мовчки)

 

 -Яку пору доби описує поетеса?

 -Де саме вона спостерігала цей пейзаж?

-Як у тексті сказано про воду? Хвилі?

-Знайдіть у тексті порівняння.  

 

1)… прозора, глибока вода,

    немов оксамит зеленіє.

 

2)… червонії іскри блискучі,

    мов блискавка з темної тучі.

 

3) ...дорога біліє, як мармур, як сніг;

-Для чого їх вживає автор?

 Порівняння – це широко поширений художній прийом, який в літературних творах використовується для підвищення виразності і образності описів. В них порівнюються описувані предмети або явища з іншими з якими-небудь ознаками.

У повсякденному житті ми постійно змушені порівнювати різні об’єкти по кількості або якості. Наприклад: порівнювати числа, визначаючи, яке з них більше, а яке менше. Однак, виявляється, порівняння використовуються і в літературі. При цьому ми вживаємо слова: як, ніби, немов.

• Гра «Хто швидше» (Доповнити порівняння)

Маленьке, як …   .

Поле, ніби …   .

Хустка біла, як …   .

Очі блакитні, немов …   .

Дівчинка гарна, як …   .

 

• Гра-читання «Диктор телебачення»

(Учні читають вірш, періодично відриваючи погляд від тексту. Щоб подивитися на глядачів)

 

• Гра «Добери риму» (Робота в парах)

Сіда    миготять

Темніє    тучі   

Тремтять   вода   

Блискучі                         сніг

Пробіг    прощай

Згасне    зеленіє

 Край    ясне

 

 

4.Робота за ілюстрацією

-Що художник зобразив на ілюстрації?

-Які кольори він використав?

-Чи відповідає ілюстрація змісту вірша? Доведіть.

 

5.Розгляд репродукцій картин мореніста Івана Айвазовського.

 

ІІІ.Підсумок уроку

 

Гра «Закінчи речення»

Сьогодні на уроці я дізнався (навчився) …

Здалося складним…

Найбільше мені сподобалося…

Я б хотів (хотіла)…

ІV.Дом. завдання

Вивчити вірш напамять.

 

 

 Завдання на увагу

 Гра «Яке слово заблудилось?»

Вже сонечко в поле сіда;

У тихому морі світліє;

Прозора глибока вода,

Немов оксамит, синіє.

На хвилях великих тремтять

Червонії іскри блискучі

І мирним вогнем миготять,

Мов блискавка з сивої тучі.

А де корабель наш пройшов,

Дорога там довга й широка,

Біліє, як мармур, як лід,

І ледве примітна для ока.

Рожевіє пінистий край;

То іскра заблисне, то згине…

Ось промінь останній!.. Прощай,

Веселеє сонечко красне!