Тема уроку : ТРАНСПОРТ РЕЧОВИН У ТВАРИН. НЕЗАМКНЕНА ТА ЗАМКНЕНА КРОВОНОСНІ СИСТЕМИ. КРОВ, ЇЇ ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ
Буває червона, синя, зелена, жовта, безбарвна.
Тече в організмі тварин.
Біологічна загадка
Мета уроку: сформувати поняття про транспорт речовин у тварин; кров, її основні функції. Розглянути кровоносні системи тварин (замкнені та незамкнені).
Розвивати логічне мислення, пізнавальний інтерес.
Виховувати культуру спілкування.
І. Організаційний етап.
1. Організація класу.
2. Розгадування загадки з епіграфа (кров).
II. Актуалізація опорних знань.
Гра « Біологічний крос»
1.Дихання одноклітинних найпростіших організмів здійснюється … ( всією поверхнею тіла)
2.Органами дихання річкового рака є …( зябра)
3.Жук – олень дихає за допомогою … (трахей)
4.Акула дихає за допомогою …( зябер)
5.Подвійне дихання характерне для … ( птахів)
6.Змії дихають …( легенями)
7.Фільтраторами є …( ланцетник)
8.Вкажіть автотрофні організми:
А- рослини, Б- тварини, В- гриби.
9.Вкажіть тварину, яка не належить до фітофагів:
А-рись звичайна, Б- дощовий черв’як, В- заєць сірий.
10.Вкажіть, які органи дихання мають більшість мешканці водойм:
А-зябра, Б -легені , В- трахеї.
11.Органами дихання наземних молюсків є …(легені)
12.Амфібії у воді дихають ….(зябрами), а на суші …(легенями)
Біологічні «хрестики-нулики».
Знайдіть трійки тварин, яким притаманний наскрізний кишечник. Лінія може проходити по горизонталі, вертикалі чи діагоналі. Назвіть трійку чисел.
1 Печінковий сисун |
2 Дощовий черв’як |
3 Гуска сіра |
4 Гідра |
5 Слимак виноградний |
6 Бичачий ціп’як |
7 Рак річковий |
8 Кріт звичайний |
9 Павук-хрестовик |
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.
Як не можна уявити собі місто без транспортних ліній зв'язку, так не можна уявити існування живих організмів без руху крові судинами, коли в усі органи й тканини розносяться кисень, білки та інші речовини. Дійсно, кров — найдивовижніша тканина нашого організму, а її рухливість — найважливіша умова життя.
Оголошення теми і мети уроку
Транспорт речовин у тварин. Кров та її основні функції.
Розглянемо транспорт речовин у тварин, вивчимо типи кровоносних систем та ознайомимось із складом та функціями крові;
IV. Засвоєння нових знань Майже всі тварини мають спеціальну систему для транспорту та розподілення речовин в організмі. Виняток становлять кишковопорожнинні, плоскі та круглі черви. Усередині тіла цих тварин речовини долають незначні відстані і можуть транспортуватися шляхом дифузії. У плоских червів, наприклад, кишечник настільки розгалужений, що його гілки доходять до всіх ділянок тіла, і це скорочує шлях поживним речовинам до клітин.
Зі збільшенням розмірів тіла і складності будови збільшується й кількість речовин, що потрапляють до організму. Відстані, що доводиться проходити речовинам, також збільшуються, і для їх розподілу вже недостатньо простої дифузії. У зв’язку із цим у процесі еволюції у тварин сформувалася кровоносна система.
Запитання до учнів:
— Що таке кровоносна система? (Це система судин, по яких циркулюють рідини.)
У тварин різних груп розвинулися різні за організацією типи кровоносної системи. Але в них можна виділити основні елементи, які виконують у всіх тварин подібні функції.
Основними елементами кровоносної системи є серце (або орган, який його замінює) і судини (капіляри, вени й артерії).
Ми знаємо, що рух крові забезпечується роботою серця, яке нагнітає кров у судинну систему. Дія серця, як насоса, ґрунтується на здатності м’язів скорочуватися та розслаблятися, що призводить до зміни його об’єму. Усю різноманітність у будові таких нагнітальних насосів, що трапляються у тварин різних таксономічних груп, об’єднують у три типи.
1. Пульсуючі судини притаманні кільчастим червам. Кров у них рухається завдяки скороченням поздовжньої спинної та передніх кільцевих судин. Наявність клапанів у спинній судині забезпечує рух крові по ній у напрямку ззаду наперед. По черевній судині кров рухається навпаки. Кровообігу ще допомагають скорочення м’язів у стінках судин.
2. Трубкоподібне серце наявне у членистоногих. Задній кінець трубки сліпо замкнений, а порожнина поділена перегородками на кілька камер, які мають клапанні отвори.
3. Камерне серце найдосконаліше. Воно характерне для молюсків та хребетних тварин. У молюсків серце складається з одного-двох передсердь та одного шлуночка. У шлуночку на вході та виході крові розміщені клапани, які забезпечують односторонній її рух.
У ссавців різних видів серце б’ється з неоднаковою частотою. Чим дрібніша тваринка, тим частіше в неї серцебиття, а у великих звірів серце б"ється повільно. Наприклад, у бика відбувається 40—45 серцевих скорочень за хвилину, у вівці — 70—80, у собаки — 100—130, а в миші — 500 -600. Серце кажана під час зимової сплячки скорочується лише 1—2 рази за хвилину.
Артерії — це судини, по яких кров рухається від серця, а вени — це судини, по яких кров рухається до серця
Артеріальна кров насичена киснем, а венозна — вуглекислим газом.
Кровоносна система складається із судин і центрального пульсуючого органа - серця (в організмів, позбавлених серця, наприклад кільчастих червів, ланцетників, його функції беруть на себе деякі судини, стінки яких мають добре розвинені м'язи). Кровоносна система може бути замкненою та незамкненою.
Якщо кров протікає тільки по системі судин і не потрапляє в порожнину тіла, така кровоносна система має назву замкненої (кільчасті черви, більшість хордових тварин).
Якщо ж судини відкриваються в порожнину тіла і частина кровообігу відбувається в проміжках між органами, кровоносна система називається незамкненою (членистоногі, молюски). При цьому кров змішується з порожнинною рідиною, утворюючи рідину подвійної природи - гемолімфу.
Заповнення таблиці.
Порівняльна характеристика незамкненої і замкненої кровоносної систем
Ознаки для порівняння |
Незамкнена кровоносна система |
Замкнена кровоносна система |
Кровоносні судини |
Перериваються |
Не перериваються (цілісні) |
Рідина, що циркулює |
Гемолімфа |
Кров |
Приклади тварин |
Молюски, членистоногі |
Кільчасті черви, хребетні тварини |
Формулювання висновку.
Безхребетним тваринам притаманні обидва типи кровоносної системи, а от хребетним тваринам — лише один — замкнена кровоносна система.
Значенння кровоносної системи: Кровоносна система забезпечує транспорт та перерозподіляє поживні речовини, гази, біологічно активні сполуки, виведення продуктів обміну. Кровоносна та лімфатична системи, крім того, забезпечують захисні реакції організму.
Розповідь учителя.
Кров, її основні функції
Розповідь учителя.
Кров, яка наповнює кровоносну систему тварин, являє собою водний розчин різних речовин, який за складом не дуже відрізняється від рідкої частини цитоплазми клітин. Її рідка частина (плазма у хребетних і гемолімфа у безхребетних тварин), крім неорганічних речовин, містить і різні органічні речовини (білки, жири і вуглеводи).
Складання опорної схеми.
Еритроцити забарвлені в червоний колір завдяки вмісту дихального пігменту - гемоглобіну. Це білкова сполука, що містить атом Феруму. Гемоглобін відповідає за зв’язування молекул кисню і транспортування їх до клітин тіла. Віддавши кисень (О2), гемоглобін забирає від клітин молекули вуглекислого газу (СО2), які відносить назад до місця, де відбувається газообмін: зябер, легень, покривів. Так кисень з повітря надходить до клітин, а вуглекислий газ виводиться з організму
Лейкоцити - безбарвні клітини крові, які здійснюють захисну функцію. Одні з них захоплюють хвороботворні мікроорганізми та сторонні частинки шляхом фагоцитозу, інші - виробляють біологічно активні речовини, здатні їх знешкоджувати.
Тромбоцити - кров’яні пластинки, безбарвні без’ядерні тільця. У разі ушкодження кровоносних судин вони беруть участь у формуванні згустків крові, які закупорюють ушкоджені ділянки судин і цим запобігають крововтратам.
Не такі, як всі: тварини з синьою, зеленою і фіолетовою кров'ю
В тілах живих істот тече кров, і ми звикли, що вона завжди червона. Однак насправді її колір залежить від того, які метали входять до її складу. Наприклад, червоний колір виходить з-за гемоглобіну, до складу якого входять залізо і протеїн. Саме завдяки гемоглобіну в наші кровоносні судини надходить кисень.
Цікаво, але також кров буває і синій. І ми зараз маємо на увазі не блакитну кров благородних панів, а говоримо абсолютно буквально. Синя кров тече в організмах таких створінь, як скорпіони, восьминоги, кальмари, каракатиці, краби, річкові раки, павуки та інших. В їх крові замість заліза міститься мідь, саме вона при з'єднанні з киснем дає такий колір. В даному випадку ми вже не маємо гемоглобін, а гемоціанін. Його ключова функція в організмі точно така ж — доставляти до органів кисень. Але оскільки у власників синьої крові немає кровоносних судин, гемоцианину доводиться виконувати ще ряд важливих завдань. Зокрема, регулювати температуру тіла залежно від навколишнього середовища.
Ви здивуєтеся, проте в 20 столітті вчені заявили, що у деяких людей може бути синя кров, якщо в ній переважає мідь. І її володарі були завжди. Для таких індивідуумів навіть придумана назва — кианетики. Вважається, що люди цієї групи більш витривалі і володіють кращим здоров'ям, а їх швидше загоюються рани за рахунок того, що синя кров згортається швидше.
Разом з тим кров у деяких організмів може мати ще один відтінок — зелений. От вона справді неповторна, адже її носіями можна назвати лише кілька видів морських хробаків. Яскраво-зелений пігмент їх кров набуває за рахунок наявності закисного заліза. В даному випадку за поширення кисню відповідає вже речовина хлорокруорин.
Втім, і це ще не все. У деяких видів молюсків виявлено гемэритрин, в цьому білку міститься приблизно в 5 разів більше заліза, ніж в гемоглобіні. За рахунок цього кров набуває насичений фіолетовий відтінок.
Цікаво знати:
Унікальна кровоносна система жирафи. Оскільки мозок жирафи підноситься над власним тілом на висоту 5 метрів, постає проблема кровопостачання мозку. Виявляється, аби доставити кров на таку висоту, у жирафа серце, вдвічі сильніше, ніж, наприклад, у корів; специфічна будова вен запобігає різкому приливу крові при опусканні голови вниз. А аби кров не застоювалася в ногах, у жирафа шкіра на ногах незвичайно натягнута. Ось природа постаралася!
V. Узагальнення і систематизація знань.
1. У яких тварин відсутня кровоносна система? З чим це пов'язано?
Найпростіші водні тварин ( кишковопорожнинні), поглинають кисень, розчинений у воді. Примітивні тварини (кишковопорожнинні, плоскі черви) мають невеликий розмір та неінтенсивний обмін речовин, тому надходження і виділення речовин відбувається через поверхню тіла, а внутрішній транспорт — завдяки повільному переміщенню речовин від клітини до клітини в міжклітинній речовині.
2. У яких тварин незамкнена кровоносна система? Наведіть приклади.
У членистоногих і молюсків кровоносна система незамкнена (кров виштовхується серцем в артерії, що відкриваються у систему порожнин; кров під невеликим тиском виливається в ці порожнини й омиває органи; саме в порожнинах відбувається обмін речовинами між клітинами та кров'ю; після цього кров із порожнин надходить у вени і потрапляє до серця).
Перевагою незамкненої системи є те, що клітини безпосередньо контактують з кров'ю. Недолік полягає в тому, що кров при цьому рухається значно повільніше, ніж у замкненій системі, тому незамкнена кровоносна система «вигідна» лише для тварин, що мають невеликі розміри.
3. У яких тварин замкнена кровоносна система? Наведіть приклади.
У всіх хребетних кровоносна система замкнена (кров рухається лише по судинах і камерах серця, а з тканинами контактує через стінки капілярів; речовини з крові спочатку проникають у клітини стінок капілярів, а після цього — до клітин інших органів або тканин).
4. Які різновиди кровоносних судин ви знаєте?
Судини, які несуть кров від серця називаються артеріями, а до серця — венами. Тиск в артеріях вищий, ніж у венах. Найтоншими судинами є капіляри (кров рухається повільно тому саме в них відбувається обмін газами і різноманітними речовинами з тканинами, органами або клітинами).
1. Установіть відповідність між назвами та функціями клітин крові. Запишіть у зошит відповідні пари літера і цифра. А – 2 Б – 3 В – 1
Назви клітин крові |
Функції клітин крові |
А. Лейкоцити |
1. Транспорт кисню і вуглекислого газу |
Б. Тромбоцити |
2. Захист організму від чужорідних білків |
В. Еритроцити |
3. Забезпечення згортання крові |
VІ. Домашнє завдання