Авторські фізкультхвилинки на уроках літературного читання

Стараємось, читаємо,

Шевченка всі вивчаємо:

Як море синєє заграло,

Як човника ураз не стало.

Як вітер сивий завива,

Горами хвилю підійма.

Як блідий місяць виглядав,

То виринав, то потопав.

Хрущі над вишнями літають.

За парти тихо всі сідають.

Голосно читаємо-

Олену Пчілку знаємо.

Ось кіт Мурко так находився,

Що на дивані він розлігся.

Аж розпустився, розманіживсь..

Все тільки спав би він та ніживсь.

Хоч Петрик Мурчика сварив,

Та сам нічого не робив.

Будемо разом стрибати

І за парти всі сідати.

Раз, два – ми веселі,

Крутимось на каруселі.

Глібова вивчаємо,

Байки напам’ять знаємо.

Про те, як соромно брехати

Й одне одного вихваляти,

Як от « Ти зіронько моя,

Співаєш так, що плачу я».

Або « Спасибі вже за добреє слівце,

Як не кохать тебе за це?»

Мораль ми добре пам’ятаєм,

З товаришами покружляєм.

Сідаємо, хай нам розкажуть,

Як брехуни правди не кажуть.

Виразно ми читаємо,

Вірші Тичини знаємо:

Про ті гаї, що так шумлять,

Про ті хмарки, що так біжать.

Про дзвін, що десь іде-гуде,

Про те, як він думки пряде.

Про те, як десь гримить ріка,

Тремтить вона, як музика.

По ній пливли ми що є сили,

Усі до берега доплили.

Зморились трохи, розім’ялись

І до роботи дружно взялись!

Раз, два – всі присіли.

Вірші Рильського учили.

Ось я вже їду по Сахарі,

Пірнаю в піну Ніагари.

І влучно з палички стріляю,

Вже океан перепливаю.

Бізони бродять табунами,

А ми їмо вже сир від лами.

Готуємо всі томагавки,

А це вам зовсім не забавки!

На носках стоїть наш клас.

Всі піднесли руки – раз!

І у нас ніхто не спить,

На уроках не  шумить!

Поезію вивчаємо,

Франка напам’ять знаємо.

Про те, як танули сніги.

Над сніг проклюнулись квітки.

Як дунула на них зима,

Та сил у неї вже нема.

Як йде, летить до нас весна –

Весела, ніжна, запашна!

Ми, як метелики кружляємо,

За парти тихо всі сідаємо.

        Авторські фізкультхвилинки у віршованій формі стануть у пригоді при вивченні творів українських поетів у 3-4-х класах на уроках літературного читання. Вони містять слова та вирази із поезій, що дозволяють у невимушеній, довільній формі не тільки виконувати рухи, а й запам’ятовувати слова текстів.