Урок української літератури в 6 класі на тему: "Неповторний світ дитинства. Леся Українка «Як дитиною, бувало…»"

Конспект уроку  з української літератури  6-А клас

Тема: Неповторний світ дитинства. Леся Українка «Як дитиною,  бувало…». Образ мужньої, сильної духом дівчини, її життєрадісний погляд на світ, вільнолюбство, упевненість, розвинена уява

Мета уроку: ознайомити учнів з життєвою долею Лесі Українки ( дитинство, роль      родини у її вихованні;

      -проаналізувати твір «Як дитиною,  бувало…», з’ясувати ідейно-         тематичне спрямування, художні особливості;

- розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, уміння виразного читання;

-розвивати уміння узагальнювати, систематизувати вивчений матеріал;

-виховувати почуття пошани, поваги до творчості Лесі Українки;

 -плекати риси характеру (мужність, наполегливість, цілеспрямованість);

-прищеплювати інтерес до наслідків власної праці

Тип уроку: комбінований, урок засвоєння нових знань

Обладнання: інтерактивна дошка, відео та музичний супровід, презентація,  матеріали з художньо-документальної біографії

Хід уроку

І. Мотиваційний момент.

                                 Сьогодні ми живемо в надзвичайних умовах, коли не вистачає витримки, сили волі, опускаються руки, часом зневірюємося. Саме тоді мотиватором для нас може стати така, сильна духом  людина, яка здатна подолати будь-які труднощі, вселити надію на краще, надихнути та підтримати. Сьогодні на уроці ми говоритимемо про титанічного духу жінку, « Доньку Прометея», Ларису Петрівну Косач, Лесю Українку та її творчість.

ІІ. Організаційний момент

ІІІ. Актуалізація опорних знань (бесіда)

-         Що ви знаєте про Лесю Українку з початкової школи?

-         Що вам відомо про Олену Пчілку?

-         З чим були пов’язані життєві труднощі письменниці?

 

 

 

 

1

ІV. Оголошення теми та мети уроку (слайд 1)

 

 

V. Сприйняття та засвоєння учнями нових знань

1. Перегляд епізоду (слайд 2) про народження та дитячі роки Лесі Українки

2. «Мозковий штурм»

Що вам відомо про стосунки Лесі зі старшим братом Михайлом?

Що ви знаєте про виникнення псевдоніма «Леся Українка»?

3. «Театральне люстерко». Сценка про походження псевдоніма «Леся Українка»

     Одного разу (1876р.) Леся з братом Михайлом поїхали  до дядька М. Драгоманова в Київ.

-Розкажіть мені, моє Мишолосіє, чи сподобався вам залізний кінь? Чи добре він біжить?

- А ми вже не Мишолосіє. Ми розділилися на два окремі імені: Миша та Леся. Бо стали великі. Та немає вже Лосі, а Леся. І я вже не Миша, а Михась.

-Чому ж раптом стільки змін, Михасю?

-А тому, що на різдвяні свята у нас гостювали Балашенки з маленьким хлопчиком, який завжди вихвалявся їхнім рудим, кривоногим лошатком, яке бігало за возом. Той

хлопчик не вмів вимовити лоша, а казав лося. Нашій Лесі це не сподобалося, і вона попросила маму, щоб перемінити собі ім’я. І тепер всі її звуть Леся.

4. Слово вчителя. Надзвичайно великий вплив на формування та становлення творчої особистості Лесі Українки мали саме батьки. Згадаймо, який зв'язок можна прослідкувати між Оленою Пчілкою та Лесею Українкою?

5.Перегляд епізоду про вплив батьків (слайд 3)

6. «Театральне люстерко». Інсценізація ученицею монологу Олени Пчілки про виховання дітей

     У дітей мені хотілося перелити свою душу й думки. З певністю мушу сказати, що мені це вдалося. Не знаю, чи стали б Леся і Михась літераторами, коли б  не я? Може б, стали, але хутчіш, що ні…Власне, я « наважила» й завше окружала дітей такими обставинами, щоб народна стихія була їм найближчою, щоб вони змалку пізнали її найбільше. Життя зі мною та посеред волинського люду сприяло цьому.

     Народна стихія-се було наше природне оточення з найменших літ: се були няньки, вся дворова челядь і її діти, та й уся гадяцька та повітова людність, що мала стосунки з нашою родиною чи нашим двором. Фольклор та етнографія були нашою природною течією. А полтавська людність у ті часи зберігала, звичайно, свою народність значно краще, ніж тепер.

7.   Слово вчителя. Талановита людина обдарована у різних галузях, не була винятком і Леся.  У родині Косачів була традиція вшановувати родинні літературні і народні свята, душею яких і була дівчина: вона була і сценарістом , і режисеромЇ, і костюмером. Їй був притаманний не лише хист до письменства, а й до гри на фортепіано, малярства. Батько навіть запросив художника з Ковеля, який учив її малювати з натури.

8. «Художня майстерня». Перегляд картини «Мати і дитя» з подальшим обговоренням (діти діляться враженнями) (слайд 5)

 

9. Слово вчителя. А чи знаєте ви, що улюбленим композитором Лесі Українки був Ф. Шопен? А чи відомо вам, що уроки музики майбутня письменниця брала в О. Коннор, дружини М. Лисенка?

10. «Музичне люстерко». Прослуховування музичного твору Ф.Шопена.

11. Слово вчителя. Але доля розпорядилася так, що наділила Лесю дивовижними здібностями та одночасно примусила виборювати життя в щоденних муках.

12.Перегляд епізоду  (слайд 4) ( початок хвороби, кінець гри на фортепіано)

 13. Метод «Мікрофон».

-Так із чим були пов’язані життєві труднощі письменниці?

-Чи можемо пишатися тим, що маємо таку письменницю, мужню жінку?

-Чому? Особисті міркування обгрунтуйте.

14. Перегляд епізоду (слайд 6) про освіту письменниці.

15. Інформаційна хвилинка. Навчання майбутньої поетеси проходило за межами школи- у родині. Мама дівчини мала педагогічний хист і чудово володіла різними мовами. Свої здібності вона передала й дітям.

16. «Театральне люстерко». Розповідь Лесі у виконанні учениці про історію написання першого вірша «Надія»

     Була в мого батька ще одна сестра, Олена Антонівна, що по скінченні пансіону вступила на медичні курси в Петербурзі. Ця молоденька, моторна білявка дуже сподобалася мені за веселу вдачу ще за часів гостювання в Новограді-Волинському. І відтоді і я, а за мною і всі домашні , звали її тіточка Єля.

Сама того не думаючи, тіточка Єля вплинула на появу мого першого відомого вірша. Власне, тоді ще не було Лесі Українки, а була маленька Леся. У кінці 70-х  прокотилася хвиля замахів на життя царських сатрапів і на самого царя. У зв’язку з замахом на петербурзького шефа жандармів Дрентельна (1879) арештували й Олену Косач і за розпорядженням міністра внутрішніх справ вислали в Олонецьку губернію, а через два роки, після вбивства Олександра ІІ, ще далі-аж у Сибір. Про тітчин арешт і заслання я дізналася через кілька місяців, дуже засумувала, ходила зовсім приникшла, мовчазна. А десь наприкінці 1879 чи на початку наступного року написала під впливом цього настрою вірша «Надія»:

Ні долі, ні волі у мене нема,

Зосталася тільки надія одна:

 

Надія вернутись ще раз на Вкраїну,

Поглянуть іще раз на рідну країну.

Поглянути ще раз на синій Дніпро,

там жити чи вмерти, мені все одно…

17. Слово вчителя. Літературну діяльність Леся почала рано. Коли дівчинці було 13 років, з’явився перший друкований вірш «Конвалія». Передбачлива мати, відсилаючи вірші 13-річної дівчини в Галичину, підписувала їх псевдонімом «Леся Українка». Так Олена Пчілка назавжди поєднала долю Лесі з долею України.

18. Перегляд відеосюжету про перші вірші в журналі «Зоря». (слайд 7)

19.Фізкультхвилинка

Хто  ж це там, хто вже так стомився?

І наліво нахилився?

Треба всім нам дружно встати, фізкультхвилинку розпочати.

Руки вгору, руки вниз, на сусіда подивись!

Руки склали, як вітряк, і покрутимся отак!

Вище руки підніміть і спокійно опустіть.

Потім дружно всі сідаймо і до праці приступаймо!

 

20. «Акторська майстерня». На фоні фото Лесі Українки учениця декламує поезію «Як дитиною бувало…»  (слайд 9)

 

 

21. Бесіда за змістом поезії (слайд 10)

22. Словникова робота. Пояснення значення слів «драма», «епіграма»

 

23. Слово вчителя.  На жаль, стан здоров’я письменниці різко погіршився. Не допомагали ні закордонні курорти, ні лікування найкращих фахівців…

24. Перегляд епізоду про останні роки «Доньки Прометея» (слайд 12)

25. «Інтеграція історії». Робота над історією виникнення та тлумаченням поняттями «стоїцизм», «стоїчний характер» (слайд 13)

26. Інтерактивна гра «Закінчи речення…» (слайд 14)

VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності

VІІ. Домашнє завдання (слайд 15)

 

VІІІ. Рефлексія (слайд 16)