Тема уроку. Образ чутливого до краси хлопчика Михайлика
(за повістю М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять…»)
Мета уроку: розкрити образ головного героя, його життя в дорослому світі; розвивати усне зв’язне мовлення, творчу фантазію; виховувати любов до батьків, роду, повагу до старших.
Тип уроку : урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: текст повісті, презентація до уроку.
Дитинство – це земля, з якої виростають дерева людських талантів і характерів. Якими високими і широкими ці дерева не були б, там у дитинстві, сховане коріння, що живить і тримає їх.
Д. Павличко
Перебіг уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Слово вчителя. Пройдуть роки, ви станете дорослими, оберете свій шлях у житті. Але завжди, я впевнена, будете пам’ятати дні дитинства, тих, хто навчив вас жити, цінувати красу, вірити у добро, правду. Сьогодні на уроці доля подарувала нам шанс зупинити час і побути у країні Дитинства довше.
Епіграфом уроку стануть слова Д. Павличка. Як ви їх розумієте?
Цитатна вікторина
1. Кому належать слова: «От і принесли нам лебеді на крилах життя»? (Діду Дем’яну).
2. Хто «міг віддати під заставу руки, віддати до останнього пальця, а сам пішов би по ярмарках за жебрацьким хлібом»? (Батько).
3. Закінчіть цитату: «Якби тепер запитали, яку найкращу одіж довелося мені бачити по всіх світах, я, не вагаючись, відповів би …» ( кирею мого батька).
4. Хто «міг нехитрим інструментом вирізати і просту людину, і святого»? (Дід Дем’ян).
5. Про кого сказано: «Коли на городі з’являвся перший пуп’янок огірка чи зацвітав повернутий до сонця соняшник, брала мене, малого, за руку і вела подивитись на це диво»? (Про матір).
6. Кому належать слова: «Спасибі, дитятко, не треба більше, ой, не треба. Хай тобі, дитино, завжди, завжди добре буде поміж людьми»? (Голодній жінці)
7. Над чиєю «могилою плакали рідня й осінній день»?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.
Сьогодні на уроці ми охарактеризуємо головного героя автобіографічної повісті Михайлика, з’ясуємо, хто формував особистість хлопця. А ще подумаємо над питанням: чи було щасливим дитинство Михайлика.
ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.
Дитяча душа – це ніби чистий аркуш паперу, на який записується все те, що довелося побачити, почути і відчути. Сьогодні ми перегорнемо лише декілька сторінок книги, яка називається «Дитинство».
Перша сторінка - лебединий передзвін( слайд № 2)
Надходила весна. З далекого вирію поверталися гуси-лебеді. У синьому небі чулася їхня мелодійна пісня.
Друга сторінка - дідусева мудрість( слайд № 3)
Слово вчителя. Дідусь хотів передати онукові знання і досвід, а також навчити його помічати прекрасне в природі
Слово вчителя. У народі кажуть: « У житті, як на довгій ниві – не пройдеш, щоб не вколотись». Так було і в житті Михайлика, коли почув про дідову й бабину смерть.
Третя сторінка - батько( слайд № 4)
Слово вчителя. З глибокою пошаною і вдячністю М. Стельмах змальовує простих трудівників, які орали землю, сіяли зерно, збирали врожай.
Читання за ролями епізоду, як батько носив сина в школу
Слово вчителя. Будучи вже відомим письменником, М. Стельмах з великою любов’ю згадує батька і ту зимову дорогу, по якій носив сина до школи.
Четверта сторінка - материнська ласка( слайд № 5)
З перших літ життя схиляється над колискою маляти обличчя матері. Її порада, добре слово супроводжуватимуть дитину протягом усього життя. М. Стельмах згадує, «на своєму чолі, біля свого серця спокій і тепло материних потрісканих рук»
Слово вчителя. Охарактеризувавши Михайлика, його вдачу, внутрішній світ, дайте відповідь на проблемне питання: чи було щасливим дитинство Михайлика? ( слайд № 6)
Слово вчителя. Так, дитинство хлопчика можна назвати щасливим. Він мав у кого вчитися жити. Його оточували люди високої внутрішньої культури. А скільки тепла подарували дідусь, бабуся, батько, мати! Саме вони навчили Михайлика цінувати красу, вірити у добро, правду, розуміти закони природи.
Якось М. Стельмах сказав, що є люди, «на яких недарма падало сонце». Їхній пам’яті присвячена повість «Гуси-лебеді летять».
Мені хочеться, щоб цей урок не пройшов для вас марно. Візьміть із собою в життя щирість, чесність, любов до праці, повагу до батьків і старших, щоб, ставши дорослими, могли сказати: «Моє дитинство було щасливим».
V. Підсумки уроку.
1. Рефлексія
« Ця повість навчила мене…»
«Тепер я змінив (-ла) своє ставлення до…»
«Мені захотілося…»
2. Оголошення оцінок.
3. Написати есе «Неповторний світ мого дитинства».