Урок Тема. « Роби добро на радість людям» Василь Сухомлинський «Доброго вам здоров’я, дідусю».

Тема.              « Роби добро на радість людям»

Василь Сухомлинський «Доброго вам здоров’я, дідусю».

Мета. Розширити знання учнів про життєвий і творчий шлях Василя Сухомлинського; ознайомити з його оповіданням «Доброго вам здоров’я, дідусю»; удосконалювати навички свідомого виразного читання, вчити аналізувати прочитане, оцінювати вчинки дійових осіб, визначати головну думку твору; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву; виховувати дружелюбність, працелюбність, наполегливість.

І. Організація класу

Відчуйте в собі тепло, доброту . Потріть долоні одна об одну, щоб відчути ще більше тепло. «Зліпіть» уявну кульку з вашого тепла і добра і «передайте» її однокласнику. Подаруйте щиру посмішку один одному. Вона поведе вас дорогою тепла.
- А я хочу подарувати вам маленькі серця із побажаннями (діти вибирають різнокольорові (3кольори) серця і зачитують побажання (Приємно тебе бачити, у тебе гарна посмішка, у тебе добрі очі, дякую, що ти є, ти щедра дитина,…)

ІІ Мотивація навчальна діяльності 
1. Гра «Банани». 
- Пропоную виконати вправу на кмітливість. Закресліть сім букв і отримаєте ключове слово сьогоднішнього уроку. 
ПЕДЧЦОХІБЬСРВІОЗЕТМФА (Доброта) 
-Сьогодні ми говоритимемо про добро , доброту, добротворення. 

2. Технологія «Мікрофон». 
-Давайте з’ясуємо, що ж таке доброта? (Діти передають мікрофон.) 
- Так, доброта – це насамперед уважне, чуйне ставлення до інших. 
- Що сталося б зі світом, якби у ньому не залишилося добра? (Загинув світ.) 
- А що ви відчуваєте, коли вам роблять добро? (Радісно на душі, добре.) 

3. Гра «Займи позицію». 
- Скажіть, а уміння пожаліти когось буде проявом доброти? 
- А здатність співчувати? 
- Підтримка не словом, а ділом означає бути доброю людиною? 
- Творити добро – це життєва необхідність чи життєва позиція? 
- Для чого потрібна доброта? 
-Якою на вашу думку є найголовніша характеристика доброти? 
Сьогодні на уроці кожен із нас отримає можливість серйозно подумати та висловити свої міркування щодо етики людських відносин. 

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

 - Пригадайте, про що ми говорили на минулому уроці?
- Яку людину називають щедрою?
- Про яку дитину з нашого класу можна сказати, що вона щедра?

1. Закінчіть речення:

а)  Жінка витягла з колодязя води, поставила ....
б)  — А ми ж не подякували ....

 - А що ви й ваші друзі робите, коли вам допомагають або пригощають ? (Відповіді учнів.)
- Що би ви порадили неввічливим дітям ?

IV. Оголошення теми та мети уроку

• Увічливість, щедрість, делікатність, уміння дотримуватись даного слова,

доброта - це такі людські чесноти, які повинна мати кожна людина. Але без чесноти, про яку ми будемо говорити на уроці сьогодні, світ став би жорстоким, підступним і злим. Що це за чеснота? Послухайте й дізнайтеся з вірша.

Мудрець сказав: живи, добро звершай
Та нагород за це не вимагай.
Лише в добро і вищу правду віра
Людину відрізня від мавпи й звіра.
Нехай ця істина стара:
Людина починається з добра.

• Чи можна людині, яка зробила добро, вимагати за це винагороди?
• З чого ж починається людина?

Отже, сьогодні на уроці ми будемо говорити про добро, добрі вчинки, добрих людей.

А девіз уроку давайте почитаємо разом:

Не залежить доброта від зросту,
Не залежить доброта від віку.
Доброта з роками не старіє,
Доброта, як сонце, гріє.

V. Робота над темою уроку

1. Вступне слово вчителя. 

    В одній країні жили Добро і Зло. Добро намагалося зробити світ добрішим, щоб люди любили й одне одного, і братів наших менших. Добро приходило на допомогу без нагадувань і благань. Нікому не робило боляче ні словом, ні діями, ні думками. Але Добро не могло в одну мить перемогти Зло та його слуг - Жорстокість, Байдужість, Заздрість, Лінь, Підступність. Добро кожного ранку сіяло насіння доброти в дитячих серденьках. Чому в дитячих? А тому, що тільки в маленькому дитячому серці здатне прорости будь-яке насіння. Кожна насінинка може розквітнути чарівною квіткою, зробивши серце дитини добрим, лагідним, ніжним. А може, на жаль, зарости чорним колючим чортополохом зі злим, безжалісним серцем. Адже Зло теж не спить. Хоча воно й ліниве, і встає значно пізніше, усе ж устигає порозкидати зле насіння.

     Буває, ростуть в одному серці Добро і Зло, борючись одне з одним. Тому діти інколи роблять погані вчинки. Тоді все залежить від самої дитини: яке насіння захоче вона виплекати у своєму серці, те й проросте.

     У вас на партах лежать насінинки . Придивіться, вони не прості: на одних проростають зернята доброти, а інших - зла.  (На  насінні  написи - позитивні і негативні). То ж давайте допоможемо Добру перемогти Зло, щоб у думках і серцях дітей ніколи не проросло чорне насіння.  (Діти приклеюють  насіння доброти на дошку)

2. Розповідь про В. Сухомлинського

Хто зображений на портреті?

Що ви знаєте про цю людину?

Які оповідання цієї людини ви читали?

Чому вчать нас твори В. Сухомлинського? (Кожне оповідання В. Сухомлинського вчить нас бути добрими, чуйними, милосердними до людей, тварин, природи.)

3. Визначення слів

 - Що ж означає слово «добро»?

                                               Довідка

Добро - корисна справа, учинок.

Доброта - чутливість, стан душі людини, що спонукає творити добро.

• Запам'ятайте: на добро слід завжди відповідати добром.Той, хто робить

щось добре, не повинен чекати винагороди.

4. Читання оповідання « Доброго вам здоров'я, дідусю!»

Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання оповідання дітьми.

 - Про кого це оповідання?

 - Що ви дізналися про долю дідуся?

 - Куди приходив дідусь щодня?

 - Чому він ішов до колодязя тоді, коли дзвенів дзвінок?

 - Чим звучали для дідуся слова дітей?

Отже, не тільки добрі справи, а й добре слово звучить для літніх людей музикою.

VІ. Фізкультхвилинка

6. Гра «Від серця до серця». А тепер звернемося до наших сердець. На кожному з них написане питання до  твору, що ви опрацювали. Ваше завдання – дати відповіді на питання, знімаючи серце з дошки.

Питання на серцях:

1.               Де відбуваються події твору?
2.               До чого прислухався дідусь?
3.               Дідусь - Чекає дзвінка з уроку або на урок?  Звичайно, з уроку, щоб на перерві діти вибігли на подвір'я, побачили дідуся з порожнім відром в руках, радісно привіталися з ним і допомогли набрати води з криниці.
4.               Чому в передостанньому реченні автор ужив слово гарячі?
5. Чи можна сказати, що діти були чемними?
6. За якими уривків тексту ми зможемо знайти підтвердження наших думок? Відповіді дітей:  Коли дідусь каже сусідам, що в шкільному колодязі дуже

смачна вода, тому він і йде туди  Коли він сидить на лавочці і чекає шкільного дзвінка.

7.  Як ще можна назвати оповідання  «Дідусь і діти», «Самотній дідусь», «Смачна вода», «Доброго вам здоров'я, дідусь» ...

 Учитель :

Як ви, виявляється, уважно слухали і як добре вловили важливі подробиці. Тільки як ніби не зовсім зрозуміло, звідки раптом з'явилися сусіди, перед якими дідусь, здавалося б, виправдовується: «У шкільному колодязі дуже смачна вода» ...

(Діти не можуть зрозуміти, звідки раптом з'явилися сусіди).

Учитель:

- У тексті немає ніяких пояснень. Але справа в тому, що письменник завжди довіряє своєму справжньому читачеві і не все в подробицях розкриває перед ним, сподіваючись на інтуїцію і здогад того читає. Уявіть собі, що в кожному дворі, поблизу від будинку дідуся, є колодязь. А шкільне подвір'я набагато далі. Ось і обурюються сусіди: «Куди ти, старий, йдеш по воду, зовсім з'їхав з глузду, чи що? Бери води, скільки хочеш, з нашого колодязя! Що нам, шкода? »А старого не відро з водою радує, а доброзичливі діти, їх відкриті посмішки, їх ласкаві слова, готовність допомогти дідусеві.

 Діти, розмірковуючи, доповнюють вчителя, діляться своїми спостереженнями над текстом і згадують випадки з життя.

А ставлення дітей до дідуся учні характеризують як доброзичливе, привітне, могло второпати, що співпереживає; в кожному їхньому погляді або репліці відчувається бажання відвернути дідуся від сумних спогадів.

Учитель:

- Чому саме до дітей тягнуло дідуся, що його радувало в них?

Відповіді дітей:

- Оптимізм, життєлюбність, веселощі, розуміння ... Єдину радість в житті дідусь бачив у співчутті і співпереживанні дітей.

Учитель:

- І ще одна важлива проблема: чи відчуваєте ви Силу Слова в оповіданні Сухомлинського?

Діти вловлюють найголовніше: не вода потрібна дідусеві, а сердечне ставлення і доброзичливі слова школярів.

(Робота над інтонаційної виразністю слів дітей: «Доброго вам здоров'я, дідусь»).

 7. Виразне читання оповідання учнями.

8.Гра «Що? Де? Коли?»

 Зараз ми пограємо у гру «Що? Де? Коли? Як? Чому?». Ваше завдання: скласти запитання до твору, який ви прочитали,  які б починалися словами Що? Де? Коли? Як? Чому?

9.  Робота в групах.

1група: Скласти план оповідання

2група: Допиши  прислів’я

Краще добро робити, -         ніж гарно говорити.
Злий не вірить,  -        що є добрі люди.
Не одяг красить людину, -     а добрі діла.

                Які ще прислів'я про добро ви знаєте?

3група:  Написати  слова  які  характеризують дідуся (Одинокий, неговіркий, небагатослівний, мовчазний, стриманий, суворий, життєлюбний, доброзичливий ..

4група: Спробуй  усно  за опорними словами скласти своє оповідання про Андрійка , та бабусю Мотрю, яке за змістом буде схоже на оповідання 

В Сухомлинського

 « Доброго здоров’я дідусю»

« Опорні слова» -  хлопчик Андрійко,сидить біля вікна ,біля вікна – колодязь ,бабуся Мотря,кожного дня приходить по воду,завжди допомогає, контрольна робота, важка задача,бабуся Мотря прийшла по воду,побіг допомогати.

 10. Релексація. Закрийте очі й уявіть, що із зерна Доброти, яке ми сьогодні посіяли на уроці, у вашому серці проросла й розцвітає квіточка. Спочатку це пуп'янок, який повільно розгортає свої пелюстки. Вдихніть аромат цієї квіточки, переповніться почуттям добра, миру, спокою.

     А на дошці з'явилась стебельки  квіток (напроти насіння  які приклеїли діти на початку уроку. На квітці яка лежить у вас на парті  напишіть людські чесноти і нехай ваші серця будуть завжди сповнені: Милосердя,  щедрості,  справедливості, увічливості,  доброти,  дружби… (Діти прикріплюють на дошці квіти  з цими словами). А пелюстки з негативними рисами пропоную розірвати.

VIІ. Підсумок уроку

1. Рефлексія знань.

- Хто  автор прочитаного твору?

- Яка головна думка твору?

2. Оцінювання роботи учнів на уроці.

Творіть добро, і воно повернеться до вас! Ви сьогодні гарно працювали,тому добро повертається до вас у вигляді гарних оцінок.

VIIІ. Домашнє завдання

Прочитайте оповідання в підручнику, с. 113. Намалюйте ілюстрацію до твору.