Урок-тренінг "Медіабезпека та медіаграмотність"

Урок-тренінг «Медіабезпека та медіаграмотність»

МЕТА:

• формувати відповідальне ставлення вчителів до діяльності дітей у медіапросторі;
• інформування працівників школи про необхідність посилення стійкості перед дестабілізуючою силою впливу неправдивої інформації.

 

ЗАВДАННЯ:

• ознайомити вчителів з поширеними в медіапросторі маніпуляційними прийомами і навчати їм протидіяти;
• допомогти вчителям краще усвідомити потенційну маніпуляцію та зрозуміти роль мас-медіа і ЗМІ у формуванні громадської думки.

ОБЛАДНАННЯ:

 роздруківки із запитаннями для гри та персональні комп’ютери.

МЕДІАБЕЗПЕКА

Інтернет прийшов у життя наших дітей, ставши невід’ємною частиною найближчого оточення. Вони швидко орієнтуються у віртуальному світі, відкривають власні способи використання новітніх можливостей інформаційно-комунікаційних технологій, визначають свої уподобання, розвивають нові потреби. Часто весь цей світ залишається багато в чому невидимим для дорослих, які не мають стільки часу, щоб пройти тими ж шляхами кіберпростору, якими блукають їх діти.

Аудиторія юних інтернет-користувачів в Україні неухильно зростає, та відповідно збільшуються ризики для дітей потрапити у небезпеку. В чому ж головні небезпеки Інтернету? Чим віртуальне інтернет-середовище відрізняється від реального? Як впливає на дітей, як змінює їхнє спілкування? Від яких небезпек дорослі мають застерегти дитину, як допомогти і навчити себе убезпечувати? Ці питання хвилюють і батьків, і вчителів; і вони мають бути компетентними. Пропоную Ваші увазі Гру-вікторину до батьківських зборів «Медіабезпека дитини».

 

ХІД

Інформаційна продукція для дітей — це продукція, яка за тематикою, змістом, художнім оформленням і видавничо-поліграфічним виконанням відповідає фізичному, психічному, духовному і моральному розвитку дітей. Нині діти споживають інформаційну продукцію за допомогою друкованих джерел, інтернету та телебачення. І якщо друкована дитяча продукція, на жаль, поволі відходить у минуле, то телевізор та інтернет на піку популярності.

1. Чи знаєте ви, як класифікують кіновідеопродукцію для дітей?

Вчителі відповідають.

Коли по телевізору ми переглядаємо фільм чи програму, в правому нижньому куті бачимо маркування — спеціальну позначку, що сигналізує нам про вікову аудиторію відеопродукції. У 2016 році внесли зміни до системи цих позначок*. Відповідно до неї глядачів поділяють на три категорії (Таблиця).

 

* Система візуальних позначок з індексом кіновідеопродукції залежно від аудиторії, на яку вона розрахована, затверджена рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 117 від 08.02.2012 (у редакції рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 306 від 10.03.2016). — Прим. ред.

2. Яку інформацію заборонено поширювати серед дітей?

Учитель слухає відповіді батьків, а потім озвучує інформацію, яка не пролунала.

Серед дітей заборонено поширювати інформацію, яка:

– спонукає до дій, що загрожують їхньому життю і (або) здоров’ю, в тому числі до самогубства;

– викликає бажання:

– спробувати наркотики, психотропні та галюциногенні речовини;

– курити цигарки;

– вживати алкоголь;

– грати в азартні ігри;

– займатися проституцією;

– бродяжити або жебрувати;

– містить порнографію;

– виправдовує насильство і жорстокість, провокує насильство до людей або тварин;

– заперечує сімейні цінності, пропагує нетрадиційні сексуальні взаємини і формує неповагу до батьків та інших членів сім’ї;

– виправдовує протиправну поведінку;

– містить лайку;

– розкриває відомості про неповнолітнього, який постраждав унаслідок протиправних дій або бездіяльності.

На таку інформацію діти можуть натрапити й в інтернеті — саме він нині є джерелом одночасно знань і розваг. Як уберегти дитину від шкідливого контенту та як поводитися у разі, якщо дитина натрапила на нього? Пропоную зіграти в гру-вікторину — аналог американської телевізійної передачі «Jeopardy!» — і разом пошукати розв’язання кількох ситуацій, у які може потрапити дитина. Для цього вам необхідно утворити команди.

Учасники формують команди по 8-10 осіб.

У грі є дві номінації:

• Діти та інтернет — запитання про поведінку дітей в інтернеті. Завдяки запитанням і відповідям у цій номінації ми зрозуміємо, як допомогти дітям.

• Життєві ситуації — ситуації, з якими стикаються діти в інтернеті. Ваше завдання — запропонувати розв’язання.

У кожній номінації по чотири завдання — знайти розв’язання у певній ситуації. Завдання мають різні рівні складності. За них ви отримаєте від 100 до 400 балів. Команди по черзі обирають номінацію і завдання певного рівня. На обдумування у вас є 2 хв. Після того, як представник команди озвучить розв’язання, решта учасників інших команд теж можуть висловити свої думки. Коли всі варіанти будуть озвучені, я назву правильну відповідь. Виграє та команда, у якої буде найбільше балів.

Команди по черзі обирають номінацію і запитання та відповідають.

(Дивіться додаток 1 та додаток 2)

У кінці гри учитель підбиває підсумки, нагороджує команду переможців, пропонує батькам, у яких виникли запитання, поспілкуватися індивідуально.

 

МЕДІАГРАМОТНІСТЬ

У ХХІ столітті люди перестали бути лише споживачами інформації, яку

транслюють ЗМІ. Користувачі самі почали створювати контент у медіапросторі: писати дописи у «Фейсбуці», транслювати наживо усе, що відбувається навколо них, завантажувати аматорські відео на «YouTube», які потім використовують ЗМІ у своїх сюжетах та публікаціях. Це все вказує на те, що суспільство перетворилося на інформаційне – велика частина діяльності та спілкування перемістилася у віртуальний простір. Тому зараз важливою і потрібною є навичка медіаграмотності.

Медіаграмотність — це набір компетентностей, необхідних для активної й усвідомленої  участі в житті медійного суспільства. Нідерландська організація, яка спеціалізується на медіаграмотності, Mediawijzer.net, звернулася до експертів, щоб визначити, які це мають бути компетентності. На основі їхніх відповідей було створено модель, у яку щороку будуть вноситися зміни — й незначні, й ґрунтовні. Остаточним результатом є одна всеохопна модель, яка включає десять компетентностей із медіаграмотності.

MediaSapiens переклав візуалізацію цієї моделі та її основні положення.

Теперішнє медіасуспільство — це суспільство 2.0. Тобто інформаційне суспільство, яке спілкується, ділиться інформацією, отримує нові знання, влаштовує соціальні акції та флешмоби у віртуальному просторі.

В основі медіаграмотності — модель, яка заохочує людей замислюватися над тим, що вони дивляться, бачать, читають.

Тепер давайте з Вами пограємо ще в одну гру «Медіазнайко».  Це перша навчальна гра з медіаосвіти в Україні, її мета – допомогти якомога більше дізнатися про інформаційне та медійне поле. Гра стане частиною курсу з медіаграмотності, розробленого спеціально для загальноосвітніх шкіл і може також бути використана в медіа освітній діяльності бібліотек, які працюють з дітьми.

Суть гри полягає у тому, що потрібно пройти 9 рівнів/етапів, надати відповідь на запитання, стати журналістом, створити телепрограму, сайт і газету, дізнаючись при цьому, як працюють медіа і як вони впливають на тебе – споживача інформації. Навчальну гру «Медіазнайко» розробив і створив Центр медіаініціатив (Вірменія) за фінансової підтримки Всесвітнього банку в рамках програми «Альтернативні ресурси для медіа» в партнерстві з Інтерньюзом (США) і за фінансової підтримки USAID.

Наприкінці виступу пропоную Вам ознайомитися з проектом «Програма медіаграмотності для громадян». Він  був здійснений за підтримки Міністерства закордонних справ та міжнародної торгівлі Канади (DFATD Canada), у партнерстві трьох організацій: Академія української преси, IREX та StopFake. Мета проекту – посилення стійкості громадян перед дестабілізуючою силою впливу неправдивої інформації.

У рамках проекту було розроблено навчальну програму з медіаграмотності: http://irex.mocotms.com. Перейшовши за посиланням, Ви можете ознайомитись з дуже цікавим дистанційним навчальним курсом «Медіаграмотність для громадян».

«Стати медіаграмотним» – не означає пройти якісь курси, вивчитися, отримати сертифікат, і на цьому все. Медіаграмотність – це практичний навик, риса стилю життя. Медіаграмотна людина, якщо бачить сумнівну інформацію, намагається її перевірити. Це людина, яка не просто пливе за інформаційною течією, а критично сприймає цей потік. Інформація уже позбавлена ореолу святості чи таємничості, як це було у радянський період, коли відомостей бракувало. Зараз повідомлень та новин – надлишок. Контент творить кожен, хто хоче його творити. Інформації стало багато, тому гостро постала проблема її аналізу та критичного сприйняття, щоб відсіяти неправду.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Кейси до номінації «Діти та інтернет»

 

 

Додаток 2

Кейси до номінації «Життєві ситуації»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Збірник статей Шостої міжнародної науково-методичної конференції «Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи». – Київ. : Центр Вільної Преси, Академія української преси, 2018. –С. 38
2. Кесьян Т. Гра-вікторина до батьківських зборів «Медіабезпека дитини»// ЗАСТУПНИК ДИРЕКТОРА ШКОЛИ.-2018.-№9.-Ст. 18
3. Навчальна гра «Медіазнайко».

URL: http://www.aup.com.ua/Game/index.html

4. Проект «Програма медіаграмотності для громадян. URL: http://www.aup.com.ua/mediaosv/programa-mediagramotnosti/