Урок толерантності «Всі ми такі різні»

Урок толерантності

«Всі ми такі різні»

 Підготувала:

 вчитель початкових класів

 Новоукраїнсткий ліцей №6

 Юлія Корнієнко

2024р.

Мета:

ввести і закріпити визначення терміну "толерантність"; відпрацьовувати вміння бачити індивідуальне в кожній людині; показати, що таке толерантне ставлення до відмінностей; сформувати уявлення про толерантне ставлення; виховувати почуття відповідальності за свої вчинки.

Обладнання: мультфільм, «квіточки» фломастери.

Діти сідають в класі по колу

Хідзаняття:

І. Організаційний момент

Учитель.Створимогарнийнастрій. Знайдітьмовчкиочимасусіда і посміхнітьсяйому так, щоб стало приємно і йому, і тобі. Спасибі за позитивнийнастрій.

ІІ. Повідомлення теми

Учитель. Сьогоднінезвичайний урок.  Ви дізнаєтеся, чомуприсвячений він, розгадавши загадку.

Вранці на чотирьох, днем ​​на двох, увечері - на трьох. (Людина).

Діти.Роблятьприпущення, з допомогоювчителяприходять до розгадки.

Учитель. Ми будемоговорити про людину, про людські вчинки, про позитивні якості людини, які є дуже важливими для кожного з нас.

Є така відома фраза, яку ми часто чуємовіддітей.: "Щоб мене боялись, щоб не насміхались!".І один герой мультфільмудужехотів стати таким сміливцем..

1. Перегляд мультфільму «Капітошка».

2.Гра «Чим ми схожі?»

       Діти стоять у колі. Ведучийзапрошує в коло одного з учасників на основіякого-небудь реального чиуявногосхожості з собою. Наприклад: «Марта, вийди, будь ласка, до мене, тому що у нас з тобою однаковийколірволосся (або ми схожітим, що ми жителіЗемлі, абоми одного зросту і т.д.)». Марта виходить в коло і запрошуєнаступногоучасника, не забувшиназватийого по імені. Грапродовжується до тих пір, покивсі не опиняться в колі.

Бачитедіти, ми всірізні, але у нас є щосьспільне. Нам цікаводружити один з одним, тому що ми не схожі, але маємоспільніриси характеру, зовнішності.

ВИСНОВОК: Відмінностідоповнюють і збагачуютьсуспільство. Щобжити в світі, людям треба навчитисяжити, вирішуючипроблеми і завдання на основівзаєморозуміння.

3.Знайомство з поняттям «толерантність»

Я хочу познайомити вас з древньоїкитайської притчею «Гарнасім'я»

 Жила-була на світісім'я. Чи не проста сім'я. Більше 100 чоловікналічувалося в ній. Мало таких сімей? Так, не мало. Але ця родина булаособлива. Ні сварок, нілайки, нібійок, нічвар. І звістка про цюсім'юдійшла до самого владики. І вирішиввінперевірити, чи правду кажуть люди. Прибуввін в село, і душа йогопораділа: чистота і порядок, краса і мир. Добре дітям, спокійно старим. Здивувавсявладика і вирішивдізнатися, як домогласявсьогоцьогосім'я. Прийшоввін до старійшини. «Розкажи», - каже». Довго писав щось на паперістарійшина. А, коли написав, простягнуввладиці. Всього 3 слова було написанона папері: «ЛЮБОВ, ПРОЩЕННЯ, ТЕРПІННЯ». А в кінці листа: «СТО РАЗІВ ЛЮБОВ, СТО РАЗІВ ПРОЩЕННЯ, СТО РАЗІВ ТЕРПІННЯ».

-І саме ці слова є основоюжиттябудь-якої сім’ї   і цілого світу також.

 Учитель: Діти,чизгідніви з тим, що написав на аркушіпаперу глава сім'ї? Як видумаєте, про що я хочу сьогодні з вами поговорити? (Продружнівзаємини в класі ... і т.д.)

         16 листопада відзначаєтьсяВсесвітній ДЕНЬ ТОЛЕРАНТНОСТІ. Саме до цього дня присвячений наш урок.

УФранції колись жив  Шарль Моріс Талейран.Цебулалюдина, талановитаі умілавраховуватинастроїоточуючих, уважно до них ставитися, шукатирішення проблем.Відіменіцього мудрецяз'явилося слово ТОЛЕРАНТНІСТЬ, що в перекладі з англійськоїозначаєтерпіння.Терпіння виражається якостями, що входять у квітку терпіння.

А одним із символів толерантності є рука людини, рука допомоги, яку ми можемо протягнути кожному. (Учні виходять до дошки створюють коло і подають один одному руку допомоги, віри, підтримки і т.п..).

4. Розповідь вчителем казки «Дідусевапорада»

      Петрикбувнепоганим хлопчиком, але як тількизустрічався з Колею, вінвідразу ж дратувався. З усіхзнайомих Колька бувнайнеприємнішим, усюдихотів бути першим, але, найголовніше, він любив насміхатися і дражнилкиобразливіпридумував. Одного разу Петрикпобився з Колею і прийшовдодому весь брудний. Вдомайогозустрівдідусь, і Петрикрозповівйому про все, навіть про те, як вжецілийрік, зустрічаючись з Колею і згадуючи про нього, він сильно сердиться і злиться.

    - Треба бути, Петрику, доброзичливим до всіх людей, навіть до тих, хтотобі не подобається, - сказав йомудідусь.

   - Як же цеможнабажати добра тим, хто не подобається і хтопоганий? - здивувався Петрик.

   - Може бути, щотількитивважаєш Колю поганим, а іншінавпаки - вважаютьйого хорошим.

   - Ні, я точно знаю, щовінпоганий.

   - Тоді скажи, Петрику, мама Колі любить свогосина?

   - Напевно, любить, - відповів Петрик.

   - А друзі у нього в школіабо у дворі є?

   - Є.

   - От бачиш, інші до нього добре ставляться, а ти не можеш. Значить вся справа в тобі самому, а не в Колі. Просто не хочешти бути доброзичливим, а хочеш і далі на нього злим поглядомдивитися.

   - Що ж, дідусю, меніробити, якщовінмені не подобається?

   - Тиможеш не грати і не дружити з ним, але завждиможеш тихо, про себе, побажатийомучогосьхорошого, щобвін став кращим і добрішим. А продовжуючизлитися, тибудештільки сам собішкодити і душу свою бруднити.

   - А просто мовчати не можна? - запитавПетрик.

   - Ні, тизанадтодовгозлістю і роздратуванням душу свою отруював, тепертількидобрі думки їїочиститиможуть. Титільки не забувайвчаснопогані думки на добріміняти.

   Став Петрикробити так, як дідусьйогонавчив. Побачить Колю, відвернетьсяубік і пошепкипобажаєйомукращим і добрішим стати. А якщозгадає про нього, то погані думки в голову не пускає, а відразудобримиїхвитісняє.

   Через місяцьйдедідусьдодому, дивиться, а онукйогоПетрик з Колею грає і голосносміється. Усміхнувсядідусь, дивлячись нахлопців,що здружилися, і тут же, пошепкищось добре їмпобажав.

 Учитель:

      - Не мігчи не хотівПетрик бути доброзичливим до Колі?

       - Яку пораду дав дідусьПетрикові? (Бажати людям добра, мінятипогані думки на хороші).

•          А чи було у Петрика терпіння?
•          Сподобаласяказка? А видоброзичливоставитеся до людей? (Відповідідітей)

Доброзичливість - рідкіснаякість в людині. Кожнійлюдині,навіть поганому, дуже легко бажати добра:своїмзнайомим, друзям і просто приємним людям.Бажати добра тількитим, хтоподобається, або тому, хто вас любить, - цетільки половина доброзичливості («Любітьворогів ваших»). Ви не хочете наполовину радіти, наполовину дружити і любити, наполовину бути сміливим. Справжнядоброзичливістьтеж не повинна бути наполовину ...

5. Творча робота «Квіткатолерантності».

Учні на пелюсткахквіточок з різнокольорового паперузафарбовують ті малюночки, на яких зображено те, що треба робити, щобклас став «Простором толерантності», прикріплюють свої квіточкина дошку біля символічногомалюнкаквітки Толерантності.

6. Рефлексія

•          Якіякостіпритаманні длятолерантноїособистості?
•          Чиважкопоставити себе на місцеіншоїлюдини і зрозумітиїїпереживання?

Наш клас - цемаленькасім'я. І хотілося б, щоб у нашійродинізавждипанували доброта, повага, взаєморозуміння, не булоні сварок,ніконфліктів. Так як одним із символів толерантності є рука людини, яку ми можемо протягнути не тільки своїм близьким, але й всім тим, хто нас оточує. Покладемо всі свої руки один на одну – і це буде  символ дружби нашого першого класу.

А ще  пригадаймо з вами мультфільм про  Кота Леопольда. Він говорив такі мудрі слова «Давайте жити дружно!»

Символ толерантності - рука допомогиСимвол толерантності - рука дружби

Шарль Моріс Талейран

Толерантність – терпіння

Давайте жити дружно!