Урок "Ушкодження органів черевної порожнини"

«Захист Вітчизни»       10 клас        Урок №         Дата  

Тема.  Ушкодження органів черевної порожнини (закрита травма живота)

Мета:  розглянути травми органів черевної порожнини; зясувати симптоми пошкодження органів черевної порожнини, небезпеку та наслідки; вчити надавати першу допомогу при травмах черевної порожнини; розвивати спостережливість, виховувати почуття відповідальності за життя людини, почуття взаємодопомоги.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

І.Організаційний момент

ІI. Мотивація навчальної діяльності

Ритм сучасного життя, коли треба постійно поспішати, щоб встигати «дуже важливе місце» і бути там «в потрібний час», вдосконалення засобів пересування, технологій, які нас оточують та без яких ми вже не уявляємо наше життя і т. д.

Все це несе з собою не тільки позитивні, але і негативні штрихи і таїть чимало небезпек, одна з яких — травматизм.

Враховуючи ритм життя сучасного міста, а також небезпеки, що криються в ньому, не дивно, що травма живота залишається однією з актуальних проблем екстреної хірургії. Нажаль у повсякденному житті трапляються випадки, коли людина через неуважність, незнання, недотримання правил безпеки отримує травми безпосереднього удару в живіт, при па­дінні з висоти, від здавлювання тіла при обвалах, від дії повітряної й водяної вибухових хвиль. У таких випадках виникають закриті ушкодження, які характеризуються цілістю шкірних покри­вів.

• Як можна допомогти потерпілому у таких випадках?

Від уміння правильно і завчасно надавати першу долікарську допомогу часто залежить здоров’я, а в окремих випадках і життя потерпілого.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Пошкодження органів черевної порожнини

   Закрита травма живота небезпечна тим, що її зовнішні ознаки можуть бути відсутніми, а внутрішні органи пошкоджуються.

Так, травми, летальних наслідків знаходяться на третьому місці, після онкологічних і серцево-судинних захворювань, а смертність від них займає 10% серед всіх випадків. Співвідношення травм між чоловіками і жінками  4 : 1. А що стосується причин непрацездатності людей активного віку і дітей, то травма тут взагалі стоїть на першому місці.

Особливiстю “травматичної” епiдемiї мирного часу є наростання частоти закритих пошкоджень живота. Серед рiзних видiв травм, пошкодження живота складають вiд 0,5 до 20%, а по вiдношенню до всiх  хворих з травмами живота 1,4%. По  даним 70% потерпiлих були у вiцi вiд 20 до 40 рокiв.

Травми живота взагалі — це величезна група важких пошкоджень внутрішніх органів, які в більшості випадків становлять загрозу для життя пацієнта.

Коли мова йде про відкритих травмах, наприклад, вогнепальних або ножових пораненнях і т. д., то без уваги залишити їх неможливо, і алгоритм дії передбачає негайне звернення в хірургічний стаціонар, щоб виконати ревізію рани і ранового каналу, первинну хірургічну обробку і так далі.

Якщо ж говорити про закритих (ще їх називають тупими) травмах живота, то тут алгоритм дій передбачити досить складно і він дуже і дуже індивідуальний, як у випадку кожного пацієнта, так і у випадку кожної травми.

Труднощі виникають вже на первинному етапі діагностики, адже при таких травмах пошкодження шкірних покривів, синців і саден, може і не бути, до того ж наслідки травми можуть проявитися не відразу, а через деякий час. Цей «світлий проміжок», коли безпосередньо після травми людина відчуває себе «начебто непогано і його ніби нічого особливо не турбує», присипляє пильність хворих. І часто, коли пацієнт звертається за допомогою, ефективність її виявляється вже значно нижче тієї, яка могла б бути, якщо б її, цю першу допомогу, надали в перші години після травми.

Наприклад, хворий потрапляє в стаціонар через 12 годин після тупої травми живота, в результаті якої стався розрив кишечника, про який він, природно, не підозрював. Дванадцять годин — питається, багато це чи мало? Виявляється, в даному випадку ситуація вже критична і втрачені величезні шанси на сприятливий розвиток подій, оскільки за цей час розвивається перитоніт з усіма її важкими наслідками.

З приводу труднощів у діагностиці можна додати і такий момент.

Люди поступають в стаціонар у різних станах, але дуже часто вони не зовсім адекватні.

• По-перше, в більшості випадків, приблизно в 50-60% це стан шоку — уявіть, що людина впала, наприклад, з третього поверху або потрапив під машину. Наскільки точно він зможе описати, як він себе почуває і що у нього болить? Зрозуміло, що не завжди його пояснення достовірні.

• По-друге, зустрічається чимало пацієнтів, що знаходяться в алкогольному сп’янінні або під впливом седативних або наркотичних засобів, наприклад, після бійок, з якими також спілкуватися досить складно.

Які причини їх виникнення.

Найчастіше причиною звернення в стаціонар з приводу закритої травми живота є дорожньо-транспортні пригоди. На другому місці можна назвати, напевно, «побутові» випадки отримання травм, наприклад, від ударів, отриманих у бійці, від падінь. Ну і, на третьому місці — травми, отримані на робочому місці, наприклад, те ж падіння з висоти або удар копитом в живіт великої тварини.

Чим загрожує людині закрита тупа травма живота.

Ускладнень, які можуть загрожувати, за великим рахунком два:

  Гострий перитоніт, який може розвинутися у результаті розривів порожнистих органів;

  Шок, що розвивається при ушкодженнях паренхіматозних органів і великих судин.

Ці ускладнення можуть бути, як окремо, так і разом.

Закритi травми живота подiляють на 3 групи:

1. Пошкодження черевної стінки.

2. Пошкодження органiв черевної порожнини:

 а) порожнистих;

б) паренхiматозних.

3.Пошкодження заочеревинного простору.

Звертають увагу те, що iзольованi пошкодження черевної стiнки у хворих з закритою травмою живота складають 40,5%. Цим пояснюється обов”язкова госпiталiзацiя всiх потерпiлих з даною патологiєю.

Розрізняють слідуючі пошкодження:

• iзольованi,
•  множиннi,
•  комбiнованi пошкодженння.

До iзольованих вiдносяться пошкодженння одного якого-небуть органа, до множинних – пошкодження його у декiлькох мiсцях. До полiтравм вiдносять пошкодження механiчною силою двох або декiлькох органiв рiзних порожнин або одночасне пошкодження внутрiшнього органа i опорно-рухового апарата. Комбiнованими є пошкодження живота i iнших областей тiла, визванi дiєю двох або декiлькох пошкоджуючих факторiв. 

При закритих трав­мах органів живота можуть ушкоджуватися порожнисті і паренхіматозні органи.

При ушкодженні порожнистих органів (шлунка, кишківника, сечового міхура) бувають удари, роздавлення, неповні й повні розриви всієї товщини стінки органа. Порожнистий орган, наповнений рідиною або роздутий газами, розривається легше, ніж порожній.

Ушкодження паренхіматозних органів живота (печінки, селезінки, нирок, підшлункової залози) бувають без порушення і з порушенням цілості капсули (тріщини, розриви, відриви й роздавлення).Найчастіше при закритій травмі ушкоджується печінка, потім селезінка й нирки. Рідко ушкоджується підшлункова за­лоза. Шлунково-кишковий тракт може бути ушкоджений в будь-якій ділянці, починаючи від шлунка й закінчуючи прямою киш­кою.

Травми живота діляться на відкриті та закриті.

У свою чергу відкриті травми подрозділяються на непроникаючі і проникаючі.

 Поранення живота можуть давати ушкодження внутрішніх органів.

До пошкоджень органів черевної порожнини можна віднести:

• забиті місця,
• розриви або надриви (повні або часткові), розчавленого.

Несильний забій травмує зазвичай шкіру. Якщо ж травма сильна, забій супроводжується пошкодженням м'язів і глибоким пошкодженням внутрішніх органів - селезінки, печінки, нирок.

Таке пошкодження викликає зазвичай важку внутрішню кровотечу. Результатом травми порожнистих органів очеревини шлунка, сечового міхура, кишечника, жовчного міхура - буває розрив органу. При розриві вміст органу виливається в порожнину очеревини, через що зазвичай розвивається бактеріальна інфекція.

Сильні забиття черевної порожнини можуть закінчитися летальним результатом, якщо в ушкодження залучені кровоносні судини або якщо внутрішні органи серйозно пошкоджені. Небезпека спочатку виходить з внутрішньої кровотечі і шоку, а потім - від можливого інфікування.

Симптоми пошкодження органів черевної порожнини

Симптомами поверхневого забиття є:

• локальна болючість,
• обмежена припухлість,
• на місці удару - синці.
• Якщо має місце розрив і розтрощення м'язів, на цьому місці утворюється сильна гематома в супроводі гострого болю. Іноді симптоми подразнення ускладнюють діагностування.

При отриманні травми черевної порожнини людина відчуває:

• не тільки гострий біль,
• але і нудоту.
• Може з'явитися блювання,
• почастішати пульс,
• живіт зазвичай твердне.

Як можна допомогти потерпілому?

При пораненнях живота алгоритм дій досить простий - негайно звернутися за медичною допомогою в черговий хірургічний стаціонар, оскільки навіть без пошкодження внутрішніх органів, необхідно виконати первинну хірургічну обробку рани і накласти шви. Шви можна накладати не пізніше 8:00 після отриманої травми, так як через більш тривалий проміжок часу висока ймовірність нагноєння рани.

• Потерпілого потрібно розмістити зручно, щоб у разі блювоти він не захлинувся.
• Відкриті рани необхідно накрити чистою тканиною, оголився кишечник - вологою тканиною.
• При пошкодженні таза між ногами покласти подушку, ноги зв'язати разом, не рухаючи самого хворого.
• Не можна давати потерпілому ні їжі, ні пиття.
• Випали кишки не можна вправляти самостійно.
• Необхідно терміново госпіталізувати хворого.

V. Узагальнення та систематизація знань

1. Назвіть причини виникнення травм живота.

2. Чим загрожує людині закрита травма живота?

3. Назвіть симптоми пошкодження органів черевної порожнини.

4. Як можна допомогти потерпілому?

VІ. Підведення підсумків уроку

•    Що запам`яталося?
•    Що нового ви дізналися?

    VІІ.Домашнє завдання

Опрацювати конспект. Підготувати повідомлення на теми: струс мозку, деформація черепа.