Урок "Синдром тривалого здавлювання. Політравма отримана внаслідок ДТП"

Про матеріал

Дати загальні уявлення про синдром тривалого здавлювання, політравму та втрату свідомості, небезпеку та наслідки; вчити діяти за алгоритмом при наданні першої допомоги при цих пошкодженнях; розвивати спостережливість, виховувати почуття відповідальності за життя людини, почуття взаємодопомоги.

Перегляд файлу

Урок № Захист Вітчизни 10 клас

Тема. Синдром тривалого здавлювання. Політравма, отримана внаслідок ДТП. Причини та наслідки втрати свідомості. Оцінка стану свідомості людини

Мета. Дати загальні уявлення про синдром тривалого здавлювання, політравму та втрату свідомості, небезпеку та наслідки; вчити діяти за алгоритмом при наданні першої допомоги при цих пошкодженнях; розвивати спостережливість, виховувати почуття відповідальності за життя людини, почуття взаємодопомоги.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І.Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань

Фронтальна бесіда:

1. Що таке травматичний шок?

2. Що може стати причиною шоку?

3. Які ознаки при цьому, яка перша допомога надається при шоці?

Ознаки. Блідість, холодний піт, розширені зіниці, короткочасне знепритомнення, прискорене дихання і пульс, зниження артеріального тиску. За важкого шоку — блювання, спрага, попелястий колір обличчя, посиніння губ, мочок вух, кінчиків пальців, можлива зупинка дихання і кровообігу.

Допомога.

Слід пам'ятати, що шок легше попередити, ніж лікувати, тому при наданні першої допомоги травмованим необхідно виконувати 5 принципів профілактики шоку:

зменшення болю,
прийом чи введення всередину рідини,
зігрівання,
створення спокою та тиші навколо постраждалого,
обережне та правильне транспортування у лікувальний заклад.

ІІІ.Мотивація навчальної діяльності

Пригадайте з курсу ОБЖ, які травми та пошкодження можливі при надзвичайних ситуаціях техногенного та природного походження, таких як аварії, катастрофи, обвали, землетруси тощо.
Чим, на вашу думку, може бути небезпечним тривале перебування тіла чи частини тіла під завалом?

За статистикою, причиною смерті працівників на шахтах України найчастіше виступають вибухи гірничого газу, наслідки тяжких опіків та травматичний токсикоз.

Часто в історії хвороби людини, який впав з пристойної висоти або потрапив в автокатастрофу, можна спостерігати такий термін, як політравма. Що це таке і чому так важливо надати долікарську допомогу хворому?

ІV.Вивчення нового матеріалу

Визначення поняття СТЗ.

Під час аварій і катастроф нерідко кінцівки та інші частини тіла людини протягом тривалого часу здавлюють зруйновані конструкції або уламки споруд, транспортні засоби тощо. У цьому випадку відбувається сильне здавлювання і навіть розтрощення м’язів. На поверхні шкіри сліди від здавлювання не завжди помітні, але м’язи та інші тканини, що лежать глибоко, можуть бути пошкоджені, внаслідок чого розвивається змертвіння з подальшим усмоктуванням продуктів порушеного обміну речовин – так званий синдром травматичного здавлювання (СТЗ)

Синдром тривалого здавлювання (СТЗ) (травматичний токсикоз, м’язово-нирковий синдром) – надзвичайно тяжке пошкодження, яке може виникати при тривалому здавлюванні тканин через усмоктування продуктів порушеного обміну речовин.

Механізм розвитку СТЗ та симптоматика.

Пусковим механізмом СТЗ є звільнення від здавлювання – декомпресія. В перші години після декомпресії стан постраждалого може бути задовільним і не викликати у сторонніх тривоги. Це може привести до недооцінки тяжкості пошкодження, неповноцінного надання допомоги й до загибелі постраждалого.

Відразу після декомпресії на кінцівці видно:

садина,
заглибини, що повторюють форму предметів, які здавлювали,
шкіра кінцівки бліда, місцями помірно синюшна, холодна на дотик,
чутливість відсутня.
Через 30-40 хв починає розвиватися набряк.
Загальний стан різко погіршується через 2-3 години після декомпресії, з’являються жага, нудота, блювота, в’ялість, сонливість та швидко розвивається гостра недостатність нирок.
Через 6-12 годин після звільнення від здавлювання виникає тяжкий стан, викликаний всмоктуванням великої кількості токсинів з пошкоджених м’язових тканин та блокування нирок токсичними продуктами розпаду. Смерть настає від ниркової коми.

Особливості надання першої допомоги при СТЗ. (робота з роздатковим матеріалом)

Усунути причину здавлювання.

Якщо кінцівки мають синюшний колір, холодні й сильно травмовані, на них накладають джгут, але не сильно затягують, щоб не порушити кровообіг. Це уповільнить розповсюдження кров'ю токсичних речовин з розтрощених ділянок. Якщо кінцівки теплі на дотик, пошкоджену кінцівку обкласти ватою чи іншим м’яким матеріалом і туго забинтувати звичайним чи еластичним бинтом.
Травмовану кінцівку обкладають пакетами з льодом або холодною водою, накладають транспортну шину, як при переломі.
Якщо є можливість, то вище місця накладення джгута чи бинта кінцівку обколюють новокаїном.
Обов’язково необхідно ввести знеболювальні та серцеві засоби.
З перших хвилин подання допомоги рекомендується дати потерпілому гарячий напій (чай, каву з невеликою кількістю соди – 2 ч.л. соди на 0,5л рідини). Сода сприяє відновленню кислотно-лужної рівноваги, а рідина — виведенню токсинів з організму з сечею.
Потерпілого тепло закутати та обережно транспортувати у лікарню.

Неприпустимо:

- вивільняти кінцівку, що здавлена, без попереднього накладання джгутів та прийому постраждалим великої кількості рідини;

- зігрівати здавлені кінцівки.

4. Політравма.

Два і більш травматичних пошкоджень різних органів і тканин іменуються як політравма.

В його основі лежать порушення місцевих і загальних адаптаційних процесів, гомеостазу.

Такий стан небезпечно тим, що воно не проявляє себе повною мірою. Явними можуть бути тільки зовнішні пошкодження:

травматичний шок;
гострі кровотечі;
зупинка дихання;
втрата свідомості.

Перша допомога

Людина, далека від медицини, не зможе надати в повному обсязі медичну допомогу жертві, яка постраждала внаслідок автомобільної аварії, нещасного випадку на виробництві і т. п. Однак перша допомога при політравмі повинна бути зроблена. Безпосередньо до приїзду бригади лікарів перехожий чи знайомий чоловік повинен провести такі нескладні маніпуляції з постраждалим, які полегшать йому стан:

Зупинити кровотечу за допомогою джгута чи будь-яких інших підручних засобів.
Звільнити потерпілого від одягу (при необхідності).
Трохи підняти тулуб жертві.

Ніяких інших маніпуляцій проводити не варто. Адже людині, далекій від медицини, неможливо буде зрозуміти, який з видів политравм отримано. Це може визначити лише лікар, і то тільки після ретельного огляду пацієнта.

Непритомність.

Симптоми непритомності:

 запаморочення з дзвоном у вухах; потемніння в очах;

 різка слабкість;

 нудота, нудота, нестача повітря;

 холодний піт;

 оніміння кінцівок;

 блідість шкіри;

 відчуття порожнечі в голові,

 дихання стає рідкісним, поверховим;

 пульс слабкий;

 падіння артеріального тиску.

Причини непритомності:

Причин втрати свідомості багато, вони різноманітні і в багатьох випадках при втрати свідомості остаточно встановити причину непритомності буває важко.

В основі виникнення втрати свідомості лежить

короткочасне зниження тиску, що призводить до зниження припливу крові до головного мозку, а значить, до зменшення доставки кисню до мозку. Кисневе голодування головного мозку викликає втрату свідомості.
тривале стояння по стійці смирно (особливо зі зведеними разом колінами);
перебування в задушливому приміщенні;
надмірне укутування дитини;
яскраве світло або спекотне сонце;
голод або розлад шлунка;
втома;
лихоманка.
Деякі діти втрачають свідомість і падають в обморок від емоційного стресу, переляку, раптового гострого болю (наприклад при уколі або видаленні занози).
Діти, які кілька днів дотримувалися постільний режим при застуді або грипі можуть впасти в обморок при першій спробі встати з ліжка.
Дуже рідко непритомність буває викликаний проявом алергічної реакції на укус комахи.
Непритомність може бути ознакою розлади фізичного здоров'я, наприклад, порушення правильності ритму серцевих скорочень (аритмії), анемії і гіпоглікемії (низького рівня цукру в крові).
Діти з низьким артеріальним тиском особливо схильні до розвитку непритомності. Якщо у дитини підвищений артеріальний тиск, і він приймає ліки, то непритомність може бути побічним ефектом від прийому цих ліків.
Інфекційні захворювання вуха або інші захворювання, що викликаються вірусами, можуть стати причиною запаморочення, а іноді й непритомності.
У деяких випадках дитина, яка страждає на бронхіальну астму, втрачає свідомість у результаті тривалого нападу кашлю.
Дівчатка в підлітковому віці можуть непритомніти під час настання менструації або через крововтрати, або через сильні переймоподібних болю в животі.
Вагітні молоденькі дівчата, якщо вагітність протікає не зовсім благополучно, часто падають в непритомність.
Підлітки можуть втрачати свідомість від прийому деяких ліків.
Схильність деяких дітей до непритомності можна пояснити порушеннями в їх вегетативній нервовій системі, яка контролює кровообіг.

Що робити при втрати свідомості? (робота з роздатковим матеріалом)

Перша допомога при втрати свідомості (при непритомності) полягає в наступному:

укласти на рівну поверхню, бажано голову опустити нижче відносно тулуба, а ноги підняти трохи вище (це забезпечує приплив крові до голови);
забезпечити додатковий доступ свіжого повітря (відкрити вікно, якщо потерпілий знаходиться в задушливому приміщенні);
розстебнути одяг, що стискує (комір, пояс);
Обризнути обличчя прохолодною водою або протерти рушником, змоченим у холодній воді;
дати вдихнути пари нашатирного спирту (для цього необхідно злегка змочити ватку нашатирним спиртом і на відстані 1-2 см від носа потерпілого потримати ватку).

V. Закріплення вивченого матеріалу

Розв’язання ситуаційної задачі.

При обвалі шахтарю придавило породою праву ногу. Його звільнено від завалу через 4 години. Постраждалий блідий, просить пити, на біль не жаліється. Кінцівка холодна на дотик, чутливість шкіри знижена, пульс на артеріях стопи не прослуховується, шкіра бліда. Яку допомогу необхідно надати постраждалому?

VІ. Підведення підсумків уроку