Урок. Тема: "Основи рятувальних та інших невідкладних робіт"

 

ПЛАН - КОНСПЕКТ

проведення заняття з учнями 11 класу з предмету «Захист  України»

 

РОЗДІЛ VІ.    ОСНОВИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

  

Тема:  Основи рятувальних та інших невідкладних робіт.

 

Мета:

ознайомити учнів з порядком проведення робіт при ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій рятуванні та інших невідкладних робіт;

виховання в учнів відповідального ставлення до рятувальних та інших невідкладних робіт.        

Навчальні питання:

1.     Основи проведення рятувальних і інших невідкладних робіт.
2.     Особливості проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження.

 

 

Метод проведення: розповідь, бесіда.

Місце проведення: кабінет.

Час: 45 хв.

Матеріальне забезпечення:

1.     Закон України “Про захист населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”.
2.     Закон України “Про аварійно-рятувальні служби”.
3.     Закон України “Про цивільну оборону України”.
4.     Закон України “Про захист населення від інфекційних хвороб”.

Міжпредметні зв’язки: фізична культура.

 

 

Хід уроку

1.                    Організаційний момент (3 хв.)

Шикування учнів в одну (дві) шеренги, перевірка зовнішнього стану учнів, рапорт вчителю (тренування декілька разів ( у разі потреби ).

ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів (5 хв.)

Перевірка вивчення і виконання домашнього завдання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу    (30 хв.)

Сутність рятувальних та інших невідкладних робіт - це

усунення безпосеред­ньої загрози життю та здоров'ю людей,

відновлення життєзабезпечення населення,

запобігання або значне зменшення матеріальних збитків.

Рятувальні та інші не­відкладні роботи включають також усунення пошкоджень, які заважають прове­денню рятувальних робіт, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт.

Рятувальні та інші невідкладні роботи (РІНР) поділяють на рятувальні роботи і невідкладні роботи.

До рятувальних робіт відносяться:

розвідка маршруту руху сил, визначення обсягу та ступеня руйнувань, розмірів зон зараження, швидкості і напрямку розповсюдження зараженої хмари чи пожежі;

локалізація та гасіння пожеж на маршруті руху сил та на ділянках робіт;

визначення об'єктів і населених пунктів, яким безпосередньо загрожує небезпека;

визначення потрібного угрупування сил і засобів запобігання і локалізації небезпеки;

пошук уражених та звільнення їх з-під завалів, пошкоджених та палаючих будинків, із загазованих та задимлених приміщень;

розкриття завалених захисних споруд та рятування з них людей;

надання потерпілим першої допомоги та евакуація їх (при необхідності)
у лікувальні заклади;

вивезення або вивід населення із небезпечних місць у безпечні райони;

організація комендантської служби, охорона матеріальних цінностей і гро­мадського порядку;

відновлення життєздатності населених пунктів і об'єктів;

пошук, розпізнавання і поховання загиблих;

санітарна обробка уражених;

знезараження одягу, взуття, засобів індивідуального захисту, територій, споруд, а також техніки;

соціально-психологічна реабілітація населення. 

     До невідкладних робіт відносяться:

прокладання колонних шляхів та улаштування проїздів (проходів) у за­валах та на зараженій території;

локалізація аварій на водопровідних, енергетичних, газових і технологічних мережах;

ремонт та тимчасове відмовлення роботи комунально-енергетичних систем і мереж зв'язку для забезпечення рятувальних робіт;

зміцнення або руйнування конструкцій, які загрожують обвалом, без­печному веденню робіт;

Рятувальні та інші невідкладні роботи здійснюються у три етапи.

На першому етапі вирішуються завдання:

щодо екстреного захисту населення;

з запобігання розвитку чи зменшення впливу наслідків;

з підготовки до виконання РІНР.

Основними заходами щодо екстреного захисту населення є:

оповіщення про небезпеку;

використання засобів захисту;

додержання режимів поведінки;

евакуація з небезпечних у безпечні райони;

здійснення санітарно-гігієнічної, протиепідемічної профілактики і надання медичної допомоги;

локалізація аварій;

зупинка чи зміна технологічного процесу виробництва;

попередження (запобігання) і гасіння пожеж. 

На другому етапі проводяться:

пошук потерпілих;

витягання потерпілих з-під завалів, з палаючих будинків, пошкоджених транспортних засобів;

евакуація людей із зони лиха, аварії, осередку ураження;

надання медичної допомоги;

санітарна обробка людей;

знезараження одягу, майна, техніки, території;

проведення інших невідкладних робіт, що сприяють і забезпечують здійснення рятувальних робіт.

На третьому етапі

вирішуються завдання щодо забезпечення життєдіяльності населення у районах, які потерпіли від наслідків НС:

відновлення чи будівництво житла;

відновлення енерго-, тепло-, водо-, газопостачання, ліній зв'язку;

організація медичного обслуговування;

забезпечення продовольством і предметами першої необхідності;

знезараження харчів, води, фуражу, техніки, майна, території;

соціально-психологічна реабілітація;

відшкодування збитків;

знезараження майна, території, техніки.

Відновлювальні роботи підрозділи МНС не виконують, їх здійснюють спеціально створені підрозділи (бригади).

Залежно від рівня надзвичайної ситуації (загальнодержавного, регіонального, місцевого чи об'єктового) для проведення РІНР залучаються сили і засоби цивільної безпеки центрального, регіонального або об'єктового підпорядкування.

При аваріях на радіаційно-небезпечних об'єктах.

При радіаційних аваріях викинуті із реактора радіонукліди піднімаються в атмосферу і переносяться у ви­гляді аерозолів на значну відстань. Потім вони випадають разом з пилом і дощем на місцевість, утворюючи обширні зони радіоактивного забруднення, які є небезпечни­ми для людей і навколишнього середовища.

Ступінь радіаційної небезпеки для населення визначається кількістю і складом радіонуклідів, викинутих у зовнішнє середовище, відстанню від місця аварії до населеного пункту, мете умов і пори року в час аварії.

Організація і проведення РІНР при аварії на АЕС полягає у вико­нанні заходів, до яких відносяться:

оповіщення населення про аварію і постійне його інформування про наявну обстановку та порядок дій в даних умовах;

використання засобів колективного і індивідуального захисту;

організація дозиметричного контролю;

проведення йодної профілактики населення, що опинилося в зоні радіоактивного зараження;

введення обмеженого перебування населення на відкритій місцевості (режими радіаційного захисту);

здійснення евакуації населення (за розпорядженням Уряду) та інші заходи.

Після евакуації населення приступають до дезактивації території і техніки. 

При аварії на хімічно-небезпечних об’єктах (ХНО) з викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин (СДОР).

При виникненні осередку хімічного ураження негайно оповіщаються робітники, службовці та населення, які опинилися в зоні зараження і в районах, яким загрожує небезпека зараження. Висилається радіаційна, хімічна і медична розвідка для уточнення місця, часу, типу і концентрації СДОР, визначення межі осередку ураження (зони зараження) та напрямку розповсюдження зараженого повітря. Готуються формування для проведення рятувальних робіт. На підставі даних, отриманих від розвідки та інших джерел, начальник ЦЗ об'єкта приймає рішення, особисто організовує проведення рятувальних робіт і заходів щодо ліквідації хімічного зараження.

Для ліквідації наслідків хімічного зараження та проведення рятувальних робіт у першу чергу залучаються санітарні дружини, зведені загони (команди, групи), команди (групи) знезараження, формування механізації. Спочатку в осередок вводяться санітарні дружини, формування радіаційного і хімічного захисту, охорони громадського порядку та ін.

Особовий склад формувань забезпечується засобами індивідуального захисту, антидотами, індивідуальними протихімічними пакетами та підготовляються до порядку дій в осередку ураження.

В осередку хімічного ураження, перш за все, надається допомога потерпілим (ураженим), проводиться відбір за складністю поранення та організовується евакуація в медичні установи. Осередок ураження оточується — здійснюється знезараження місцевості, транспорту, споруд, а також санітарна обробка особового складу формувань і населення. В першу чергу, надягаються протигази на уражених, їм надається перша медична допомога, вводячи антидоти.

Формування знезаражування дегазують проїзди та переходи, територію, споруди, техніку, чим забезпечують дії інших формувань, а також виведення населення із осередку хімічного ураження.

Необхідно завжди пам'ятати, що при проведенні рятувальних робіт в осеред­ку хімічного ураження можливий застій зараженого повітря в підземних спорудах, приміщеннях, парках, закритих дворах, а також розповсюдження його по трубопроводах та тунелях. Тому після завершення рятувальних робіт або заміни формувань направляються на пункти спеціальної обробки. Пункти спеціальної обробки розгортаються на незараженій території (місцевості) та поблизу маршрутів виходу формувань і населення.

В осередку бактеріологічного (біологічного) ураження

Роботи здійснюються за рішенням старшого начальника ЦЗ. Роботами щодо ліквідації бактеріологічного осередку керує начальник ЦЗ об'єкта, а організацією та проведенням медичних заходів — начальник медичної служби.

В осередку бактеріологічного (біологічного) ураження організовуються та проводяться:

бактеріологічна розвідка та індикація бактеріальних засобів;

карантинний режим або обсервація у відповідності з рішенням старшого начальника;

санітарна експертиза;

контроль зараження продовольства, харчової сировини, води та фуражу, їх знезараження;

протиепідемічні, санітарно-гігієнічні, спеціальні профілактичні, лікувально-евакуаційні, протиепізоотичні, ветеринарно-санітарні заходи, а також санітарно-роз'яснювальна робота.

При організації робіт щодо ліквідації осередку бактеріологічного (біологіч­ного) ураження враховуються:

здатність бактеріальних засобів спричиняти інфекційні захворювання серед людей і тварин;

здатність деяких мікробів і токсинів тривалий час зберігатися у зовніш­ньому середовищі;

наявність та тривалість інкубаційного періоду виявлення хвороби;

складність лабораторного виявлення застосованого збудника та тривалість визначення його виду;

небезпечність заражений особового складу формувань та необхідність застосування засобів індивідуального захисту.

У випадку виявлення ознак застосування бактеріальних засобів у район негайно висилається бактеріологічна розвідка. На підставі отриманих даних встановлюється зона карантину або зона обсервації, намічається обсяг та послідовність проведення заходів, а також порядок використання сил та засобів для ліквідації осередку бактеріологічного (біологічного) ураження. Карантинний режим установлюють з метою недопущення розповсюдження інфекційних захворювань за межі осередку. Ізоляційно-обмежуючі міри при обсервації менш суворі, чим при карантині.

У всіх випадках в осередку бактеріологічного (біологічного) ураження одне із першочергових заходів — проведення профілактичного лікування населення від особливо небезпечних інфекційних хвороб. Для цього застосовуються анти­біотики широкого спектру дії та інші препарати, що забезпечують профілактич­ний і лікувальний ефект, а також препарати, що є в індивідуальній аптечці АІ-2.

Після того, як буде визначено вид збудника, проводиться екстрена профілак­тика - застосування специфічних для даного захворювання препаратів: антибіотиків, сивороток та ін., своєчасне застосування яких зменшить кількість жертв і буде сприяти прискореній ліквідації осередку ураження.

Для проведення заходів з ліквідації осередку бактеріологічного ураження залучаються в першу чергу, сили і засоби, які опинилися на території осередку, в тому числі санітарно-епідемічні станції (СЕС), ветеринарні станції, пересувні протиепідемічні загони, спеціалізовані протиепідемічні бригади, лікарні, поліклініки та інші медичні і ветеринарні установи та формування. Якщо цих сил і засобів недостатньо, то залучаються сили і засоби медичної та інших служб ЦЗ, які знаходяться за межами осередку. Перед введенням в осередок ураження прово­дяться заходи щодо забезпечення захисту особового складу формувань від інфекційних захворювань.

Формування, загального призначення, залучаються для виявлення хворих та підозрілих на захворювання та їх ізоляцію, проведення знезараження території, будівель і споруд, санітарної обробки людей, дезінфекція одягу. В зоні карантину здійснюється суворий контроль за дотриманням населенням установленого режиму поведінки, виконують інші заходи.

Інфекційних хворих госпіталізують і лікують в інфекційних лікарнях в осеред­ку ураження, або розгортають тимчасові інфекційні стаціонари. Якщо необхідно, то хворих з особливо небезпечними інфекціями евакуюють спеціальними групами.

Осередок бактеріологічного (біологічного) ураження вважається ліквідованим після того, як з моменту виявлення останнього хворого пройде час, що дорівнює максимальному терміну інкубаційного періоду для даного захворювання.

Особливості проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження.

Організувати і провести РІНР в осередку комбінованого ураження набагато складніше, ніж в осередках радіаційного (ядерного), хімічного або бактеріологічного (біологічного) ураження. Це пояснюється складністю обстановки, яка може виникнути внаслідок застосування противником ядерної, хімічної і бактеріологічної зброї або при одночасному виникненні аварії на АЕС, хімічно небезпечному об'єкті.

З метою досягнення максимальних результатів РІНР в осередку комбінованого ураження організовують та безперервно ведуть усі види розвідки. До визначення виду застосованих противником бактеріальних засобів усі заходи організовуються в режимі захисту від особливо небезпечних інфекційних захворювань. Дані, які поступають від розвідки негайно використовують для найбільш ефективного застосування наявних сил і засобів, і проведення режимних заходів щодо ізоляції осередку комбінованого ураження від районів, що його оточують. Проводять екстрену профілактику особового складу формувань та уражених, евакуйовують все населення із зон хімічного зараження на незаражену територію, яка знахо­диться в межах зони карантину, проводять дегазацію, дезінфекцію, а при необхід­ності і дезактивацію шляхів евакуації, важливих ділянок території, споруд і транс­порту, організовують і проводять санітарну обробку усіх видів зараження.

Головні зусилля розвідки спрямовуються на виявлення типу, концентрації та напрямку розповсюдження хімічних отруйних речовин, радіоактивної хмари, способів застосування та встановлення збудників інфекційного захворювання, меж зон радіоактивного, хімічного і бактеріологічного (біологічного) зараження.

На основі аналізу даних розвідки начальник ЦЗ об'єкта уточнює своє рішення і ставить завдання на проведення рятувальних робіт формуванням.
В осередку комбінованого ураження в першу чергу визначають найбільш небезпечний уражаючий фактор, який несе найбільшу загрозу ураження, та вживають негайних заходів щодо відвернення або зниження до мінімуму його дії, а потім приступають до ліквідації наслідків дії усіх інших уражаючих факторів в обстановці, яка виникла. 

При організації проведення РІНР і визначенні їх обсягу враховуються особливості, характерні лише для осередку комбінованого ураження. Особовий склад формувань обов'язково повинен використовувати засоби індивідуального захисту органів дихання та шкіри, а також мати запасні протигази для одягання на уражених.

Робота в літній час помітно знизить темпи РІНР. Допустимий час перебу­вання в засобах захисту може бути досить коротким. Наприклад, при температурі повітря +30 °С і вище тривалість перебування в осередку складає 15 хвилин, при +25-29 °С - ЗО хв.; при +20-24 °С - 48 хв.; при +15-19 °С - 2 години; при +15 °С та нижче - 3 години. Значне скорочення тривалості роботи змін в осеред­ку комбінованого ураження і залучення значної кількості сил для проведення дезінфекції і дератизації, а при необхідності і дезактивації території, споруд, обладнання, транспорту і проведення санітарної обробки людей потребує збільшення чисельності формувань.

Наявність травмованих одночасно кількома уражаючими факторами дуже ускладнює надання їм медичної допомоги і транспортування в лікувальні заклади. Тому виконання своїх завдань в осередку комбінованого ураження формування здійснюють з урахуванням цих особливостей. Населення залежно від виду і важ­кості ураження — радіоактивного, хімічного чи біологічного — підлягає медичному сортуванню (ділиться на групи і потоки), що виключає розповсюдження зараження при наданні медичної допомоги.

Встановлюється жорсткий контроль за:

виконанням формуваннями робіт із знезараження маршрутів евакуації, території, майна, техніки;

проведенням проти­епідемічних, спеціальних профілактичних та санітарно-гігієнічних заходів;

дотримуванням заходів безпеки, а також за своєчасною зміною формувань.

Зміна формувань проводиться при суворому дотриманні режимних заходів. Замінені формування виводяться в райони, призначені старшим начальником, де проводять їх спеціальну обробку (в межах зони карантину або обсервації).

Особливість аварійних робіт в районах стихійного лиха.

Стихійні дії сил природи, поки що не завжди підвладні людині, наносять економіці держави та населенню значні збитки. Стихійні лиха виникають несподівано і можуть руйнувати будинки та споруди, нищити матеріальні цінності, порушувати процеси виробництва, призводити до загибелі людей і тварин.

За характером своєї дії на об'єкти окремі явища природи можна прирівняти до дії деяких уражаючих факторів сучасних видів зброї. Наприклад, для ліквідації наслідків стихійного лиха залучаються формування загального при­значення, аварійно-рятувальні підрозділи МНС, формування служб ЦЗ, а також військові частини та інші силові структури України.

Основне завдання формувань при ліквідації наслідків стихійного лиха - рятування людей і матеріальних цінностей. Характер та порядок дій формувань при виконанні цього завдання залежить від виду стихійного лиха, обстановки, що склалася, кількості та підготовленості задіяних сил ЦЗ, пори року та доби, погодних умов та інших факторів.

Успіх дій формувань в значній мірі залежить від своєчасної організації та проведення розвідки і від урахування конкретних умов обстановки, що склалася.

В районі стихійного лиха розвідка визначає: межі району лиха та напрямок його розповсюдження, об'єкти та населені пункти, яким загрожує небезпека, місця нагромадження людей, шляхи введення сил та техніки, стан і характер руйнувань будинків та споруд, стан людей у пошкоджених будівлях, характер і місця аварій на комунально-енергетичних мережах, обсяг робіт щодо їх локалізації і ліквідації.

До складу розвідувальних формувань бажано залучати людей, які знають дану місцевість, розташування об'єкта, комунальних мереж і специфіку виробництва. Якщо виробництво потенційно небезпечне то у склад розвідки залучають спе­ціалістів-хіміків, дозіметристів та медичних працівників.

У зв'язку з раптовим виникненням стихійних лих та аварій оповіщення особового складу формувань ЦЗ, їх збір, укомплектування, оснащення, створення угрупування сил проводяться у найкоротші терміни.

В першу зміну сил ЦЗ залучаються, як правило, формування того об'єкта, де сталося лихо (аварія) з метою попередити (запобігти) виникнення катастрофічних наслідків, відвернути або значно зменшити людські і матеріальні втрати (збитки). Командири формувань постійно інформуються про зміну обстановки в районі робіт щоби вчасно вносити уточнення або ставити нові завдання підлеглим.

Для ліквідації наслідків землетрусів залучаються формування МНС та комунальних служб, оснащені інженерною технікою (бульдозерами, екскаваторами, кранами, домкратами, бензорізами) та іншою потужною технікою і інструментом.

При проведенні РІНР у районі землетрусу в першу чергу:

витягують людей із-під завалів, із зруйнованих та палаючих будинків і надають їм першу медичну допомогу;

влаштовують проїзди (переходи) у завалах;

локалізують та усувають аварії на інженерних мережах, які загрожують життю людей або перешкоджають проведенню рятувальних робіт;

валять або зміцнюють конструкції будинків і споруд, що загрожують обвалом;

обладнують пункти збору потерпілих та медичні пункти;

організовують водопостачання.

Послідовність та терміни виконання робіт встановлює керівник ЦЗ населеного пункту (об'єкта), який опинився у районі землетрусу.

Під час повені

Для проведення рятувальних робіт залучаються аварійно-рятувальні формування, а також відомчі спеціалізовані підрозділи, оснащені плавзасобами, санітарні дружини і пости, гідрометеорологічні пости та інші формування ЦЗ. Рятувальні роботи при повені спрямовані на пошук людей на затопленій місцевості та евакуація їх у безпечні райони.

Невеликим групам людей, що знаходяться у воді, скидають рятувальні круги, дошки, жердини і інші плаваючі предмети, враховуючи течію води, напрямок вітру, витягують їх на плавзасоби і евакуюють у безпечні райони. Для вивезення великих груп людей використовують баржі, теплоходи, катери, вибирають та позначають місця посадки або обладнують причали.

Людям, які знаходяться на крижині, подають мотузку, дошки, драбину, жердину і витягують у безпечне місце. Наближатися до людей, що знаходяться в ополонці, необхідно повзком з розкинутими ногами і руками та опираючись на дошки або драбину. Із напівзатоплених будинків, дерев чи інших місцевих предметів людей рятують на плавзасобах, що використовують для рятувальних робіт, але оснащених необхідним устаткуванням та пристроями.

Перша медична допомога надається сандружинницями безпосередньо в зоні затоплення, а перша лікарська допомога після доставки на причал.

Особовий склад аварійно-рятувальних формувань, що залучається для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт повинен знати і дотримуватися правил безпеки на воді, знати прийоми рятування людей і уміти користуватися рятувальним інвентарем. Забороняється користуватися несправним інвентарем, перевантажувати плавзасоби, проводити підривні роботи поблизу підводних комунікацій, промислових та інших об'єктів без попереднього узгодження з відповідними організаціями.

При зсувах

Організовується і здійснюється термінове оповіщення населення і об'єктів, евакуюють населення і матеріальні цінності, приводять у готовність формування. В район зсуву висилається розвідка та оперативна група на чолі із ведучим спеціалістом по зсувах.

На підставі даних розвідки і особистого спостереження начальник оперативної групи уточняє завдання формуванням. В першу чергу проводять розшук постраждалих людей і витягують їх із-під завалів і зруйнованих будинків, надають першу медичну допомогу. Влаштовуються проїзди в завалах, локалізують та гасять пожежі, ліквідовують наслідки зсуву. Після чого відновлюються дороги, дорожні споруди, комунально-енергетичні мережі.

При ліквідації зсувів особовий склад формування та населення повинні суворо дотримуватись заходів безпеки. Небезпечні ділянки огороджуються спе­ціальними знаками що світяться.

Для боротьби зі сніговими заметами та обледенінням залучаються як формування аварійно-рятувальних загонів МНС, комунальні служби так і працездатне населення даного адміністративного поділу (населеного пункту), а при необхідності і сусідніх районів (населених пунктів). Снігоочисні роботи проводяться на основних транспортних магістралях, від­новлюється робота життєзабезпечуючих об'єктів енерго-, тепло- та водопос­тачання.

При обледенінні найбільш уразливі і руйнуються лінії електропередач і зв'язку, контактні мережі електротранспорту. Боротьба з обледенінням здійснюється трьома способами — механічним, тепловим та за допомогою антиобліднювачів. Механічний спосіб передбачає збивання льоду та снігу із дротів жердинами, мотузками, перекинутими через проводи, за допомогою автодрезин. При тепловому способі використовують перемінний та постійний струми.

На дорогах лід сколюють або посипають піском та шлаком, особливо на поворотах та на ділянках з обмеженою видимістю. При ліквідації снігових заметів, обледеніння та їх наслідків влаштовують місця для обігріву і відпочинку особового складу аварійно-рятувальних формувань та населення, яке залучається.

 

При буревіях, ураганах, смерчах

Проводяться попереджувальні (запобіжні), рятувальні та інші невідкладні роботи. В районах, де часто виникають урагани, будинки та споруди будуються із найбільш стійких матеріалів, ставлять міцні опори ліній електрозв'язку, а для укриття людей — заглиблені захисні споруди. Про загрозу виникнення урагану оповіщається населення, адміністрація об'єктів та формування.

До появи ураганного вітру здійснюються різноманітні інженерно-технічні заходи стосовно посилення конструкцій будівель та споруд, зміцнення та закріп­лення техніки, дахів будинків, зачиняються вікна та двері, перекриваються кому­нально-енергетичні мережі, забезпечується укриття людей у захисних спорудах (пристосованих приміщеннях).

Після урагану особовий склад формувань і працездатне населення проводять рятувальні та інші невідкладні роботи щодо надання допомоги потерпілим і від­новлення життєдіяльності в районах лиха.

IV. Підсумок уроку (5 хв.)

наголошення темі уроку та закріплення вивченого матеріалу-

доповісти:

вимоги до проведення робіт при ліквідації аварій на радіаційно- та хімічно-небезпечних об’єктах.

вимоги до проведення робіт в осередках бактеріологічного(біологічного) ураження.

вимоги до проведення робіт при ліквідації наслідків стихійного лиха.

Оголошення оцінок.

V.  Домашнє завдання (2 хв.)

вивчити матеріал конспекту.

 

    Учитель          Борис ДАЦЕНКО