позакласний захід ,конкурс "Чарівні фарби"

 

 

 

     ЧАРІВНІ

      ФАРБИ

 

 

                                 

 

 

                                              З досвіду роботи учителя

                                                   початкових класів 

                                        Покровської ЗОШ I-IIступенів

                                         Когадько Любові Федорівни

 

 

Червоне сонце сідає над темно-зеленим морем. На чорному  тлі яскраво червоніють іскорки багаття. Як багато в нашому житті означає колір!..

 

Мета: дати поняття про елементарні закони кольорознавства, про емоційно виражальні можливості кольорів; учити виражати свої почуття, душевні переживання та думки мовою кольору; розвивати здібності до емоційного сприйняття навколишнього світу кольорів; виховувати потребу у творчому самовираженні.

Класи поділяються на дві команди.

 Вчитель повідомляє про порядок проведення конкурсу, пояснює принципи його оцінювання.

 

 Вчитель

 

Чарівні фарби ( легенда )

Один раз на сто років найдобріший із найдобріших дідів – Дід Мороз – у ніч під Новий рік приносить 7 чарівних фарб. Цими фарбами можна намалювати все, що захочеш, і намальоване оживе. Хочеш - малюй череду корів і потім паси їх. Хочеш – малюй пароплав і пливи на ньому… Або зореліт  -  і лети до зірок. А якщо необхідно тобі намалювати щось простіше, наприклад, стілець, - будь ласка… Намалюй і сідай на нього. Чарівними фарбами  можна намалювати що завгодно, навіть мило, і воно буде милитися. Тому Дід Мороз приносить чарівні фарби найдобрішому з усіх найдобріших.

І це зрозуміло… Якщо такі фарби потраплять у руки до злого хлопчика або злої дівчинки, вони можуть скоїти багато лиха. Прималюють людині другий ніс – і буде людина двоноса. Намалюють собаці роги, курці – вуса, а кішці – горб, і буде собака – рогатою, курка – вусатою, а кішка – горбатою.

  Цього разу Дід Мороз подарував їх одному дуже доброму хлопчику. Найдобрішому із найдобріших.

  Хлопчик дуже зрадів фарбам і відразу ж узявся малювати. Малював для інших. Тому що він був найдобріший із найдобріших хлопчиків. Він намалював бабусі теплу хустку, мамі – святкову сукню, а батькові – мисливську рушницю. Сліпому дідусеві хлопчик намалював очі, а своїм товаришам – велику-превелику школу.

Він малював, не розгинаючись, увесь день і весь вечір… Він малював і на другий , і на третій, і на четвертий день… Він малював, бажаючи людям добра. Малював до того часу, поки не закінчилися фарби. Але…

 Але ніхто не міг скористатися намальованим. Хустка для бабусі була схожа на ганчірку для миття підлоги, сукня, намальована для матері, виявилася  такою кособокою, яскравою і мішкуватою, що вона її не захотіла навіть приміряти. Рушниця нічим не відрізнялася від палиці. Очі для сліпого нагадували дві голубі плями, та він і не міг ними бачити. А школа, яку дуже ретельно малював хлопчик, вийшла такою потворною, що діти до неї боялися й близько підходити.

На вулиці з’явилися дерева схожі на мітли. З’явилися коні із ногами з дроту, машини з кривими колесами, будинки з падаючими стінами, дахами набакир, шуби і пальта, у яких один рукав був коротший від іншого… З’явилися тисячі речей, якими не можна було скористатися. І люди злякалися :

Як ти міг створити стільки зла, найдобріший з усіх найдобріших хлопчиків?!

І хлопчик заплакав. Йому захотілося зробити людей щасливими! Але він не вмів малювати і тільки дарма використав фарби.

Хлопчик плакав так голосно,що його почув найдобріший з усіх найдобріших дідусів – Дід Мороз. Почув і повернувся до нього, і поклав перед хлопчиком нову коробку з фарбами:

- Тільки це, мій друже, звичайні фарби. Але вони теж можуть стати чарівними, якщо ти цього захочеш.

Так сказав Дід Мороз і зник.

А хлопчик замислився: як же зробити, щоб звичайні фарби знову стали чарівними і щоб вони радували людей, а не приносили їм нещастя? Він дістав пензля і почав малювати.

Хлопчик малював, не розгинаючись, весь день і увесь вечір. Він малював і на другий, і на третій, і на четвертий день. Малював доти, доки не закінчилися фарби. Тоді він попросив нові.

Минув рік… Минуло два роки… Минуло багато-багато років. Хлопчик став дорослим, але, як і раніше не розлучався з фарбами. Очі його стали зіркими, руки – умілими, і тепер на його малюнках замість кривих будинків із падаючими стінами красувалися високі, світлі будівлі, а замість суконь, схожих на мішки,- яскравий, святковий одяг.

Хлопчик не помітив, як став справжнім художником. Він малював усе, що було навкруги, і чого ще ніхто ніколи не бачив: літаки, схожі на величезні стріли, і кораблі, схожі на літаки,  повітряні мости і палаци зі скла.

Люди зі здивуванням дивилися на його малюнки, але ніхто не лякався. Навпаки всі раділи і захоплювались.

• Які чудові картини! Які чарівні фарби! – говорили вони, хоч фарби були звичайнісінькі.

Картини й справді були такі гарні, що людям захотілося їх оживити. І ось настали щасливі дні, коли намальоване на папері стало переходити в життя: і палаци зі скла, і повітряні мости, і крилаті кораблі…

Так трапляється  на білому світі. Так трапляється не тільки з фарбами, а й зі звичайною сокирою чи швейною голкою, і навіть зі простою глиною. Так трапляється з усім, до чого доторкнуться руки найбільшого з найбільших – руки працелюбної, наполегливої людини.(Є.Пермяк).

• Діти, у вас удома у всіх є кольоровий телевізор. А хто бачив чорно-білий? Який цікавіше дивитися?

(Відповіді учнів)

• А тепер уявіть собі, що всі кольори зникли з навколишнього світу і ми бачимо його тільки сіро-білим. Яка одноманітна, похмура і незвична картина виходить! Виявляється дуже багато в нашому житті означає колір!

Маки червоні. Жовтий пісок

Зблиснув на гілці зелений листок.

Жук фіолетовий гріє боки.

Синя хлюпоче ріка в береги.

Жовтогаряча кора у сосни.

Очі блакитні в шпака навесні.

Будь-який предмет має свій колір. Деякі об’єкти ми впізнаємо тільки завдяки кольору. Отже, розпочнемо наш конкурс.

Завдання 1 «Відгадай, що в торбинці»

У торбинці 2 круглих предмети. Потрібно по одному учаснику від команди. Із зав’язаними очима вам треба на дотик визначити, що це за предмети і намалювати їх на аркуші паперу.

(Апельсин, помідор)

Діти відгадують, вчитель демонструє предмети, виймаючи їх із торбинки.

Отже, майже однакові за формою і розміром об’єкти можна, завдяки кольору «перетворити» на оранжевий апельсин та червоний помідор.

Через колір ми пізнаємо світ, природу, що нас оточує. Завдяки йому ми знаємо, чи доспіли ягоди, або що вже настала осінь, тому що зелене листя дерев пожовкло і почервоніло. У різний час доби залежно від кольору сонця змінюються відтінки неба, землі, води, дерев. Ранок – у блакитному серпанку, в світлих і ніжних тонах; день наповнюється різноманітністю соковитих яскравих фарб; захід сонця забарвлює природу в пурпурові, малинові, оранжеві фарби; ніч приносить темні, сині, фіолетові, сірі й чорні кольори.

Що ж таке колір?  Яка його природа? Чому одні предмети сині, інші – червоні, а треті – зелені? Щоб відповісти на це питання, відгадайте загадку:

Що у світі найсвітліше,

Наймиліше, найтепліше?

Все від нього навкруги

Набирається снаги.

Тільки ранок настає

Виглянь у віконце!

Всім воно життя дає

Променисте … (Сонце)

Виявляється всьому причиною є сонце, його промені, які освітлюють все на своєму шляху. У темряві ми не бачимо ніяких кольорів. Наше око розрізняє тільки силуети предметів.

Англійський фізик Ньютон зробив відкриття: сонячні промені, переломлюючись у краплях дощу перетворюються на веселку. Учений розклав білий колір на сім кольорів спектра.

Завдання 2 «Намалюй веселку»

По одному учаснику від команди малюють веселку на окремих аркушах паперу. Але завдання правильно намалювати послідовність кольорів у веселці.

Як підтвердження правильності результатів, розглянемо кольори, які ви використали:

Це – червоний, жар неначе.

Це – оранжевий, гарячий.

Жовтий – як пшениця в полі.

Мов трава – зелений колір.

Голубий – як у краплині.

А наступний колір – синій колір.

Синій колір – ніби річка,

Фіолетовий – як нічка.

А ще, щоб запам’ятати послідовність кольорів у веселці, вигадали спеціальну приказку, щоправда російською мовою: «Каждый охотник желает знать, где сидит фазан».

Перші літери кожного слова – це перші літери назв кольорів.

(Підведення підсумків конкурсу)

• Які ж кольори нас оточують?

Усі кольори діляться на 2 групи:

1. Ахроматичні – чорний, білий, сірий.
2.  Хроматичні – всі кольорові.

Завдання 3 «Знайди картину певних кольорів»

По одному учаснику від команди потрібно. Знайти серед картин ті, які написані хроматичними кольорами і ті, які написані ахроматичними кольорами.

Які картини веселіші, яскравіші? А чи знаєте ви, що будь-який колір можна отримати при змішуванні всього 3-х кольорів : червоного, синього, жовтого? Ці три кольори називаються основними. А ті, що утворюються при змішуванні основних кольорів – похідними.

Завдання 4 «Утвори колір»

Теж по одному учаснику від команди і вони повинні назвати, як утворюється певний колір, які треба основні кольори змішати. Продемонструвати утворення певного кольору.

1. Зелений – жовтий + синій.
2. Жовтогарячий – жовтий + червоний.
3. Фіолетовий – червоний + синій.
4. Коричневий – жовтий + червоний + синій.

Завдання 5 «Склади палітру пір року»

Представники кожної команди повинні відтворити картину за допомогою кольорів, які характерні для кожної пори року. Інша команда повинна здогадатися, яка це пора року.

Весна – ніжно-зелені, блакитні, жовті.

Літо – всі яскраві, мальовничі кольори й відтінки.

Осінь -  соковиті, жовто-червоно-оранжеві (теплі).

Зима – блакитні, білі, сині, фіолетові.

Теплу і холодну гаму кольорову художники використовують не тільки при зображенні картин про природу (пейзажах), а й в інших жанрах живопису. Наприклад, створюючи натюрморт і використовуючи при цьому відповідну кольорову гаму, художник формою, кольором передає красу звичайнісіньких речей.

Колір може не тільки радувати, а й викликати тривогу, почуття печалі чи смутку. Іншими словами, колір впливає на наші емоції. Одні кольори заспокоюють нервову систему, інші, навпаки, подразнюють. Заспокійливо діють зелений, блакитний, синій, а збуджують – пурпуровий, червоний, оранжевий, жовтий кольори. Людина, що потребує фізичного відпочинку, емоційного спокою, інстинктивно вибирає темні тони. Якщо ж організм потребує віддачі енергії, людина вибирає яскраві, світлі тони.

А тепер дайте відповідь на запитання:

Які бувають свята? Як вбираються на них люди?

Як одягнений наречений і наречена на весіллі?

Який колір ми найчастіше можемо побачити, коли померлу людину проводжають в останню путь?

(Відповіді учнів)

Отже, традиційно білий колір вважають символом чистоти й невинності, чорний – колір горя, смутку, печалі, смерті. Для українських народних вишивок найбільш характерне поєднання червоного та чорного кольорів, як співається в пісні: «Червоне – то любов, а чорне – то журба».

Є різні кольори на цьому світі,

Є колір жаху, колір заздрості, нудьги,

Є ніжні кольори, як світлий вітер,

Є колір волі й висоти.

Є колір і кохання, і турботи,

І сонця, і повітря, і землі,

У всього колір свій…

У багатьох людей кольори асоціюються з різними речами: з містами, буквами, звуками, тощо.

Завдання 6 «Пантоміма»

За допомогою міміки, жестів, рухів показати певні предмети, які асоціюються із даним кольором. Наприклад, сонце, лимон – жовтий.

Один гравець показує предмети, а команда повинна відгадати колір.

А яким кольором чи поєднанням кольорів ви уявляєте зло, добро, радість, ненависть, ласку, печаль?

Завдання 7 «Колір і почуття»

Використовуючи слова із таблиці, на великих аркушах, за допомогою фарб та пензля, потрібно намалювати картину, яка виникне в уяві. Особливу увагу звернути на кольорове вирішення замислу. Колір повинен передавати почуття.

Сонце – радісне – ріка.

Місяць – сумний – море.

Поки двоє учнів працюють над картиною, інші беруть участь у наступному конкурсі.

Завдання 8 «Незрячий художник»

Потрібно по одному учаснику від кожної команди. Завдання: із зав’язаними очима намалювати сніговита. Починають по черзі.

Завдання 9 «Заспіваймо разом кольорову пісню»

Учитель називає колір, команди почергово співають пісню, у якій згадується цей колір. Переможе та команда, яка згадає найбільше пісень.

(Підведення підсумків).