Тема. Тарас Григорович Шевченко – великий український поет. Робота з дитячою книжкою. Вірші Т.Г.Шевченка.
Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю Великого Кобзаря; удосконалювати навичку читання; розвивати мовлення дітей, збагачувати його; виховувати почуття глибокої поваги і любові до творчості поета, бажання вивчати його поезію.
Обладнання: таблиця «Алфавіт», портрет Т. Г. Шевченка, «Кобзар», мультимедійна презентація.
ХІД УРОКУ
І. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Повторення українського алфавіту.
— Відгадайте, що це.
Ця хатинка невеличка
Має тридцять три кімнати,
В кожній з них живе сестричка.
Як же цю хатинку звати
(Абетка.)
Т. Коломієць
— Скільки букв в українському алфавіті?
— Давайте хором повторимо алфавіт за таблицею.
— Назвіть «сусідів» букв Ж, Л, Ц, Ю.
— Назвіть кілька букв, починаючи з букви Е (Е Є Ж 3 И І); з букви О (О П Р С Т У Ф).
2. Гра «Слова розсипалися».
— Букви пригадали. А тепер їх треба повернути на своє місце в кожному слові.
вріш топе куарнїа
— Із «розсипаних» букв ми утворили слова ВІРШ, ПОЕТ, УКРАЇНА.
3. Фізкультхвилинка.
Дихальна гімнастика.
- Щоб навчитися читати правильно, швидко і виразно, треба розпочати урок із дихальної гімнастики.
- Зробіть довгий глибокий вдих. На видиху вимовляйте звук: о-о-о-о...
- Зробіть довгий глибокий вдих. На видиху вимовляйте склади:
пім-пам-пом-пум-пем-пім
мам-мом-мум-мім-мем-мим
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ЗАВДАНЬ УРОКУ
— Із попереднього завдання ви вже здогадалися, що сьогодні ми будемо читати вірші відомого українського поета, дізнаємося більше про його життя й творчість. Якого саме? Послухайте уривок з одного із віршів.
Зацвіла в долині
Червона калина,
Ніби засміялась
Дівчина-дитина.
— Як ви гадаєте, хто автор цих рядків?
— Автор цих рядків Тарас Григорович Шевченко. Його твори вам читали ваші рідні, а також вихователі в дитячому садку, і звичайно, розповідали про життя і творчість Т. Г. Шевченка.
— Сьогодні ми розпочинаємо вивчати творчість Т. Г. Шевченка, будемо слухати і читати його твори, дізнаємося більше про його життя і творчість.
(Учитель відкриває портрет Т. Г. Шевченка на першому слайді презентації.)
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Вступна бесіда з елементами розповіді.
— Давайте пригадаємо, що вам уже відомо про життя і творчість
Т. Г. Шевченка.
(Після відповідей учнів учитель доповнює їхні повідомлення.)
Народився Т. Г. Шевченко у родині кріпаків, тобто селян, які працювали на поміщиків, не мали жодних прав. Тяжке життя було в цих людей. Дитинство Тараса було теж нелегким. Особливо важким воно стало, як померла мати хлопчика. Малому Тарасові доводилося пасти чужих ягнят. Часто били його різками. І від лиха подалі він, бувало, ховався в бур'янах. Там у зошиток переписував пісні, вірші. Ось як про це пізніше написав сам Т. Г. Шевченко:
Та сам собі у бур'яні,
Щоб не почув хто, не побачив,
Виспівую та плачу.
Ще в дитинстві у Тараса проявився талант до малювання, до віршів. І от коли Т. Шевченко став уже поетом, у своїх віршах він описував і нелегке життя дітей-сиріт, і життя тих, хто тяжко працював на поміщиків за часів кріпаччини, і неповторну красу природи, свою любов до рідної землі, до народу, За це його назвали Великим Кобзарем. Кобзарями називали народних співців, які, граючи на кобзі (музичному інструменті) розповідали про тяжку долю народу. Свою першу книгу віршів Т. Г. Шевченко назвав «Кобзар». Книга ця багато разів перевидавалася. Одне з таких видань є на нашій виставці. (Учитель демонструє книгу.) Тут же і книги, видані для дітей. Відомо, що спеціально для дітей Т. Г. Шевченко не писав віршів, але дітям вони також зрозумілі. Поезію Т. Г. Шевченка високо цінують і дорослі, і діти.
— Сьогодні і на наступному уроці ми прочитаємо деякі з віршів відомого поета.
2. Підготовка учнів до сприймання твору.
— Діти, у вірші, який ми будемо читати, є слова, значення яких необхідно з'ясувати. Як ви розумієте значення таких слів (демонстрація ілюстрацій);
ЯВІР — дерево з великим листям;
ЛОЗИ — назва кущових порід верби;
ВЕРБОЛОЗИ — високий кущ або невелике дерево з довгими блискучими гілками, вузенькими листками;
ГАЙ — невеликий, переважно листяний ліс;
ОСОКА — болотяна трава з довгим гострим листям;
РЯСКА — багаторічна трав'яниста дрібна плаваюча круглолиста рослина, що вкриває води (звичайно стоячі) і е їжею для водоплавних птахів;
КАЧУР — селезень?
— А тепер прочитайте слова парами (записані на дошці). .
діти — дітки
дівчина — дівча
качка — качечка
качата — качаточка
калина — калинонька
— Що означають слова, подані в другому стовпчику, тобто після тире?
— Перечитайте ці слова ще раз самостійно і подумайте, яка частинка в кожному слові надає йому такого значення.
— Чи доводилося вам чути подібні слова?
— Як вимовляють такі слова? (Ласкаво з любов'ю.)
3. Первинне сприймання твору.
— А тепер приготуйтеся слухати вірш Т. Г. Шевченка «Тече вода з-під явора» (с. 270 «Малий Кобзар»).
4. Перевірка сприймання твору учнями.
— Який настрій викликав у вас вірш?
— Про кого в ньому йдеться?
— Які куточки природи описані у вірші?
5. Читання вірша учнями. Бесіда за змістом прочитаного. Вибіркове читання
— Розгорніть «Малий Кобзар». Бачите, тут подано дві строфи (чотиривірша) вірша. Прочитайте їх.
— Прочитайте першу строфу.
— Де тече вода? Як про це сказано у вірші?
— Де плавають каченята? Як про це сказав поет? Зачитайте.
— Прочитайте другу строфу.
— Хто плаває з малими качаточками?
— Що мав на увазі поет, коли зазначив, що качечка РОЗМОВЛЯЄ 3 ДІТКАМИ СВОЇМИ?
6. Самостійне читання вірша учнями. Підготовка до словесного малювання.
— Прочитайте вірш самостійно. Подумайте, що б ви намалювали до цих строф вірша.
Вправа для зняття втоми очей.
- Очки вліво подивились –
Там нічого не змінилось.
Вправо повели зінички –
Ні зайчика, ні лисички.
Очки вгору, очки вниз,
Не лінуйся, посміхнись.
Очки сплять, вони втомились.
Знов відкрились, подивились.
Сплять – відкрились (2 рази)
І на цьому зупинились.
7. Словесне малювання. Порівняння підготовлених словесних малюнків із графічними, вміщеними в презентації.
— Отже, які малюнки ви б підготували до тих рядків вірша?
(Заслуховування відповідей дітей.)
— А тепер подивимося, які ж малюнки подані до цього вірша у презентації.
8. Підготовка до виразного читання вірша.
— Давайте подумаємо, із якою інтонацією слід читати цей вірш, у якому темпі? (Спокійно, не поспішаючи.)
— Прочитайте вірш ще раз самостійно. Які слова слід виділити голосом, де треба робити паузи.
9. Виразне читання вірша учнями ;
Прочитайте вірш виразно. Голосом виділяйте окремі слова в кожному рядку строфи, дотримуйтесь пауз.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Розширення уявлень дітей про вірші Т. Г. Шевченка, які покладені на музику.
— Вірші Т. Г. Шевченка настільки поетичні, мелодійні, що їх легко покласти на музику. Багато композиторів написали музику до віршів Т. Г. Шевченка. І вірші Т. Г. Шевченка, і пісні на його слова ви ще будете вивчати в наступних класах початкової, а потім середньої і старшої школи. А сьогодні послухаємо одну з них.
— Спочатку я вам прочитаю вірш «Садок вишневий коло хати». (Учитель читає вірш, бажано напам'ять.)
— А тепер послухайте пісню «Садок вишневий коло хати». (Звучить аудіозапис пісні на слова Т. Шевченка, музику М. Лисенка).
— Як бачите, композиторові вдалося передати настрій вірша.
2.. Узагальнююча бесіда про творчість Т. Г. Шевченка.
— Хто такий Т. Г. Шевченко?
— Чому його називають Великим Кобзарем?
— Що оспівував, до чого закликав поет у своїх віршах?
— Як народ шанує пам'ять поета?