Виховний захід до 195                                                                                      

                                                           річниці з Дня народження

 Т.Г.Шевченка

 Яковенко В.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: вчити виразно читати поезії Т.Шевченка напам’ять перед широкою аудиторією; виховувати повагу до Кобзаря як особистості і письменника, проникнутися його життєвою трагедією; розвивати навички виразного читання.

 

Тип заходу: конкурс читців.

 

Обладнання: портрет Т.Шевченка, аудіо записи пісень на слова поета, магнітофон, рушник, епіграфи, виставка книг, репродукції картин Т.Шевченка, ілюстрації до творів, відеозаписи, телевізор, квіти.

 

Хід заходу.

1.Організаційна частина. (грає пісня “Реве та стогне Дніпр широкий...).

2.Актуалізація знань.

Цього року ми відзначаємо чергову дату з Дня народження великого сина українського народу Т.Г.Шевченка. Яку – з’ясуємо разом, пригадавши біографію .

Коли і де народився Т.Шевченко? (9.03.1814, с.Моринці)

Яку річницю відзначаємо? (195)

Кріпаком якого пана був Тарас? (Енгельгардта)

Де провів дитинство? (Кирилівка)

Як вперше прославився? (Як художник)

Коли і ким був викуплений з кріпацтва?(1838. Сошенко, Брюллов, та ін.)

За що Т.Шевченко був неодноразово ув’язнений? (За правду)

Чиїм особистим ворогом він був і як за це покараний? (Ворогом царя Миколи. Заборонив писати і малювати)

Де вчився і працював? (Академія мистецтв, Петербург)

Коли вийшла перша збірка? (1840 “Кобзар”)     

У якому творі поет розповів про нещасливе дитинство?

 

(“Мені тринадцятий минало”)

Коли і де помер? (10.03 1861, Петербург)

Скільки років прожив? (47)

Де похований? (Петербург. Через 40 днів був перепохова-ний у Каневі на Чернечій горі)

 

     Пропонується переглянути автопортрети Т.Шевченка 1845, 1847, 1848, 1850, 1858 років.

   

3.Мотивація заходу.

Як завжди, 9 березня біля пам’ятника Т.Шевченку відбувся  мітинг з нагоди195 річниці Великого Кобзаря.

(Перегляд фрагментів мітингу – відеозапис)

   Не є винятком і наша школа. Ми маємо віддати шану лю-дині, яка за своє коротке життя створила так багато. Його спадщина для нас – художні твори(пісні, вірші, поеми, по-вісті і картини. Всі вони розповідають про тогочасну страш-ну дійсність.

(Увага на виставку книг, демонстрація картин до творів Кобзаря. Звучить пісня “Місяць на небі”)

   Тож наш захід і має назву “В сім’ї вольній, новій...”. На відміну від попередніх років метою було обрано саме про-читання творів митця. Читанням виразним, щоб кожен слу-хач у залі пройнявся поезією пророка, слова якого актуальні і нині.

(Читання уривку “І мертвим, і живим...”)

Щовесни, коли тануть сніги,

І на рясті засяє веселка,

Повні сил і живої снаги

Ми вшановуєм пам’ять Шевченка

 

Т.Г.Шевченку, великому синові українського народу, який зупинив самознищення української нації присвячується.

  

   Т.Г.Шевченко – провісник нового життя, народний про-рок, титан духу, перший, хто відверто закликав український народ:

... Вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте.

 

   Коли характеризують народ, то передовсім називають найталановитіших його представників. Україна – це Шев-ченко. У ньому наша історія, буття, болі і мрії.

   Перед початком конкурсу дозвольте ознайомити вас з журі.

 

4.Конкурс читців.

    Смиренний настрій теплого вечора показаний у лірич-ному вірші “Садок вишневий коло хати”. Твір написаний 1847 року в Петербурзі. Це була мрія поета, щоб саме такою була сім’я – без злиднів і страждань.

(читається вірш)

   Пейзажна картина змальована на чужині, 1849р. в Кос-   

Аралі постає в поезії “За сонцем хмаронька пливе.   

(читається вірш)

    В поемі “Катерина” піднята тема жіночої долі, яка часто була нещасною. Тут є і авторські застереження. Присвячена поема Василю Андрійовичу Жуковському і написана 1838 року.

(читається уривок)

   Збірка “Кобзар” починається баладою “Причинна”, перші слова якої відомі всім – пейзажна замальовка Дніпра. Музи-кою на ці слова часто починаються національні заходи. Написана балада 1837 року в Петербурзі.

(читається уривок)

   В поезії “І золотої й дорогої...” змальоване безрадісне ди-тинство дітей-кріпаків, таких же, як і сам Тарас. Написаний вірш 1849 року в Косаралі.

 (читається вірш)

   Своє власне безрадісне дитинство автор показав у вірші “Якби ви знали, паничі”. Написаний 1850 в Оренбурзі.

(читається вірш)

    Ще один вірш про безрадісне дитинство Тараса – “Мені  тринадцятий минало”, написаний в Орській фортеці 1847 року.

(читається вірш)

    Про швидкоплинність людського буття Т.Шевченко пише в поезії “Минають дні, минають ночі..”

(читається вірш)

   Роль поета в суспільному житті розкрито в поезії “Думи мої, думи мої...”, написаної 1839 року в Петербурзі.

(читається вірш, звучить пісня на слова Кобзаря.)

   Будучи далеко на чужині, в Орській фортеці, Т.Шевченко пише поезію “Сонце заходить, гори чорніють” (1847), де думкою лине на рідну Україну.

 (читається вірш)

   Про пошуки власної долі поет говорить в поезії “Думка” (“Тече вода в синє море...”), написаній 1838р. в Петербурзі.

  (читається вірш)

   Про вміння робити добро для когось як радість для себе поет пише в поезії “Буває, іноді, старий”, написаній 1849 року в Косаралі.

(читається вірш)

   Неодноразово поет звертався до історії народу. Поема “Гайдамаки” (1841) – розповідь про Коліївщину – повстан-ня селян, яку розповів малому Тарасу дід Іван. Починається поема ліричним відступом.

(читається уривок)

   Тему національно-визвольної боротьби піднято у поемі “Кавказ”. Ідея: вільний народ не може бути в ярмі. Присвятив поему Т.Шевченко Якову де Бальмену – худож-нику, близькому знайомому, який загинув на Кавказі. Напи-сана поема 1845 року в Переяславі. 

(читається уривок)

   Будучи тяжко хворим, до Шевченка приходять думки, що настають останні години життя. Тому пише “Заповіт” – своєрідний заклик до свободи через боротьбу. Написаний 1845 року в Переяславі.

(читається вірш , звучить пісня)

 

5.Підсумок.

   Журі оголошує результати конкурсу читців.

  

   Життя нашого поета дивне. Слухаючи розповіді про ньо-го, можна подумати, що це легенди. Почалося все з любові до матері та батька. Уже змалечку в Тараса проявилися зер-на таланту, які потім зійшли буйною порослю. Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – Неви-рущу славу й усерозквітаючу радість, яку в мільйонах сердець знову і знову збуджуватимуть його твори. Сьо-годнішнім днем ми продовжили святу традицію – вико-нувати волю Кобзаря у нашій великій сім’ї. Це його воля, яка перекладена трьома слов’янськими мовами:

   І мене в сім’ї великій, И меня в семье великой,

   В сім’ї вольній, новій, В семье вольной, новой,

   Не забудьте пом’янути Не забудьте – помяните

   Незлим, тихим словом. Добрым, тихим словом.

 

 

                                            І мяне у сям’ї велікой,

 Сямі вольной, новай,

 Памянуць ви не забудзьця

 Не злим ціхім словам.

                (Звучить пісня“Заповіт”на слова Кобзаря)