Урок Тема. Практичне заняття «Замок. Рицарські І традиції. Життя селян».

Тема. Практичне заняття «Замок. Рицарські І традиції. Життя селян».

Мета: визначити особливості життя феодалів і селян як представників основних верств середньовічного європейського суспільства; закріпити теоретичні знання учнів, набуті впродовж вивчення навчального матеріалу; розвивати вміння працювати у малих учнівських групах; сприяти формуванню толерантного ставлення до думок інших і вміння шукати з ними порозуміння.

Тип уроку: застосування набутих знань.

Обладнання: підручник, атлас, матеріали, підготовлені до практичного заняття.

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Актуалізація опорних знань

III. Проведення практичного заняття

IV. Закріплення нових знань

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує учням тему практичного заняття, інформує про заплановані форми роботи.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями

1. Які рицарські традиції вам відомі?

2. Що таке рицарський турнір?

3. Із якою метою феодали будували замки у Середньовіччі?

4. Як жили селяни?

III. ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Робота в групах

Учитель об’єднує учнів у п’ять груп відповідно до тематики повідомлень, підготовлених ними до заняття (див. домашнє завдання уроку № ...). Учасники груп обговорюють свої повідомлення, порівнюють результати і формулюють висновки. Представник групи озвучує загальні висновки за розглянутим питанням.

Додаткова інформація

ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС

Героїчний епос (розповіді про героїв) присвячений вождям і королям Раннього Середньовіччя, відомим битвам, казковим героям. Раніше ці перекази поширювалися з вуст у вуста, а з X ст. їх стали записувати. Найвідомішими героями були рицарі Зигфрід, Роланд, Сід, король Артур, безстрашний Беовульф.

Про благородного Зигфріда, прекрасну Кримхільду, про германців і їхню боротьбу з гунами розповідає «Пісня про нібелунгів». Зигфрід володів казковими багатствами — золотим скарбом нібелунгів — підземних карликів. Він покохав Кримхільду і одружився з нею. Але його скарби не давали спокою королю, який наказує вбити Зигфріда. Віддана дружина прагне помститися. Вона запрошує короля і його свиту на банкет і тут вбиває його Зигфрідовим мечем, але і сама гине від руки одного з васалів короля.

Одним із улюблених героїв Середньовіччя був король Артур — хоробрий борець проти англо-саксонських завойовників Британії. Його образ змальований у десятках романів. Рицарі «круглого столу», чарівний меч Екскалібур, дружина Джинерва, чарівник Мерлій стали невід’ємними частинами образу.

Скандинавський герой конунг Беовульф усе життя боровся зі страшними чудовиськами. Він загинув, убивши останнього дракона.

Найбільш відомими поемами стали французька «Пісня про Роланда» та іспанська «Пісня про мого Сіда».

«Пісня про Роланда» розповідає про часи Карла Великого, про боротьбу з арабами. Відважний воїн Роланд, прикриваючи відступ, ціною свого життя врятував життя сеньйору. Благородний Роланд став взірцем вірності та честі для багатьох поколінь середньовічних рицарів.

«Пісня про мого Сіда» розповідає про події Реконкісти в Іспанії, де відважний рицар Сід знищує двох мусульманських правителів і велику кількість їхніх воїнів. Сід уславився сміливістю, великодушністю, любов’ю до батьківщини і відданістю королю.

РИЦАРСЬКА КУЛЬТУРА

Рицарство, подібно до інших верств феодального суспільства, створило власну культуру, яка остаточно сформувалась у XIII ст. Це була складна система ритуалів, звичаїв, манер, дворянської ввічливості (куртуазності), різноманітних світських, придворних, збройних (турніри) розваг. Крім того, вона залишила після себе рицарську поезію про любов, романи, які значною мірою доповнили героїчний епос.

У рицарських романах домінували дві основні теми: куртуазна любов і рицарська вірність. Ці теми є основними й у відомих віршованих романах Кретьєна де Труа, написаних у 1160—1190 рр. Перша тема ширше розкрита в «Ланселоті», друга — в «Персевалі». «Персеваль» започаткував цикл романів про пошуки «Святого Грааля» — чаші, якою користувався Христос на тайній вечері і в яку Йосип із Аримафеї зібрав кров із Христової рани, завданої римським воїном. Але найбільш відомим рицарським романом є розповідь про високу любов і трагічну смерть Трістана та Ізольди.

Трістан був відданим васалом короля Марка, відважним воїном, мисливцем, поетом, музикантом, добрим, щедрим рицарем, знав багато мов. Король Марк вирішив одружитися із заморської красунею Ізольдою і відрядив по неї свого вірного васала. На зворотному шляху Трістан та Ізольда випадково випили напій кохання і покохали одне одного. Король хотів їх стратити, але Трістан вирішив піти у вигнання, де пізніше був смертельно поранений. Останнім його бажанням було побачити Ізольду, тому він відправив за нею корабель. Сигналом того, що на кораблі буде Ізольда, мали стати білі вітрила. Проте коли корабель з Ізольдою повертався, змінити вітрила забули. Побачивши це, Трістан помер від горя, не дочекавшись зустрічі. Ізольда, зійшовши на берег, побачила тіло Трістана і також померла.

У рицарських романах відбилася споконвічна мрія людини про високу і віддану любов, для якої немає перепон і відстані.

Важливою складовою рицарської культури була куртуазна (рицарська) поезія, притаманна лише періоду Середніх віків від XI до XIII ст. Свого найбільшого розквіту куртуазна поезія досягла у творчості трубадурів. Трубадурами називали світських поетів, які походили з різних прошарків суспільства, головною темою їхніх творів була куртуазна любов. Трубадури з’явилися на півдні Франції в Провансі, де вперше в Єв

ропі сформувалася літературна мова. Поезія трубадурів обов’язково була пісенною. Її виконували під акомпанемент музичних інструментів самі трубадури або найняті мандрівні співці-жонглери. Нам відомі майже всі автори поезії трубадурів. Серед них були навіть жінки, зокрема Елеонора Аквітанська. Наприкінці XIII ст. з підкоренням Провансу французькими королями і за підтримки католицької церкви багата культура регіону була знищена.

Поряд із поезією трубадурів у німецьких землях розвивалася власна традиція любовної поезії — мінезанг, що в перекладі означає «любовна пісня». Мінезингери, спираючись на народні пісні, поряд з оспівуванням високої любові велику увагу приділяють опису природи, особливо навесні. Найвидатнішим мінезингером вважається Вальтер фон дер Фогельвейде.

Основою рицарської культури був кодекс рицарської поведінки, що ґрунтувався на честі. Згідно з цим неписаним зібранням моральних правил, рицар мав бути безмежно відданим Богові, вірно служити своєму сеньйору, як і прекрасній дамі, опікуватися слабшими, жінками, священиками і знедоленими, незмінно дотримувався всіх обов’язків і клятв.

Проте реальне життя відрізнялося від ідеалу. До неблагородних і простолюдинів рицарі ставилися зневажливо. Щоправда, своїх селян вони ображали менше, оскільки ті їх годували. В інших країнах і за межами Європи, особливо щодо нехристиян, рицарі чинили свавілля. Зустріч із рицарем на дорозі простій людині не віщувала нічого доброго.

Неоднозначним було ставлення до жінки. З одного боку, її ідеалізували як божественне єство, а з другого,— за «помилку» Єви до неї часто ставилися зневажливо. Хоча в Середні віки жінки часто були правителями або своєю поведінкою впливали на долю цілих королівств.

Запитання

1. Назвіть головних героїв середньовічного епосу.

2. Що таке героїчний епос? Назвіть головних героїв епічних творів.

3. Хто такі трубадури і мінезингери?

4. Яким темам була присвячена рицарська література?

5. Як пов’язані між собою героїчний епос і рицарські романи?

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Метод «Мозковий штурм»

Учитель пропонує учням колективно сформулювати і записати у дві колонки основні риси життя феодалів і селян Середньовічної Європи.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель пропонує учням по черзі висловити думку про те, чого вони навчилися і про що дізналися на уроці.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ