Урок літератури рідного краю. Тетяна Осінь

Тема уроку: Література рідного краю. Тетяна Осінь

Мета: Навчальна: ознайомити учнів із життям і творчістю поетеси; навчати визначати ідейно-художню цінність поетичних творів, красу її поезії; розвивальна: розвивати вміння виразно й вдумливо читати вірші, аналізу поетичних творів, словесного малювання;виховна: виховувати любов до природи.

Епіграф до уроку: «Щоб любити – треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити». (Василь Сухомлинський)

Тетяна Василівна Нікулочкіна (літературний псевдонім Тетяна Осінь) народилася 2 жовтня 1949 р. в місті Запоріжжі. Член Національної спілки письменників України, поет, прозаїк, перекладач. Член Запорізького обласного ЛІТО ім. Михайла Гайдабури та літературного об’єднання «Пошук» ім. Миколи Лиходіда. Має середню освіту, і все життя займалася самоосвітою. Працювала здебільшого на заводах. Загальний стаж роботи 45 років, з яких 37 років працювала монтажником радіоелектронної апаратури та приладів на запорізькому КП НВК «Іскра», зараз – пенсіонерка.

Вірші пише з дитинства, відвідувала ЛІТО. Після довгої перерви, в тридцятирічному віці знову почала писати вірші та прозу, але з літературним Запоріжжям не спілкувалася, писала «в шухляду». Працювати над ними почала після 2000 року, коли долучилася до літературних осередків міста. Поезія друкувалася у таких виданнях: Антологія творів літераторів Запорізького краю «Обрус» (Запоріжжя, 2008), антологія сучасної новелістики та лірики України («Склянка часу», 2015), антологія письменників Запорізького краю «Не міліють джерела Дніпрові…» (Запоріжжя, 2016), «Література Запорізького краю» (Хрестоматія творів кінця XX – початку XXI ст., видавництво «Дике поле», 2019р.).

Твори: «Осінній віршопад» (2011), «Светлые полдни» (2011), «Над суетой» (2012), «Время жатвы и стихов» (2014), «Жажда света» (2015), «Римовані паралелі» (2016), «Життєдайне Слово» (2017), «Сонячне гроно» (2017), «Пізня зав’язь» (2019), «Талан любити і прощати» (2019), «Рахманне передмістя» (2020). Лауреат пісенно-поетичних фестивалів: «Формула вогню» (Запоріжжя, 2012), «В стінах срібного віку» (Запоріжжя, 2012, 2013, 2016) та «Тарасове Запоріжжя» (2015). 

Виразне читання віршів. Осінній туман. Десь заховався за хмару. Заспаний місяць. А далі –Білий туман, як примара,Травам вдягав білі шалі. В’юнився степом вологим,Натяки креслив пророчі. Змореним, ліг у дороги. В смуток осінньої ночі. Гай за вікном одягся знову в осінь,А я готую одіж до зими. Вже й спогади поринули в сніги,Та серце ще тепло на денці носить. Галуззя спорожніло: сінокосом. Одбувся вітер; наче золото – лист. У виярку із вітром грав у віст. Густий чагар, і лист складався в стоси…Впадуть сніги – поважні, повстяні…Світати серцем буду навесні!

Евристична бесіда й завдання до аналізу поезії.1. До якої лірики належить поетичний твір? (До пейзажної).2. Чи пов’язаний цей вірш із людиною? (Пов’язаний, бо вживаються оживлення природи).3. Відшукайте художні засоби і з’ясуйте їхню роль у поетичному творі.

Скласти асоціативний кущ до слова «осінь». Намалювати ілюстрацію до однієї з поезій. Знайти та записати 5 прислів’їв про осінь. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ(1 на вибір)