Комунальний заклад «Василівський ліцей «Сузір’я»
Василівської міської ради Запорізької області
ТЕМА: Технологічний процес обпилювання та шліфування
Урок технічної праці у 5 класі
Вчитель: Маковоз А. В.
Василівка 2021р.
Тема : Технологічний процесс обпилювання та шліфування.
Ключові поняття: обпилювання, шліфування, рашпіль, шліфувальна шкурка, напилок.
Об’єкт праці: рухомі дитячі іграшки із фанери (проектні вироби)
Тип уроку: формування умінь та навичок.
Очікувані навчальні результати:
1. Уміння характеризувати процес обпилювання та шліфування.
2. Уміння добирати знаряддя праці для обпилювання та шліфування заготовок із деревини.
3. Мати навички практичного випилювання та шліфування фанери.
4. Уміння дотримуватись правил безпечної праці під час обпилювання та шліфування виробів із фанери.
План проведення уроку
І. Етап орієнтування.
1.Організаційна хвилинка
Перевірка готовності учнів до уроку та наявності у них робочого одягу.
2.Актуалізація знань учнів:
Вчитель ставить запитання:
3.Мотивація навчальної діяльності учнів.
Вчитель показує учням заготовку із фанери, яку відпиляли ножівкою. Заготовка має у місцях відпилу не рівні краї та шорстку поверхню. Діти визнають, що поверхня потребує подальшої обробки. Вчитель ставить запитання: «Діти, як ви гадаєте, чи можна покращити якість обробленої поверхні?». Учні робить висновок, що далі деталь треба обпилювати або шліфувати.
ІІ. Цілепокладання:
Вчитель показує учням рашпіль і шліфувальну шкірку та пояснює, що великі огріхи прибирають за допомогою рашпіля, а остаточну обробку, тобто чистову, виконують шліфувальними шкірками.
Вчитель: «Так от, діти, вивчивши сьогоднішню тему «Технологічний процес обпилювання та шліфування», ви зможете надавати виробам із деревини естетичного вигляду».
Вчитель, показуючи на дошку, повідомляє тему уроку, визначає мету та очікувані навчальні результати разом з учнями.
ІІІ. Проектування.
Вчитель пропонує учням таку модель уроку. Зміст практичної роботи на цьому уроці буде складатися із нанесення через копіювальний папір на листи фанери елементів рухомих іграшок. Потім учні будуть випилювати лобзиком ці заготовки та вирівнювати поверхню напилками або шліфувальною шкуркою. Учні будуть працювати по двоє з тим матеріалом, що знайшли на минулому уроці в Інтернеті. Елементи майбутніх іграшок мають різноманітні форми, відповідно процес обробки одних іграшок складніший, а інших простіший.
Проблемним питанням для учнів є правильний, обґрунтований вибір ріжучого інструменту (викружна пилка, звичайна ножівка, лучкова пила чи лобзик) для практичного випилювання заготовок. Також діти повинні усвідомити, використовуючи знання нового матеріалу, що великі нерівності на фанері (чорнову обробку) треба прибирати напилком, а маленькі (чистову обробку) - шліфувальною шкуркою. Перед початком практичної роботи, діти вибирають для себе більш оптимальний варіант обробки фанери.
ІV. Реалізація плану діяльності.
1. Вивчення нового матеріалу:
(нова тема подається вчителем за допомогою мультимедійної дошки, використовуючи комп’ютер та мережу Інтернет за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=tRVfYQPMGNQ , у супроводі коментування вчителя і практичного показу ним кожної поточної операції).
Після виготовлення деталей з деревинних матеріалів їх поверхні ретельно зачищають рашпілями і вигладжують шліфувальними шкурками.
Технологічний процес обробки поверхонь деталі за допомогою рашпілів називають обпилюванням. Рашпіль – це напилок з крупною насічкою, призначений для обробки м’яких матеріалів.
Рашпілі бувають двох видів: з прямою насічкою та з дуговою (вчитель показує на екрані). Завдяки великим впадинам між зубцями рашпіля з дуговою насічкою ним знімають значний шар матеріалу з поверхні заготовки. Дугоподібні зубці такого рашпіля врізаються у матеріал поступово, тому ним працювати легше, ніж рашпілем з прямою насічкою. Якщо в процесі роботи рашпіль забивається відходами, його очищають спеціальними щітками .
Під час роботи рашпілем необхідно стежити, щоб пальці руки, розміщені на хвостовику не потрапили між оброблювальною деталлю та корпусом напилка.
Технологічний процес вирівнювання нерівностей широких поверхонь наждачними шкурками називають шліфуванням. Шліфувальні шкурки виготовляють з тканини або цупкого паперу, на один бік яких наклеюють подрібнені частинки твердої речовини Чим дрібніші частинки, тим вища якість
оброблювальної поверхні.
Під час шліфування шкурку намотують на спеціальні колодки або застосовують спеціальні пристрої. Щоб не пошкодити оброблювальну поверхню на основу колодки необхідно закріплювати повсть або інший м’який матеріал.
Щоб зачистити дрібні деталі, їх рухають по шліфувальній шкурці Великі деталі шліфують переміщенням бруска з шліфувальною шкуркою уздовж поверхні заготовки.
Обпилювання та шліфування деталей виконують для того, щоб надати виробу красивого вигляду та високої якості. Після цього виконують оздоблювальні та опоряджувальні роботи, про які дізнаєшся при вивченні наступних параграфів.
Правила безпечної праці при обпилюванні та шліфуванні виробів з деревинних матеріалів
1. Користуватися лише справним інструментом (ручка рашпіля має бути міцно насаджена на його хвостовик. Вона не повинна мати тріщин, сколів, а кільце – міцно триматись на ручці).
2. Укріплювати ручку на хвостовику так, як показано на малюнках 1,2 :
3. Знімати ручку рашпіля так, як показано на малюнках 3,4,5,6.
4. Під час обпилювання та шліфування стежити, щоб пальці рук не попадали в проміжок між інструментом та оброблювальною деталлю.
5. Бути уважним, не відволікатися під час роботи.
6. Тирсу та інші відходи прибирати щіткою-зміталкою. Забороняється здмухувати їх або змітати рукою.
Запитання для закріплення:
1.Який інструмент використовується для обпилювання деревини?
2. Яким інструментом виконують чорнову обробку деревини, а яким чистову?
3. Які правила техніки безпеки треба використовувати під час обпилювання та шліфування?
4. Яку операцію називають обпилюванням?
Закріпивши новий матеріал, учні приступають до практичної роботи, повторивши правила безпечної праці під час пиляння деревних матеріалів ножівкою або лобзиком.
Практична робота:
Обладнання і матеріали: верстак столярний, шліфувальна шкурка, щітка-зміталка, лінійка, кутник, лобзик, різні типи ножівок.
Форма роботи: Учні поділені на групи по два чоловіка. Кожна група виготовляє різний виріб.
Послідовність виконання роботи:
1. Підготуйте альбомні листи з нанесеними на них елементами рухомих іграшок із фанери.
2. Доберіть необхідний інструмент.
3. Виконайте копіювання зображень на листі фанери.
4. Випиляйте заготовку потрібним ріжучим інструментом.
5. Перевірте якість обробки прямолінійних контурів “на просвіт” за допомогою лінійки та кутника :
5. Обробіть поверхню шліфувальною шкуркою.
6. Перевірте якість виробу, відповідність установленим розмірам.
Діти приступають до практичної роботи, а вчитель у процесі практичної роботи проводить колективне та індивідуальне інструктування учнів з прийомів різання, обпилювання та шліфування фанери. Вчитель здійснює контроль і корекцію вмінь та навичок виконання учнями роботи. Також слідкує за дотриманням учнями правил техніки безпеки. Під кінець роботи діти прибирають свої робочі місця щітками.
V. Контрольно-оцінювальний
Після закінчення практичної роботи, діти проводять самоконтроль якості виготовлених заготовок між групами, оцінюють один одного оцінки.
Для закріплення нового матеріалу, вчитель ставить учням запитання:
1.Чи можна вважати шліфування і обпилювання одним із видів різання деревини?
2. Чому обпилювати і шліфувати фанеру потрібно вздовж волокон?
3. Що впливає на якість обпилювання та шліфування виробів із деревних матеріалів?
4. Чим повинно бути обладнане робоче місце для обпилювання і шліфування?
5. Що спільного і в чому різниця між ножівкою та рашпілем?
Підводячи підсумок уроку, вчитель повертається до очікуваних навчальних результатів, з’ясовують чи досягнуто поставлених цілей. Враховуючи якість і охайність виробу, що виконувався на практичній роботі, враховуючи відповіді дітей за теоретичними питаннями, результати само оцінювання учнів, вчитель виставляє остаточні оцінки за урок.
Домашнє завдання:
Достатній рівень:
Високий рівень: