26 серпня о 18:00Вебінар: Навчання в умовах пандемії: рекомендації ООН та світовий досвід

Урок Утворення Галицько-Волинської держави

Про матеріал

7 клас

ТЕМА:

Утворення Галицько – Волинської держави

МЕТА:

  • -ознайомити учнів з новим етапом української історії - Галицько-Волинською державою, поглибити й систематизувати знання про Галицьке й Волинське князівства, їх об'єднання;
  • -розкрити основні напрямки діяльності князя Романа Мстиславича та показати, як його сини боролися за відродження Галицько-Волинської держави; сприяти формуванню навичок самостійної роботи та розвитку критичного мислення учнів;
  • -розвивати вміння аналізувати, порівнювати, висловлювати власну точку зору;
  • -виховувати національно-патріотичне почуття до історії власної країни.
Перегляд файлу

7 клас

Утворення Галицько-Волинської держави

 

ТЕМА:

Утворення Галицько – Волинської держави

МЕТА:

  • ознайомити учнів з новим етапом української історії - Галицько-Волинською державою, поглибити й систематизувати знання про Галицьке й Волинське князівства, їх об’єднання;
  • розкрити основні напрямки діяльності князя Романа Мстиславича та показати, як його сини боролися за відродження Галицько-Волинської держави; сприяти формуванню навичок самостійної роботи та розвитку критичного мислення учнів;
  • розвивати вміння аналізувати, порівнювати, висловлювати власну точку зору;
  • виховувати національно-патріотичне почуття до історії власної країни.

ОБЛАДНАННЯ:

підручник  «Історія України» В.А. Смолій, В.С. Степанков, 2007 рік, видавництво «Генеза»; ілюстрації до теми (додаток); атлас «Історія України. 7 клас»

ТИП УРОКУ:

засвоєння нових знань та вмінь.

ПОНЯТТЯ:

«бояри», «опозиція», «регентство», «велика смута», «громадянська війна».

Хід уроку

І.  Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

 ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

  1. Що таке політична роздробленість?

  2. Яки були причин політичної роздробленості Київської держави?

  3. Назвіть і покажіть на карті князівства які утворились після

розпаду Київської держави?

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності учнів

Тема уроку записана на дошці. Завдання:

1.  Знайдіть у записі теми уроку відомі вам назви.

2.  Поставте запитання до теми уроку. Запишіть їх у зошити. Зачитайте.

 

Учитель  записує  висловлені  пропозиції  на  дошці,  стежачи  за тим, щоб вони не повторювалися, і зазначає, що дати відповіді на ці питання є завданням уроку.

       Назвіть  відомі  вам  факти  з  історії  Волинського  і  Галицького князівств.

IV. Вивчення нового матеріалу

Учитель розповідає про створення Галицько-Волинської держави. Під час розповіді учні заповнюють таблицю «Внутрішня і зовнішня політика Романа Мстиславича».

Отже, від року 1199 розпочато нову сторінку не лише в житті волинського князя – у пам’яті нащадків самодержця всієї Русі, а й в історії українських земель. Адже тим роком дослідники позначають народження Галицько-Волинської держави.

Столицею об’єднаного князівства Роман обрав Галич, вважаючи за найголовніше завдання подолати опір галицького боярства. До планів Романа Мстиславича належало також поширення влади на решту українських земель.

Року 1202 відбулася його сутичка із київським князем Рюриком Ростиславичем, унаслідок якої останній зрікся київського столу. Не маючи наміру самому княжити в Києві, Роман посадив там, за припущенням одних дослідників, близького собі Ігоря Ярославича, на думку інших – свого намісника.  Втім, справжнім володарем Київського та й підлеглого йому Переяславського князівства був галицько-волинський князь.

Ту його владу підтверджують численні походи проти половців, організовані для захисту Переяславщини та Київщини.

Багато важила для Романа Мстиславича участь у європейських подіях. Так він брав активну участь у міжусобній боротьбі польських князів, а у 1205 р. був втягнутий, як припускають історики, у протистояння німецьких династій Гогенштауфенів і Вельфів.

Маючи зобов’язання щодо Гогенштауфенів, галицько-волинський володар пішов походом через Польщу до Саксонії.

Проте його просуванню перешкодили колишні союзники – польські князі Лешко Білий та Конрад. У бою під Завихостом на Віслі 19 червня 1205 р. Роман загинув.

Створення Галицько-Волинського князівства на чолі з «самодержцем усієї Русі» Романом Мстиславичем стало важливим етапом в історії української державності, адже на відміну від багатоетнічної Київської держави Галицько-Волинська ґрунтувалася на єдиній українській основі. Це дало підстави українським історикам назвати Романа «творцем першої національної Української держави», що як окремий політичний організм проіснувала до кінця 14 ст.

 

Внутрішня політика

Зовнішня політика

1.  Зміцнив центральну владу.

Обмежив права бояр.

2.  Підніс економічну та військову могутність князівства.

3.  Спирався у своїй діяльності на дружину і середні  і вищі верстви населення волинських міст

1.  1203 р. — оволодів Києвом, став

наймогутнішим правителем Південно-Західної Русі.

2.  Провів успішні походи проти половців та литовських князів.

3.  Підтримував дружні відносини з Візантією і країнами Західної Європи.

4.  Установив тісні взаємини з Німеччиною

Прочитати текст підручника (С. 120), дати відповіді на запитання :

1.  Назвіть ознаки, які характеризували історію Галицької та Волинської землі після смерті Романа Мстиславича.

2.  Поясніть, чому цей період дістав назву «боярська смута».

3.  Яка роль у цей період належала княгині Анні - матері Романових дітей - Данила та Василька?

4.  Визначте  наслідки  періоду  «боярської  смути»  для  історії  Галицько-Волинського князівства

Фізкульхвилинка:

Встаньте, діти, усміхніться,

Землі нашій поклоніться

За щасливий день вчорашній.

І до сонця потягніться,

В різні боки нахилиться,

Веретеном покрутиться,

Ра – присядьте, два – присядьте

І за парти тихо сядьте

Боротьба Данила й Василька за відродження держави

Смерть Романа Мстиславича ускладнила внутрішнє становище Галицько-Волинського князівства.

Принишклі до того бояри швидко оговталися і взялися до справи. Передусім вони спекалися Романової дружини Ганни й малих синів, чотирирічного Данила та дворічного Василька, змусивши їх до вигнання. Князями галицькі бояри хотіли бачити онуків Ярослава Осмомисла, синів його дочки Ярославни та сіверського князя Ігоря Святославича.

Року 1206 Ігоревичі розділили Галицьку землю, маючи намір прибрати до рук ще й Волинь. Над княгинею Ганною та Данилом і Васильком, які знайшли притулок у Володимирі, нависла смертельна небезпека. Щоб урятуватися, княгиня подалася до Польщі. Крім того, у політичну гру вплутався угорський король: він обіцяв підтримку Ганні, на знак чого забрав до себе малого Данила.

Повернення законних прав для Романовичів почалося із формального закріплення Василька у Бересті. Не бажаючи коритися белзькому князеві, берестяни звернулися до польського короля, під прихистом якого перебувала Ганна з молодшим сином, щоби він дозволив княжичу повернутися на Волинь. Невдовзі повернувся на Батьківщину й Данило, щоправда не з власної волі, а згідно із підступними планами угорського короля. Володар Угорщини захопив Галич, а щоб надати тому насильству законності, заявив, що у князівстві правитиме Данило. Княжичеві виповнилося тоді 10 років, тож до нього приїхала матір.

Союзником Данила були, крім брата Василька, волинські бояри та найвпливовіші міщани. Зумів порозумітися молодий князь і з новгородським князем Мстиславом Удатним, якого запросили на князювання повсталі проти угорського поневолення галичани.

Данило підтримував Мстислава військами у походах проти угорців. Та невдовзі перед смертю Мстислав, не почуваючись особливо впевнено в Галичі, віддав місто угорцям. Втім, на той час Данило разом із Васильком зібрали під своєю владою всю Волинь, відвоювавши загарбані польським королем землі, мали союзницькі угоди із Литвою, польськими князями.

Лише у 1238 р. старший Романович нарешті оволодів Галичем. З-поміж подій тих років привертає увагу битва під Дорогичином, що сталася того-таки 1238 р. Тоді своєю перемогою Данило поклав край зазіханням німецьких лицарів-хрестоносців на західноукраїнські землі.

Прагнучи заволодіти всією батьковою спадщиною, Данило утвердився і в Києві. Однак столицю свою в Київ не переніс, залишив там намісником хороброго воїна, боярина Дмитра.

Отже, наприкінці 30-х рр. 13 ст. Романові сини Данило й Василько відновили батькову державу.

Василько як молодший залишився на Волині, в усіх важливих справах підтримуючи Данила. Старший Романович столицю Галицько-Волинського князівства переніс до тільки-но закладеного міста Холма.

V.  Узагальнення та систематизація знань

Дати відповідь на запитання 1-10 С.122

VI. Підсумки уроку

Учні самостійно характеризують ознаки державного життя після смерті князя Романа:

  • прогресуюче свавілля бояр;
  • безпреривне втручання сусідніх держав, внутрішні справи западноукраїнських земель;
  • зростаюча монгольська загроза;
  • енергійна боротьба за відновлення державної єдності Данила Галицького.

VІІ. Домашнє завдання

1.  Опрацювати матеріал §20, С.117-123

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додав(-ла)
Бегім Наталія
До підручника
Історія України 7 клас (Гупан Н.М., Смагін І.І., Пометун О.І.)
Додано
13 листопада 2018
Переглядів
930
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку