Календарно- тематичне планування для 7 класу (інклюзія)
Календарне планування для дітей з ООП на 2022-2023н.р. до підручника О.Авраменка.
КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДЛЯ ДІТЕЙ З ООП
на 2022-2023н.р.
7 клас
Пояснювальна записка
Програми з української літератури для 7-го класу закладів загальної середньої освіти для дітей з інтелектуальними порушеннями побудовано з урахуванням вимог концепції Нової української школи, що передбачає розвиток дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних можливостей, особливостей і потреб, формування загальнолюдських цінностей, підтримку життєвого оптимізму, розвиток самостійності, плекання творчості й допитливості. Учні навчаться вільно розмірковувати, висловлювати власну думку, оволодіють уміннями аналізувати інформацію, опрацьовувати й оцінювати її, продукувати ідеї, брати посильну участь у дискусії, чим забезпечиться розвиток критичного мислення, на що наголошується у концепції Нової української школи.
Матеріал навчальної програми з української літератури для 7 класів закладів загальної середньої освіти для дітей з інтелектуальними порушеннями структуровано за хронологічним принципом. Таке розміщення матеріалу забезпечує краще розуміння сутності епохи, відображеної у творах. Учні працюють з творами усної народної творчості та з літературними творами окремих авторів. Школярі знайомляться з кращими творами української класичної та сучасної літератури або з фрагментами цих творів. Одночасно знайомляться з біографіями авторів, твори яких вивчають.
Мета предмету «Українська література»: удосконалення навички читання, умінь читацької діяльності; формування основ читацької культури у школярів, виховання потреби читати художню літературу, прищеплення інтересу до книги як джерела інформації, навчання сприймати художній твір як явище мистецтва; розумовий розвиток учнів і корекція його недоліків засобами художньої літератури, формування особистості учнів засобами художньої літератури.
Завдання навчання учнів з інтелектуальними порушеннями української літератури: формування навички читання, умінь читацької діяльності, читацької самостійності, читацьких інтересів; виховання засобами літератури любові до України, її народу, його мови; залучення до кращих літературних надбань; розвиток творчості, креативності; вироблення умінь працювати з текстами різних жанрів, типів і стилів мовлення, розвиток і корекція пізнавальних процесів.
Концепція програм ґрунтується на принципах:
дитиноцентризму: в центрі уваги – особистість учня, корекція недоліків його психофізичного розвитку;
репрезентативному – на кращих літературних художніх зразках демонструються здобутки української літератури від давніх часів до сьогодення;
індивідуального та диференційованого підходів до учнів;
взаємозв'язку українознавчого й естетичного підходів до вивчення художнього твору в школі;
збалансованості між доступністю творів учнівському сприйняттю й розумінню та вимогами сучасної літературознавчої науки (у відборі текстів, їх структуруванні, доступності).
Зміст програм спрямовано на очікувані результати. Добір змістового наповнення програм базується на дотриманні дидактичних принципів доступності, послідовності, системності, доцільності, достатності, наступності у навчанні. Зміст подається з врахуванням наступних чинників: відповідність матеріалу віковим, розумовим та фізичним можливостям учнів; послідовне засвоєння (практичним шляхом) літературознавчих понять, системне розміщення матеріалу, чим забезпечується адекватність його сприймання, розуміння, запам'ятовування з подальшим усвідомленням для використання у навчанні та життєдіяльності, реалізація у змісті системи моральних, етичних та художньо-естетичних уявлень, що відповідають вимогам до виховання національно свідомих громадян України. Для оновленого змісту характерна українознавча спрямованість. Програмовий матеріал подано з урахуванням міжпредметних зв'язків, що забезпечить розширення світогляду учнів, формування у них умінь застосовувати знання з української літератури у процесі вивчення інших предметів та у повсякденному житті. У змісті програм виділено наступні блоки читання:
твори, обов'язкові для опрацювання у класі;
твори для позакласного читання;
твори для самостійного читання.
У програмі враховано рекомендації концепції Нової української школи щодо формування в учнів ключових життєвих компетентностей: комунікація державною мовою, інформаційна та медіа грамотність, пошук і засвоєння знань упродовж життя, повага до закону, громадянська компетентність, дотримання прав людини, відкрите розуміння своєї народної ідентичності та повага до різних культур, здоровий спосіб життя та екологічна свідомість. Твори підібрано так, що їхній зміст дозволяє формувати ключові життєві компетентності. Тому в програмах наскрізно втілено ключові компетентності, які спрямовують розвиток і корекцію особистісних рис кожного учня та самореалізацію його у подальшому житті: функціональні компетентності: мовна, естетична, культурологічна, діяльнісна, комунікативна;
мотиваційні компетентності: розвиток творчих здібностей, здатності до навчання, креативності, що передбачає самостійність мислення; соціальні компетентності: розвиток комунікативних якостей, здатності вирішувати різноманітні питання; формування загальнолюдських і світоглядних ціннісних орієнтацій.
Органічними складовими життєвих компетентностей є літературні компетентності:
розуміння літератури як невід’ємної частини національної культури;
усвідомлення специфіки літератури як мистецтва слова, її гуманістичного потенціалу й місця серед інших мистецтв;
знання літературних творів, обов’язкових для вивчення;
володіння основними літературознавчими поняттями й застосування їх у процесі аналізу й інтерпретації творів;
формування якостей творчого читача й розвиток читацького досвіду на основі сформованої читацької діяльності;
створення усних і письмових робіт на запропоновану тему;
уміння орієнтуватися в мережі класичної та сучасної літератури.
Об'єктом вивчення курсу є художній твір, його духовно-етична сутність, естетична специфіка, що зумовлює організацію уроку української літератури. У центрі уроку знаходиться аналіз та інтерпретація художнього твору. Тому домінуючою формою навчання є діалог, який відбувається на всіх етапах навчальної діяльності. Учитель залучає до нього учнів, спонукає міркувати, висловлювати власні думки, творити, рефлексувати.
Центральною на уроках української літератури є робота над текстом твору. Для цього учитель вибирає різноманітні методи і прийоми: розповідь, бесіда (вступна, узагальнююча, евристичного спрямування), смисловий і структурний аналіз тексту твору, самостійна робота учнів з текстом, робота з конструювання і переконструювання тексту; використовує методи навчання літератури: евристичний, творчого читання, репродуктивний, дослідницький; поєднання слова учителя з різноманітними наочними засобами (художніми ілюстраціями, картинами, фото-відеозаписами тощо).
Особлива увага звертається на розуміння учнями змісту тексту твору. Для учнів з інтелектуальними порушеннями характерні порушення сприймання, розуміння й усвідомлення навчального матеріалу. Якщо учень і відтворює зміст тексту, то це ще не означає, що він розуміє його сутність. Розуміння прочитаного полягає в умінні знаходити істотні зв'язки (причинно-наслідкові, часові, просторові) у зображуваному, класифікувати, диференціювати істотне й неістотне, порівнювати, узагальнювати, висловлювати власне ставлення до зображених подій, до героїв, їхніх вчинків. Сприймання і розуміння тексту твору полягає у взаємодії мотиваційного, змістового і операційного компонентів читацької діяльності учня. У структурі уроків української літератури це проявляється в емоційній і змістовій підготовці учнів до сприймання твору, у роботі над текстом твору (вправляння у правильності читання, вибіркове пояснення значень слів, висловів, розгляді ілюстрацій тощо). Учитель коментує події, факти, проводить супровідну роботу над словом, чим забезпечує усвідомленість сутності читаного у процесі читання. Значна увага надається роботі з текстом після його прочитання: визначення причинно-наслідкових, часових і просторових зв'язків для розуміння смислу тексту твору, визначення теми, основної думки, вияв оцінного ставлення до героїв, їхніх вчинків, зображених подій.
Враховуючи особливості психофізичного розвитку учнів з інтелектуальними порушеннями, учитель індивідуалізує їхню читацьку діяльність, дотримуючись принципів індивідуалізації та диференціації навчання, оскільки останніми роками в кожному класі навчаються учні як з вищим, так і з нижчим рівнем розвитку пізнавальних можливостей. Зважаючи на це, учитель використовує завдання на вибір, враховує в оцінюванні навчальних досягнень учнів їхні індивідуальні та типологічні особливості.
Рубрика «Зміст навчального матеріалу». Коло читання охоплює кращі твори усної народної творчості та літературні художні твори, доступні учням певного класу. Це твори усної народної творчості: легенди, казки, перекази, думи; також малі фольклорні жанри ( загадки, швидкомовки, лічилки, приказки, прислів'я тощо); доступні учням твори української класичної та сучасної української літератури; твори з дитячої періодики: газет, дитячих журналів. За тематичним спрямуванням це твори про Україну, її минуле й сьогодення, про любов і шану до Батьківщини, до рідного краю, до української мови й історичного минулого України
Рубрика «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів» охоплює: формування навички читання; смисловий і структурний аналіз тексту; художньо-естетичний розвиток; елементи літературознавчої пропедевтики; розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного; бібліотечно-бібліографічні знання й уміння.
Формування та розвиток навички читання. Протягом навчання у молодших класах учні певною мірою оволоділи навичкою читання. Починаючи з 7 класу, учитель працює над удосконаленням навички читання у школярів, зокрема таких якісних ознак читання, як темп, свідомість і виразність. Значна увага приділяється виробленню умінь мовчазного читання. Читання мовчки – це читання без застосування зовнішніх рухів артикуляційного апарату, «без голосу». Воно характеризується зростанням темпу та, порівняно з читанням вголос, активізацією процесів розуміння, запам'ятовування і засвоєння прочитаного. У навчанні читанню важливо, щоб учитель розмежовував роботу над читанням вголос і мовчазним читанням. Мовчазному читанню учитель починає навчати тоді, коли учні оволоділи технікою читання цілими словами. Поступово він привчає їх читати без проговорювання, без зовнішніх проявів рухів артикуляційного апарату (губами, язиком), без поворотів голови за рухом очей по рядках. Основна увага звертається на уміння слідкувати за ходом втіленої у тексті думки, розуміння того, що читають, по можливості швидко рухаючись очима по тексту. Але прихованого артикулювання недостатньо для встановлення зв'язку між зоровим, слухомовленнєвим і смисловим компонентами. Тому в 7 класі вони повинні читати твори вголос, що сприятиме кращому осмисленню та засвоєнню змісту прочитаного.
Здебільшого повільно читати цілими словами учні з інтелектуальними порушеннями починають з 7 класу, поступово переходячи на етап аналітико-синтетичного читання. У 9 класі частина переходить на етап синтетичного читання, а окремі учні – на етап автоматизованого читання, одиницею якого є словосполучення або речення. У цей період підвищується розуміння читаного, оскільки зором швидше охоплюється певний відрізок тексту, що призводить до швидшого його осмислення, ніж вимовляння. Відбувається оволодіння уміннями швидкого і свідомого читання. Властива даній категорії школярів косніють нервових процесів заважає переходити від поскладового читання до читання цілими словами. Тому учитель слідкує, щоб учні у процесі читання не вгадували наступне слово, оскільки вони його, як правило, прочитують неправильно. Швидкість читання у школярів уповільнена у зв'язку з вузькістю поля читання: вони добре бачать лише той склад, на який у даний момент спрямовано їхній погляд.
Учитель пам'ятає, що в кожному класі навчаються учні з різною сенсорною, мовленнєвою та інтелектуальною недостатністю, тому навичкою читання вони опановують за різний проміжок часу: одні читають швидше цілими словами, інші – повільно цілими словами, протяжно. Є й такі учні, які й у 7 класі зберегли поскладове читання. Це залежить від того, що вони в молодших класах не досить досконало засвоїли образи складів, працюючи з таблицею складів. Щоб учні навчилися швидше читати мовчки і розуміли те, що читають, учитель пропонує їм план читаного ними тексту. Розуміння і швидкість – основні характеристики мовчазного читання.
Робота над розумінням прочитаного передбачає розвиток умінь усвідомлювати фактичний зміст тексту, опанування уміннями читацької діяльності. Свідченням розуміння є не лише володіння уміннями переказувати близько до змісту тексту, але й перефразовувати його, вибирати певні фрагменти тексту, частково змінювати послідовність викладу без порушення логіки змісту, скорочувати чи розширювати зміст тексту. Важливим свідченням розуміння тексту є антиципація (смислова здогадка), яка виникає на рівні прочитаного слова, словосполучення, речення. У школярів 7 – 10 класів техніка читання дещо сформована. Значну роль при читанні починає відігравати зоровий образ мовленнєвої одиниці: слово, словосполучення, речення з його значенням. Тому смислове переопрацювання прочитаного відбувається не лише на рівні зоросприймаючих одиниць, але й матеріалу, що прогнозується. Але діти з порушеннями інтелектуального розвитку внаслідок порушень пізнавальної діяльності не володіють уміннями прогнозування, часто починають вгадувати кінець слова, словосполучення, речення, читаючи неправильно. На це учитель має звертати увагу.
Смисловий і структурний аналіз тексту. Працюючи над аналізом тексту літературного твору, школярі вчаться аналізувати його як мистецтво слова. Завданнями смислового і структурного аналізу художнього твору є: сприймання художнього образу, розуміння того, що хотів сказати автор цим твором; науково-пізнавального тексту – розуміння смислових зв'язків, ознак, понять, висновків, явищ. Поглиблений смисловий і структурний аналіз тексту твору після його прочитання сприяє повнішому розумінню прочитаного, зокрема усвідомленню теми і основної думки твору.
Перед початком аналізу тексту твору учні мають цілісно, безпосереднього його сприйняти, перечитати, виконуючи певні завдання. Вони дізнаються про те, чим розпочинається твір, яким чином розгортаються зображені у ньому події, чим закінчується твір. Учитель навчає аналізувати смислові зв'язки між частинами тексту твору, зв'язки між персонажами, місцем дії і подіями. Насамперед аналізуються ті елементи тексту, які найбільш чітко виражають тему і основну думку твору. Глибше сприйняти зміст твору допомагає складання плану, виконання творчих завдань у зв'язку з прочитаним (словесне малювання, переказ, продовження змісту твору, складання твору за аналогією, реконструювання тексту, складання загадок тощо). У ліричному творі основним для розуміння його змісту є сприймання засобів художньої виразності, якими автор створює художній образ.
Художньо-естетичний розвиток. Зважаючи на особливості розвитку пізнавальної діяльності школярів з інтелектуальними порушеннями, вчитель у процесі роботи над літературними творами формує в учнів уміння сприймати засоби художньої виразності відповідно до їхніх функцій у художньому творі. Насамперед звертає увагу на мову твору, зокрема мовлення героїв, описи їхньої зовнішності, описи природи, зображуваних подій. Завдяки слову як засобу створення художнього образу, учні вчаться сприймати й оцінювати зображене. Усвідомлення ролі засобів виразності у творі сприяє кращому відтворенню змальованих у ньому подій, встановленню зв'язків між ними, допомагає зрозуміти й перейнятися емоційним змістом твору. Це створює умови для формування мотиваційної сфери, здатності емоційно реагувати на зображене у творі; рефлексувати з метою вияву оцінного ставлення до прочитаного. Працюючи над змістом твору, учні прилучаються до твору як до виду мистецтва слова, що сприяє формуванню художньо-естетичних смаків, навчаються емоційно переживати, творити: самовиражати свої думки і почуття шляхом словесного малювання, переказу змісту прочитаного з творчим завданням, інсценізувати, складати загадки, план твору і за ним переказувати його зміст.
Елементи літературознавчої пропедевтики. Основним у літературній пропедевтиці є ознайомлення учнів з літературою різних жанрів і стилів, текстами різних типів мовлення. Знайомляться вони й з доступними літературознавчими поняттями, необхідними для аналізу твору: текст, заголовок, тема твору, основна думка, герой твору тощо. У доступній формі учитель повідомляє їм найпростіші уявлення про тему і основну думку твору, сюжет і композицію (без вживання термінології), засоби художньої виразності, про персонаж у епічному творі та художній образ – у ліричному, про авторську позицію (ставлення автора до персонажів, до зображуваних подій).
Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного. Творча діяльність на основі прочитаного передбачає навчання учнів читати за ролями, інсценізаціїю найпростіших епізодів із прочитаних художніх творів (казок, оповідань, легенд), формування умінь ілюструвати прочитане, відтворювати та доповнювати прочитане шляхом словесного малювання. Значна робота проводиться з навчання школярів творчому переказу, доповненню оповідань, казок, легенд, бувальщин. Учитель навчає учнів складати казки, загадки, опираючись на застосування різних видів мистецтв: музика, живопис, художнє слово.
Робота з дитячою книжкою, робота з інформацією. Важливим є ознайомлення учнів з різними видами видань, формування умінь працювати з художньою і науковою книжкою, працювати у шкільній та сільській (міській) бібліотеці, зокрема користуватися каталогами та уміти вибирати книжки на певну тематику.
Програма рекомендує для опрацювання у 9 – 10 класах не лише твори усної народної творчості та художні твори, а й науково-пізнавальні статті публіцистичного та наукового стилів мовлення, передбачаючи роботу з періодикою: газетами, дитячими журналами. Увага звертається на формування умінь самостійно працювати з творами різних жанрів, типів і стилів мовлення, що готуватиме школярів до опанування навчальним матеріалом під час продовження навчання по закінченню школи. Учні вчаться критично опрацьовувати твори, конспектувати їх, висловлювати оцінне ставлення до прочитаного. Обов'язково учні ведуть зошити з української літератури, записи в яких один раз на місяць учитель перевіряє.
Складовою частиною предмету «українська література» є позакласне читання. Мета його – знайомити учнів з доступною їм художньою класичною і сучасною літературою та науково-пізнавальною літературою, розширяти знання про творчість письменників і поетів, твори яких вивчали на уроках, закріпити уміння читацької діяльності, виховати читацькі інтереси, формувати інтерес до читання художньої книжки, виховувати позитивне ставлення до читання художньої літератури, формувати особистість учня-читача засобами художньої літератури.
(Відповідно до навчальної програми:
Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх
навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013 зі змінами,
затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 №804)
(адаптована для дітей з інтелектуальними порушеннями)
2 год на тиждень (70 годин на рік)
|
Форми контролю |
Семестр І ІІ |
Дата |
|||
|
К-сть |
|
|
|||
|
Контрольні роботи у формі: |
Всього |
3 |
3 |
|
|
|
контрольного класного твору |
1 |
1 |
|
|
|
|
виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо) |
2 |
2 |
|
|
|
|
|
|
||||
|
Позакласне читання |
2 |
2 |
|
|
|
|
|
|
||||
|
Виразне читання |
1 |
1 |
|
|
|
|
Розвиток мовлення |
2
|
2
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
Перевірка зошитів |
4 |
5 |
|
|
|
|
№ з/п |
Дата |
Тема уроку |
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
Спрямованість корекційно-розвиткової роботи |
||
|
1-2 |
02.09. |
Правила поведінки учнів під час онлайн уроків. Техніка безпеки під час повітряної тривоги. Художній твір як явище мистецтва, його особливість і значення |
Учень/учениця – за питаннями вчителя називає назву вивченого твору, його автора; (*з допомогою вчителя); – читає мовчки і *вголос; За допомогою дорослого уміє розкрити символічне (приховане) значення образу ; з допомогою вчителя висловлює власні міркування про сенс людського буття, щастя людини. |
Розвиток пізнавальної діяльності. Виховання шанобливого ставлення до рідної мови, народної культури, традицій і звичаїв. Розвиток уміння розкривати символічне (приховане) значення явища, події. Розвиток уяви та уявлень дитини про щастя. Розвиток особистості. Осмислення цінності життя, його наповненості й сенсу. |
||
|
3 |
09.09 |
Жанрово-тематичне розмаїття пісень (соціально-побутові). Їх ідейно-художнє багатство. Висловлювання відомих людей про українські пісні. |
||||
|
4 |
09.09
|
«Ой на горі та женці жнуть», «Стоїть явір над водою», «Гомін, гомін по діброві», «Ой у степу криниченька». Трагізм і героїзм у козацьких і чумацьких піснях. |
||||
|
5 |
16.09 |
Коломийки. «Дозвілля молоді» «Жартівливі коломийки» -«перли розсипаного намиста». Особливість жанру і його життєвість. Побудова, ритм коломийок |
Учень/учениця: виразно і вдумливо читає твір, за навідними запитаннями вчителя уміє переказувати його зміст, визначати ідею; з допомогою вчителя знаходить і коментує реальне й уявне у творі; розкриває трагічну і комічну ситуації, їхню роль у втiленні ідеї, притчевої моралі; самостійно чи з допомогою вчителя придумує власне закінчення. |
Розвиток пізнавальної діяльності. Формування уміння розуміти та аналізувати трагічні й комічні ситуації у житті. Розвиток мовлення і культури спілкування. Розвиток уміння висловлювати власне ставлення до прочитаного та його обговорення. Розвиток особистості. Усвідомлення того, що цінності бувають справжні та фальшиві, що останні не приносять людині щастя. Розвиток уміння обирати власну життєву позицію. Розвиток розуміння істинних життєвих цінностей. Стимулює образне мислення, розвиває спостережливість і вміння концентруватися. |
||
|
6 |
16.09 |
Виразне читання пісні напам’ять. |
||||
|
7 |
23.09 |
УПЧ №1. Степан ВАСИЛЬЧЕНКО. „Приблуда”. Підготовка до контрольної роботи.
|
||||
|
8 |
23.09 |
УРМ№ 1 Створення каліграм про природу. |
Учень/учениця: З допомогою вчителя знайомиться з поняттям каліграма; вчиться складати каліграми на прикладі робіт інших учнів. |
|||
|
9 |
30.09 |
Іван ФРАНКО. Короткі відомості про митця і його багатогранну творчість. «Захар Беркут» Історична основа повісті.
|
Учень/учениця: – орієнтується у структурі тексту; з допомогою вчителя визначає зачин, основну і заключну частину; – відповідає на запитання до змісту твору; (*до змісту знайомого твору); – переказує текст; (*з допомогою вчителя, з опорою на запитання, простий план твору тощо); – з допомогою вчителя визначає послідовність подій у творі. |
|||
|
10 |
30.09 |
УВЧ №1. Виразне читання уривку з повісті І.Франка «Захар Беркут».
|
Учень/учениця: виразно і вдумливо читає уривок із твору. |
Формування і корекція умінь виразного читання; формування лексичних, аудіювальних та комунікативних умінь; уточнення звуковимови, розвиток фонематичного слуху; формування умінь діалогічного і монологічного мовлення; виховання порядності, людяності, товариськості, щирості. |
||
|
11 |
07.10 |
Змалювання героїчної боротьби русичів-українців проти монголо-татарських нападників у повісті. Образ тухольської громади у повісті І.Франка «Захар Беркут».
|
Учень/учениця: намагається переказувати твір *з допомогою, визначає тему повісті та морально-етичні проблеми *з допомогою, пробує довести власну думку, використовуючи для її підтвердження слова та вирази з тексту твору *з допомогою; разом з учителем характеризує вчинки героїв.
|
Корекція і розвиток логічного мислення шляхом пояснення прихованого змісту творів та складання характеристики героїв (персонажів) і загадок; збагачення словникового запасу лексикою з усної народної творчості; удосконалення орфоепічних навичок; |
||
|
12 |
07.10 |
Патріотична ідея у творі. Уславлення сміливості, патріотизму, вірності в образах Максима і Мирослави у повісті І.Франка «Захар Беркут».
|
Характеризує героя, який найбільше сподобався *з допомогою; намагається аналізувати роль особливостей мови героїв, *з допомогою; намагається придумати іншу назву твору, *з допомогою; разом з учителем обговорює проблему відповідальності людини за свої вчинки; розуміє смислове значення слів у тексті (пряме й переносне значення слів) *пояснює з допомогою. |
Розвиток пізнавальної діяльності. Ознайомлення із поняттям «духовне багатство» і його роллю у житті. Розвиток уміння з’ясовувати значення нових слів. Розвиток мовлення і культури спілкування. Розвиток умінь висловлювати власні міркування про духовне наповнення людини та індивідуальні способи його наповнення у житті. Усвідомлення високих моральних якостей, духовного багатства людини. |
||
|
13 |
14.10 |
Проблема вибору людини у вирішальній ситуації. Лідерські якості Захара Беркута. Характеристика образу Тугара Вовка з повісті І.Франка «Захар Беркут».
|
||||
|
14 |
14.10 |
Художні засоби, особливості мови повісті. Значення повісті І.Франка «Захар Беркут». |
||||
|
15 |
21.10 |
УРМ№2 Усний твір – опис в художньому стилі (за картиною Сергія ВАСИЛЬКІВСЬКОГО «Козача левада»). |
– з допомогою вчителя виконує творчі види завдань; - орієнтується у будові тексту; - розрізняє типи текстів. |
Формування вміння висловлювати власне ставлення до зображуваного; збагачення активного словника лексикою прочитаних творів; формування вміння зосереджуватися під час виконання завдання, працювати цілеспрямовано, не відволікаючись; розвиток уміння відчувати красу образних слів; розвиток уміння виявляти почуття задоволення, захоплення, здивування, радості, співчуття від побаченого |
||
|
16 |
21.10 |
Контрольна робота№1. Соціально-побутові пісні. Коломийки. Іван Франко.(тестові завдання). |
|
|
||
|
17 |
28.10 |
Тарас ШЕВЧЕНКО. Життєпис поета. Мотив усеперемагаючого життєлюбства, доброти, любові у поезії «Мені тринадцятий минало…».
|
Учень / учениця: – за питаннями вчителя називає назву вивченого твору, ім’я та прізвище його автора; (*з допомогою вчителя); – розуміє зв’язок заголовка зі змістом твору, його основною думкою (з допомогою вчителя); (*намагається зрозуміти);
- висловлює власні міркування про них; виразно читає; визначає роль художніх засобів у них. |
Розвиток пізнавальної діяльності. Розвиток уміння запам’ятовувати імена і твори письменників Розвиток мовлення і культури спілкування. Розвиток вміння розповідати цікаві епізоди з життя письменника. Розвиток уміння висловлювати власні судження про доробок письменника. Розвиток особистості. Виховання шанобливого ставлення до митців |
||
|
18 |
28.10 |
«Мені тринадцятий минало…». Мотив усеперемагаючого життєлюбства, доброти, любові. Зміна емоційного стану незахищеної дитячої душі у великому і складному світі |
||||
|
19 |
04.11 |
Тарас ШЕВЧЕНКО. Балада «Тополя». Ідея незнищенності справжнього кохання, краси, вірності. ТЛ: балада, метаморфози. |
||||
|
20 |
04.11 |
Тарас ШЕВЧЕНКО. «Як умру, то поховайте…» – твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє. Історія його написання. Ідея єднання з рідною землею. Мрія про щасливе майбутнє свого народу, віра в нього. ТЛ: ідея.
|
Учень/учениця: розуміє й уміє пояснити поняття «ліричний герой»; виразно і вдумливо читає поезії; аналізує їх, з допомогою вчителя визначає їхні провідні мотиви та ідеї; за навідними запитаннями вчителя коментує художні засоби, з’ясовує символічний зміст образів, самостійно чи з допомогою вчителя висловлює власні роздуми про сенс людського буття, патріотизм, почуття власної гідності й самодостатності; дискутує про значення патріотизму в житті сучасної людини. Вивчає напам’ять: 1 вірш (на вибір). |
Розвиток пізнавальної діяльності. Уточнення розуміння поняття «ліричний герой». Розвиток мовлення і культури спілкування. Розвиток умінь висловлювати власні роздуми про сенс людського буття, патріотизм, почуття власної гідності й самодостатності. Формування уміння вести дискусію про роль патріотизму. Розвиток емоційно-вольової сфери. Усвідомлення загальнолюдських цінностей та ідей. Розвиток особистості. Виховання любові до Батьківщини, почуття власної гідності. Осмислення необхідності активної життєвої позиції та максимальної самореалізації. |
||
|
21 |
11.11 |
Андрій ЧАЙКОВСЬКИЙ. Коротко про митця. «За сестрою». Відтворення історичних подій із позицій гуманізму. Напруженийдинамічний сюжет повісті. |
Учень/ учениця: намагається дотримуватися логічних пауз і наголосів під час читання вголос; самостійно визначає тему твору; основну думку твору визначає з допомогою; знаходить в тексті твору вирази, речення, що характеризують явища природи, *з допомогою; з допомогою пояснює роль пейзажу в художньому творі (без вживання термінології); під контролем використовує з тексту твору вдалі вислови для переказу змісту прочитаного, *з допомогою; за поданим планом складає усні невеликі тексти описового характеру про зображену у творі подію, *з допомогою.
|
Стимулювання бажання навчитися добре спілкуватися українською мовою. – уточнення зорового і слухового сприймання, розширення поля зору під час читання; корекція пам`яті, образного мислення і уявлень під час відтворення змісту прочитаного; формування умінь складати тексти описового характеру; формування і корекція умінь монологічного мовлення; - виховання мужності, сміливості, любові до України. |
||
|
22 |
11.11 |
Андрій ЧАЙКОВСЬКИЙ. «За сестрою». Змалювання героїчної боротьби козаків-запорожців. Патріотичні провідні мотиви в творі. Використання фольклорних мотивів, художніх засобів (зокрема прийому гіперболізації) у повісті. ТЛ: композиція. |
||||
|
23-24 |
18.11 |
Образ Павлуся як утілення благородства і лицарства, сміливості й винахідливості. Родинні цінності й патріотизм у творі. Благородство. Відповідальність, мужність. Вірність, життєлюбство запорозьких козаків у повісті А. Чайковського «За сестрою». |
Учень/учениця: уміє переказувати й коментувати сюжет повісті, з допомогою вчителя пояснювати особливості композиції; з допомогою вчителя знаходить в ній окремі епізоди; за навідними запитаннями вчителя характеризує образи героїв, аналізує їхні вчинки;; з допомогою вчителя виокремлює і з’ясовує роль художніх засобів у творі; висловлює власні роздуми про суть людського життя, моральний вибір кожного.
|
Розвиток пізнавальної діяльності. Уточнення розуміння понять «добро», «зло» у повісті, у сучасному світі та в людині. Розвиток мовлення і культури спілкування. Розвиток уміння характеризувати образи Удосконалення уміння розповідати про суть людського життя, моральний вибір людини. Розвиток особистості. Спонукання до творення і примноження добра, краси. |
||
|
25 |
25.11 |
УПЧ № 2. Андріан КАЩЕНКО. «Над Кодацьким порогом».
|
Учень / учениця: дотримується умінь мовчазного та голосного читання *під контролем; для розуміння смислового значення слів як у прямому, так і в *переносному значеннях користується тлумачним словничком. *під контролем; орієнтується у будові твору, пояснює часові зв’язки, з допомогою – причинно-наслідкові зв’язки; виділяє головних героїв твору; описує їхній зовнішній вигляд *з допомогою; уміє складати простий план твору з незначною допомогою, *складає з допомогою; переказує за складеним планом *з допомогою, намагається вибірково переказувати *з допомогою; використовує лексику твору для усного опису подій, зображених у творі, *під контролем; використовує для переказу вдалі вислови зі змісту твору,*з допомогою; намагається зв’язно висловлюватися для передачі своїх вражень від прочитаного, *з допомогою. |
Виховання позитивного ставлення до читання, позитивних рис особистості учня засобами художньої літератури. Формування умінь слухової уваги, довготривалої наочно-образної пам’яті, словесно-образного мислення. |
||
|
26 |
25.11 |
Контрольна робота№2. Т.Шевченко , А. Чайковський (тестування) |
|
|
||
|
27 |
02.12 |
Михайло СТЕЛЬМАХ. Коротко про митця. Його поетичне сприйняття світу. Автобіографічна повість про дитинство «Гуси-лебеді летять…» ТЛ: автобіографічний твір. |
Учень/учениця: за завданням та з допомогою вчителя пояснює лексичне значення слів, вжитих у тексті, та окремих висловів; (*розуміє значення загальновживаних слів і висловів у доступному тексті); – *розуміє ситуацію, описану в прочитаному творі; |
|
||
|
28
|
02.12
07.12 |
Михайло СТЕЛЬМАХ. «Гуси-лебеді летять…». Єдність світу природи і світу дитячої душі (у вчинках, поведінці, роздумах, переживаннях). |
Учень/учениця: розуміє значення понять «толерантність», «краса»; уважно читає повість; за навідними запитаннями вчителя пояснює головну думку в кожному епізоді; коментує власне розуміння закінчення твору; з допомогою вчителя розвиває уміння визначити основну ідею твору. Учень/учениця: має уявлення про твори Михайла Стельмаха; за навідними запитаннями вчителя розповідає про життя письменника; виразно й осмислено читає його поезії; з допомогою вчителя розвиває вміння аналізувати вірші, визначати їхні основні ідеї, мотиви; з допомогою вчителя та однолітків висловлює власні роздуми (дискутує) про сенс людського життя, формування себе як особистості. |
Розвиток мовлення і культури спілкування. Вправляння в умінні виділяти головну думку в кожному епізоді тексту. Розвиток особистості. Усвідомлення ролі й значення толерантності в розвитку людства і духовності кожної людини. |
||
|
29-30 |
09.12 |
Михайло СТЕЛЬМАХ. «Гуси-лебеді летять…». Звичаї, традиції українців. Образи гусей-лебедів. Інші образи повісті (діда, батьків, подружки Люби). Роль художніх засобів та елементів фольклору у творі. |
||||
|
31-32 |
16.12 |
Григір ТЮТЮННИК. Коротко про дитинство письменника. Повість «Климко». Автобіографічна основа твору. Доля дитини в часи воєнного лихоліття в Україні. Ідея самопожертви.
|
Учень / учениця: знає основне про письменника; уміє аналізувати поведінку героїв, їхні вчинки, моральний вибір у різних життєвих ситуаціях, *з допомогою; характеризує улюбленого героя, аргументує свій вибір, розкриває риси його вдачі; виокремлює, виразно читає й коментує найцікавіші епізоди тексту, *з допомогою; уміє висловлюватися про зв’язок прочитаного з власними життєвими спостереженнями; *з допомогою характеризує образи діда Платона і діда Савки; пояснює той важливий моральний урок, який продемонстрували ці герої власним самовідданим вчинком; уміє визначити ідею твору, *з допомогою; намагається висловити власну думку про поняття патріотизму, героїзму у воєнний та мирний часи.
|
Розвиток мовлення і культури спілкування. Формування уміння брати участь у дискусії разом із однолітками. Формування умінь адекватно використовувати у мовленні лексику з тексту твору; уміння виявляти оцінне ставлення до прочитаного; Розвиток особистості. Формування порядності, мужності, сміливості; формування активної життєвої позиції, позитивних рис характеру; виховання любові до Батьківщини, до народу України, почуття патріотизму, мужності; удосконалення умінь мовчазного читання; формування і корекція умінь характеризувати героя, оцінювати його вчинки. Усвідомлення духовної краси особистості, наділеної розумом, талантом, вірній гуманістичним переконанням. Плекання прагнення стати особистістю. |
||
|
33-34 |
23.12 |
Григір ТЮТЮННИК. «Климко». Характеристика образу Климка. Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних.Художні особливості твору (мова персонажів, художня деталь). ТЛ: художня деталь.
|
||||
|
35 |
30.12 |
Контрольна робота № 3 Письмовий твір на одну з тем: «Шанобливе ставлення до природи в повісті М.Стельмаха.» «Поетична розповідь про дитинство (за повістю «Гуси-лебеді летять»); "Війна несе страждання" за повістю Г.Тютюнника "Климко". |
||||
|
36 |
30.12 |
Підсумковий урок. |
|
|
||
|
37-38
|
03.02
|
Олекса СТОРОЖЕНКО. «Скарб». Короткі відомості про автора, його гумористичні твори. Морально-етичні проблеми оповідання. Гумористичне, викривальне зображення головного героя. Скарб — узагальнений образ щастя. Повчальний характер оповідання.
|
Учень/учениця: переказує сюжет оповідання, коментує його; з допомогою вчителя висвітлює особливості гумористичного змалювання образу головного героя, його поведінки; самостійно чи з допомогою дорослого уміє розкрити символічне (приховане) значення образу скарбу; з допомогою вчителя висловлює власні міркування про сенс людського буття, щастя людини. |
Розвиток пізнавальної діяльності. Розвиток розуміння гумору та вміння його сприймати. Розвиток уміння розкривати символічне (приховане) значення явища, події. Розвиток уяви та уявлень дитини про щастя. Розвиток особистості. Осмислення цінності життя, його наповненості й сенсу. |
||
|
39 |
10.02 |
УПЧ № 3. Олекса СТОРОЖЕНКО. Поетичні та прозові твори.
|
Учень / учениця: знає і вміє розповідати про Лесю Українку; розвиває навички виділення основних мотивів у поезіях; визначає головну думку, *з допомогою; намагається читати виразно, з дотриманням граматичних та логічних пауз, *під контролем; намагається регулювати силу голосу під час читання, *під контролем; знаходить в тексті вирази, речення, що використані для характеристики явищ природи, *з допомогою.
|
|
||
|
40 |
10.02 |
Богдан ЛЕПКИЙ. «Мишка (Казка для дітей, для малих і великих)» Твір, написаний спеціально для дітей. Актуальні морально-етичні питання в ньому. |
Учень/учениця: виразно і вдумливо читає твір, за навідними запитаннями вчителя уміє переказувати його зміст, визначати ідею; з допомогою вчителя знаходить і коментує реальне й уявне у творі; розкриває трагічну і комічну ситуації, їхню роль у втiленні ідеї, притчевої моралі; самостійно чи з допомогою вчителя придумує власне закінчення. |
Розвиток пізнавальної діяльності. Формування уміння розуміти та аналізувати трагічні й комічні ситуації у житті. Розвиток мовлення і культури спілкування. Розвиток уміння висловлювати власне ставлення до прочитаного та його обговорення. Розвиток особистості. Усвідомлення того, що цінності бувають справжні та фальшиві, що останні не приносять людині щастя. Розвиток уміння обирати власну життєву позицію. Розвиток розуміння істинних життєвих цінностей. |
||
|
41 |
17.02 |
Богдан Лепкий. «Мишка (Казка для дітей, для малих і великих)». Реальне й уявне у творі. Трагічна й комічна ситуації, їхня роль у розкритті головної думки, моралі. |
||||
|
42 |
17.02 |
Ліна КОСТЕНКО. Коротко про письменницю. Поезії «Дощ полив…», «Чайка на крижині». Уявне, фантастичне і реальне в поезіях, їхні основі мотиви. |
Учень/учениця: виразно, вдумливо читає і коментує поезії, визначає їхні основні мотиви; з допомогою вчителя пояснює умовність ситуації, зображеної в поезії «Кольорові миші», алегорію образу кольорових мишей; з допомогою вчителя характеризує образ Анни, причину її відокремленості від загалу; за навідними запитаннями вчителя висловлює власні роздуми, що виникли під час прочитання поезій; розуміє різницю між матеріальним і духовним; з допомогою вчителя визначає головну думку, розшифровує та коментує метафоричний підтекст образів, самостійно чи з допомогою вчителя висловлює власні міркування про духовність людини та її значення в сучасному житті; дискутує про необхідність бути духовно розвиненим і багатим. Вивчає напам’ять: 1 вірш (на вибір). |
Розвиток пізнавальної діяльності. Ознайомлення із поняттям «духовне багатство» і його роллю у житті. Розвиток уміння з’ясовувати значення нових слів. Розвиток мовлення і культури спілкування. Розвиток умінь висловлювати власні міркування про духовне наповнення людини та індивідуальні способи його наповнення у житті. Розвиток емоційно-вольової сфери. Розуміння художніх засобів у творі та їхньої ролі у розкритті образів. Розвиток особистості. Формування неординарної особистості, розвиток творчої уяви, фантазії. Прищеплення прагнення зберегти в собі ці якості. Усвідомлення високих моральних якостей, духовного багатства людини. |
||
|
43-44 |
24.02 |
Ліна КОСТЕНКО. «Кольорові миші». Ідея зіткнення неповторності й буденності. Умовна, вигадана ситуація. Образ особливої дівчинки Анни. «Чайка на крижині». Духовне багатство – найбільший скарб у житті. Виразне читання поезії. |
||||
|
45
|
03.03 |
Ліна КОСТЕНКО. «Крила». Ідея глибокого духовного наповнення людини – її «крилатості», що проявляється індивідуально. Духовне багатство – найбільший скарб у житті.
|
||||
|
46 |
03.03 |
Виразне читання поезії напам'ять. Підготовка до контрольної роботи. |
||||
|
47 |
10.03 |
Контрольна робота № 4 О.Стороженко, Б.Лепкий, Л.Костенко (тестування) |
|
|
||
|
48 |
10.03 |
Василь СИМОНЕНКО. Коротко про митця. «Лебеді материнства» Громадянські, патріотичні мотиви його лірики. |
Учень/учениця: розуміє й уміє пояснити поняття «ліричний герой»; виразно і вдумливо читає поезії; аналізує їх, з допомогою вчителя визначає їхні провідні мотиви та ідеї; за навідними запитаннями вчителя коментує художні засоби, з’ясовує символічний зміст образу лебедів, романтичний пафос твору; самостійно чи з допомогою вчителя висловлює власні роздуми про сенс людського буття, патріотизм, почуття власної гідності й самодостатності; дискутує про значення патріотизму в житті сучасної людини. Вивчає напам’ять: 1 вірш (на вибір). |
Розвиток пізнавальної діяльності. Уточнення розуміння поняття «ліричний герой». Розвиток мовлення і культури спілкування. Розвиток умінь висловлювати власні роздуми про сенс людського буття, патріотизм, почуття власної гідності й самодостатності. Формування уміння вести дискусію про роль патріотизму. Розвиток емоційно-вольової сфери. Усвідомлення загальнолюдських цінностей та ідей. Розвиток особистості. Виховання любові до матері, Батьківщини, почуття власної гідності. Осмислення необхідності активної життєвої позиції та максимальної самореалізації
|
||
|
49 |
17.03 |
Василь СИМОНЕНКО. «Ти знаєш, що ти – людина?». Загальнолюдські цінності та ідеї |
||||
|
50 |
17.03 |
Василь СИМОНЕНКО. «Гей, нові Колумби й Магелани». Заклик поета відкривати «духовні острови» в інтелектуальному морі свого народу |
||||
|
51 |
24.03 |
УВР № 2 Конкурс читання поезій Василя Симоненка напам’ять. |
|
|
||
|
52 |
24.03 |
Марина ПАВЛЕНКО. «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських». Казкове й реалістичне в повісті-казці. |
Учень/учениця: уміє переказувати й коментувати сюжет повісті, з допомогою вчителя пояснювати особливості композиції; з допомогою вчителя умiє знаходити в ній казкове і реальне; за навідними запитаннями вчителя характеризує образи дітей та дорослих, аналізує їхні вчинки; розкриває символічне значення образів старовинної шафи та чарівних коралів; з допомогою вчителя виокремлює і з’ясовує роль художніх засобів у творі; висловлює власні роздуми про суть людського життя, моральний вибір кожного. |
Розвиток пізнавальної діяльності. Уточнення розуміння понять «добро», «зло» у повісті, у сучасному світі та в людині. Сприяння розвитку розуміння символічного значення образів старовинної шафи та чарівних коралів. Розвиток мовлення і культури спілкування. Розвиток уміння характеризувати образи дітей та дорослих. Удосконалення уміння розповідати про суть людського життя, моральний вибір людини. Розвиток особистості. Спонукання до творення і примноження добра, краси. |
||
|
53 |
31.03 |
Марина ПАВЛЕНКО. «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських». Казкове й реалістичне в повісті-казці, час теперішній і минулий у ній. |
||||
|
54 |
31.03 |
Марина ПАВЛЕНКО. «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських». Роздуми про сенс людського життя, моральний вибір кожного Добро і зло в повісті, у сучасному світі та людині. |
||||
|
55 |
07.04 |
УРМ№3. Створення сенкану на тему «свобода» |
Учень/учениця: розуміє поняття «рима». З допомогою вчителя складає сенкан. |
Розвиток творчих здібностей, уяви. |
||
|
56 |
07.04 |
Любов ПОНОМАРЕНКО. «Гер переможений». Загальнолюдська ідея гуманізму й толерантності |
Учень/учениця: розуміє значення понять «толерантність», «гуманізм»; уважно читає новелу; за навідними запитаннями вчителя пояснює головну думку в кожному епізоді; коментує власне розуміння закінчення твору; з допомогою вчителя розвиває уміння визначити основну ідею твору. |
Розвиток пізнавальної діяльності. Уточнення розуміння понять «толерантність», «гуманізм». Розвиток мовлення і культури спілкування. Вправляння в умінні виділяти головну думку в кожному епізоді тексту. Розвиток особистості. Усвідомлення ролі й значення гуманізму, толерантності в розвитку людства і духовності кожної людини. |
||
|
57 |
14.04 |
Любов ПОНОМАРЕНКО. «Гер переможений». Особливості художніх засобів новели (роль деталей, поєднання різних часових площин) |
||||
|
58 |
14.04 |
Контрольна робота № 5 за темою «Ти знаєш, що ти – людина… (творчість Л. Костенко, В. Симоненка, М. Павленко, Л. Пономаренко)». Контрольний твір «Мій улюблений літературний герой». |
|
|
||
|
59 |
21.04 |
Олег ОЛЬЖИЧ. Українські національні герої, лицарі духу. «Захочеш – і будеш». Романтичний максималізм, сила духу, життєрадісність, шляхетність, патріотизм, висловлені образним словом. |
Учень/учениця: має уявлення про Україну періоду Другої світової війни, діяльність українських патріотів; за навідними запитаннями вчителя розповідає про життя і героїчну загибель Олега Ольжича й Олени Теліги; виразно й осмислено читає їхні поезії; з допомогою вчителя розвиває вміння аналізувати вірші, визначати їхні основні ідеї, мотиви; з допомогою вчителя та однолітків висловлює власні роздуми (дискутує) про сенс людського життя, формування себе як особистості. Вивчити напам’ять: 1 вірш (на вибір). |
Розвиток мовлення і культури спілкування. Вправляння в умінні розповідати про життя і героїчну загибель Олега Ольжича й Олени Теліги. Формування уміння брати участь у дискусії разом із однолітками. Розвиток особистості. Усвідомлення духовної краси особистості, наділеної розумом, талантом, вірній гуманістичним переконанням. Плекання прагнення стати особистістю. Усвідомлення активної життєвої позиції як вияву європейськості. |
||
|
60 |
21.04 |
Олена ТЕЛІГА. «Сучасникам». Моральний заповіт нащадкам. |
||||
|
61 |
28.04 |
Олександр ГАВРОШ. «Неймовірні пригоди Івана Сили». Повість про пригоди українського силача |
Учень/учениця: ознайомлюється з історичною довідкою про Івана Фірцака; за навідними запитаннями вчителя переказує зміст повісті, визначає головні проблеми, з допомогою вчителя характеризує образи героїв; з допомогою вчителя та однолітків висловлює міркування про необхідність серйозного ставлення до свого здоров’я, до спорту; про чесність у спортивних змаганнях; з допомогою вчителя придумує свою історію з головним героєм — Іваном Силою. |
Розвиток пізнавальної діяльності. Уточнення розуміння понять «добро», «зло», «справжня дружба», «любов», «чесність». Розвиток мовлення і культури спілкування. Удосконалення вміння характеризувати образи героїв. Формування уміння придумувати творчу розповідь про «свого» Івана Силу. Розвиток особистості. Формування життєстверджуючих, оптимістичних настроїв, бажання розвивати своє тіло, здобувати спортивні перемоги, досягати вершин у житті. |
||
|
62 |
28.04 |
Олександр ГАВРОШ. «Неймовірні пригоди Івана Сили». Іван Сила (Іван Фірцак) – утілення непереможного духу українського народу, його доброти й щирості. |
||||
|
63 |
05.05 |
Олександр ГАВРОШ. «Неймовірні пригоди Івана Сили». Морально-етична проблематика твору: добро і зло, справжня дружба і любов, чесність і підступність |
||||
|
64 |
05.05 |
УРМ №4. «Нова пригода Івана Сили». Продовження повісті Олександра Гавроша. |
||||
|
65 |
12.05 |
УПЧ№4. Ірен РОЗДОБУДЬКО. «Арсен». |
Учень/учениця: намагається переказувати твір *з допомогою, пробує читати уривки з нього за ролями; визначає тему повісті та морально-етичні проблеми *з допомогою, характеризує героя, який найбільше сподобався *з допомогою; намагається аналізувати роль особливостей мови героїв, *з допомогою; намагається придумати іншу назву твору, *з допомогою; разом з учителем обговорює проблему відповідальності людини за свої вчинки; розуміє смислове значення слів у тексті (пряме й переносне значення слів) *пояснює з допомогою; |
Формування і корекція умінь виразного читання; формування лексичних, аудіювальних та комунікативних умінь; уточнення звуковимови, розвиток фонематичного слуху; формування умінь діалогічного і монологічного мовлення; виховання порядності, людяності, товариськості, щирості.
|
||
|
66 |
12.05 |
Андрій Малишко. Відомий український поет і його пісні, що стали народними. «Пісня про рушник». Патріотичні почуття, найвищі духовні цінності в них |
Учень/учениця: знає основні вірші поета та його пісні; виразно і вдумливо читає поезії; з допомогою вчителя визначає основні мотиви; розуміє роль художніх засобів, символічність образів; з допомогою вчителя висловлює свої роздуми. Вивчити напам’ять: 1 вірш (на вибір).
Учень/учениця: намагається регулювати темп читання в залежності від жанрової специфіки твору, регулює з допомогою; орфоепічно правильно вимовляє слова під час читання *під контролем; знаходить в тексті засоби художньої виразності (без вживання термінології) *з допомогою; намагається висловлюватися зв’язно для передачі вражень від прочитаного *з допомогою; виявляє почуття радості, задоволення від прочитаного твору, *після заохочення |
Розвиток мовлення і культури спілкування. Удосконалювати вміння висловлювати власну точку зору. Розвиток особистості. Формування морально-етичних цінностей. Розвиток естетичного смаку, виховання патріотичних почуттів. Усвідомлення художніх засобів, які доносять до читача ідеї патріотизму, гуманізму, історичної пам’яті. Усвідомлення поняття «ліризм» та як він проявляється у поезіях А. Малишка. |
||
|
67 |
19.05 |
Андрій МАЛИШКО. «Чому, сказати, й сам не знаю…». Художні засоби донесення до читача ідей патріотизму, гуманізму, історичної пам’яті. |
||||
|
68 |
19.05 |
Ліризм поезій А. Малишка. |
||||
|
69 |
26.05 |
Контрольна робота №6 за темою ,,Ми – українці’’ (тестові завдання). |
|
|
||
|
70 |
26.05 |
Узагальнення та систематизація знань. |
Назвати імена митців та їхні твори, які вивчалися. Виокремити серед них ті, які найбільше запам’яталися. Висловлювати міркування про найулюбленіші.
|
Розвиток мовлення і культури спілкування. Розвиток вміння називати імена письменників, твори яких вивчали упродовж року. Розвиток уміння творчо розповідати про твори, які найбільше сподобалися. Розвиток особистості. Формування власної думки, власної позиції. |
||
про публікацію авторської розробки
Додати розробку