Урок української літератури "Микола Вороний. "Євшан-зілля"

Тема. Микола Вороний. «Євшан-зілля». Поема про необхідність повернення людині історичної пам’яті, усвідомлення своєї національної приналежності.

Мета: ознайомити шестикласників з історичною основою написання поеми «Євшан-зілля»; вчити співвідносити давноминулі події із сучасністю; розвивати логічне та образне мислення, аргументувати власну думку; сприяти формуванню духовного, інтелектуального, соціального здоров’я; виховувати почуття відповідальності за долю рідного народу, утверджувати усвідомлення важливості історичної пам’яті та національної свідомості для кожної людини.

Цілі уроку:

З – зміст поеми

Н – історичну основу твору

А – композицію поеми

Т

И

У – зіставляти зміст поеми й літописної легенди про євшан-зілля

М – оцінювати вчинки персонажів

І – працювати з текстом

Т – аргументувати власну думку

И – робити висновки та узагальнення

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. З’ясування емоційної готовності до уроку

Мені приємно зустрітися з вами. Посміхніться сонечку, погляньте одне на одного, простягніть долоньку, посміхніться, побажайте успіхів.

1. Мотивація навчальної діяльності

Епіграф уроку

Краще в ріднім краї милім

Полягти кістьми, сконати,

Ніж в землі чужій,

Ворожій в славі й шані

Пробувати!

М.Вороний

Як ви розумієте епіграф? Про що сьогодні піде розмова на уроці? Пригадайте цікаві факти з життя Миколи Вороного.

 

ІІ. Повідомлення теми уроку

1. Запис у зошитах теми.
2. Виразне читання епіграфу.
3. Вибір цілей уроку.
4. Робота в творчих групах.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Асоціативний диктант за біографічними даними про письменника.

-1871 рік (народився М.Вороний).

- Дніпропетровщина ( місце народження)

- Павло Денисович (дід, що розмовляв виключно українською мовою, дожив до 100-літття)

- Харків, Ростов-на Дону (навчання)

- учень ремісничого училища (почав писати)

- Галицько-Волинський літопис ( на основі легенди з цього літопису створено поему)

- «Євшан-зілля» (назва поеми)

Прекрасну, зворушливу поему створив Микола Вороний. Проблему любові до Вітчизни порушив у цьому творі.

Звучить «Елегія фа дієс-мінор», бандура, М. Лисенко.

2. Сьогодні ми помандруємо у прекрасну давнину – Київську Русь. Літописець згадує, що Володимир Мономах погубив поганих  половців, вигнав їхнього хана Отрока в Обези, а хан Сірчан зостався коло Дону, рибою живлячись.
3. Учитель читає уривок.

Це було в давнину, у далекі часи,

Так же бігла Сула, гомоніли ліси,

Так же вітер шумів, і так сонце пекло,

Все так само було, лише нас не було…

4. Літописець (один із учнів у його образі, що сидить за столом) пише пером.

По смерті Володимировій остався у Сірчана лише один музика Ор, і послав він його в Обези, кажучи: «Володимир уже помер. Тож вернися, брате, піди в землю свою. Мов же йому слова

  мої, співай пісні половецькії. А якщо він не схоче, то дай йому понюхати зілля, що зветься євшан».

5. Учитель, читаючи, говорить: « той не схотів ні вернутися, ні послухати. І дав йому Ор зілля, і той, понюхавши і заплакавши, сказав: «Да лучче єсть на своїй землі кістьми полягти, аніж на чужій славному бути». І прийшов у землю свою. Так мовиться  в Галицько-Волинському літописі».

•          Що вам відомо про Володимира Мономаха з історії?
•          Що за дивовижна рослина – євшан?

Євшан-зілля – різновид полину, що росте в південних степах, має сильний і водночас гіркуватий та ніжний запах. Символізує степ, рідний дім для тих, хто виріс у тих краях.

 

ІV. Робота у творчих групах

1 група «Кореспонденти»

1 група уявляла себе кореспондентами, що узяти інтерв’ю у Миколи Вороного. Послухаємо їх.

Учень. Добрий день, Миколо Кіндратовичу. Ми раді поспілкуватися з вами. Розкажіть, будь ласка, що надихнуло вас написати поему «Євшан-зілля»?

Микола Вороний. Мене повсякчас турбувала доля України, проблема історичної пам’яті мого народу. Я створив цей твір як інтерпретацію давньої легенди, про яку я дізнався з літопису. Я хотів, щоб ті, хто зневажливо ставиться до рідного краю, зрозумів свою помилку.

Учень. Дякуємо за відповідь. Чому в сюжет твору ви вплітаєте степовий полин?

Микола Вороний. Горе тій людині, яка відцуралася від свого рідного, потрапивши на чужу землю, забула батьківщину, мову. Зілля євшан повернуло пам’ять про рідний край.

Учень. Миколо Кіндратовичу, щоб ви побажали моїм ровесникам? Від чого застерегли б?

Микола Вороний. Майбутнє кожної людини визначається ставленням до минулого. Де б ви не були, повертайтеся в Україну, добре навчайтеся, виховуйте почуття національної гідності та гордості, бо ви українці!

Учень. Дякуємо, вельмишановний Миколо Кіндратовичу за те, що промовили до нас зворушливі слова.

«Вільний мікрофон»

Усі ви прочитали поему. Висловіть особисті враження від прочитаного одним реченням.

•          Розповідь про минуле.
•          Розповідь про долю рідного краю.
•          Важливість історичної пам’яті, національної свідомості.
•          Вірність рідному краю, народові.
•          Ліки, що зможуть повернути нас до рідної Вітчизни.
•          Возвеличення любові до рідного краю.

«Уважний читач»

«Так», «Ні».

1. Поема створена на основі легенди з Волинсько-Галицького літопису.
2. У Києві, в неволі жив ханський син, малий хлопчина.
3. Під час походу в неволю ханського сина взяв князь Володимир.
4. Старе оповідання звернено до тих, хто свій край любить, шанує.
5. Князь вирішив залишити хлопця при собі, бо зважив на вроду ханського сина.
6. Юнак, понюхавши степову рослину, згадав своїх братів.

Перевірка виконаних завдань.

•          Хто такий гудець?
•          А зараз попрацюємо над змістом поеми.

Бесіда

1. Хто головний герой твору?
2. Як жилося хлопцеві на чужині?
3. Чи вдалося уявити половецького сина художникам?

Звіт групи дослідників

4. Яким був настрій батька, котрий втратив дитину?
5. Яким ви уявляєте хана?

Звіт групи художників

6. Чому саме гудця хан просить повернути йому сина?
7. Чому ханський син залишився байдужим до розповіді гудця, до його співу?
8. Яку роль відіграє пісня в житті народу?
9. Чому лише дві пісні виконує гудець? Про що в них ідеться? Якими були мелодії?
10. Прокоментуйте слова: «Там, де пустка замість серця, порятунку вже не буде!»

Звіт групи літературних критиків

•          Чи вдалося з’ясувати, яким чином відбувалося повернення ханського сина до рідного краю?

Пропоную відтворити ланцюжок повернення до рідного краю.

Слово - струнний смичковий інструмент – пісня – євшан-зілля.

Бачить – слухає – нюхає.

Психоемоційна релаксація

А зараз трохи відпочинемо й на хвилинку перенесемося до літнього степу, напоєного пахощами полину. Заплющте очі.

Уявіть, що ви стоїте серед безкрайого степу, наповненого ароматом трав. Ви самі, над вами блакитне небо. Відчуваєте, як вас цілує ласкавий теплий вітер. Сонячне світло сповнює енергією. Ви повністю заспокоюєтеся, згадуєте найприємніші хвилини свого життя. На обличчі у вас з’являється посмішка. Розплющуєте очі і повертаєтеся в клас.

Літературознавці

Ви з’ясовували композицію поеми. Поділіться своїми дослідженнями.

Експозиція: пророкування, суть якого буде розкриватися у творі. Критика тих, хто рідний край «зацурали, занедбали».

Зав’язка: ханський син потрапив у полон до князя Володимира. Половецький хан прагне, щоб син повернувся додому.

Кульмінація: хлопець згадав рідний край за допомогою євшан-зілля.

Розв’язка: роздуми автора над складною долею українського народу, який у неволі.

•          Чи існує зв’язок між подіями у творі та сучасністю?

Робота в групах

•          Що символізує євшан-зілля для кожного з персонажів?

І група – для хана.

ІІ група – для співця.

ІІІ група – для сина.

ІV група – для ліричного героя.

Метод «Прес»

1. Я вважаю, що…
2. Оскільки…
3. Наприклад…
4. Таким чином…

Із легкої руки М.Вороного євшан-зілля стало символом пробудження свідомості народу, історичної пам’яті.

ІІІ. Рефлексивно-оцінювальний етап

1.Чи досягли ви цілей, що ставили на початку уроку?

Чого навчила вас прочитана поема?

2. Оцінювання.
3. Домашнє завдання (індивідуальні завдання кожному учневі).