Урок супроводжується показом мультимедійної презентації
Тема. Доба Мейдзі в Японії. Крах політики самоізоляції. Реформування економічного та суспільно-політичного життя.
Мета: ознайомити учнів з основними напрямками соціально-економічного й політичного розвитку Японії; продовжувати вчити встановлювати хронологічну послідовність подій; аналізувати особливості розвитку Японії епохи Мейдзі; характеризувати Конституцію 1889 р.; розвивати вміння застосовувати та пояснювати терміни та поняття: «сьогунат»,«самурай», «мелітаризація», «революція Мейдзі». Виховувати інтерес до вивчення історії країн сходу.
Історичні діячі: Токуґава, Муцухіто.
Основні події:
• 1867–1868 рр. — революція Мейдзі та громадянська війна;
• 1889 р. — прийняття Конституції Японії;
• 1894–1895 рр. — японо-китайська війна.
Обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий матеріал.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація знань учнів.
1. Співвіднесіть дати та події..
2. Історичний диктант
ІІІ . Мотивація навчальної діяльності
До середини XIX ст. Японія була закритою для іноземців, жила і розвивалася за своїми традиціями. Наприкінці XIX ст. завершився розподіл світу між провідними державами, склалася світова колоніальна система. Величезні території Азії та Африки були перетворені на колонії та напівколонії.
Тільки Японія зберегла свою незалежність, причому не тільки зберегла незалежність, але й сама незабаром перетворилася на велику колоніальну державу. Яким чином це стало можливим? Ми зясуємо на уроці, та дамо відповідь на проблемне питання уроку:
« Які наслідки для Японії мало її «відкриття» іноземцям?
ІV . Вивчення нового матеріалу
І. Реформи епохи Мейдзі
1. Давайте пригадаємо як розвивалися подіїї в Японії у ХVІІ ст. ( повідомлення учня).
2. Робота з поняттями.
Сьогун – полководець, воєначальник
Самураї – вищий стан японського суспільства, воїни
Мікадо – імператор Японії
Синтоїзм – японська релігія
У той час, коли Європа йшла шляхом капіталістичного розвитку, в Японії, здавалося, зупинився час. Влада, як і раніше, була у сьогуна, який усунув імператора від реальної влади.
Імператор був затворником у своєму палаці і володів лише релігійною владою. Самураї існували за рахунок панщини та оброку з селян, панувала цехова система.
3. Робота з документом - прочитати документ і відповісти на питання.
Текст 1. І. А. Гончарова «Фрегат «Паллада»».
«Іноземцям здається, що в разі, якщо вдасться досягти поступок з боку уряду Японії, з японським народом не буде великих клопотів. Він відчуває сильну потребу у розвитку. Порядні люди, особливо серед перекладачів, що спілкувалися з європейцями, нудьгують через відсутність розумового та етичного життя. Нижчий клас теж із заздрістю і здивуванням розглядає наші судна, людей, просить у нас вина, п’є жадібно горілку, хапає кинутий шматок хліба, з дитячою цікавістю вдивляється у дрібниці, ловить на льоту у своїх човнах якусь ганчірку, ховає... Та й вищий клас, здається, обтяжений відчуженням від світу і своїм сонним, безплідним життям... Варто лише кинути заклик — і японці натовпом вирвуться з воріт своєї в’язниці...»
Запитання
1. Що вважає автор в’язницею для японців?
У сер. 19 ст. Японія потрапляє в поле зору США, європейських держав та Росії. Насамперед Японія цікавила США як перевалочна база американських суден у Тихому океані. Ще в 1853 р. американці зробили спробу встановити із США дипломатичні відносини.
4. Повідомлення учня про висадку Перрі на о.Хонсю.
Т.ч. Японія у 1854 р. змушена була відкрити свою країну для іноземців, впроваджувати політику відкритих дверей.
5. Розповідь вчителя.
Слід відмітити особливості японської цивілізації, що не дали змоги завоювати країну на зразок Китаю чи Індії:
Проникнення європейців та американців до Японії підірвало авторитет влади сьогуна, що призвело до громадянської війни у країні.
У 1866 р. помер сьогун Ємоті, який уособлював світську владу, у 1867 р. помер
імператор Комей, який обіймав релігійну владу. У країні спалахнула боротьба за владу.
Нового 14 - річного імператора Муцухіто підтримували городяни, селяни, самураї півдня країни, які розуміли необхідність нових перетворень у країні.
У січні 1868 війська імператора розгромили війська сьогуна, а в травні вступили до столиці сьогуна Токіо (Едо). Так імператор поєднав світську і духовну владу. Роки його правління (1868 – 1912 рр.) отримали назву «Мейдзі», що означає «просвічене правління».
Імператора коронували в 1868 р. Прихід його до влади започаткував радикальні соціальні, політичні та економічні зміни в японському суспільстві.
6. Робота в парах з підручником.
Учні самостійно знайомляться з відповідним текстом підручника й заповнюють таблицю «Реформи 1870 – 1880 рр. в Японії». Ст.148
Назва реформи |
Зміни
|
Наслідки
|
Аграрна |
Земля передана селянам на умовах оренди. Селяни отримали право передавати землю за спадком Проте 3 відсотковий податок виявився для селян непідйомним |
Обмежено крупне землеволодіння. Створені умови для товарного виробництва, промисловість отримала дешеву робочу силу
|
Військова |
Запровадження загальної військової повинності |
Відкриття військових навчальних закладів Збільшена військова потужність країни
|
Адміністративна
|
Ліквідація князівств, введення префектур |
Створена централізована держава
|
Освітня |
Запровадження обов’язкової початкової освіти. Відкриття університету в Токіо |
Можливість здобуття освіти за кордоном, освіта доступна жінкам
|
Фінансова
|
Введення єдиної грошової одиниці - єни
|
Зміцнення фінансової системи. Створення банків. Зміцнення централізації держави
|
Судова |
Введення єдиної судової системи |
Зміцнення централізації держави
|
ІІ. Особливості економічного розвитку
1. Розповідь вчителя.
Реформи, здійснені в 70-80 рр. ХІХ ст. дали могутній поштовх до стрімкого розвитку промисловості і с/г., сформували особливу систему японської модернізації.
Особливості економічного розвитку.
- Створення державних підприємств суднобудівної, текстильної, гірничої , залізничної промисловості
- Скасування утримання князів, заміна його одноразовою виплатою, на яку можна було створити підприємство
- Кредитування військової промисловості, створення флоту
- Створення монополій за родинним принципом: “Міцуї”, “Міцубісі”, “Ясуда”, “Фрукава”
2. Робота з документом – вчитель читає документ, учні відповідають на питання.
Особливості промислового розвитку Японії
«...Доля Китаю була для правителів Мейдзі постійним нагадуванням про зовнішню небезпеку... Лідери уряду Мейдзі міркували приблизно так: «Що нам необхідно, щоб уникнути долі Китаю? Сучасна армія і флот. Від чого залежить створення і склад сучасних збройних сил? Головним чином від важкої промисловості, машинобудування, гірської промисловості, суднобудування — одним словом, від промисловості, що має стратегічне значення. Таким чином, перша стадія індустріалізації Японії була тісно пов’язана з військовою проблемою, і вже у цей період визначився напрям її подальшого розвитку... його довірою...»
Якщо економіка країни переслідує військові цілі, то яких рис вона набирає? (мілітаризму).
Запитання
1. Як ви вважаєте, чому основна увага в економічному розвитку Японії приділялася мілітаризації промисловості?
ІІІ. Конституція Японії 1889 р.
Розгляньте схему політичного устрою Японії, та опрацювавши витяги з тексту Конституції охарактеризуйте повноваження імператора і парламенту.
Робота з документом - прочитати документ і відповісти на питання.
Конституція Японії 1889 р.
Розділ I. Про імператора
1. Японська імперія управляється єдиною на всі часи імператорською династією...
3. Персона імператора священна і недоторканна.
4. Імператор — глава держави, він володіє верховною владою і здійснює її відповідно до ухвал чинної конституції.
5. Імператор здійснює законодавчу владу у згоді з імперським парламентом...
Розділ II. Про права та обов’язки підданих.
19. Будь-який японський підданий має однаковий доступ до цивільних і військових посад і до будь-якої іншої публічної служби...
22. Японським підданим надається в установлених законом межах свобода вибору і зміни місце проживання.
23. Ніхто з японських підданих не підлягає арешту, ув’язненню, виклику на допит або покарання інакше як згідно із законами...
27. Власність кожного японського підданого недоторканна. Вилучення, необхідні на користь суспільної користі, визначаються законом...
29. Японські піддані користуються в установлених законом межах свободою слова, друку, зборів і союзів...
Розділ III. Про імперський парламент
33. Імперський парламент складається з двох палат: палати перів і палати депутатів.
34. Палата перів відповідно до указу про палату перів складається з членів імператорської родини, з носіїв дворянських титулів та осіб, призначених до неї імператором...
37. Жоден закон не може бути виданий без схвалення імперського парламенту.
38. Обидві палати голосують за пропоновані урядом законопроекти. Кожній з них належить також право законодавчої ініціативи...
Розділ VI. Про фінанси
64. Державні доходи і витрати повинні затверджуватися імперським парламентом у формі річного бюджету».
Запитання
1. Назвіть органи законодавчої влади.
2. Хто володів виконавчою владою?
3. Назвіть демократичні права жителів Японії.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
1. Вправа «Встав пропущене слово».
У 1854 році Японія змушена була оголосити політику “……… ………..”. Втручання іноземців у справи країни та складна внутрішня обстановка зумовили у країні …………. війну. Результатом став прихід до влади нового імператора ……….. Доба його правління отримала назву “……….. …………” Новий імператор поєднав …………. владу та ………………… Проведені в країні реформи сприяли ……………… промисловості. Конституція Японії була прийнята в ………….
( відкритих дверей, громадянську, Муцухіто, епоха Мейдзі, світську та релігійну, розвитку, 1889 р.)
ІV. Підсумок.
Відповідь на проблемне питання
Т.ч. відкриття Японії призвело до спроб більш сильних держав підкорити її. Але реформи Мейдзі дали змогу країні зміцнити своє становище та взяти курс на модернізацію.
У розвитку Японії було вдало поєднано досвід, традиції і досягнення Сходу і Заходу. Разом з тим мілітаризація економіки перетворила Японію на небезпечне джерело агресії.
V. Домашнє завдання
1. Прочитати § 24 підручника.
2. Скласти короткі тези до теми «Зовнішня політика Японії»
3. ст. 150, завд.ІІІ (а,б*)