Тема: Практична робота. Три стани середньовічного суспільства. Феодалізм
Мета:
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Обладнання: підручник, роздатковий та методичний матеріал
Основні поняття: феодальна драбина, стан, феод, феодал, феодалізм, сеньйор, васал, васалітет, панщина, оброк
Очікувані результати:
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
Американський винахідних Генрі Форд сказав:
Зібратися разом – це початок,
Триматися разом – це прогрес,
Працювати – разом – це успіх!
Ми зібралися й тримаємося разом. Тож починаймо працювати!. Бажаю успіху!
ІІ. Вивчення нового матеріалу
Бесіда за запитаннями:
- Чи існувала в середньовічному суспільстві соціальна неоднорідність?
- Які факти доводять, що у середні віки існували різні соціальні стани?
- Які стани існували в Стародавньому світі?
Отже, як бачимо з ваших відповідей суспільство Середньовіччя дійсно було соціально неоднорідним. Соціальна неоднорідність існувала ще у Стародавньому світі. У ті часи суспільство поділялося, як правило, на рабів, рабовласників та вільних селян. А от структура середньовічного суспільства була іншою.
Саме ж якою була структура середньовічного суспільства та які були відносини у цьому суспільстві нам сьогодні й потрібно дізнатися. Тому тема нашого уроку: «Практична робота. Три стани середньовічного суспільства. Феодалізм».
Завдання уроку:
1) ознайомитися зі структурою середньовічного суспільства;
2) визначити місце та роль кожного стану;
3) охарактеризувати феодальні відносини у середньовічному суспільстві;
4) удосконалювати вміння аналізувати, узагальнювати та систематизувати історичний матеріал;
5) виховувати інтерес до історичного розвитку європейського суспільства
Проблемне запитання
- Чи можна вважати соціальний устрій у середньовічній Західній Європі справедливим? Чому?
(декілька учнів діляться своїми думками)
Наскільки ви праві ми дізнаємося наприкінці уроку.
Суспільні стани
Робота з документом (підручник, с. 64)
Завдання: спираючись на документ, визначте, на які стани поділялося середньовічне суспільство.
Єпископ Адальберон Ланський (ХІ ст.) про три стани
Так дім Божий (суспільство) поділяється на три частини: одні моляться, другі воюють, треті працюють. Один стан – воїни, покровителі церкви й захисники народу, всіх без винятку, і сильних, і слабких… Другий стан – селяни; ці нещасні люди мають щось лише ціною важкої праці. Усім – грошима, одягом, харчами – забезпечують вони увесь світ. Жодна вільна людина не змогла б прожити без селян… Три… частини не потерпають від своєї відокремленості: послуги, які надаються одній з них, створюють умови для праці двох інших; у свою чергу, кожна частина піклується про ціле
Робота з таблицею
Стани середньовічного суспільства
«Ті, що моляться» |
«Ті, що воюють» |
«Ті, що працюють» |
|
|
|
|
|
|
Розповідь вчителя на основі якої учні заповнюють таблицю
Процес поділу суспільства на відокремлені один від одного стани тривав протягом усього раннього Середньовіччя. Уже в часи завоювання Риму германцями й виникнення на території Західної Римської імперії варварських королівств серед германців були прості воїни й вожді. Завойовницькі війни посилили відмінності між ними. Захоплену здобич воїни розподіляли в залежності від заслуг перед королем. Згодом, коли ділили землю, що належала римлянам, її не ділили порівну. Король і його наближені та слуги збагачувалися найбільше й ніби «піднімалися» над рядовими членами варварських племен.
Згадаймо також, що з ІХ ст. піше ополчення поступово почало замінюватися кінним військом. За коня та зброю треба було немало заплатити, чого звичайний селянин не міг собі дозволити. Сповнене небезпек Х ст. прискорило «народження» стану професійних воїнів, які вже відокремилися від хліборобів-селян.
У середньовіччі люди були глибоко віруючими. Кожен християнин молився Богу, просячи у нього милосердя й допомоги. Для проведення церковних служб було потрібно багато духовенства, людей, котрі присвячували своє життя лише служінню Господу. Це заняття вважалося почесним і необхідним. Духовенство також зайняло своє окреме місце у суспільстві поряд із селянами та воїнами.
Ось так до ХІ ст. склалася нова структура суспільства. Освічені люди Середньовіччя, роздумуючи над тим, як влаштоване їхнє суспільство, стверджували, що такий порядок учинено Богом, який поділив людей на тих, хто молиться, тих, хто воює і тих, хто працює. До першої верстви належало духовенство – Папа Римський, єпископи, абати, священики, монахи, до другої – воїни, герцоги, графи, барони та рицарі, до третьої – прості люди: селяни, рицарі, мешканці міст. Ці великі верстви населення на зивалися станами
Словникова робота (із записом до зошита)
Стан – велика група людей, яка користувалася однаковими правами й мала однакові привілеї й обов’язки, що передавалися у спадок
Робота з художнім твором
У кожного з трьох станів були свої обов’язки. Саме які, ви дізнаєтеся прослухавши вірш
Священика уділ – за всіх молитися.
А лицаря – на полі битися
І славою в борні покритися.
Обов’язки селян – трудитися.
Робота з таблицею (перевірка правильності заповнення таблиці)
Стани середньовічного суспільства
«Ті, що моляться» |
«Ті, що воюють» |
«Ті, що працюють» |
Духовенство: Папа Римський, єпископи, абати, священики, монахи |
Воїни: герцоги, графи, барони, лицарі |
Селяни, лицарі, міщани |
Духівництво просить Бога про милість і прощення гріхів, нагадує всім про християнські заповіді та основи віри |
Лицарство захищає суспільство зі зброєю в руках від ворогів |
Селянство забезпечує перші два стани матеріальними благами, оплачує всі їхні примхи |
Феодалізм. Феодальні відносини
У результаті формування нових станів суспільства змінюються й відносини між людьми.
Для того, що ви могли краще зрозуміти ці відносини, скористаймося глосарієм, котрий є у вас на аркушах на партах.
Словникова робота
Феод – спадкове земельне володіння, яке надавалося людині за несення військової або придворної служби
Феодал – власник феоду
Феодалізм – суспільний устрій Середньовіччя, основою якого є власність феодалів на землю та працю селян; характеризується особливими феодальними відносинами між різними верствами населення
Феодальна драбина – система взаємо підпорядкування всередині класу феодалів, заснована на відносинах «сеньйор – васал»
Сеньйор – феодальний власник землі, котрий віддавав частину своїх земель із селянами іншому, дрібнішому феодалові, за службу
Васал – феодал, що одержував земельні володіння та був залежним від іншого, більш могутнього феодала-сеньйора (сюзерена)
Васалітет – особливі відносини всередині стану феодалів
Розповідь вчителя на основі схеми (підручник, с. 66)
Головним феодалом у країні вважався король: він вирішував суперечки між феодалами та очолював військо, коли на країну нападали вороги. Король був сеньйором
для герцогів і графів. Вони володіли сотнями селищ, очолювали великі загони воїнів.
В основу зв’язків між сюзереном і васалом були покладені поземельні відносини, а саме – наділення сюзереном своїх васалів за службу землею. Великі феодали не прагнули залишити у своєму безпосередньому користуванні якомога більше земель. Їхня суспільна значущість і могутність визначалися значною мірою кількістю слуг-васалів. Тому феодал, як правило, зберігав за собою лише частину земельних угідь, що становили його домен (маєток), а решту земель передавав своїм васалам як винагороду за службу. Васалами герцогів і графів були барони. Їхні володіння включали 20 – 30 сіл і могли зібрати загін воїнів Барони були сеньйорами лицарів, які вже не мали своїх васалів. Отже, той самий феодал міг бут сеньйором менш шляхетного і багатого феодала й васалом більш знатного. При цьому васали були зобов’язані підкорятися тільки своїм сеньйорам. Якщо вони не були васалами короля, то могли не виконувати його наказів. Така організація стану феодалів називається «феодальною драбиною».
Взаємовідносини між сюзереном і васалом оформлялися у вигляді договору, який укладався публічно шляхом урочистого обряду в присутності всіх васалів цього сюзерена. Такі васальні договори фіксували основні правила та обов’язки сторін. Сюзерен, поряд із наданням земельного володіння, мав забезпечити васалу захист, радитися з ним, вирішувати його суперечки з іншими васалами тощо. Головним обов’язком васала була вірність своєму сюзеренові та військова служба, термін якої з ХІ ст. становив 40 днів на рік. Васал також брав участь у судових та інших зборах сюзерена, зустрічав і пригощав сюзерена у своїх володіннях, робив грошові внески (викуп сюзерена з полону, подарунок на честь посвячення сина сюзерена в лицарі тощо). Згодом васальні відносини стали переходити в спадщину за умови виплати спадкоємцем певної суми грошей.
Поза «драбиною» перебували селяни. Усі феодали – від дрібного землевласника до короля жили їхньої працею.
Самостійна робота учнів з текстом підручника (с.66 – 67)
Завдання: опрацювати текст та з’ясувати зміст таких понять, як панщина та оброк
Робота з джерелом
Невесела оповідь Гаутзельма
На запитання про плани на майбутнє Гаутзельм тільки невесело хитав головою. Його хатина згоріла, наречену віддали до монастиря, а одружитися з іншою дівчиною він не хотів: у їхньому селі неодруженими залишалися тільки кріпаки, а він був вільним франком і не хотів. Щоб його діти втратили свободу….
Завдання: спираючись на інформацію з тексту підручника закінчить оповідь
ІІІ. Закріплення нових знань
1. Проблемне запитання
- Чи змінилася ваша думка щодо відповіді на запитання, котре прозвучало на початку уроку?
2. Робота над завданнями по карточках
Завдання: співвіднести поняття та визначення
Стани |
власник феоду |
Васал |
Ті, що моляться |
Сеньйор |
система взаємо підпорядкування всередині класу феодалів, заснована на відносинах «сеньйор – васал» |
Духівництво |
феодальний власник землі, котрий віддавав частину своїх земель із селянами іншому, дрібнішому феодалові, за службу |
Феодал |
феодал, що одержував земельні володіння та був залежним від іншого, більш могутнього феодала-сеньйора (сюзерена) |
Феодальна драбина |
велика група людей, яка користувалася однаковими правами й мала однакові привілеї й обов’язки, що передавалися у спадок |
ІV. Підсумок уроку
Заключне слово вчителя
Отже, як бачимо в епоху Середньовіччя основними станами суспільства були «ті, що моляться», «ті, що воюють», «ті, що працюють». Але із розвитком міст соціальна структура ускладнилася: з’явилися ремісники, купці, люди розумової праці, тобто поступово утворювався міський стан. Відбулися зміни й серед вищих станів суспільства – у ХІV – ХV ст. на зміну лицарському стану прийшов дворянський. Кожен стан мав певні права та обов’язки, посідав певне місце у суспільстві. Функціонування та розвиток середньовічного суспільства забезпечувалися існуванням та взаємодією усіх трьох станів, один із яких забезпечував усіх одягом та продуктами харчування, другий – захищав від ворогів, третій – турбувався про «порятунок душі» представників перших двох
V. Домашнє завдання: читати й переказувати §9 п. 1 - 2, вивчити терміни; * написати оповідання «Один день із життя середньовічного (сеньйора, лицаря чи селянина)