Урок "Українська хата"

Про матеріал
Конспект інтегрованого уроку українознавства та образотворчого мистецтва на тему "Українська хата" допоможе розширити і поглибити знання та уявлення дітей про особливості інтер’єру української хати, про її сакральні чинники;виховувати в учнів глибоке почуття любові до батьківського дому.
Перегляд файлу

                                                                                        Несмачна О.В.

                                                                                        Комунальний заклад

                                                                                        «Рубанівський опорний

                                                                                        заклад загальної середньої

                                                                                        освіти  І-ІІІ ступенів»

Тема. Українська  хата

Інтегрований урок з українознавства та образотворчого мистецтва у 2-му класі.

Зінтегровані теми з уроків:

Українознавство. Наша оселя

Образотворче мистецтво. Поняття композиційного центру. Виділення головного  в  композиції. Практична робота «Гарна хата»

Ключові компетентності:

 вміння вчитися:

  • організовувати свою працю для досягнення  результату;

 навчально-організаційні вміння і навички:

  • дотримується режиму розумової праці під час виконання навчальних завдань;

загально-мовленнєві вміння і навички:

  • виділяти  під час читання і слухання важливі за змістом слова; нове, незрозуміле;

контрольно-оцінні вміння:

  • оцінювати свою діяльність за орієнтирами поданими вчителем;

загальнокультурна:

  • дотримуватися правил поведінки на уроці;

здоров'язбережувальна:

  • дбайливе ставлення до життя і здоров'я ; викликати позитивні емоції на уроці;

соціальна:

  • проявляти ініціативу, відстоювати свою позицію, продуктивно співпрацювати з однокласниками в групі,  команді та колективі;

інформаційну:

  • навчити  використовувати інформацію в житті, користуватися різноманітною довідниковою літературою.

Предметні компетентності

  • розширити і поглибити знання та уявлення дітей про особливості інтер’єру української хати, про її  сакральні чинники;
  •  розвивати мовлення учнів, збагачувати словниковий запас;
  • закріплювати в учнів поняття про композицію; надавати уявлення про ілюзорне зменшення віддалених предметів, часткове загороджування дальних предметів ближчими; початкові відомості про передавання глибини простору на площині;
  • виховувати в учнів глибоке почуття любові до  батьківського дому.

Тип уроку: інтегрований.

Форма проведення уроку: урок – телепередача.

Обладнання: презентація уроку, малюнки, український вишитий рушник, мікрофон, картки для роботи в  парах, сигнальні картки, фарби, ножиці, клей.

                                                             Хід уроку

І. Організаційний момент

          Телепередача «Доброго ранку, Україно!»

– Говорить і показує телевізійна студія 2 класу. Розпочинаємо телепередачу “Доброго ранку, Україно!” З вами я, її постійна ведуча, Олена Віталіївна. Привітайтеся з гостями.

Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя й доля буде,

Не на день і не рік,

А на довгий довгий вік!

ІІ. Актуалізація  опорних  знань

Телепередача  «Найрозумніший»

Вправа «Мозковий  штурм»

 Перемикаємось на передачу “Найрозумніший”. Послухайте запитання й якомога швидше дайте на них відповіді, “натиснувши” на зелену “кнопку”

( в учнів є сигнальні картки):

    Як називається наша Батьківщина ?

    Як називається наше село?

    Як одним словом можна назвати маму, тата, бабусю, дідуся?

    За якою адресою проживає Ваша сім’я?

    Якими словами можна замінити слово  сім’я?

    Ким ви доводитеся своїм батькам?

    Ким доводяться Ваші батьки для дідусів і бабусь?

    Як треба ставитися до своїх рідних?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

      Діти, сьогодні у нас буде незвичайний урок українознавства, а урок -телепередача.

    А як називається  країна, у якій ми живемо?

    Так, ми живемо в Україні. Це наша держава, це наша Батьківщина.

    А що таке Батьківщина?

        Батьківщина — це земля не лише ваших батьків, але й дідів й прадідів. Це край, де здавна звучать наша рідна мова і материнська пісня. Це отча земля. Але не тільки це…

   Що ще можна назвати  Батьківщиною ви дізнаєтеся, прослухавши пісню Наталії Май «Рідна хата».

Учні слухають аудіозапис пісні.

     Про що ця пісня?

    Як ви гадаєте, про що ми будемо говорити на уроці?

    Так, дійсно, сьогодні ми дізнаємося більше про рідну хату, предмети побуту, їх значення для людей.

Ось про це ми і поговоримо на нашому уроці.

Телепередача «Україна має талант»

 Розпочинаємо телепередачу “Україна має талант” та проведемо поетичну хвилинку. 

1.Намалюю маму, намалюю тата.

Далі наш садочок, а в садочку   – хата.

Біля хати     квіти: мальви та жоржини

Й, ніби сонце сходить, соняшник за тином.

 

2.Треба хатку побілити,

Треба рідну прикрасити,

Не лінуймося, дівчата,

Буде хата, як палата!

 

3.Наша рідна  хата,

Буде як палата.

Буде вона біла,

Як та квітка спіла.

 

4. Ми будемо дбати,

Її прикрашати,

Щоби була радість

І з рідної хати.

 

5.Гей же, сестри, жваво,сміло,

Починаймо добре діло.

Свою хатку прикрашаймо,

Україну звеселяймо!

IV. Вивчення нового матеріалу

Телепередача  ток – шоу «Говорить Україна»

    Ми потрапляємо у студію ток-шоу «Говорить Україна»

У студії передачі відбувається засідання клубу « Берегиня». Темою  обговорення  є «Наша оселя».

        Ось, вона українська хата. Наша оселя – це дім, в якому живе наша родина.  Рідна батьківська хата… Колиска роду людського…

        З нею пов’язані найсвітліші спогади й почуття кожної людини. У давнину наші предки називали Берегинею своє житло, бо воно оберігало не лише від холоду, від зла, але й берегло чистоту людської душі. Кожна частина житла мала своє символічне значення.

        Усе, що ми в ній нажили, що надбали від батьків та дідусів, спогади – все це рідна хата…Саме в хаті твориться людська доля, складаються пісні, легенди. У цій хатині – корінь нашого роду, щось одвічне, як життя. Хата, як і людина, уміє плакати і усміхатися, вона може бути весела і сумна, зла та доброзичлива. Все залежить від того, яка родина в ній мешкає. Нас батьки навчили вклонятися рідному порогові, завжди пам’ятати й повертатися додому. З давніх-давен, кожна українська хата була родинним вогнищем, яке збирало всю рідню.

          Ви бачите українську хату. Колись давно, щоб побудувати хату, потрібно було витратити багато часу і сил. Хата була не цегляною, а дерев’яною чи глиняною. Дах робили із соломи чи очерету. Таку покрівлю називали стріха. Вона взимку захищала від холоду, а влітку – від спеки. Глиняні хати були білі. Це була обов’язкова національна прикмета українців. Білий колір – символ чистоти, морального здоров’я.

 Послухайте  декілька репортажів,які підготували діти-кореспонденти  про предмети  інтер’єру хати.

                          Репортаж «Українська піч»

Щоб дізнатися, що було було  в будинку, відгадайте загадку.

               Не кінь і не пес,

               Їсть дрова,як овес. 

                                           (Піч)

        Зліва від входу була піч. Піч у давнину символізувала родинне вогнище. Вогонь був священним у наших предків: це була добра сила, що йде від сонця.  Вони називали часто, це домашнє вогнище, Берегинею. Піч була священна, як мати. Здавна говорили, що піч – головна Берегиня, її вважали священним предметом. Кожна господиня слідкувала за тим, щоб піч була завжди побіленою, розмальованою.

        Піч – красуня обігрівала будинок; лікувала своїм теплом хвору людину, яка лежала на печі; годувала, допомагала господині приготувати смачні страви. А, найголовніше – у печі випікали хліб.   За нею були жердки, на яких сушився одяг після прання. Коло печі стояли предмети домашнього вжитку: горщики, миски, казанці, дерев’яні ложки.Трохи згодом, біля неї  ставили ліжка.

Фізкультхвилинка

Стоїть хата небагата,                        Руки на поясі,повороти вліво-вправо.

Солом'яна стріха,                              долоні тримають над головою наче дах.

Причілочки  у китицях,                    Руки вгору-вниз.

Мальовані вікна.                               Руки в сторони розводять.

На подвір’ї, як барвінок,                  Виконують присідання

Трава зеленененька.

                                  Репортаж «Покуть»

        Навпроти печі облаштовували парадний кут. Називали його «покуть», «божий кут».

        Покуть – це найсвятіше місце в хаті. Тут висіли ікони, прикрашені рушниками і пахучими травами.

        На покуті садили почесних гостей, молодих під час весілля, на покуті ставили дідуха на Різдво.  Коли заходили до хати, знімали шапку, хрестилися й кланялися до ікон. Перед ними вішали лампадку. У покуть ставили цілющі трави, квіти й обов’язково пучечок колосся пшениці, як символ достатку. Перед обідом всі молилися перед покуттю,а потім сідали їсти.  

                           Репортаж «Скриня»

̶     Який предмет був іще обов’язковим у кожній хаті ви дізнаєтесь, коли прочитаєте слово. А для цього попрацюйте у парах.

Переставте букви і прочитайте слово

к и я с н р  ̶  скриня

       У кожній хаті  збоку столу стояла величезна скриня. У сиву давнину її використовували як стіл, а пізніше у ній жінки почали зберігати одяг.  Туди  кожна господиня складала святковий одяг, вишиті рушники, придане для дочок, а ще  вузлик з різними лікувальними травами.

        Кожна дівчина мала свою скриню. Ніхто не мав права зазирати до неї. Коли дівчина виходила заміж, то забирала скриню із собою, як частинку батьківської любові.

Телепередача «Що? Де? Коли?»

     Якщо Вам цікаво дізнатися, що було у скрині, то запрошую Вас на телепередачу «Що? Де? Коли?»

Пропоную відкрити скриню й зазирнути всередину.

            З давніх- давен говорили: « Хата без рушника – що сім’я без дітей».

У кожній оселі рушників було багато, бо рушник  в українців був оберегом оселі. Гарні вишиті рушники використовували не тільки як  прикрасу. А ще – як скатертину, як вузлик, де зберігали харчі. А також  коли купали маленьку дитинку, то теж використовували рушники. Вишитим рушником накривали хліб на столі, діжу в якій готували тісто для випічки.

Коли одружувалися молоді люди, то за традицією, вони ставали на вишитий рушник на щастя.

            Увага на екран. Пропоную переглянути мультфільм із циклу «Це наше і це твоє. Знана у всьому світі вишивка  – наша».

(Перегляд мультфільму.)

            А ще у скрині зберігалися хустки, без яких  в Україні не обходився ніякий український обряд.

           Коли народжувалася дитина приходили до хати родичі з хлібом і хусткою. Хліб був символом добробуту, а хустка – оберіг дитини й матері від злих сил. І саме ці хустки  зберігалися в  скрині.

          Коли дівчина йшла заміж, то вона діставала з  скрині найгарнішу хустку  й пов’язувала на руку нареченому.

         У далекі походи козаки брали з собою хустку від матері або від нареченої  і носили коло серця, як оберіг від ворожої кулі.   

 Телепередача «Краєзнавці».

          Запрошую всіх у студію на передачу «Краєзнавці».

Гості нашої передачі дослідили інформацію про те, якими були хати на Херсонщині   розкажуть нам про це.

          Природні умови Півдня України (спека, вітри), наявність таких матеріалів, як глина та камінь, дозволяли  спорудження будівель із товстими стінами, глибокими  прорізами для вікон і дверей. Переважна  більшість  хат  мала  великі  вікна, дахи  під соломою або очеретом.

         Інтер'єр житла південних  районів України наслідував  українські традиції: прийоми розташування печі в кутку біля вхідних дверей, шафи для посуду в протилежному кутку й лави попід вікнами хати, піч мала закритий стінками комина припічок. В інтер'єрі  розписували стелю,  горішню частину стіни, особливо розкішно орнаментували  печі.

Музична фізкультхвилинка 

«Якщо весело живеться робим так…»

V. Розвиток умінь та навичок учнів.

 Гра «Розсипанка»

Робота в парах

    Складіть із розсипаних слів  прислів’я про хату і зачитайте їх.

  1. Своя хата краща від чужих палаців.
  2. У веселій хаті веселі люди.
  3. Хату руки держуть.
  4. У своїй хаті кожен пан.
  5. Не дім господаря красить, а господар – дім.
  6. Нова хата – велика витрата.
  7. Чим хата багата, тим і рада.

VІ. Робота над створенням  колективного  малюнка

Телепередача «Чарівний пензлик »

  1. Слово вчителя

     Ми потрапили у студію телепередачі «Чарівний пензлик».

Спробуємо відтворити  інтер’єр нашої української хати.

Для цієї вправи, нам треба поділитися на групи.

Учні діляться на групи в залежності від дати народження.

І група – день народження влітку.

ІІ група – день народження восени.

ІІІ група – день народження взимку.

ІV група – день народження навесні.

Кожна група має своє завдання

І група – на великому аркуші малює кімнату-світлицю.

ІІ група – малює, вирізає й розмальовує піч.

ІІІ група – вирізає й наклеює атрибути парадного кута

ІV група – малює, вирізає й наклеює  скриню.

     2. Пояснення до творчого завдання

      Однакові за розміром предмети, залежно від їх розташування у просторі, на площині передають по-різному: чим ближче предмет, тим нижче його розміщують на аркуші або полотні і тим більшими зображують; чим далі предмет - тим вище  розташовують  і меншим зображують.    

     3.   Повторення правил роботи з ножицями

     4.   Повторення правил роботи в групі

     5.  Виконання завдання ( робота в групах)

     6. Оформлення малюнка

V. Підсумки уроку

Телепередача «Підсумки»

Шановні телеглядачі, ви вже багато дізналися про предмети інтер’єру та їх значення. Давайте перевіримо, що ви запам’ятали із почутого. (вправа “Мікрофон”)

    Яку роль виконувала піч?

    Що ставили в парадному куті?

    Для чого потрібна скриня?

    Які речі знаходилися в скрині?

Продовжіть, будь ласка речення:

Я навчився…

Мені було цікаво..

А тепер я буду…

Заключне  слово вчителя

У кожного з вас є  рідна домівка і куди б ви не поїхали, ніколи не забувайте свою хату.

Хата моя, біла хата,

Рідна моя сторона.

Пахне любисток і м’ята,

Мальви цвітуть край вікна.

Хата моя, біла хата,
Казка тепла й доброти.
Стежка від тебе хрещата
В'ється в далекі світи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

  1. Гавриленко Л.А. Криниця. – З. : Просвіта, 2003. – 159 с.
  2. Крутій І.Ю. Українська вишивка у народних звичаях і традиціях //  Початкове навчання та виховання. – 2017.  – № 22 – 24. – С.70 – 74.
  3. Москалюк Г.Б. Рідна хата  – наша берегиня // Розкажіть онуку. – 2004. – №31 –  32. – С.24 – 28.
  4. Шкабура Н.О. Українська хустка // Розкажіть онуку. –  2004. – №31 – 32. –С.29 – 30.
  5. Яцик Т.І. Житло українців у твоєму регіоні. Біом української хати //

     Розкажіть онуку. – 2008. – №5. – С.10 –13.

Перелік он-лайн сервісів, які використані на уроці:

1.http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code-73ABE84EB4AE5/list-         AAB774EB26

      2.https://kampot.org.ua/ukraine/traducii_ta_zvuchai/zvuchai/1636-ukrayinska-            hata.html                          3.http://navigator.rv.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=3079:----&catid=103

4.http://school16konst.ucoz.ru/load/uroki/razrabotki_urokov/urok_narodoznav2_klas_quot_davnja_ukrajinska_khataquot/9-1-0-61

 

Додатки

1.Презентація «Наша оселя»

2.Мультфільм «Це наше і це твоє. Знана у всьому світі вишивка – наша».

3. Відеоролик із  записом  пісні Н.Май  «Рідна хата»

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
27 лютого 2019
Переглядів
2111
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку