Урок у хмарах "Микола Хвильовий – романтик революції.Доля особистості в тоталітарній державі".

Про матеріал
дослідити життєвий шлях Миколи Хвильового, його роль у літературному житті 1920-х років ХХст., романтичність світобачення, участь письменника у Літературній дискусії 1925–1928 рр., розвивати уміння критично мислити, робити висновки, формувати уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, самостійно конструювати свої знання.
Перегляд файлу

 

Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №126

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фрагмент уроку української літератури

 в хмарах

 

для учнів 11-х класів

 

Микола Хвильовий – романтик революції.

Доля особистості в тоталітарній державі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                   Терьохіна Н.С.,                                                                                                  

                                                                   учитель української мови та літератури,

                                                                   учитель вищої категорії,

                                                                   учитель-методист

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Микола Хвильовий – романтик революції.

          Доля особистості в тоталітарній державі.

Мета: - дослідити  життєвий шлях Миколи Хвильового, його  роль у літературному житті 1920-х

              років ХХст., романтичність світобачення, участь письменника у Літературній дискусії

             1925–1928 рр.;

      - розвивати уміння критично мислити, робити висновки;

            - формувати уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, самостійно конструювати

              свої знання.

Тип уроку: урок-конференція. 

Проект: Я – біограф.

              Я – літературний критик.

              Я -  соціолог.

 

Хід уроку

Учитель:

     Домашнє завдання: дослідити біографію М Хвильового відповідно до обраної спеціалізації: як біографа, соціолога чи літературного критика, донести до однокласників результати роботи. На уроці спробуємо скласти віртуальний соціопсихологічний портрет Миколи Хвильового і намагатимемося зрозуміти, чому так трагічно склалася доля відомого українського письменника.

     Прошу відкрити віртуальну дошку, на якій відмічено 4 етапи роботи на уроці.

https://padlet.com/nataliteryokhina/v7sdedfzk21f

 

Етап 1. Розповідь учнів про біографію М.Хвильового із заповненням віртуальної презентації підготовленими вдома слайдами.

(Учні викладають до віртуальної презентації

 підготовлені вдома відповідно до обраної спеціалізації слайди і коментують зміст)

https://docs.google.com/presentation/d/1q704s1yZGfKJPFMxm1JQR1-0zzxO-Uvtrobyzd3FTsk/edit#slide=id.g280e407055_0_0

Біограф:

- 13 грудня 1893р у Тростянці на Харківщині (нині Сумщина) у родині вчителя.

Справжнє прізвище – Микола Григорович Фітільов.

Учитель:

- Якщо ім’я Микола Хвильовий – це псевдонім, чи натрапив  хтось на інформацію: чому він саме такий і чи єдиний у письменника?

Літературний критик:

- М.Хвильовий писав ще й під псевдонімами Стефан Кароль та навіть Юлія Уманець.

Біограф:

- У 1916р. мобілізований до армії. Пройшов фронти громадянської війни, здобув пошану солдатів.

  1917р. демобілізувався і почав розбудовувати українське життя на рідній Слобожанщині.

Літературний критик:

- До речі, саме цього року Хвильовий почав літературну діяльність.Уже 1919р. переїздить до

Харкова. 1921р. вийшли три перші поетичні збірки: «В електричний вік», «Молодість», «Досвітні симфонії». Романтичні новели засвідчили появу оригінального митця, з власним світобаченням.

Біограф:

 - 1919р. вступає до партії більшовиків, які боролися проти петлюрівців. А петлюрівці захищали

   інтереси незалежної України!

 Літературний критик:

 - Хвильовий прийшов у літературу закоханим у революцію, а став основоположником нової української літератури. Що вплинуло на зміну поглядів?

Соціолог:

- Хвильовий абсолютизував поняття революції, мав м’ятежний дух, не міг жити у спокої, вважав, що революція – єдиний спосіб змінити життя...

Літературний критик:
- Так! Але коли він побачив, у що переливається революція 1917 року,  – намагався знайти себе,

  реалізувати в іншій сфері – художній літературі. Він вважається засновником нової української прози   ХХ ст., створив власний стиль – різновид лірико-романтичної імпресіоністичної новели.   

Соціолог:

- Але! Свого часу український сатирик Євген Дуда сказав: «У вирі революції сміття плаває на поверхні». Так от, тоді, у 1917 році, стільки цього «людського сміття» сплило на поверхню, не менше, ніж сьогодні, після Революції Гідності. Хвильовий сприйняв це дуже болісно, бо  був ідеалістом  і романтиком революції. У творах Хвильового багатьом героям, не здатним щось змінити в житті, єдиним виходом бачиться самогубство. Але коли люди пишуть про таке – вони притягують це у своє життя. Закони енергетики дуже небезпечні!

Літературний критик:

- Хвильовий зрозумів, що жоден із ідеалів революції не втілений у життя. Першим почав викривати це у своїх творах. Він викривав «оміщанення» комуністичного середовища. Про що найперше мріє раб, що здобув волю? – завести собі раба! Щоб було кому помститися за колись власні приниження й поневіряння!

Соціолог:

- До речі, батько М.Хвильового – росіянин, звідси і прізвище – Фітільов. Але письменник повністю прийняв українізацію, українську культуру. І тепер його хвилювало інше: Україна – колонія чи держава?

 Літературний критик:

-  У 1925 році М.Хвильовий  разом із однодумцями створюрює письменницьку організацію

ВАПЛІТЕ (Вільну академію пролетарської літератури). Він започатковує літературну дискусію, в яку за кілька місяців була втягнута вся інтелігенція України.

  Починаються публічні гострі дискусії з приводу майбутнього України. На питання «Україна – колонія чи держава?» письменник сам відповідав у одному зі своїх памфлетів: «...а щоб не була колонією, треба покінчити з контрреволюційною ідеєю будувати в Україні російську культуру».

Від російської літератури українська поезія має тікати якомога далі! Геть від Москви! (До речі, це гасло належить Івану Нечую-Левицькому, якого ми знаємо як автора прекрасної   соціально-побутової повісті «Кайдашева сім’я»).

Учитель:

- То ким був Хвильовий: націоналістом, комуністом, зрадником? Ким?

Соціолог:

- Хвильовий – це відображення свого часу. Дзеркало своєї доби. Людина високої ідеї. Людина пошуку правди. Але система його зламала. Він зрікся своїх поглядів.

Біограф:

- Можна помилитися, але не можна у цьому зізнаватися перед ворогом! Він скористається  вашою помилкою, вашою відвертістю і знищить, як загрозу для себе.

Соціолог:

- А задача сталінського режиму саме такою і була: знищити незгодного. Немає людини – немає проблеми! Чому Хвильовий вистрілив у себе?

Біограф:

- Існує  версія, що таке рішення визріло через арешти побратимів, суд над найближчими друзями, враження після поїздки на Полтавщину, де письменник побачив на дорогах сіл трупи людей, загиблих від Голодомору.

13.05.1933 у себе вдома грав на банджо і співав своїм гостям, потім сказав: «Зараз я поставлю крапку», пішов у свою кімнату, зачинив двері, за мить пролунав постріл.         

 Самогубство – шок для всіх. Чому? Після трагедії знайшли на столі дві записки. В одній із них були слова: «Хай живе комунізм!» (як насмішка долі).

Етап 2. Перегляд стрічки часу, дослідження соціопсихологічного портрету М.Хвильового.

http://www.timetoast.com/timelines

 Літературний критик:

- Теза Хвильового «Україна чи Малоросія?» проходить червоною ниткою через усю творчість письменника, він був майстром памфлету: гострий, різкий, зубатий. Таких не люблять, бо вони солені, перчені. Він питав: «Будеш і далі колонією, державо моя? Ми ж не для того робили революцію, щоб залишитися колонією Росії! А відійдеш ти від Росії тільки тоді, коли відірвешся від неї КУЛЬТУРНО!»

Учитель:

- То чому ж така записка? Чому – «хай живе комунізм»? Бо він вірив у в цю ідею – ідеалістичного комунізму, який обіцяли більшовики. А що таке комунізм?  (Він замішаний на ідеї французької революції). Це рівність! Свобода! Братерство! Абсурдні гасла! Але вони захопили світ,

паралізували! Ніколи не буде рівності – ми різні, хоча б інтелектуально! Свобода? Що це таке? Абсолютної свободи немає і бути не може, бо ми живемо серед людей, і свобода кожного закінчується там, де починається свобода іншого. Абсолютна свобода можлива лише на безлюдному острові. Свобода – це небо над головою і закон совісті. А совість у всіх різна! Отже, гасла рівність, свобода, братерство – це утопія, це категорії, які неможливо втілити в життя! А комуністи це обіцяли! Чим ці обіцянки закінчилися для народу? Терором, розстрілами, Голодомором. Комуністи щиро любили Україну, але не українську, а російську! Хто цьому заважав – мав бути знищеним!

Хвильовому  нічого не залишалося, як застрелитися.

 Біограф:

- Якби він сам цього не зробив, його б розстріляла радянська влада. Трагедія письменника в тому, що він не зраджував цінностям: його назвали націоналістом, а він ним не був; його обізвали фашистом, а він ним не був. Його трагедія в тому, що  повірив, купився на ідеї соціалізму, як колись купився  й Іван Франко.

Літературний критик:

- У чому ж феномен Хвильового для української літератури? У самобутньому шляху розвитку.

Явище «хвильовізму» лякало радянську владу, а його памфлет «Україна чи Малоросія?», написаний у 1926 р. і заборонений тоді, був опублікований  лише за 64 роки – у 1990 році!

Чому ж радянська влада боялася Хвильового?

Соціолог:

-  Комунізм ніколи не був українським, бо українські комуністи повністю лягли під московський імперіалізм. Це трагедія і Миколи Хвильового, і Володимира Винниченка.

М.Хвильовий  був із синьо-жовтим серцем, хоч махав червоним прапором. У цьому його драма.

Іншого виходу, ніж застрелитися, у нього просто не було. Цей  крок був виявом не слабкодухості, це вияв протесту. Інакше б його розстріляла радянська влада, як усіх  його побратимів.

Учитель:

- Зі смертю Хвильового закінчився період українського відродження й розпочалося масове знищення представників української інтелігенції.

    Отже, Микола Хвильовий  дивився  в близьке і далеке майбутнє. Він передбачав, пророкував. Твори письменника надзвичайно актуальні. Він наш наймудріший сучасник, бо за свої помилки і право критично дивитися на світ заплатив власним життям. Його творчість надзвичайно цікава і ще стане об’єктом глибокого вивчення.

 

Етап 3. Виконання тестів для перевірки знань з теми.

https://docs.google.com/forms/d/1VNXFybfFJBGBrtdpTVRCX5j_coDIoV4K10QStrXVadE/edit

 Підготовка до ЗНО

Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді:

1. Хто був ініціатором проведення літературної дискусії 1925-1928 років?
А А. Головко;
Б В. Винниченко;
В Ю. Яновський;
Г М. Хвильовий.

2. До якого літературного угруповання належав М. Хвильовий?
А «Плуг»;
Б «Гарт»;
В ВАПЛІТЕ;
Г «Молодняк»;

3. Назвіть справжнє прізвище Миколи Хвильового:
А Губенко;
Б Фітільов;
В Елланський;
Г Сивенький

4. Яку назву має перша збірка оповідань М. Хвильового?
А «Я (Романтика)»;
Б «Кіт у чоботях»;
В «Сині етюди»;
Г «Червона хустина»

5. Укажіть твір М. Хвильового, яким він засвідчив свою участь у літературній дискусії 1925-1928 років:
А «Я (Романтика)»;
Б «Україна чи Малоросія»;
В «Вальдшнепи»;
Г «Про критику і критиків у літературі»;

6. Яке гасло виголошував і обстоював М. Хвильовий у ході літературної дискусії 1925-1928 років?
А «З Росією навіки разом!»;
Б «Геть від Москви!»;
В «Своя сорочка ближча до тіла»;
Г «Народ і партія єдині!»;

 

Етап 4.

Ніхто не скаже про письменника краще, ніж його твори.

 

Перегляд буктрейлера новели «Я (Романтика)».

                                https://www.youtube.com/watch?v=X4NfLxl_LQ8

 

Домашнє завдання: прочитати новелу «Я (Романтика)», знайти елементи автобіографічності у творі.

 

 

 

 

1

 

doc
До підручника
Українська література (рівень стандарту, академічний) 11 клас (Авраменко О.М., Пахаренко В.І., Мовчан Р.В.)
Додано
28 серпня
Переглядів
127
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку