Урок:"Україна в системі міжнародних відносин кінця XX – початку XXI ст."

Тема. Україна в системі міжнародних відносин кінця XX – початку XXI століть.

Мета. Повідомити учням нові знання; формувати (розвивати) уміння і навички, формувати (виховувати) ціннісні орієнтації, зокрема:

•   визначати основні глобальні процеси та проблеми сучасності, причини їх появи;
•   характеризувати рух за мир та безпеку, внесок України в поліпшення загальної атмосфери безпеки;
•   висловлювати ставлення щодо ролі і місця українців у військових формуваннях держав Організації Об’єднаних Націй, ролі України в міжнародних організаціях;
•   тлумачити та застосовувати терміни та поняття:міжнародні відносини, ООН, НАТО, Рада Європи, ОБСЄ,СОТ.

Тип уроку. Повідомлення нових знань, формування (розвиток) умінь і навичок.

Вид уроку. Практичне заняття.

Навчально-методичне забезпечення.

  1.Гісем О. В. Всесвітня історія (профільний рівень) : підруч. для 11 кл. закл. загал.серед. освіти / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. — Харків : Вид-во «Ранок»,2019. — 240 с: іл.

      2.Полянський П.Всесвітня історія (рівень стандарту) : підруч.для 11 кл. закл.загальн. середн. освіти / Павло Полянський. — К. : Грамота, 2019. —256 с. : іл.

     3.Щупак І. Я.Всесвітня історія (рівень стандарту) : підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти / І. Я. Щупак. —К. : УОВЦ «Оріон», 2019. — 256 с. : іл., карти

     4. Власов В. С.Історія України (рівень стандарту) : підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти / В. С. Власов,С. В. Кульчицький. – Київ : Літера ЛТД, 2019. – 256 с.

     5. Інтернет-ресурс «Вікіпедія».

     6.Дидактичний та роздавальний матеріал, писемне та наочне приладдя.

Хід уроку

І.Організаційний момент

Учитель оголошує тему практичного заняття, нагадує його особливості, форми работи на уроці й правила,яких необхідно дотримуватися учням.

ІІ.Актуалізація опорних знань

Бесіда.

1.Які відносини є міжнародними?

2.Назвіть сфери міжнародних відносин?

Проблемне питання:Роль і місце України у європейському та світовому співтоварістві.

ІІІ.Проведення практичного заняття.

План

1.Визначення та віхи становлення України як суб'єкта міжнародних відносин.

2. Участь України у міжнародних організаціях.

Джерело 1.

Тут і далі – режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/

•   Розглянте карту.
•   Визначте в яких країнах є Посольства та Генеральні консульства України.
•   Визначте в яких країнах є тільки Посольства України.
•   З якими країнами Україна має мінімальні міжнародні відносини?
•   З чим пов’язана саме така локація країн з якими Україна має найтісніші міжнародні відносини?
•   Поміркуйте. Які переваги надає підтримання тісних міжнародних відносин з провідними країнами світу?
•   Поміркуйте. Які переваги надає підтримання тісних міжнародних відносин з країнами, що розвиваються?

 Джерело 2.

Посилення ролі Радянського Союзу на завершальному етапі другої світової війни призвело до поновлення на початку 1944 р. участі України в міжнародних відносинах. До компетенції Президії Верховної Ради Української РСР і республіканського уряду віднесено дещо ширші повноваження, зокрема представництво у міжнародних відносинах. Українська РСР стала однією з держав-засновниць Організації Об’єднаних Націй, стала членом її важливих спеціалізованих установ: ЮНЕСКО, МАГАТЕ (міжнародного агентства з атомної енергії), ЮНІДО (організації з питань промислового розвитку), МОП (міжнародної організації праці). Засновані постійні представництва України при ООН у Нью-Йорку, при відділеннях ООН у Женеві та Парижі. Постійна особиста участь представників і делегацій України в діяльності асамблей, конгресів і конференцій ООН, організацій, асоціацій, об’єднань та інших форумів мала важливе значення для розширення міжнародних зв’язків.

Із середини 1940-х рр., Україна постійно брала участь і в міжнародно-договірних відносинах, підписавши майже 170 міжнародних угод. Але двосторонні міжнародні договори й угоди Україна фактично не укладала, тому що на двосторонній основі політичні, зовнішньоторговельні, правові й інші відносини з іноземними державами здійснювали виключно відповідні органи Союзу РСР. Отже Українська РСР була позбавлена можливості здійснювати безпосередні дипломатичні і консульські відносини з іноземними державами.   Кардинальні зміни, пов’язані з концептуальним визначенням повноважень республіки в сфері зовнішньої політики, почались у період «перебудови».

Важливий крок на шляху здобуття Україною незалежності зроблено для входження в чинну систему міжнародних відносин. Безпосередня практика зовнішньополітичної діяльності започаткована Комісією у закордонних справах Верховної Ради. Саме вона зобов’язала Міністерство закордонних справ Української РСР у двотижневий строк підготувати і внести на розгляд Комісії пропозиції законодавчого забезпечення зовнішньополітичної діяльності Української РСР. Ця ж Комісія рекомендувала призначити на посаду Міністра закордонних справ Української РСР Анатолія Зленка. Сесія Верховної Ради Української РСР прийняла відповідне рішення. Ідеї та пропозиції, нагромаджені в ході обговорення питань, пов’язаних із зовнішньополітичною діяльністю, створили підґрунтя для прийняття Декларації про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.).

В десятому розділі документа зазначено: «Україна як суб’єкт міжнародного права “здійснює безпосередні зносини з іншими державами, укладає з ними договори, обмінюється дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами, бере участь у діяльності міжнародних організацій в обсязі, необхідному для забезпечення національних інтересів у політичній, економічній, екологічній, інформаційній, технічній і спортивній сферах. Україна виступає рівноправним учасником міжнародного спілкування, активно сприяє зміцненню загального миру і міжнародної безпеки, бере участь у загальноєвропейському процесі та в європейських структурах”».

Іншим важливим зовнішньополітичним актом України стала Постанова Верховної Ради «Про чинність міжнародних договорів на території України» (10 грудня 1991 р.), якою проголошено, що «укладені і ратифіковані Україною міжнародні угоди становлять невід’ємну частину національного законодавства».

Важливими віхами на шляху утвердження України як суб’єкта міжнародних відносин стало прийняття Верховною Радою України документа під назвою «Основні напрями зовнішньої політики України» (2 липня 1993 р.), в якому викладено концепцію зовнішньополітичної діяльності держави, а згодом, 28 червня 1996 р., тексту Конституції України. В її ст. 18, зокрема, підкреслюється: «Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права».

Основним Законом задекларовано територію України неподільною і недоторканою, а також без’ядерний статус країни, оборонний характер її військової доктрини, формування національних Збройних сил на засадах мінімальної достатності. Ключову роль у цьому процесі відіграли результати всенародного референдуму (1 грудня 1991 р.), на якому практично 90 % громадян висловились на підтримку Акта проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р.

Завдання: складить таблицю

•   Які основні віхи становлення України як суб’єкта міжнародних відносин?
•   Поміркуйте. Яка з віх встановлення України як суб’єкта міжнародних відносин є найсуттєвішою?

Джерело 3.

Прагнучи зробити свій вклад у процес ядерного роззброєння, йдучи послідовно до без’ядерного статусу, Україна першою на земній кулі заявила про відмову від ядерної зброї: спочатку підписала угоду СНД з питань ядерних озброєнь (грудень 1991 р.), а згодом – Лісабонський протокол (травень 1992 р.). Показово, що весь арсенал мобільних ядерних ракет було передано Росії раніше передбаченого терміну і задовго до підписання Лісабонського протоколу. Згідно з московською Заявою президентів США, Росії й України від 14 січня 1994 р., наша держава взяла на себе зобов’язання протягом семи років ліквідувати всю розташовану на її території ядерну зброю, одержавши відповідне матеріальне відшкодування і гарантії своєї безпеки спочатку від США і Росії, а потім і КНР. Добровільна відмова третьої за своїм ядерним арсеналом держави від цієї зброї масового знищення не має прецедентів і наочно демонструє перед усім світом глибоко миролюбну сутність української держави. Приєднання після цього України до Угоди про нерозповсюдження ядерної зброї укріпило позитивний імідж нашої держави. Україна виступила за безстрокове продовження дії цього договору. Відповідне рішення одностайно прийняте на міжнародній конференції в Нью-Йорку в травні 1995 р.

Проголошення принципів безядерності і позаблоковості було далеко не найгіршим із усіх можливих рішень. Інша справа, що після ядерних випробувань у Індії та Пакистані (травень 1998 р.) в Україні зрозуміли, що володіння ядерною зброєю є важливим військово-політичним фактором захисту національної безпеки та суверенітету. Звичайно, якщо для цього існують відповідні матеріальні та інтелектуальні ресурси, а також політична воля. Проблема ядерного роззброєння стала для України своєрідним ключем, яким можна було відкрити двері у західний світ. Вже на початку свого незалежного існування, відмовившись від успадкованого ядерного потенціалу, цілком закономірно наша республіка вважала, що за такий крок можна було очікувати від міжнародного співтовариства твердих гарантій своєї безпеки і територіальної цілісності.

Сміливі рішення і дії українського керівництва стимулювали до висновку, що виникнення у центрі Європи нової незалежної держави не створить нових загроз міжнародній безпеці. У випадку України без’ядерний статус та позаблоковість сприяли вирішенню завдання визнання її незалежності.

Відправним моментом у процесі переходу зовнішньополітичної діяльності республіки на рейки самостійної і рівноправної участі в міжнародних відносинах стало визнання України міжнародною спільнотою.Упродовж 1992 р. Україну визнали 132 держави. З яких 106 відразу встановили дипломатичні зв’язки з Україною. Станом на 1 січна 1997 р. Україну визнали 154 держави. Важливе значення для міжнародного визнання України мав вступ до впливових міждержавних організацій. Станом на 1 січня 1997 р. Україна була членом 47 міжнародних міжурядових організацій.

Завдання:зробить таблицю у зошиті.

Завдання: Об'єднайтеся в групи.

Обговорить участь України в ООН, НАТО, СОТ, ОБСЄ,РЄ.Опрацювавши дидактичні картки:

•   Визначте діяльність яких міжнародних організацій, має місце в Україні?
•   Які приклади їхньої позитівної діяльності ви можете навести?
•   Яким чином міжнародні організації сприяють співробітництву у світі, збереженню миру та безпеки?

Дидактична картка 1. ООН

Україна надає особливого значення діяльності ООН з підтримання міжнародного миру та безпеки, розглядаючи участь у ній як важливий чинник своєї зовнішньої політики. Починаючи з липня 1992 р. Україна виступає активним контрибутором військових підрозділів та персоналу до операцій ООН з підтримання миру (ОПМ). Станом на березень 2013 року 538 військовослужбовців ЗСУ та співробітників органів внутрішніх справ України беруть участь у 7-ми ОПМ ООН: у ДРК, на Кіпрі, у Косово, Кот д’Івуарі, Ліберії, Судані та Південному Судані. За цим показником Україна посідає 5-е місце серед країн Європи.

Співпраця з ООН в галузі роззброєння зосереджується на зміцненні міжнародних інструментів і режимів в сфері контролю над озброєннями, нерозповсюдження зброї масового знищення, дотриманні санкційних режимів Ради Безпеки ООН.

Виходячи з нагальної необхідності розробки світовою спільнотою ефективних заходів боротьби з тероризмом, Україна приєдналася до глобальної антитерористичної коаліції, підтвердила свою готовність докласти максимальних зусиль до спільної боротьби з міжнародним тероризмом, насамперед у рамках ООН.

Дидактична картка 2. НАТО

Пріоритетним національним інтересом України у сфері зовнішньополітичної діяльності є розвиток та дальше поглиблення відносин стратегічного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору (НАТО), з дотриманням принципів, зафіксованих у Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору, підписаній 9 липня 1997 року, Декларації про її доповнення від 21 серпня 2009 року, а також на виконання рішень, прийнятих за результатами засідання Комісії Україна – НАТО на рівні глав держав та урядів (4 вересня 2014 року, м.Ньюпорт, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії).

Указом Президента України від 24.09.2014 р. № 744/2014 уведено в дію рішення Ради національної  безпеки і оборони України від 28 серпня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності», яким визначено, що пріоритетним національним інтересом України у сфері зовнішньополітичної діяльності у 2014 та наступних роках є дальший розвиток відносин стратегічного партнерства України з США, ЄС та НАТО.

23 грудня 2014 року Верховна Рада України прийняла рішення про відмову України від позаблокового статусу, який виявився неефективним у контексті убезпечення держави від зовнішньої агресії та тиску. Внесений Президентом України проект (реєстр. № 1014-3 – був розроблений МЗС України) підтримала конституційна більшість народних депутатів України (303 голоси «за»).

В Рекомендаціях парламентських слухань на тему: «Актуальні питання зовнішньої політики України», які відбулися 7 грудня 2016 року, визначено доцільність активізації законотворчого процесу, спрямованого на реалізацію стратегічного курсу України на набуття членства в НАТО та ЄС.

Дидактична картка 3. СОТ

Світова організація торгівлі (СОТ) – це міжнародна організація, метою якої є розробка системи правових норм міжнародної торгівлі та контроль за їх дотриманням. Головними цілями Організації є забезпечення тривалого і стабільного функціонування системи міжнародних торговельних зв’язків, лібералізація міжнародної торгівлі, поступове скасування митних і торговельних обмежень, забезпечення прозорості торговельних процедур.

СОТ була створена у січні 1995 року після підписання відповідної багатосторонньої угоди у м. Марракеш (Марокко) 15 квітня 1994 року. СОТ стала правонаступницею Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) – організації, яка проіснувала з 1947 по 1994 рік і нараховувала 128 членів. У рамках ГАТТ було проведено вісім раундів багатосторонніх переговорів, спрямованих на лібералізацію торгівлі, скасування тарифних обмежень та зниження митних зборів. У ході переговорів було укладено 28 угод, що формують основу нормативно-правової бази СОТ, основними з яких є ГАТТ, Генеральна Угода з торгівлі послугами (ГАТС), Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС), Угода про вирішення спорів, Угода про сільське господарство, Угода про застосування санітарних та фітосанітарних заходів, Угода про технічні бар'єри в торгівлі, Угода про правила походження, Угода про процедури імпортного ліцензування, Угода про пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи, Угода про субсидії та компенсаційні заходи, Угода про захисні заходи.

Станом на вересень 2015 року членами СОТ є 161 країна світу, 22 країни ведуть переговори щодо вступу до СОТ. Членство у СОТ передбачає обов’язкову участь у всіх багатосторонніх угодах, крім декількох з обмеженим колом учасників.

Дидактична картка 4. ОБСЄ.

Україна є учасницею Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) з 30 січня 1992 року. Нарада з безпеки та співробітництва в Європі (НБСЄ), що проходила з 3 липня 1973 р. по 1 серпня 1975 р. за участю 33-х європейських держав, США і Канади, завершилася підписанням главами держав і урядів у Гельсінкі Заключного акту, який визначив засади співробітництва держав в Європі та став довгостроковою програмою дій, спрямованою на будівництво єдиної, мирної, демократичної і процвітаючої Європи.

Згідно з Гельсінкським Заключним Актом НБСЄ 1975 року, до основних напрямів діяльності Організації відносяться питання, що стосуються безпеки, співробітництва у галузі економіки, науки, технологій та довкілля, а також в гуманітарній та інших сферах (права людини, інформація, культура, освіта).НБСЄ була заснована у розпал «холодної війни» як важливий багатосторонній форум для діалогу та співпраці Сходом та Заходом.Сьогодні ОБСЄ є найбільшою регіональною організацією, яка об’єднує 57 держав Європи, Центральної Азії та Північної Америки для розвитку політичного діалогу та співробітництва у сфері безпеки в усіх її вимірах – військово-політичному, економіко-довкільному та гуманітарному.

Одностайно ухвалене Радою Міністрів ОБСЄ у листопаді 2010 р. рішення про головування України в ОБСЄ в 2013 році стало визнанням ролі нашої держави у зміцненні безпеки і стабільності на просторі організації.

Серед пріоритетів діяльності України в ОБСЄ слід відзначити:

•                               зміцнення потенціалу ОБСЄ як платформи для політичного діалогу та інструменту раннього попередження, запобігання конфліктам, врегулювання кризових та конфліктних ситуацій та постконфліктного відновлення;
•                               відновлення дотримання Російською Федерацією основоположних  принципів згідно з Гельсінкським заключним актом НБСЄ 1975 р. та зобов’язань в рамках ОБСЄ внаслідок військової агресії на сході України, окупації та анексії АР Крим та м.Севастополь, засудження викрадення та незаконного утримування українських громадян в Росії (Н.Савченко, О.Сенцова та інших).

Дидактична картка 5. РЄ.

Рада Європи – міжнародна міжурядова органіація –  була заснована 5 травня 1949 року. Згідно зі Статутом, метою її діяльності є «досягнення більшого єднання між її членами для збереження та втілення в життя ідеалів і принципів, які є їхнім спільним надбанням, а також сприяння їх економічному та соціальному прогресу».

Україна стала членом Ради Європи (РЄ) 9 листопада 1995 р. Відповідно до Статуту РЄ наша країна представлена у всіх трьох головних органах Організації: Комітеті міністрів, Парламентській асамблеї та Конгресі місцевих та регіональних влад. Окремою інституцією у рамках Ради Європи є Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) – контрольний орган Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Його суддею від України є Ганна Юдківська (обрана у квітні 2010 р.). Співробітництво України з Європейською Комісією «За демократію через право» (Венеціанська комісія) є сталою і ефективною формою використання науково-експертного потенціалу Ради Європи з метою удосконалення національного законодавства у відповідності до європейських стандартів. Головними напрямами співробітництва України з РЄ сьогодні є:

•                               Конституційна реформа та функціонування демократичних інституцій;
•                               зміцнення демократичного управління та реформа місцевого самоврядуванням, у тому числі, децентралізація;
•                               реформа судової системи;
•                               реформа системи кримінальної юстиції та реформування  правоохоронних органів;
•                               боротьба із корупцією;
•                               забезпечення виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини;
•                               реформування виборчого законодавства;
•                               імплементація законодавства у відповідності до стандартів Ради Європи на основі принципів верховенства права та прав людини.
•                               увесь спектр захисту прав людини.

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Бліц- опитування:

Міжнародні відносини- це…

28червня 1996р. було прийнято… Як ця подія вплинула на становлення України на міжнародній арені?

Україна є членом-…

Якими є масштаби і характер діяльності України в міжнародних організаціях?

V.Підсумок уроку.Рефлексія.

Учням пропонуємо скласти коротке есе «Роль і місце незалежної України у європейському та світовому співтоваристві.

VІ.Домашнє завдання

1.  Переглянувши документальний або художній фільм, де розповідається про роль України в ООН, придумайте афішу до переглянутого відео та рекламний текст, яким заохотите однокласників наслідувати Ваш приклад.

    2. Використавши інформацію з підручника та інших джерел, підготуйте плакат, що міг би в повній мірі охарактеризувати роль України в світових міжнародних відносинах.

3. Зробіть висновки про роль України у системі міжнародних відносин.