Урок Українська держава

Дата __________      Номер  уроку ___________                 Історія України  10  клас

 

Тема: Українська Держава.

Мета: розкрити обставини приходу до влади П. Скоропадського та             

 охарактеризувати основні напрями внутрішньої і зовнішньої політики гетьманату розвивати навички роботи з джерелами історичної інформації, вміння користуватися довідковою літературою, Інтернетом тощо  для самостійного пошуку інформації, самостійно інтерпретувати зміст історичних джерел,  виявляти різні точки зору, систематизовувати й узагальнювати історичну інформацію,  працюючи в групах; виховувати патріотичні почуття та повагу до традицій боротьби народу за свою державність.

Тип  уроку: урок  формування компетентностей

Формувати групи компетентностей:

-Компетентність спілкування державною мовою для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;

- Соціальну та громадянську компетентності для розуміння важливості

вивчення історії своєї  держави; формувати патріотизм та громадську позицію;

-Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій;

-Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації.

Обладнання:  підручники, зошити, мультимедійна презентація, відеоматеріали,

роздатковий та наочний матеріал, історична карта, атласи.

 

Хід  уроку:

І. Організація  навчальної  діяльності.

Психолого-емоційне налаштування

Добрий день! Сьогодні наш урок я хочу розпочати з гімну Української держави 1918 р. Попрошу всіх встати.

https://www.youtube.com/watch?v=oDPHUxKHwOU

 

ІІ. Актуалізація опорних знань

•          Що нагадала вам ця мелодія?

Сьогоднішній урок мені хочеться розпочати  зі слів українського письменника  Віктора Баранова

Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,

Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці,

Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,

Коли ми, українці, забули, що ми українці?

І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,

І що є у нас думка, яка ще від Байди нам в’ється,

І що ми на Вкраїні – таки український народ,

А не просто юрба, що  у звітах населенням зветься.

•          Яку головну думку хоче донести автор вірша?

Вправа « Кроссенс»

 (Кроссенс -це асоціативний ланцюжок, що складається з дев’яти картинок. Зображення розташовують так, що кожна картина має зв’язок із попередньою і наступною, а центральна являє собою загальний висновок, тобто поєднує елементи кожної. Читати кроссенс потрібно зверху вниз і зліва направо, рухатись тільки вперед і закінчувати центральним квадратом. Учні мають розгадати кожне зображення і назвати взаємозв’язки, і виходячи із центрального зображення зробити висновки та запропонувати назву ).

Учні називають асоціативний ряд, визначають логічні зв’язки зображень. Роблять висновки щодо причин  кризи  в політичному та соціальному житті УНР .

Мотивація навчальної діяльності учнів

Вивчаючи тему «Українська революція. Україна в період визвольних змагань», ми перегортаємо чимало цікавих історичних сторінок, які відкривають нам світ подвигів і патріотизму нашого народу, подумки подорожуємо стежками минулої слави, насолоджуючись неповторним українським прагненням до свободи.

Дійсно, українські землі опинились в важкому кризовому стані. Та чи відмовляться українці від боротьби за незалежне майбутнє?

Оголошення теми та мети уроку

Учитель  пропонує прочитати висловлювання Павла Скоропадського:

«“Щоб не сталося, Україна в тій чи іншій формі буде. Не змусиш річку повернутися, так само з народом: його не змусиш відмовитися від його ідеалів…» 

Останній гетьман України. Він належить до тих дійових осіб історії навколо яких завжди точилися нескінченні дискусії, створювались міфи, легенди. Одні називали його «Політичний перевертень», «Диктатор», «Маріонетка» інші «Щирий Українець», «Патріот». Так хто ж він насправді? 

Сьогодні наше завдання розібратися в цьому і скласти власне ставлення до діяльності гетьмана Скоропадського.  Відповісти на  проблемне  питання: « Гетьман П. Скоропадський « Політичний перевертень», «Диктатор» чи «Патріот »?

 

IIІ. Основна частина.

1. Становлення Української Держави

Після укладення Брестського миру у складі австро-німецьких військ в Україні перебував легіон УСС. Він входив до військової групи полковника Вільгельма Габсбурга (Василя Вишиваного), який з квітня 1918 р. обіймав посаду командира легіону. Саме в ньому деякі опозиційні до П. Скоропадського українські діячі вбачали претендента на голову Української Держави.

ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ

Вільгельм Габсбург-Лотрінґен

(1895-1948)

Австрійський архікнязь, племінник Карла І — останнього імператора Австро-Угорщини. Вільгельма Габсбурга знали в Україні як Василя Вишиваного — таке ім'я йому дали українські вояки під час Першої світової війни.

«...Заявив відверто, що почуваю себе українцем й інтереси України для мене на першім місці, — зазначає у своїй автобіографії архікнязь. — ...Читати по-українськи навчився я взимі 1915 р. Вчив мене жовнір¹ з моєї сотні Примак з Тернопільщини на національних піснях. Перша моя книжка українською мовою, яку я прочитав з допомогою Примака, була “Історія України” Грушевського».

Павло Скоропадський з групою українських офіцерів. 1918 рік

1. Коли відбувся гетьманський переворот? Хто став соціальною опорою нової влади?

2. Стисло охарактеризуйте державотворчі процеси, здійснені за Павла Скоропадського.

3. Які військові формування створив гетьман? Із якою метою?

Державний переворот у Києві відбувся за підтримки німецького військового командування. Під контроль Гетьманату перейшли всі найважливіші інституції. 29 квітня 1918 року Павло Скоропадський опублікував «Грамоту до всього українського народу», у якій гетьман так визначив своє політичне завдання:

Мовою джерела. Із «Грамоти до всього українського народу» (29 квітня 1918 року):

«Громадяне України! Цією грамотою я оголошую себе Гетьманом всієї України. Управління Україною буде провадитися через посередство... Кабінету Міністрів...

...Права приватної власності — як фундамент культури і цивілізації відбудовуються в повній мірі. ...Поруч з цим будуть прийняті міри по відчуженню земель по дійсній їх вартості від великих власників, для наділення земельними участками малоземельних хліборобів. Рівночасно будуть твердо забезпечені права робітничого класу... В області економічній і фінансовій відбудовується повна свобода торгу і відчиняється широкий простір приватного підприємства.

Гетьман Всієї України Павло Скоропадський».

•   1. На основі документа з'ясуйте, які завдання намітив Павло Скоропадський як очільник держави. Як збирався їх реалізовувати?

Робота з ілюстративним матеріалом  «Молебен на Софійському майдані з нагоди обрання П. Скоропадського Гетьманом України» (Поштівка 28 квітня 1918р.)

Робота з фотографіями, завдання для учнів (вид діяльності фронтально-колективна)

Опис. Просто точно опишіть, що ви бачите.

Опишіть осіб, зображених на фотографії, а також їх дії та об’єкти показані на знімку. Опишіть що ви бачите на задньому плані, на передньому, у центрі, зліва і справа на фото.

Дайте відповідь на питання.

1) Що, на вашу думку, відбувається на фото?

2) Хто ці люди? Що вони роблять?

3) Коли був зроблений знімок?

4) Чи є на фотографії текстова інформація?

5) Це природна фотографія, чи ні?

6) Чому саме в цьому місці ,на вашу думку, зроблено фото?

7) На які запитання фотографія не може відповісти?

Навіщо була створена ця поштівка? Чи можна стверджувати що всі верстви населення були задоволені зміною влади?

Спрогнозуйте, які верстви населення, на вашу думку, залишились не задоволеними? Чому? (відповіді учнів).

Розгляньте карикатуру

[Скоропадський]: – Я щиро стрался і написав только, так сказать, конституцію, і то, так сказать, для безнадобности...

[Грушевський]: – А я при кожному режимі в одну мить напишу 16 томів історії, і кожного разу – відповідно до менту... А як же, а як же!..

Що хотів передати автор? Чи підтримував він гетьмана?  Чому, на вашу думку, вона з’явилась? На які верстви населення розраховувалась? Які політичні сили сприяли її створенню?

Зробіть висновок, в  якій політичній ситуації розпочиналась діяльність Скоропадського?

Біографічна довідка

Павло Скоропадський (1873-1945)

Робота з відеоматеріалом

https://www.youtube.com/watch?v=JqknHoW0QAs

Народився в місті Вісбаден у Німеччині.

Освіта: Петербурзький пажеський корпус.

Походив із старовинного українського козацького роду Скоропадських. Зробив військову кар'єру, брав участь у російсько-японській війні. Під час Першої світової війни отримав чин генерал-лейтенанта. Керував Першим Українським корпусом, який був визнаний найкращим військовим підрозділом. У жовтні 1917 року на з’їзді Вільного козацтва обраний військовим отаманом. У листопаді 1917 року зупинив вторгнення в Україну більшовиків. З 29 квітня 1918 року до 14 грудня 1918 року був гетьманом Української Держави. За час його гетьманування встановлена економічна стабільність в країні. Сприяв розвитку науки і культури. Емігрував до Німеччини. У квітні 1945 року поранений під час бомбування станції Платлінг поблизу міста Мюнхена. Помер у лікарні монастиря Меттен.

«Що б не сталося, Україна в тій чи іншій формі буде. Не змусиш річку текти назад, так й з народом, його не примусиш відмовитись від своїх ідеалів...».

Робота з картою

Проаналізуйте карту та виконайте завдання. Визначте, які території охоплювала Українська Держава гетьмана П. Скоропадського. Порівняйте їх з: 1) Автономною Україною в кордонах, окреслених «Інструкцією Тимчасового уряду Генеральному секретаріатові»; 2) Українською Народною Республікою в кордонах, заявлених Третім Універсалом Центральної Ради; 3) Українською Народною Республікою за Брестським мирним договором.

Зміни розпочалися зі становлення нового апарату управління, який формувався головно з дореволюційного чиновництва. УЦР і її органи влади на місцях розпустили, Україну перейменували на Українську Державу, замість Української Народної Республіки, а питання про її устрій мав вирішити Український Сейм. До його скликання діяли «Закони про тимчасовий державний устрій України». Згідно із ними, гетьман зосереджував законодавчу владу, затверджував склад уряду, був верховним головнокомандувачем, мав право оголошувати амністію, військовий або надзвичайний стан. Новий уряд — Рада Міністрів — складався з помірковано-консервативних чиновників, військових і громадських діячів. Гетьмана підтримали монархічні і деякі чорносотенні організації. Українські соціалістичні партії відмовилися від співпраці з Гетьманатом. Очолив уряд відомий земський діяч, нащадок давнього козацько-старшинського роду Федір Лизогуб. Функції поліції і служби безпеки виконувала Державна варта. Запрацювала судова система. Водночас запровадили цензуру, заборонили проведення зборів, мітингів, маніфестацій, обмежили демократичні свободи. Павло Скоропадський прагнув сформувати консервативну модель державної влади, що ґрунтувалася б на приватній власності, дотриманні правових норм і була спроможна зупинити радикалізацію, дезорганізацію та деградацію суспільства.

Федір Лизогуб і Павло Скоропадський

Робота в групах

1-група – реформа сільського господарства та промисловості

2-група – фінансова реформа

3-група – військова реформа

Як кадровий військовий, гетьман намагався створити регулярну армію. Йому спершу довелося долати опір німців, які говорили: «Навіщо вам армія? Ми перебуваємо тут, нічого поганого вашому урядові всередині країни не дозволимо. Створіть собі невеликий загін із двох тисяч осіб для підтримання порядку в Києві». Проте збройні сили Гетьманату почали формувати. Найбоєздатнішими підрозділами стали Сердюцька дивізія, Окрема Запорізька дивізія, Сірожупанна дивізія. Згідно із законом від 16 жовтня 1918 року, відроджували українське козацтво як окремий стан суспільства і резерв національної армії. До нього записували нащадків козаків і селян, які зобов’язалися захищати прикордонні губернії України.

4-група – культурна реформа

Презентація груп відбувається у форматі замовлення загальної таблиці

«Порівняльний аналіз державотворчих процесів «Української держави» та УНР (за часи УЦР)»

«Українська Держава»	Критерії для порівняння	УНР за часи УЦР
	Форма державного устрою
	Верховна влада
	Кордони
	Державна символіка
	Збройні сили
	Державна мова
	Права громадян
	Трудове законодавство, земельне питання
	Грошова система
	Національно-культурна політика
	Релігійна політика
	Зовнішня політика

3. Сучасники про Павла Скоропадського

Прочитавши свідчення учасників подій, підготуйте розповідь про П. Скоропадського за планом:

• 1. Чому, на вашу думку, саме на Скоропадського зробили ставку політики Німеччини та Австро-Угорщини?

• 2. Які особистісні риси П. Скоропадського посприяли його утвердженню на гетьманстві?

• 3. Чому консервативні погляди гетьмана не мали належної підтримки в українському суспільстві?

• 4. Гру долі чи історичну закономірність ви убачаєте в швидкому падінні Гетьманату?

• 5. Чи погоджуєтеся ви з наведеними характеристиками гетьмана П. Скоропадського?

«Коли, хутко по перевороті 29 квітня, покликав мене гетьман до співпраці, я зразу відгукнувся на це. Що мене до цього спонукало? Передусім сама особа гетьмана Павла. На тлі сірої стандартності й безбарвності демократично-соціалістичного провідництва П. Скоропадський був індивідуальністю. ...Він мав риси, яких бракувало центрально-радянцям: мав у собі живчик владолюбства й звичку командування. Мав фах, що найбільше тоді був потрібний для правителя України: був військовиком. Нарешті, мав політичну відвагу, бо, стаючи гетьманом самостійної України, він зраджував всю ту російсько-монархічну касту, до якої належав.

Заповіт гетьмана П. Скоропадського. 3 серпня 1918 р.

Що він був "царським генералом", мене не вражало. Були царськими генералами, або полковниками й центрально-радянські вищі офіцери: Юнаків, Греков, Сальський, Омелянович-Павленко, Росіневич, Безручко та інші. Ці останні, як і Скоропадський (якому, втім, одному це закидали), теж перед революцією не брали участі в українськім національнім русі. Але я знав, що гетьман на фронті ще в 1917 р. почав українізувати свої частини і творити Вільне Козацтво». (Д. Донцов. Рік 1918, Київ)

Гетьман на ґанку своєї резиденції

«...Мене захопило пробуджене в масі солдатів і молодих старшин українське національне почуття. Я повірив, що це молоде національне почуття допоможе Україні швидше позбутися анархії і стати на ноги. Моя програма була проста: створити здібний до державної праці сильний уряд; відбудувати армію й адміністративний апарат, яких у той час фактично не існувало, і за їх поміччю відбудувати порядок, опертий на праві; провести необхідні політичні й соціальні реформи. Політичну реформу я уявляю собі так: ні диктатура вищого класу, ні диктатура пролетаріату, а рівномірна участь усіх класів суспільства в політичному житті краю. Соціальні реформи я хотів проводити в напрямі збільшення числа самостійних господарств коштом зменшення обсягу найбільших маєтків... Багато людей критикують мій крок і злим оком дивляться на встановлення гетьманства. Цілком зрозуміло, чому так ставляться до цього факту вороги української державності. Але тим, що звуть себе українцями, мені хочеться поки що сказати лише одне: пам'ятайте, що коли б не було мого виступу, німці, кілька днів пізніше, завели б на Україні звичайне генерал-губернаторство... Отже, не було б Української Держави, яка реально появилась на світовій арені хоч в цьому короткому періоді Гетьманства». (П. Скоропадський. Спогади. Кінець 1917- грудень 1918)

4. Напрями зовнішньої політики Павла Скоропадського

Уряд Російської Соціалістичної Федеративно Рядянської / Совєтської Республіки (РСФРР /РСФСР) зобов’язався за умовами Брестського миру визнати незалежність України й укласти з нею мирний договір. Для ведення переговорів у травні 1918 р. до Києва прибула російська делегація на чолі з X. Раковським та його заступником Д. Мануїльським. Українську делегацію на переговорах очолив С. Шелухін. 12 червня сторони підписали прелімінарний (попередній) договір про припинення стану війни між Україною і РСФРР Відновлювалися поштові, телеграфні, залізничні та інші комунікації. Українська Держава отримала можливість заснувати консульства в багатьох містах РСФРР. У головному питанні — про делімітацію кордону — сторони не дійшли згоди. Російська делегація погоджувалася з етнографічним підходом до визначення кордону, але висунула необґрунтовані претензії на великі території. X. Раковський відверто затягував переговори, вичікуючи поразки Німеччини у двобої з Антантою, що зробило б нечинним Брестський мир.

СЛОВНИК

Делімітація кордонів — визначення в договорі загального напрямку лінії кордону між сусідніми державами та її графічне зображення на карті, що додається до договору.

Демаркація — позначення за допомогою прикордонних знаків лінії державного кордону на місцевості.

Гетьманська дипломатія приділила багато уваги проблемі Холмщини й Підляшшя. Проте цісарський уряд не допустив у контрольовані ним п’ять повітів Холмщини гетьманську адміністрацію. Так само кайзерівський уряд не бажав передавати Україні Кримський півострів з великою військово-морською базою в Севастополі та Чорноморський флот. Німецька окупаційна адміністрація передала владу в Криму колишньому царському генералу Сулейману Сулькевичу. Створений ним крайовий уряд не приховував намірів зберегти Крим для «єдиної та неділимої» Росії, яка мала постати в майбутньому, після знищення більшовицького Раднаркому. Забезпечивши німецький нейтралітет, П. Скоропадський оголосив блокаду Криму. Вона паралізувала економічне життя півострова, виявивши його цілковиту залежність від материка. Сулькевич капітулював і погодився на переговори про форму державного об’єднання з Україною. Восени 1918 р. сторони розробили попередні умови побудови крайової автономії, які підлягали затвердженню кримськотатарським Курултаєм та іншими національними і громадсько-політичними організаціями.

Гетьман П. Скоропадський та кайзер Вільгельм II під час зустрічі у Берліні. Вересень 1918 р.

У березні 1918 р. набуло актуальності бессарабське питання. Румунія після укладення миру з Австро-Угорщиною відразу ж анексувала Бессарабію. Гетьманський уряд розірвав дипломатичні відносини з Румунією і заборонив вивезення до неї будь-яких товарів. Тільки через пів року, коли виникла потреба шукати контактів з Антантою, П. Скоропадський погодився на укладення тимчасового торговельного договору. В Румунії розміщувалися дипломатичні представництва країн Антанти, і гетьман сподівався на її посередництво в переговорах. Питання про долю Бессарабії було відкладене до кінця війни.

Гетьман П. Скоропадський перед своєю резиденцією на вул. Інститутській. Київ, 1918 р.

Восени 1918 р. розпочалися переговори про об'єднання Кубанської Народної Республіки з Українською Державою. 21 жовтня було узгоджено договір про об’єднання. Однак сталося це запізно: на Північному Кавказі уже формувалася білогвардійська Добровольча армія, а становище самого П. Скоропадського в Україні стало критичним.

Представники гетьмана в Румунії, Швеції та Швейцарії шукали контактів із представниками Антанти, намагаючись переконати їх у тому, що запрошення німців в Україну було не більш ніж намаганням захиститися від більшовиків. 14 листопада гетьман відправив у відставку уряд Ф. Лизогуба. Новий уряд мав утілювати в життя зовнішньополітичний курс на федеративний зв'язок із майбутньою небільшовицькою Росією, якої ще не існувало. Переорієнтацією з Німеччини на Росію й наголосом на спільній, разом із Добровольчою армією генерала А. Денікіна, боротьбі проти більшовизму гетьман сподівався здобути прихильність Антанти.

Інтерв’ю з Скоропадським

Чому ви вирішили взяти владу в свої руки?

 (книга П . Скоропадського «Спогади» с.111-112

 Багато людей критикують мій крок і злим оком дивляться на возстановлення Гетьманства. Зовсім зрозуміло, чому так відносяться до цього факту вороги української державності. Оправдувати відновлення і зміцнення державної української традиції не можуть ці, що хочуть, аби не було Української держави. Відповідати їм на роблені мені закиди — безцільно. Але тим, що звуть себе українцями, мені хочеться поки що сказати лише одне: пам'ятайте, що коли б не було мого виступу, німці, кілька тижнів пізніше, завели б на Україні звичайне генерал-губернаторство. Воно було б оперте на за­гальних основах окупації і нічого спільного з українством, розуміється, не мало б. Тим самим не було б Української держави, яка реально появилась на світовій арені хоч в цьому короткому періоді Гетьманства. А це значить, що ідея ук­раїнської державності в очах чужих і своїх здавалась би й досі нездійснимою утопією. Від часів Гетьманства 1918 року де­ржавність українська стала фактом, з яким світ вже рахувався і буде рахуватись. Тепер тільки від нас самих, українців, за­лежать докази, що факт цей здатний до життя.

1.      питання

Чому ви встановили диктатуру в країні, адже це був досить не популярний крок з вашої сторони?

(«Визначні особистості України» ст. 87). Навколо мене, як до відставного отамана, а  в відставку мене змусили подати в грудні 1917р.) почали гуртуватись державницькі елементи українського руху, російські та польські кола ,які розраховували на підтримку та поміркованість у національному питанні , прихильно до мене ставилась і німецька адміністрація, яка на той час виявилася найвпливовішим чинником української політики.

Я відчував відповідальність за долю батьківщини, тому я взяв владу до своїх рук, яку «випустили» есерівські керівники Центральної Ради в тому числі і Грушевський.

На таємній нараді у казармі Січових стрільців, де зібралися М. Грушевський, А. Степаненко, Є. Коновалець, С. Петлюра, обговорювались два варіанти подальших дій .

Пропонувалась військова акція(викрадення майбутнього гетьмана) або перехід без супротиву на нелегальне становище. Як бачимо, обидва заходи – суто терористичні,  не державницькі .Провідники есерів та Січових стрільців, не впевнені у власних силах, погодились на останній варіант.

 За таких обставин я вирішив взяти на себе відповідальність за долю держави.  Я не диктатор, але таким чином, я прагнув оволодіти ситуацією, зберегти незалежну Україну в найскладніших умовах. Як відставний генерал, я був упевнений, що ліберальний демократизм, відродження приватної власності, аграрна реформа врятують молоду державу, поставлену на межу катастрофи невдалими соціальними експериментами Центральної Ради.

2.      питання

 Як ви оцінюєте своє зречення від влади?

 «Я, Гетьман усієї України ,на протязі семи з половиною місяців усі свої сили витрачав, щоб вивести край з того тяжкого становища, в якім він перебуває. Бог не дав мені сил справитися з цим завданням, і нині я, з огляду на умови, які тепер склалися, керуючись виключно добробутом України.

 

III.Заключна частина.

Графічний диктант.

1. Падіння радянської влади в Україні відбулося після наступу австро-німецьких військ.

2. У січні-квітні 1918 р. Центральна Рада продовжувала політику намічену ІІІ та ІV Універсалами.

3. На Всеукраїнському з’їзді військових 29. 04. 1918 р. П.Скоропадського проголошено гетьманом.

4. Офіційна назва України в період гетьманату – Українська Держава.

5. Уряд П. Скоропадського отримав назву Народний Секретаріат.

6. В уряді переважали представники соціалістичних партій.

7. П. Скоропадський прагнув стабілізувати становище в країні і досягнути незалежності.

8. Аграрною політикою П. Скоропадського були задоволені як великі землевласники, так і усі селяни.

9. Націоналізовані Українською Центральною Радою підприємства повертались колишнім власникам.

10. У листопаді 1918 р. було відкрито Національну Академію наук, яку очолив В. Вернадський.

11. У своїй діяльності П. Скоропадський спирався на підтримку німецьких окупаційних військ.

Онлайн-тестування

https://wordwall.net/resource/64049731/історія-україни/українська-держава-гетьманат-пскоропадського

Інтерактивне завдання

https://wordwall.net/uk/resource/25376910/уцр-скоропадський

Виберіть твердження, у яких ідеться про П. Скоропадського.

• 1. Походив зі старовинного українського козацько-шляхетського роду.

• 2. Був членом Української Центральної Ради, головою Українського військового генерального комітету, генеральним секретарем військових справ.

• 3. У жовтні 1917 р. на з'їзді Вільного козацтва його обрано військовим отаманом.

• 4. У квітні 1918 р. на Всеукраїнському хліборобському конгресі був обраний гетьманом України.

• 5. Очоливши державу, розпустив УЦР, скасував закони й розпорядження Генерального секретаріату і Тимчасового уряду.

• 6. Схилявся до зближення з більшовицькою Росією, задля зміцнення незалежності вдавався до заходів з посилення армії та її адміністративних органів.

• 7. Очолював делегацію УНР у переговорах з Німеччиною та її союзниками в Брест-Литовську.

Серед наведених тверджень про причини падіння Гетьманату оберіть три, які вважаєте найістотнішими. Свій вибір обґрунтуйте.

Причини падіння Української Держави гетьмана П. Скоропадського:

•    згортання революційних завоювань, досягнутих унаслідок падіння самодержавства;
•    втрата австро-німецькими гарнізонами окупаційних функцій в Україні після Листопадової революції в Німеччині й розпаду Австро-Угорщини;
•    неможливість для гетьмана спертися на війська Антанти;
•    конфронтація гетьмана майже з усіма українськими політичними партіями;
•    неможливість для гетьмана знайти спільну мову з російськими білогвардійцями;
•    війна гетьманської та окупаційної адміністрацій із селянами, які бажали негайно поділити поміщицьку землю на зрівняльних засадах (подібно до того, як це було зроблено в сусідній Росії).

 

2. Виставлення оцінок.

3. Домашнє завдання: параграф 19; таблиця