Урок української літератури у 6 класі Всеволод Нестайко. Жанрові особливості повісті «Тореадори з Васюківки. Захоплюючий сюжет та романтика твору"

                                                   Урок української літератури у 6 класі

Тема: Всеволод  Нестайко. Жанрові особливості повісті «Тореадори з Васюківки. Захоплюючий сюжет та романтика твору.

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом В. Нестайка та його пригодницькою повістю «Тореадори з Васюківки», її жанровими особливостями, ідейно-тематичною спрямованістю, образами твору; формувати мовленнєву та емоційно-ціннісну, літературознавчу компетентності, виховувати почуття поваги до творчості, вміння висловлювати свою думку, дружити; розвивати мислення, навички виразного читання,  образну уяву, фантазію, творчі можливості учнів; формувати етичні смаки школярів, стимулювати цікавість до книги та читання.

Очікувані результати: учні знають основні етапи життя відомого дитячого письменника В. Нестайка, вдумливо та виразно читають та інсценізують найцікавіші моменти твору; визначають тему, головну думку твору, його жанрові особливості, характеризують образи, висловлюють свою думку.

Ключові компетентності НУШ:

• Спілкування державною мовою — аналіз художнього тексту, усні та письмові висловлювання про вчинки героїв.

• Навчання впродовж життя — уміння робити висновки з помилок героїв, усвідомлення значення життєвого досвіду.

• Соціальна та громадянська компетентності — розуміння дружби, відповідальності за власні вчинки, співпраці в колективі.

Наскрізні вміння:

• читати з розумінням і аналізувати художній твір;
• висловлювати власну думку та аргументувати її;
• критично мислити, оцінювати вчинки персонажів;
• співпрацювати, працювати в парі та групі;
• проявляти креативність і почуття гумору;
• приймати відповідальні рішення.

Ціннісні орієнтири:

• Дружба та взаємопідтримка
• Відповідальність за власні вчинки
• Чесність і справедливість
• Повага до інших
• Оптимізм, життєрадісність

Тип уроку: засвоєння нових знань, урок-мандрівка.

Обладнання та ресурси: портрет В. Нестайка, підбірка пригодницьких творів автора; малюнки-комікси учнів; стенд «Бюро знахідок»; квитки мандрівників, бейджики героїв, презентація до уроку, фрагменти кінофільму «Тореадори з Васюківки», презентація.

Методи та прийоми: «ранкове коло», розповідь вчителя, виразне читання, робота з текстом, евристична бесіда, «прес-конференція з автором», «психологічний практикум», «скринька порад», елементи самонавіювання, перевтілення,  інсценізація твору, рефлексія.

                                    Хід уроку

1.Організаційний момент.

(Звучить весела пісенька про неймовірні пригоди в селі)

Слово вчителя.

Добрий день! Чи любите ви веселі пригоди та подорожувати?

Я теж люблю подорожувати, тому на сьогоднішньому уроці  ми здійснимо надзвичайно захоплюючу мандрівку в незвичайну і веселу, країну пригод та романтики Всеволода Нестайка та його пригодницької повісті «Тореадори з Васюківки». 

Звичайно, перш ніж вирушати в мандрівку, ми збираємо валізи та наплічники і беремо із собою найнеобхідніші речі.

«Ранкове коло»

Вправа «Наплічник пригод»

Отже, збираємо наплічник для нашої мандрівки.

У нього можна покласти лише одну річ. Скажіть, будь ласка. яку і чому саме її ви візьмете у нашу подорож?

Як тільки ви дасте відповідь, відразу ж отримаєте квиток від нашого касира,

 і станете повноправним пасажиром нашого автобусного рейсу за маршрутом: Ціпки − Васюківка.

Напевне,  почну я як відповідальна за цю мандрівку.

 Безперечно, я візьму у подорож всіх вас.

Відповіді учнів.

(Після відповідей  учні отримують квитки від касира).

Зоряна дає квитки

Отже, перш ніж вирушати, перевіримо, чи у всіх пасажирів є квитки.

 Електронний квиток №001                                                                                         

Перевізник: ПП «Нестайко» (Сервіс та пригоди)

• Маршрут: Ціпки — Васюківка
• Дата: 12 лютого 2026 року
• Час у дорозі: 14:20 — 15:05 (Швидко, як,  бігають Ява з Павлушею)
• Пасажир: ____________________

Вартість:

• Стандартний тариф: БЕЗКОШТОВНО
• Спецтариф «Математичний»: 5 копійок (тільки для вчительки математики)

2.Оголошення теми, мети, завдань уроку.

Вчитель: Отже, чи готові ви до мандрівки?

Тоді вирушаємо!

Не випадково, ми мандруємо до села Васюківка. Бо сьогодні ми познайомимось із великим майстром пригод і романтики Всеволодом  Зіновійовичем Нестайком та його пригодницькою повістю «Тореадори з Васюківки», переглянемо її захоплюючі сторінки та познайомимося з  героями твору.

 Отож записуємо у щоденники нашої подорожі ( а це ваші зошити) число та тему уроку:  Всеволод  Нестайко. Жанрові особливості повісті «Тореадори з Васюківки. Захоплюючий сюжет та романтика твору.

 Мета нашого уроку: на уроці дізнаємося, хто ж такий Всеволод Нестайко, перегорнемо сторінки його життя та творчості і поринемо разом з вами у незвичайний світ дитинства та пригод,  дитячих мрій у повісті «Тореадори з Васюківки».

Отже,  Васюківка в повісті Всеволода Нестайка є вигаданим селом, хоча існують реальні села з такою назвою. Незважаючи на вигадку, автор використовував реальні київські враження та елементи, а події у книзі часто прив'язані до Києва, куди  Ява і Павлуша їздили влітку.

3. Мотивація діяльності.

Слово вчителя.

Проблемне питання

А як ви гадаєте,  для чого нам читати, знати та вивчати цей твір?

Відповіді учнів.

Слово вчителя.

Дійсно, маємо надію, що вивчення цього мистецького твору збагатить вас новими знаннями,  і ви  дізнаєтесь багато цікавого і захоплюючого, а може, і корисного, отримаєте естетичну насолоду від читання.

4. Дослідження і відкриття нових знань.

Слово вчителя.

Як і в будь-якій мандрівці, ми зустрічаємо цікавих людей. Отже, знайомимося із великим майстром пригод і романтики Всеволодом  Нестайком, якого вважають класиком української літератури.

Епіграфом нашого уроку стануть слова видатного українського письменника Всеволода Нестайка: « Саме тому, що дитинство моє перервала війна і довелося зазнати чимало гірких … переживань…, мені й захотілося писати для дітей  – повернутися в дитинство і догратися, досміятися, пофантазувати разом з юними читачами».

Вихід був один — стати дитячим письменником. Так я й зробив. І, пам'ятаючи своє невеселе дитинство, я намагався писати якомога веселіше".​

«Психологічний практикум»

Зверніть, будь ласка, увагу на портрет. Спробуємо за ним визначити риси характеру письменника.

Діти за портретом визначають риси характеру.

(людяність, доброта, доброзичливість, почуття гумору, працьовитість)

До речі, оскільки наша мандрівка незвичайна, то виявилось, що ми помандрували у часі і зустріли… Кого б ви думали? Ви гадаєте, що це учень  6 класу? Звичайно, помиляєтесь. До нас завітав сам метр дитячої пригодницької літератури, щоправда ще майбутній. ! Зустрічайте оплесками! Всеволод  Нестайко! Думаю, що він сам зараз все розповість.

Розповідь учня від імені письменника:

Здрастуйте, друзі! Колись я виросту і стану Всеволодом Зіновійовичем Нестайком. А поки що я просто школяр – Всеволод Нестайко. Полюбляю я різні пригоди, жарти. Бо  народився на батьківщині веселих анекдотів –Бердичеві. Все життя мене тягло до гумору. Але веселим початок мого життя назвати не можна. У 1933 році тата заарештували. Розпочався голодомор,  і мама зі мною та старшою сестричкою переїхали до Києва. Відтоді я вважаю себе корінним киянином. Мама казала, що тато загинув, виконуючи державне завдання, та я не вірив і довго - довго сподівався, що його зустріну. Хоч мама була вчителькою, та йти до школи я не хотів. Мене лякало те, що треба 45 хвилин сидіти, а я був вертлявий і непосидючий.

•         Горе  мені з вами і з вашою школою!– ридав я.– Я не висиджу на уроках довго! Я загину!
•         Не загинеш, сонечко, – казала тітка Зіна. – Я побалакаю з учителькою, і вона дозволить тобі підводитись і тихенько ходити між партами.
•         Ну дивись! – посварився я ,– бо втечу до циганського табору.

І от почався урок. Через хвилин десять я шепнув кирпатій сусідці про те, що зараз встану і піду гуляти по класу.

•         Ой! Що ти? – перелякалась дівчина. – Не можна!
•         То вам не можна, а мені можна! – кажу.

Уявляєте,  я підвівся й пішов між партами. Клас завмер. Але Ліна Митрофанівна продовжувала урок, немов нічого не бачила. Радість підхопила мене . Я наче йшов не  по класу, а летів по небу між хмарами.

•         Ех, ви! Пігмеї! Сидите, мов миші, а я гуляю! зверхньо позирав на однокласників. – Бо вам не можна, а мені мо…

І раптом я спіткнувся і гепнувся навкарачки, дзвінко ляпнувши долонями по підлозі. Один з   «пігмеїв» виставив ногу, і я перечепився. Клас вибухнув реготом. Навіть Ліна Митрофанівна  не втрималась. Так вперше в житті я зрозумів, що не можна протиставляти себе громаді. До циганського табору я не втік, а й далі навчаюся в школі. А коли виросту,  напишу дуже цікаву книгу «Тореадори з Васюківки», яку ви зараз будете вивчати на уроці.

•         Тож, будь ласка, буду радий відповісти на ваші запитання.

(« Прес – конференція з автором»).

Вчитель: Як вам вдалося написати такі цікаві твори для дітей?

Всеволод: Я люблю пригоди та дітей, і сам часто в них потрапляю. Ось і весь секрет.

Вчитель: Дякуємо Вам за те, що завітали.

Слово вчителя.

Ішов страшний 1933 рік, і сім’я Всеволода, рятуючись від голоду, переїздить із Бердичева до Києва, де жила рідна сестра матері. Квартира Нестайків знаходилася в приміщенні тієї школи, де вчителювала Марія Іванівна, мати Всеволода. «З одного боку – це було весело – жити в школі, а з іншого… Я заздрив моїм друзям, яким наша вчителька Ліна Митрофанівна записувала у щоденник: «Завтра прийди з батьками!» Мені до щоденника нічого не писали: моя мама була поряд», – згадує письменник.

Зі спогадів самого Нестайка: «У дитинстві я був худенький і маленький – чи не найменший у першому класі. І страшенно хотів якнайшвидше вирости. За порадою однокласника Васі, такого ж, як я, шпінгалета, я прив’язував до одної ноги важку праску, до другої – цеглину, хапався за верхню планку одвірка і висів, поки вистачало сил, намагаючись витягти своє тіло. А ще той Вася мені сказав, що від дощу все росте. І я довго простоював під дощем, підставляючи струменям свою грішну руду голову. Мама дивувалася, чого в мене постійний нежить.»

В. Нестайко закінчив 10-літню загальну середню школу з одною четвіркою в табелі, зі срібною медаллю. Через обставини терору та війни не вчився у 5-му та 9-му класах. Курс 9-го класу пройшов самостійно за два місяці. Після школи вступив на слов’янське відділення філологічного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка.

Гадаю, що ви переконались у тому, що під час мандрівки можна зустріти дуже цікавих людей. Сонячним зайчиком  української літератури називають Всеволода Нестайка .

«Взагалі, я вважаю, що дитинство — найсвітліша, найкраща пора людського життя. Хто не збереже в собі дитячої душі, той не зможе бути справжньою людиною».

В. Нестайко працював у журналах «Дніпро», «Барвінок».  До речі, коли письменник працював у журналі «Барвінок» ми взяли участь у конкурсі на найцікавішу пригоду, і в подарунок журнал нам надіслав книгу В. Нестайка з автографом. (продемонструвати книгу)

У видавництві «Молодь»  надруковано першу книгу «Шурка і Шурко» . Перше оповідання для дітей Всеволод Нестайко надрукував у журналі «Барвінок» в 24 роки . Потім оповідання «В країні Сонячних Зайчиків», «КосмоНатка» та багато інших. П’ятдесятирічний шлях у дитячій літературі засвідчив виданням близько сорока книжок оповідань, казок, повістей і п’єс. Він написав понад 30 дитячих книг, які змушували посміхатися навіть найсуворіших дорослих, чимало  них стали бестселерами.

Донька Всеволода Нестайка Олена Максименко розповіла   в одному  інтерв’ю : «Першою читачкою рукописів була моя мама. Батько був скромною людиною. Ніколи не поводився так, що от він — відомий письменник. Писав кожен день, навіть коли ми бували на відпочинку, але до завершення про новий твір не розповідав. Коли підросла,  то після мами читала рукопис … я. В дитинстві, моє «рецензування» виявлялося в тому, що я, читаючи, сміялася… У старшому віці я могла хіба що попросити змінити якесь ім′я персонажа».

Сьогодні наш автор недарма згадував  книгу «Тореадори з Васюківки». Адже Рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури книжку «Тореадори з Васюківки» включено до особливого Почесного списку Ганса Хрістіана Андерсена, а фільм за цим твором одержав Гран – прі на Міжнародному фестивалі в Австрії.

«Усміхатися частіше треба – тоді помолодшаєш», –  такий рецепт від казкаря. На початку 90-х років  загальний тираж книжок Всеволода Нестайка сягнув позначки – три мільйони примірників!!! Трилогія «Тореадори з Васюківки» видавалася 32 рази, у тому числі й за кордоном, перу письменника належать понад 30 книг, а твори перекладено 20 мовами!!!

«Тореадо́ри з Васюкі́вки» — трилогія українського письменника Всеволода Нестайка, написана у 1963—1970 роках. До того як трилогія була надрукована однією книгою, автор видав три повісті з трилогії окремими книгами: «Пригоди Робінзона Кукурузо» (1964), «Незнайомець з тринадцятої квартири» (1966) та «Таємниця трьох невідомих» (1970). Вперше всі три повісті разом однією книгою надруковано у 1972 році видавництвом «Веселка». У 2004 році у видавництві А-ба-ба-га-ла-ма-га з'явилося  виправлена редакція книги. Книгу включено до шкільної програми з літератури.

У 2026 році з’явилась цікава новина  про те, що продюсери відомого українського фільму  «Ти — космос» планують екранізувати книгу «Тореадори з Васюківки». Тож незабаром чекаємо на новий захопливий фільм, а може, навіть серіал за мотивами цього твору. Тож  якщо ви ще не читали цю книжку — саме час це зробити. Бо…

Учні демонструють реклама твору  «Тореадори з Васюківки»

 Буктрелер твору

5. Актуалізація опорних знань учнів.

Слово вчителя.

Чи знаєте ви, як з’явилися ті самі легендарні «Тореадори з Васюківки»? Все почалося з розповідей його друга-художника про двох малих бешкетників.

Одного разу друг розповів Нестайку, як вони в дитинстві намагалися стати справжніми «тореадорами». Але замість бика у них була звичайна сільська корова на ім'я Контрибуція. Письменник так надихнувся цією пригодою, що одразу взявся за перо.Так з’явилися Ява і Павлуша — наші українські «агенти 007», які рили «метро» під свинарником (проїзд — 5 копійок!), рятували собак і вічно потрапляли в кумедні ситуації. Нестайко писав про них із такою любов’ю, що кожен впізнавав у цих героях себе.

Словникова робота – значення слова «тореадор».

Хто ж такі тореадори?
Тлумачний словник української мови пояснює це слово так:

тореадор (від іспанського слова) — учасник бою биків в Іспанії, у країнах Латинської Америки.

Як ще називають бій із биками (корида)?

(Звучить мелодія кориди)

Знайомтеся  в мандрівці ми зустрічаємося з «тореадорами», що потрапляли в найрізноманітніші ситуації, але завжди могли знайти вихід . Твір В. Нестайка має таку назву ще й тому, що герої сильні, сміливі, шукають пригод і завжди намагаються знайти вихід із непростих ситуацій. Справжні «тореадори».

 Зустрічайте: Іван (тобто Ява) Рень і Павлуша Завгородній із села Васюківка, а про те, чому ж вони себе так назвали  розкажуть нам самі герої.

Відео уривків фільму

Вправа «Бюро знахідок»

Поки ми мандруємо сторінками пригодницької повісті, звернемо увагу на наше «Бюро знахідок», тільки воно у нас незвичайне. Як правило на вокзалі у такому бюро залишають речі, які загубили пасажири, а ми з вами помістимо все те, що сьогодні знайшли.

(Кріпити на магніти)

1.Першим ми помістимо сюди  зображення книги «Тореадори з Васюківки». Ви прочитали І розділ повісті «Метро під свинарником» та намалювали комікси.

Це наша перша корисна знахідка.

Учні по черзі кріплять терміни-знахідки в «Бюро знахідок».

Евристична бесіда за питаннями:

1. Пригадайте, яка повість називається пригодницькою?
2. Які епічні (розповідні ),  більшого чи меншого розміру,  твори вам відомі?
3. Що таке сюжет твору?
4. Що , на вашу думку, є романтикою твору?
5. Що таке гумор?
6. Як гадаєте, що таке трилогія?

Записуємо в наші щоденники ( зошити):

     Пригодницька повість – це прозовий твір середнього обсягу, в якому розповідається про непередбачені події, випадки, що трапляються з героями під час подорожі, мандрівки, насичений пригодами.

Сюжет – це послідовність подій у творі.

Романтика – це незвичайність, казковість чого – небудь, що викликає до себе емоційне, піднесене ставлення з боку людини.

Гумор – це відображення смішного у доброзичливому тоні.

Трилогія три твори, об’єднані спільними героями, подіями.

Жанр твору: пригодницька та гумористична повість.

Тема твору: зображення різноманітних пригод хлопців, які потрапляли у цікаві та захоплюючі ситуації і намагалися довести власну самостійність у їх вирішенні.

Головні герої: Ява Рень та Павлуша Завгородній.

Учні по черзі кріплять терміни-знахідки в «Бюро знахідок».

 Робота з текстом.

   ( Інсценізація уривку твору )

Слово вчителя.

Отож тепер помандруємо сторінками такої незвичайної книги – пригодницької повісті  «Тореадори з Васюківки».

Колись учні здавали, уявіть собі. справжні екззамени! Як це було?

Зустрічайте власними персонами головні супергерої дитячого бестселера: Ява Рень та Павлуша Завгородній, а також автор, техпрацівниця баба Маруся та вчителька української мови Галина Сидорівна!

Складання екзамену

Інсценізація до твору В. Нестайка ,,Тореадори з Васюківки”

(Звучить весела музика)

1 сцена

Павлуша: Яво! Яво, голубе, треба щось робити — повторювати, вчити, писати шпаргалки . Пропадемо ж. Екзамен же. Перший у житті. А екзаменів усі бояться. Навіть герої.

 Ява:Тю! Не дрейф, Павлушо! Держи хвоста бубликом! Ми ж не якісь там двієчники-поганщики. Ми здібні хлопці. Сама Галина Сидорівна казала. І четвірки, і п’ятірки одержували. А якщо двійки — то більше ж за гульню та вибрики всякі. Не дрейф!

Павлуша: Ага, не дрейф!   Це ти просто не задумуєшся, що таке екзамен. Легковажний ти просто. І все!

(Тоді Ява примружував одне око, схилявся до мого вуха і, прикривши рота долонею, казав:)

Ява:Не забувай, що моя мама — депутат! Це теж дещо значить! І, думаєш, так легко поставити двійку? Хе! Не думай! У них же свій план по п’ятірках і навіть по трійках. Від них же, знаєш, як вимагають оці самі... як його... інстанції.

Павлуша:Що ж, тобі, може, й справді нічого боятись,  Авжеж, твоя мама — депутат.  Та й батько,той, як його раціоналізатор, якусь штуковину до соломорізки придумав. І на скрипці грає. А зараз у закордонну командировку поїхали  до Чехословаччини. Все село проводжало. Авжеж. А мої батьки — звичайні собі колгоспники. Не депутати, не раціоналізатори, на скрипці не грають, по закордонах не їздять.

Ява: Не дрейф, Павлушо! Завжди  ми були разом: і в горі, і в радості, і смачненьким ділилися , і оцінки однакові одержували, і з класу нас вигонили завжди обох.

Павлуша: А тепер... Одна лишалася надія — на оті інстанції, що вимагають п’ятірок.

2 сцена

Автор: Я підбіг до школи тоді, коли баба Маруся вже ходила по подвір”ю.

Баба Маруся: Дзвонок! Дзвонок! Екзамени почалися! Почалися екзамени! Дзвонок!

Павлуша: Ой бабусю! Ой не дзвоніть ще хвилиночку! Не дзвоніть! Яви десь нема! Одну хвилиночку тільки!

Баба Маруся: Не можу, серденько! Уже подзвонила. Пізно. Було б раніш, синочку. Де ж це він заповітрився? От біда! Ну, біжи в клас, а то й ти не втрапиш.

(Заходить Галина Сидорівна)

(Галина Сидорівна обводить поглядом клас, супить брови й питає:)

Галина Сидорівна А де Рень?

(Я підхоплююся з місця:)

Павлуша:Нема десь... Не знаю... все село оббігав... Може, почекаємо трішки?

Галина Сидорівна Затримувати екзамен не можна. Ніхто нам цього не дозволить.

На першій сторінці кожен напишіть: «Екзаменаційний диктант з української мови учня (або учениці) п’ятого класу...» — і своє прізвище.

Автор:Ми схиляємо голови — пишемо..

Я пишу механічно, навіть не думаючи, що пишу.  Я думаю про Яву. Де він? Що з ним? Не прийти на екзамен! На перший у житті екзамен! Це просто не вкладається в голові! Навіть якщо твоя мама депутат... Це безумство. Він не міг цього зробити просто так. Щось сталося... Може, щось непоправне?.. Але — що?

 Галина Сидорівна Диктант закінчено.  Тепер уважненько перевірте і здавайте, 

Автор:А мені літери в очах стрибають, розсипаються на всі боки — не вчитаю. Не можу.

От уже вихопився з-за парти Карафолька, поніс. Перший.

Он уже й Мацієвський, і Гребенючка потягли. А я ще до половини не доповз.

(раптом — двері розчахнулися і в клас влетів Ява.).

Галина Сидорівна :

— Що це означає?

— У тебе щось сталося? Щось трапилося? Вдома?

— Де ти був?

Ява :У плавнях.

Галина Сидорівна Що?!.. У плавнях?!.. Що ти там робив?

Ява (опустив голову ще нижче і тихо сказав)

— Рибалив..

 Галина Сидорівна Що?!.. Що?!.. Замість екзамену ти пішов рибалити?! Ну... ну, знаєш, це вже занадто! За-над-то! Це просто.. просто обурливо! Так-от — складатимеш екзамен восени!  Вважай, що ти одержав двійку! Переекзаменовка в тебе! Будеш тепер ціле літо готуватися. Це тобі наука за всі твої художества. Іди! До побачення!

Автор:Я бачив: ще мить — і Ява заплаче... У нього вже закипали сльози на очах. Але ви не знаєте, який він гордий! Хіба він допустить, щоб хтось бачив, як він плаче.

Галина Сидорівна: Хто здав роботу, можете йти.

3 сцена

Автор: Яламав собі голову: що ж сталося? Чого він опинився у плавнях? То дурниця, що він рибалив, — ніколи в житті! Він нізащо б не пішов на риболовлю без мене. Не повірю, хоч ріжте! Мабуть, це пов’язано з отими шпигунськими справами. Але коли він устиг? Пішов звечора? Без мене? Нічого не розумію!

Павлуша: Яво! Ну чого ти, Яво?

Ява:А що? Нічого,

Павлуша: Яво!  Ну, подумаєш — переекзаменовка! У мільйонів людей були переекзаменовки. І нічого. От у князя Володимира, кажуть, теж була в дитинстві переекзаменовка. З історії... А який йому пам’ятник на Володимирській гірці у Києві одгрохали.

Ява: Не бреши! У Володимира не було.

Павлуша: Було, було,  А як і не було, то могло бути. Подумаєш! Так як же воно все-таки вийшло?

Ява: Ех !Не питай!

Слово вчителя.

Інтерактивна вправа «Скринька порад»

Переглянувши інсценізацію уривку твору, які б поради ви дали б героям?

Відповіді учнів (Добре вчитися, не втрачати оптимізму ,вибачатися,

слухати старших,вчителів,  бути щирим, відвертим,

допомагати другові у всьому)

Слово вчителя.

І навіть, якщо щось пішло не так, знайти в собі сили вибачитись, сказати правду. Безперечно, тепер ми додамо до нашого «Бюро знахідок» і смайлики, які символізують гумор, дружбу.

Чи розгадали ми з вами в сьогоднішній  мандрівці секрет цього мегапопулярного твору? У чому він, на вашу думку?

(Відповіді учнів)

Слово вчителя.

Звичайно, секрет  успіху цього твору, як і багатьох інших,  простий:  щирість.  Нестайко писав не просто історію, а розповідав про справжню дружбу, веселі пригоди і дитячі мрії. Він знав, як говорить і думає дитина, тому кожен читач відчуває, що автор ніби «знає його особисто». Крім того, гумор. Він робить книжку легкою і захопливою. А ситуації, у які потрапляють Ява і Павлуша, здаються такими знайомими, що ти не можеш втриматися від сміху. Час іде, але «Тореадори з Васюківки» залишаються актуальними. «Тореадори з Васюківки» — це більше, ніж просто книга. Це пам’ятник дитячим мріям, гумору і теплу, яке завжди знайдеш у хорошій історії. Всеволод Нестайко створив щось унікальне: твір, який із року в рік дарує радість новим поколінням.

7.Рефлексія з елементами самонавіювання.

Слово вчителя.

Отже, час повертатися додому  нашої мандрівки. Назвіть три корисні  речі , які ви сьогодні запам’ятали, вивчили чи дізналися під час нашої мандрівки у неповторний               світ пригодницької повісті Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки», і які ви обов’язково залишите у своєму наплічнику. Поділіться враженнями від подорожі.

Я дізнався…

Я запам’ятав….

Я зрозумів….

Я залишу….

(Відповіді учнів)

Ось і добігає кінця наша мандрівка, та пригоди в незвичайній країні дитинства тільки починаються! Скільки цікавого ви зустрінете на сторінках твору В. Нестайка «Тореадори з Васюківки», отож продовжіть речення : «Я прочитаю «Тореадори з Васюківки», бо..».

(Відповіді учнів)

8. Формувальне оцінювання

9.Домашнє завдання.

1.Розповісти про автора.

2.Переказати від І особи  (Яви чи Павлуші) І розділ повісті.

На вибір:

1.Есе на тему: «Моя найвеселіша пригода».

2. Реклама твору «Тореадори з Васюківки».

3. Уявіть, що ви – журналіст. Підготуйте коротке інтерв'ю з одним з героїв повісті.

10. Підсумок уроку

Слово вчителя.

Мандруючи країною дитинства, ми познайомились із відомим дитячим українським письменником В. Нестайком та його пригодницькою повістю «Тореадори з Васюківки». Маю надію, що цей твір навчить вас цінувати однокласників, дружити. І незважаючи на неспокійні часи, мріяти, цінувати тих, хто поруч і вирости чудовими людьми, а можливо, стати письменником, як Всеволод Нестайко. Впевнена, що ваша дружба з письменником буде міцнішати, і ви з радістю прочитаєте й інші його твори, бо пригоди – це завжди весело.

Звучить пісня про пригоди