Урок Тема: Василь Чухліб «Повінь»

Тема: Василь Чухліб «Повінь»

Мета: Удосконалювати навички свідомого та виразного читання; збагачувати словниковий запас школярів, розвивати мову і мислення, вчити стисло переказувати; вчити любити природу, оберігати оточуючий світ.

Обладнання: Тематичні малюнки, складові таблиці, картки зі словами, репродукція картини В. Яценка «Рання весна», карта України.

Хід уроку

І Організація класу

Сьогодні в нас урок звичайний

Та вчить багато нас чому.

Хай буде він для нас повчальний

За це подякуємо йому.

ІІ Перевірка домашнього завдання

• Що було задано додому?

Виразне читання вірша Галини Могильницької «Бабусина радість»

•   Прочитайте тільки слова бабусі.
• Як ви розумієте останній рядок?
• А ви можете бути радістю?
• Що для цього потрібно зробити?

Знайте, що добрий вчинок- завжди викликає радість.

ІІІ Мовна розминка

1. Робота над скоромовкою

• Який звук найчастіше повторюється в цій скоромовці?

Заєць зайця взимку стрів,

Заєць зайцю говорив:

Важко зараз для зайців:

Ми без моркви й качанців.

2. Гра «Назви групу одним словом»

Ялинка, береза, ромашка, верба – це … (рослини)

Заєць, синичка, лисичка, жабка – це … (тварини)

Тетяна, тато, Карпо Іванович, лісник – це … (люди)

Рослини, тварини, люди – це … (жива природа)

3. А зараз відгадайте загадку:

Не ходжу я, а стрибаю,

Бо я спритні ноги маю.

Через поле навмання

Перегнав би і коня.

Я страшенний боягуз,

Дуже я усіх боюсь.  (заєць)Показ  картинки

4. Читання вірша подумки, ставляючи пропущенні букви

Вм_йте пр_роду л_бити,

К_жній ст_блинці р_діти,

Цв_ту не в_рви з_дарма,

Г_лки не рви для заб_ви.

Вмійте природу любити,

Кожній стеблинці радіти,

Цвіту не вирви задарма,

Гілки не рви для забави.

• З яким проханням звертається автор до вас?
• Як ви розумієте слова: вмійте природу любити?
• Бути природі другом – це не тільки не рубай, не ламай, не убий, це ще- вивчай, спостерігай, милуйся.

IV Повідомлення теми і мети уроку

• Сьогодні ми з вами за допомогою В. Чухліба ознайомимося з явищем природи, яке буває навесні. Це- повінь.
• Повінь –природне лихо, що виникає, коли вода виходить за межі берегів, затоплює ліси, гаї, поля і навіть цілі села.

В цей час тають сніги, йдуть дощі.

Перегляд слайдів про повінь

1 Словникова робота

Ремез

Корч

Пола

Острівець

Чкурне

Роздолля

Смуга лягла

Читання луною

Ремез – найменша пташка серед синичок. Гніздо в неї схоже на рукавичку. Вона будує своє гніздечко із найлегшого природного матеріалу – пуха із верби, тополі, рогозу.

Корч – пень із корінням.

Пола – край кожної з половинок одягу.

Показ малюнків

• А яке значення решти слів, ви зможете самостійно пояснити прочитавши їх значення на с 59.
• То що означає слово чкурне?
• Роздолля?
• Смуга лягла?
• А що означає вислів «аж луна покотилася» ?

 В оповіданні Вам зустрінеться слово Десна.

Десна – ріка, притока найбільшої річки України – Дніпра, що впадає у нього поблизу міста Києва.

Робота з картою

2 Мовно - лексичне завдання.

Прочитайте слова у колонках, з’єднайте лініями близькі за значенням.

завирувало                    зігнувся

чкурне                           закрутило

зіщулився                     дремене

зблиснуло                    прив’язав

прип’яв                        мигнуло

• Які ще можна дібрати слова?

3 Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.

• Читаючи, готуйтеся дати відповіді на запитання:
• Де і коли відбуваються описані події?
•  

4 Перевірка первинного сприймання

Тест так чи ні?

1. Робота з картками.

Діти, ви ставите знак «+» (відповідь так) або «-» (відповідь ні)

1. У човні – Тетянка з дідусем.
2. Ремезове гніздо схоже на пухову рукавичку.
3. Тетянка на острівці рвала молодий щавель.
4. У кущах дівчинка побачила лисичку.
5. Зайчика на роздоллі випустили на волю.

Перевіряємо.

1. –             2) +       3) +            4) –           5) +

V Фізхвилинка

А зараз давайте трішки відпочинемо.

Уявимо, на мить, що ми теж сидимо в човнику і пливемо по Десні.

Сонечко сяє,

Сопілочка грає.

Річка  тече,

Човник пливе.

Правим веслом загрібаєм,

Лівим веслом загрібаєм.

А тепер двома руками ми прямуємо до мами.

Видно маму? Ні, треба швидше (діти повторюють ще раз)

VI Читання оповідання за частинами.

1 Відповіді на запитання

І частина

• Що ж таке повінь?
• Поставте свої запитання до змісту прочитаного абзацу.

ІІ частина

• Що здивувало Тетянку?
• Чия то була рукавичка?
• Який ремез?

ІІІ частина

• Чому злякалася Тетянка?
• З  чого весело засміявся тато?

ІV частина

• За чим припливли Тетянка з татом?
• Для чого їм щавель?

V частина

• Чому вони взяли зайця на човен?
• Чому він не тікав?

VI частина

• Чому дівчинка хотіла взяти зайця додому?
• Що сказав на це батько?
• Куди подівся вухатий?

• Коли під час читання вам було найцікавіше?

-А коли хвилювалися, раділи?

- До якої частину тексту є ілюстрація в підручнику?

- Прочитайте  рядки, якими могли б  підписати цей малюнок.

2 Вибіркове читання

•  Як в оповідання пояснюється, що таке повінь.
• Прочитайте слова, якими описано поведінку зайця під час повені.
• Як Тетянка турбувалася про тваринку? Прочитайте .

3 Мовно -лексичне завдання

• З чим порівнюється гніздечко ремеза?
• Які ще є порівняння в тексті?
• Чи могли б ви дібрати інший заголовок до оповідання?

(Робота в групах)

На Десні. Порятунок. Пригода під час повені.

4 Творча робота на основі прочитаного твору

• Поставте один одному запитання за прочитаним.
• Розкажіть стисло про пригоду від імені зайчика.(Робота в парах)

5 Робота в зошиті

VII Підсумок уроку

• Над яким оповіданням ми сьогодні працювали?
• Хто з героїв оповідання був природі другом?
• Що дізналися нового?

VIII Оцінювання

IX Робота над картиною В. Яценка «Рання весна»

• Роздивіться ілюстрацію картини В. Яценка
• Що ви бачите на малюнку?
• Якими кольорами передано на картині сонячність і тишу весняного дня?
• Який настрій викликає ця картина?
•  

XІV Домашнє завдання

Навчитися добре читати і переказувати текст «Повінь»