Урок української мови 5 клас НУШ " Речення, граматична основа (підмет і присудок).Презентація до уроку.

Речення, його граматична основа (підмет і присудок)

Пригадуємо 1. Які ознаки властиві реченню? 2. Що називаємо граматичною основою речення? 3. Яка роль підмета в реченні? 4. Що називають присудком? 5. Які між ними відношення — рівноправні чи залежні?

Правила роботи в групах: Відповідаємо по черзі Поважаємо один одного Уважно слухаємо завдання За кожну правильну відповідь ви отримуватимете ялинкову прикрасу, в кінці уроку ми визначимо, яка група була найактивнішою.

СПОСТЕРІГАЙ І МІРКУЙ Прочитай і проаналізуй . У якій колонці подано словосполучення? У якій колонці подано речення? Доведи свою думку. липовий гай оберігати природу садити дерева моторні білочки зеленіє листя почалася відлига прилітають птахи білочки стрибають

Речення — це одне або група слів, звязаних за змістом та граматично, які виражають відносно закінчену думку. БУДЬ У ТЕМІ

БУДЬ У ТЕМІ Речення — це слово чи група слів, що передають повідомлення, запитання або пораду, прохання, наказ.

Слова в реченні пов’язані між собою за змістом і граматично. Граматичний зв’язок здійснюється за допомогою закінчень і службових слів. ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ Кожному реченню властива інтонація завершення.

Речення — основна одиниця спілкування. Граматична основа речення, або головні члени речення ПІДМЕТ ПРИСУДОК Означає Вказує на дійову особу чи предмет, про які говориться в реченні що говориться про підмет Питання Питання хто? що? що робити? що зробити? який є підмет? хто він такий? що він таке?

Підмет найчастіше буває виражений: іменником: У рідному краї і серце співає (М. Бакай). займенником: Душу й тіло ми положим за нашу свободу (П. Чубинський).

Присудок найчастіше буває виражений: дієсловом: З тобою всюди, кожну мить говорить Україна (П. Осадчук). прикметником (рідше): І дим батьківщини солодкий (Овідій) або іменником: Батько мій вкраїнець зроду (К. Перелісна).

Якщо підмет і присудок виражені іменниками в називному відмінку, між ними ставимо тире: Життя — це виклик.

Питання між головними членами речення можна ставити від підмета до присудка і навпаки. звідки? Дме з гір що? що робить? який? вітер холодний Дме холодний вітер з гір.

За кількістю граматичних основ речення поділяються на прості та складні. Прості – речення, в яких є одна граматична основа. Складні – речення з двома і більше граматичними основами.

Графічний диктант.  Завдання: визначити види речень за метою висловлювання, використовуючи умовні позначки. Р – розповідне; П? – питальне неокличне; С – спонукальне неокличне; С! – спонукальне окличне. 1. Яка ж ти гарна й пишна , земле наша      2. Памятайте свій родовід 3. Посадим, друзі, в школі сад                        4.Чи готовий ти відповідати за свої вчинки 5. Ти знаєш , як пахне материнка 6. А у тім просторім світі добра научайтесь, рідної мови не цурайтесь 7. Як далека ,  як простора наша Україна – в ній мені всі серцю рідні, всі – одна родина

Спишіть речення. Підкресліть підмети і присудки. 1. У неділю вранці-рано поле вкрилося туманом. 2. Не вмирає душа наша. 3. Шелестить пожовкле листя. 4. Над самою водою верба похилилась. 5. Не гріє сонце на чужині. 6. Понад ставом увечері хитається очерет (З тв. Т. Шевченка).

Дослідження-моделювання. Постав подані слова в таких граматичних формах, щоб із них можна було утворити речення-прислів’я. Утворені речення запиши, визнач у кожному граматичну основу. Поясни, як розпізнати граматичні основи. 1. Мати, природа, одному, мачуха, другому. 2. Дощ, і, без, не, трава, росте. 3. Небо, боїться, не, чисте, ні, грому, ні, блискавки.

Перебудуй речення з одним головним членом на речення з підметом і присудком. Запиши їх. Підкресли головні члени речення.

Перебудуй речення з одним головним членом на речення з підметом і присудком. Запиши їх. Підкресли головні члени речення.