1
Тема 6. Транспорт речовин.
Урок: Кров, її склад та функції.
Мета уроку: сформувати в учнів поняття про внутрішнє середовище організму, його склад, відносну сталість. Ознайомити учнів зі значенням крові та її складом;
продовжити формування вмінь і навичок роботи в групах, з презентаціями, додатковою літературою та інтернет ресурсами.
Хід уроку.
І. Актуалізація навчання та мотивація навчання.
Мефістофель, пропонуючи Фаусту підписати угоду з «нечистою силою», казав: «ЇЇ (кров), слід знати, зовсім особливий сік». У цих словах відображено містичну віру в неї (кров) як у щось таємниче.
Їй (крові) приписували могутню силу: нею скріплювали священні клятви, жерці змушували своїх дерев’яних них ідолів плакати нею, давні греки приносили її у жертву своїм богам. Деякі філософи вважали її і душу одним і тим самим.
Починаючи цю тему, ми з вами дізнаємося багато цікавого про кров та її склад та функції.
ІІ Вивчення нового матеріалу.
Клод Бернар (1813–1878) – відомий французький лікар і фізіолог, досліджував функції крові, залози секреції, процеси теплоутворення, електричні явища в тканинах, дію отрут на організм тощо. Вивчивши роль рідин в організмі, дійшов висновку, що сталість внутрішнього середовища є необхідною умовою життєдіяльності.
Внутрішнє середовище організму людини утворюють кров, тканинна рідина й лімфа. Вони між собою тісно взаємозв’язані. Кров
транспортує кисень і поживні речовини до клітин, але безпосередньо
з ними не контактує. Усе необхідне для життя клітини одержують
з рідини, що оточує їх. Це тканинна рідина. Вона утворюється з рідкої частини крові, що постійно просочується крізь стінки кровоносних судин у міжклітинний простір. У цей самий простір потрапляють і продукти життєдіяльності клітин. Щоб запобігти їх надлишку, тканинна рідина постійно дренує в лімфатичні капіляри, де з неї формується лімфа.
Завдання І.
Поміркуйте!
Завдання ІІ.
Якби хтось вирішив підрахувати їх, то рахуючи по 100 клітин за хвилину, він провів би за цим заняттям 450 тис. років.
Якщо їх скласти в ряд, то відстань становитиме 2500 км – майже, як від Києва до Парижу.
Завдання ІІІ (практичне)
Лабораторна робота № 1
МІКРОСКОПІЧНА БУДОВА КРОВІ ЛЮДИНИ
Мета роботи: розвивати уміння спостерігати, розпізнавати та описувати формені елементи крові людини.
Обладнання: мікроскопи, мікропрепарати крові людини.
Хід роботи
1. Розгляньте під мікроскопом мікропрепарат крові людини. За якими ознаками розпізнають еритроцити, лейкоцити та тромбоцити?
2. Переведіть мікроскоп на велике збільшення та порівняйте розміри, наявність ядра, форму клітин крові.
3. Замалюйте в зошиті формені елементи крові, дотримуючись їхнього співвідношення в розмірі.
Заповніть у робочому зошиті таблицю.
Поміркуйте!
У холоднокровних тварин (пойкілотермних) за невеликої потреби в кисні дуже великі еритроцити. Наприклад, у саламандри їх видно неозброєним оком. Еритроцити людини в три рази менші за еритроцити жаби. Як вони можуть забезпечити потреби у кисні людини, якщо такі маленькі? (Скористуйтеся інформацією з додаткових ресурсів)
Завдання ІV
Підготуйте відповіді на запитання:
3. Які є формені елементи крові?
4. Чому кров є сполучною тканиною?
5. У чому виявляється відповідність будови формених елементів крові людини їх функціям?
(Використайте презентацію до уроку)
ІІІ Закріплення вивченого та запис домашнього завдання.